1522
Режим і спокій
На початку травня український Кабмін прийняв зміну до "Правил в'їзду іноземців" на територію нашої країни. І хоча вона була прийнята лише до одного пункту "Правил", у результаті певному коректуванню піддалися і ще кілька нормативних актів, що регулюють статус іноземних громадян у нашій країні. А в глобальному підсумку ефект для іноземних підприємців виявився драконівським.
Бізнес у здивуванні: одні поспішають переоформити своїх співробітників і виїхати за кордон до завершення чергового "90-днювання". Інші називають нові правила "помстою" ЄС за його небажання надати безвізовий режим для українців. Представники української влади прагнуть відстояти власну правоту. Хто правий?
Час докладати зусиль
Невдоволення представників іноземного бізнесу цілком зрозуміло: суть поточних змін поки багато в чому вкрита туманом, а ті фрагментарні знання, які проникають назовні крізь цей туман, викликають якщо не жах, то насторожене здивування.
Справа в тому, що головна зміна говорить: відтепер термін перебування в Україні для будь-якого іноземця жорстко обмежений. Перебувати в нашій країні (незалежно від того, потрібна йому віза чи ні) він зможе виключно до 90 днів протягом 180 днів з моменту першого прибуття в Україну.
Причому правила ці найбільше торкнулися не туристів (мало хто з них приїжджає в нашу країну відразу на три місяці), а саме представників бізнесу. Адже для того щоб одержати дозвіл перебувати в нашій країні довше, іноземцям потрібно буде докладати набагато більше зусиль. А саме - одержати дозвіл на роботу, робочу візу, а також тимчасовий дозвіл на проживання. "Тільки комбінація цих трьох документів дозволить їм в'їжджати і виїжджати з України тоді і стільки разів, скільки їм може знадобитися по роботі протягом дії робочої візи", - говорять у юридичній фірмі Baker & Mckenzie.
До того ж потрудитися представникам іноземного бізнесу доведеться і над одержанням дозволу на роботу. Щоправда, самої процедури одержання такого дозволу ці правила не змінюють. Але, як відзначають у компанії Squire Sanders & Dempsey L.L.P., роблять цю процедуру "набагато складнішою, набагато дорожчою, і набагато непередбачуванішою". У Києва, приміром, буде більше підстав для відмови в дозволі на роботу, зате з'явиться право депортувати з нашої країни того, хто порушить умови одержання такого дозволу. Сама вартість заповітного документа злетить на порядок. А головне - дозвіл на продовження терміну перебування в Україні зможуть одержати тільки ті іноземці, які працюють в українських компаніях (а не в іноземних представництвах).
Інакше кажучи, тому, хто відтепер захоче працювати в нашій країні, не маючи її громадянства, доведеться куди активніше потрудитися над своєю в ній легалізацією. Чи варто дивуватися, що після прийняття нових "правил" представники іноземного бізнесу в Україні захвилювалися, як море перед грозою. Правда, у зв'язку з делікатністю питання самі компанії коментувати ситуацію відмовилися. Але в кулуарах, приміром, посольства Німеччини в Україні представники німецьких компаній стривожено запитують дипломатів про те, "як жити далі".
А Ділова рада "США-Україна" (U.S.-Ukraine Business Council-usubc), до складу якої входять більше ста представників американського бізнесу, відкрито висловилася за скасування поточних змін. "Вони викликали величезний подив в іноземних компаніях, що входять у нашу організацію, і негативну реакцію їх українських партнерів, - говорить президент USUBC Морган Вільямс. - Зважаючи на все, нові імміграційні правила були прийняті без консультацій з міжнародним бізнес-співтовариством, що вклали в економіку України вже десятки мільярдів доларів. Тому уряду вашої країни варто було б терміново скасувати нові правила і переглянути їх з урахуванням думки всіх частин бізнес-співтовариства. А якщо ні, то це перетвориться на катастрофу в питанні залучення додаткових іноземних інвестицій".
Українське - для українців
Ті, хто опинилися по інший бік проблеми, радять не переживати. Під жорсткістю правил перебування іноземців у нашій країні, пояснюють представники влади, немає ніякого "злого наміру". Зате є прості економічні розрахунки.
Справа в тому, що умови перебування для жителів інших держав у нашій країні - занадто м'які. Так, правило про те, що перебувати в Україні без додаткової реєстрації житель іншої країни може не більше 90 днів, існувало й раніше. Але от обійти його було занадто легко: спритні іноземці просто раз на три місяці їхали з нашої країни, але - тільки лише для того, щоб через два-три дні повернутися знову. У результаті, говорить Мар'яна Марчук, юрист фірми Baker & Mckenzie, в Україні було можливо існувати "невидимкою" - тобто фактично працюючи в країні, але офіційного дозволу на роботу не одержуючи.
Крім того, вартість дозволу на роботу для іммігранта в нас була занадто низькою - усього 170 грн. У результаті для низки професій - будівельників, працівників торгівлі і т.д. - керівництву компаній було вигідніше найняти декілька десятків дешевих робочих рук із третіх країн, ніж співробітника-українця. І українські громадяни на "власному" ринку праці виявлялися неконкурентоспроможними. Тільки за офіційною статистикою до січня 2009 року в Україні працювало 12,5 тис. осіб з інших країн.
Інакше кажучи, "не багато держав світу можуть "похвалитися" настільки ж ліберальними правилами для в'їзду іноземних громадян на свою територію", говорить Мар'яна Марчук.
Втім, такий "імміграційний" рай для багатьох іноземців уже став звичним. І, можливо, без змін існував би й далі, якби не почалася криза. "У результаті кризи значна кількість українців, що працювали за кордоном, почали повертатися на батьківщину, але роботи на внутрішньому ринку також для всіх не вистачає", - пояснює Ілля Довженко, директор інспекції Державної служби зайнятості, який брав безпосередню участь у розробці змін.
Щоб виправити ситуацію, уряд України і почав у рамках антикризових заходів боротьбу під умовним гаслом "українські робочі місця - для українців".
Підвищивши майже в 15 разів вартість оформлення дозволу на роботу, Держслужба зайнятості трохи нівелює "дешевину" дешевших, ніж українські, робочих рук. А збільшивши штраф з 850 грн. до 1200 грн., сподівається змусити роботодавця задуматися, чи варто йти на порушення закону, залучаючи іноземних громадян для роботи в обхід правил.
Правда, поки спрогнозувати, наскільки в цілому повинен знизитися потік робочих мігрантів у нашу країну, у Держслужбі зайнятості не беруться. "Зміни в правила перебування в Україні тільки набули чинності, - говорить Довженко, - а тому про їхні плюси і мінуси, як і про динаміку видач дозволів на роботу, ми зможемо сказати тільки через два-три місяці". Але в службі зайнятості сподіваються, що це нововведення збільшить конкурентоспроможність українських громадян на внутрішньому ринку.
Крім того, поточні нововведення повинні допомогти Україні й у питанні боротьби з "невидимками". Адже ні для вищого керівництва іноземних компаній, ні для висококваліфікованих співробітників-іноземців українських офісів компаній, вважають в уряді, питання вартості оформлення дозволу на роботу особливих труднощів не становить. А виходить, поточні зміни просто повинні "мотивувати" їх визначитися зі своїм статусом в Україні і за необхідності - офіційно оформити дозвіл на роботу тут. Принаймні таке пояснення, за словами Мар'яни Марчук, дав на зустрічі із представниками бізнесу, організованій Американською торговельною палатою, представник Державної прикордонної служби України.
Взаємонерозуміння
Інакше кажучи, намагаються запевнити представники українських держорганів, особливих приводів для тривог і хвилювань в іноземних гостей нашої країни немає. Ніяких політичних причин і "нелюбові" до іноземців в уряду не спостерігається, головною ж метою змін був захист національного ринку праці від некваліфікованої іноземної робочої сили і криміналітету. І якщо не рахувати деяких незначних "шорсткостей", говорить Ілля Довженко, у цілому нове регулювання досить виважено. "Наші правила для іноземців, особливо для іноземних працівників, анітрохи не складніші для виконання, ніж правила в США, Великобританії, Росії або в Індії", - згодна з ним і Мар'яна Марчук. До того ж найближчі два-три місяці покажуть, які огріхи і недопрацювання є в системи. "Ми готові працювати над цими недопрацюваннями і уважно вислуховувати зауваження бізнесу щодо всіх питань, що його хвилюють", - говорить Ілля Довженко.
Втім, довго чекати відповіді на це "запрошення" йому, зважаючи на все, не доведеться, адже, на думку самих компаній, недопрацювань вистачає. "Прикордонні органи України дотепер не можуть чітко сформулювати, як саме буде підраховуватися час перебування іноземців у країні, - перераховують спірні питання змін в "Правила" в Американській торговельній палаті. - Крім того, у компаніях не розуміють, чи будуть рахувати кількість днів перебування тільки для тих, хто їде в Україну на короткий період часу, чи навіть для тих, хто їде працювати, скажімо, у представництво".
За словами Моргана Вільямса, усі розрахунки і мотиви уряду при прийнятті рішення правильні, з одним тільки "але". Ті, хто готував і просував це регулювання, або не знали, або просто проігнорували той простий факт, що, інвестуючи в Україну, іноземні компанії і без того незмінно прагнуть до збільшення, а не до зменшення кількості співробітників-українців у своїх офісах, зокрема на керівних позиціях. "Але все-таки ті міжнародні компанії, які прийняли рішення взяти на себе серйозні інвестиційні ризики в Україні, прагнуть бачити на місцях досвідчених, "перевірених" топ-менеджерів, - говорить Вільямс, - які б працювали в українських офісах тимчасово, але розуміли структуру компанії, її цілі і те, як ці цілі можуть бути гармонізовані з українським законом і практикою".
Дарія Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
