1066
Зернова кооперація на трьох
— Аграрний ринок
Один за всіх - і всі за одного... Пригадати відомий вислів і активно його використати на міжнародному зерновому майданчику запропонував статс-секретар, заступник голови Мінсільгоспу Російської Федерації Олександр Петриков. За його словами, тема створення зернового союзу на трьох обговорюватиметься на Всесвітньому зерновому форумі, який пройде в Санкт-Петербурзі 6-7 червня.
Російський чиновник уточнив, що сумарна частка України, Росії та Казахстану в ньому становитиме 20-25% і буде досягнута в середньостроковій перспективі протягом 10-15 років. "Тут у нас великі резерви - все залежатиме від підтримки зернового виробництва всередині країн, від стимулювання експорту та від наших узгоджених дій", - сказав Петриков. Хоча при цьому вагався уточнити, які будуть пропорції трьох країн у цьому союзі. Точніші прогнози, за словами Петрикова, з’являться після форуму, на якому Україні зроблять не одну пропозицію щодо зерна.
Нагадаємо, що розмови про створення зернового пулу тривають від 2007 року. Але до конкретики справа так і не дійшла. Україна, Росія, Казахстан продовжують підставляти одне одному на світовому зерновому ринку підніжки, чим надають додаткові козирі іншим дрібнішим гравцям ринку. Проте створення подібного зернового пулу, що об’єднав трьох наймогутніших країн-виробників зерна, є дуже своечасним. Згадаймо, як 2008 року Україна зіткнулися з проблемою єгипетського ринку, який почав заявляти про низьку якість вітчизняного зерна. Після довгого розбирання українська сторона дійшла висновку, що має місце конкурентна боротьба на ринку. "Це справжнісінькі комерційні ігри з метою посунути нас із чорноморського ринку", - каже голова Державної інспекції сільськогосподарської продукції України Василь Мельник. Він вважає, що тертя на єгипетському ринку виникли, насамперед ,через небажання покупця платити світову ціну за вітчизняний товар.
"Усі звикли купувати зерно за зовсім іншими цінами... Задаючи мінімальні вимоги (до української пшениці. - Авт.), покупці сподіваються, що наші експортери відвантажуватимуть зерно згідно зі стандартними умовами. Однак сьогодні ми не маємо такого поняття - "стандартні умови". У нас є контрактні умови. І те, що зазначено в контракті, ми й виконуємо", - додає він. На думку Мельника, маючи за плечима об’єднання трьох найпотужніших зернових гравців, набагато простіше буде вирішувати всі спірні питання.
"Світ сьогодні переживає постійні амплітуди коливань зернового ринку. Зростає волативність. І ця гойдалка насправді невигідна ні виробникам, ні споживачам... - говорить президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський. - Закладена в минулому сезоні (цінова. - Авт.) кон’юнктура спрацювала в цьому на великий урожай і об’єктивно розгойдала цю амплітуду. І падіння цін у нинішньому сезоні є прямим наслідком надмірного зростання ціни на зерно в минулому сезоні". Чим це загрожує? Тим, що подібна динаміка гойдання може призвести до зменшення стимулів вирощування зернових і, відповідно, до збільшення проблеми світового голоду.
В свою чергу голова Державної інспекції сільськогосподарської продукції України підкреслив, що для трьох країн у їхній співдружності найголовнішим є розробити спільні взаємоприйнятні правила гри. "Загальна частка 25% - це немало... Ми часто на ринках рубаємося одне з одним, адже нам дійсно потрібно мати скоординовану політику. Якщо сідати підписувати угоду й думати заздалегідь, хто кого обманюватиме, то краще не сідати. Більш того, це має бути вигідно всім трьом країнам: доки не буде поступок - не буде партнерства", - підкреслює Мельник. При цьому він додає, що Україна вже експортувала 26 мільйонів тонн зерна. З них - 11,5 мільйона тонн пшениці, 6 мільйонів тонн ячменю і 4,8 мільйона тонн кукурудзи. Втім, зупинятися на досягнутому країна не збирається.
"Україна має намір розширювати свій потенціал. 53 мільйони тонн, які ми мали, - це далеко не норма України. Вона має піти набагато далі. Я певен, що найближчим часом ми зробимо 80 мільйонів тонн і наростимо експортний потенціал, адже всі умови для цього у нас є", - зауважив Мельник.
За словами Злочевського, зернову кооперацію на трьох можна налагодити на основі здійснення взаємного заміщення щодо поставок зерна. Мовляв, Україна, маючи велику експортну інфраструктуру, могла б своє зерно виганяти у великих кількостях на світові ринки.
"А ми, за рахунок наших російських ресурсів, можемо заповнювати ту нестачу зерна для внутрішнього споживання в Україні. Те саме може робити Казахстан для Росії. І це було б вигідно з точки зору логістичних витрат, обслуговування інфраструктури тощо. Але найголовніше зараз - єдина цілеспрямована політика на зовнішньому ринку", - каже Злочевський.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
