Випробування стресом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Випробування стресом

Казна та Політика
1348
Євросоюз вирішив провести стрес-тест своєї банківської системи. Але оцінюватися будуть не окремі інститути, як у США, а стійкість банківської системи в цілому. Тому, щоб довідатися, які українські банки можуть розраховувати на допомогу материнських компаній, доводиться звертатися до стрес-тестів європейських банків за методикою США.
Як наочно продемонструвала поточна криза, європейці занадто консервативні, і термінові нестандартні рішення даються їм із труднощами. Згадати хоча б початок кризи, коли ФРС США вже знижувала дисконтну ставку і підгодовувала зголоднілі по ліквідності фінустанови, ЄЦБ і Банк Англії рішуче відкидали саму ідею підтримки банків, щоб ті не розслаблювалися, перекладаючи відповідальність на владу, і не отримували ще більше високоризикових активів, вважаючи, що держава завжди допоможе. Така поведінка була б дуже розумною, якби під сумнівом не стояли системні установи, а криза не була б настільки глибокою. Але зволікання призвело до того, що в підсумку держава змушена була не тільки рефінансувати, але й частково або повністю націоналізувати деякі установи.
Історія повторюється. Коли постало питання про викуп "токсичних" активів для очищення балансів компаній фінсектора, американці створили програму TARP (Troubled Assets Relief Program) і провели стрес-тестування, щоб внести ясність у процес рекапіталізації, простимулювати зростання кредитування, а заодно і підвищити впевненість інвесторів. Європейці ж сприйняли цю ідею з абсолютним неприйняттям, а потім із черговим запізненням на декілька місяців вирішили все-таки провести стрес-тестування. Щоправда, за власними методиками (вважаючи шлях, обраний Вашингтоном, безглуздим) і на власних умовах - умовах нерозголошення. Питань три. Чи були тести в США безглуздими? Наскільки мають сенс європейські тести? І як це відгукнеться в Україні?
Позитив по-американськи
Напередодні оприлюднення результатів стрес-тестування 19 найбільших комерційних та інвестиційних банків США, яке тривало три весняні місяці, американські фондові індекси дещо просіли - усі готувалися до найгіршого. Адже одна справа - підозрювати, що в когось проблеми з підтримкою достатнього рівня капіталу, і зовсім інша - знати напевно, що хтось збанкрутує, якщо протягом півроку не нашкрябає на ринках капіталу або не випросить у держави необхідну суму. Однак результати виявилися цілком підбадьорливими. Сума капіталу у формі акцій, якої бракує, щоб погасити втрати, що очікуються, у розмірі $599 млрд., становить лише $74,6 млрд. І знадобиться вона не всім фінустановам, що пройшли стрес-тести, а тільки десяти з них. При цьому найбільшу "діру" у балансі доведеться прикривати Bank of America і Wells Fargo $47,6 млрд. на двох. У той же час такі компанії, як Goldman Sachs, JP Morgan і American Express, взагалі обмежаться власними силами.
Що ж далі? За словами секретаря Держказначейства США Тіма Гартнера, у банків буде можливість вибирати, як саме збільшувати обсяг або поліпшувати якість капіталу. Деякі фінансові інститути зможуть залучити його в приватних інвесторів через розміщення звичайних акцій, конвертацію різних форм капіталу у звичайні акції або продаж активів і непрофільного бізнесу. Звичайно, труднощі із залученням додаткового капіталу із приватних джерел можуть виникнути. Проблемою може стати хоча б те, що, наприклад, при розпродажі активів може виявитися нестача покупців, адже інші банки сьогодні також стурбовані власним становищем, багато відчувають дефіцит коштів. Та й час для угод M&A сьогодні не той. Тому якщо на ринках приватного капіталу фінансові інститути чекає невдача, вони завжди можуть звернутися за допомогою до уряду через Treasury's Capital Assistance Program.
Втім, до таких ситуацій може й не дійти. Більше того, самі банки, піддані дослідженню, вважають, що в основі аналізу лежать занадто песимістичні припущення щодо розвитку економіки і майбутнього прибутку фінустанов. Так, в Citigroup доходи на 2009-2010 роки очікуються на рівні $80 млрд., у той час як при розрахунках стрес-тесту використовувалася цифра $49 млрд. Вищий прибуток очікують і в Bank of America, Wells Fargo і Morgan Stanley. Через такі значні відмінності в прогнозах регулятори вирішили під час аналізу хоча б частково враховувати думку компаній.
Незалежно від того, чиї прогнози збудуться, і чи потрібно буде банкам шукати "спонсорів", яким буде не шкода $75 млрд., стрес-тестування вже зробило сприятливий ефект на економіку. По-перше, покращилися настрої інвесторів, адже наявність такої інформації дозволяє їм якісніше оцінювати ризики для прийняття інвестиційних рішень. А значить, потік приватного капіталу у фінансовий сектор буде збільшуватися, а відсотки за банківськими облігаціями та іншими позиковими інструментами - знижуватися. По-друге, сама необхідність проходити подібний аналіз привела до того, що банки почали збільшувати капітал. Так, Bank of America оголосив про плани залучення $17 млрд. за допомогою продажу акцій, конвертації привілейованих недержавних акцій у звичайні, а також продажу компанії з управління активами Columbia Management і First Republic Bank. Wells Fargo, у свою чергу, проводить додемісію на $6 млрд. Morgan Stanley продає акції на $2 млрд. і боргові зобов'язання, що не мають держгарантій, на $3 млрд.
Щоправда, не всі вважають проведення стрес-тестування з його досить непоганими результатами радісною новиною. На думку нобелівського лауреата з економіки Пола Кругмана, усе це означає, що Обама і його команда вирішили абияк прориватися через кризу з надією, що банки самі повернуться до здоровішого стану. "У результаті явне небажання держави робити вибір - чи націоналізувати банки, чи дозволити їм піти до дна - створює ситуацію "орел - вони виграли, решка - ми програли". Якщо все піде нормально, то банки дуже сильно виграють. Якщо стратегія провалиться, то платникам податків доведеться платити за черговий викуп поганих боргів", - пише економіст у своїй колонці в New York Times.
Упертість із нальотом таємничості
Якщо в США стрес-тестування банків проводилося для допомоги "піддослідним", то Європі воно необхідне для виведення економіки з рецесії. Адже в Європі через банки проходить 80% кредитування корпоративного сектору, а в США - тільки 20%. Тим часом збільшення капіталу банку на $1 веде до збільшення кредитування на $12, що стимулює зростання бізнесу і скорочує витрати фірм і фізосіб на запозичення. Крім того, ситуація в європейському фінсекторі трохи гірша, ніж в американському. За оцінками МВФ, якщо в США обсяг банківських списань протягом 2009-2010 років збільшиться на $40 млрд. порівняно зі списаннями 2008 року (усього до $550 млрд.), то в зоні євро цей приріст складе $596 млрд. ( до $750 млрд.). А якщо додати до єврозони ще й інші держави Євросоюзу, що не входять у валютний союз, то обсяг очікуваних списань досягне $1075 млрд. У той же час європейські банки залучили дотепер тільки 40% з необхідного їм на покриття втрат $1 трлн., тоді як банки США - приблизно дві третини з необхідних $666 млрд. З решти $600 млрд., які потрібно знайти європейським банкам, на частку країн єврозони припадає $375 млрд., $125 млрд. потрібно британським банкам, ще $100 млрд. - банкам інших країн.
Зрештою, європейці все-таки вдалися до стрес-тестування стійкості своїх фінансових установ, але в них свій рецепт - методологія Комісії з нагляду за європейськими банками (CEBS). Дослідження буде проводитися цього літа, і воно торкнеться не індивідуальних інститутів, як це робили американці і як рекомендує робити МВФ, а це буде тест, покликаний показати стійкість усієї банківської системи ЄС у цілому. Для глобального охоплення національні регулятори Євросоюзу будуть проводити аналіз окремо, але тільки за однією методологією. CEBS буде презентувати результати стрес-тестів у вересні перед міністрами фінансів ЄС разом із квартальним звітом про ризики в банківській системі. При цьому, крім чиновників, результатів ніхто і не довідається - Брюссель, на відміну від Вашингтона, воліє не оголошувати ні методику, ні результати.
Небажання дотримуватися американського варіанта пояснюється по-різному. По-перше, деякі європейські країни (наприклад, Великобританія) і раніше проводили стрес-тестування національної фінансової системи, не оприлюднюючи висновків. Можна сказати, робили дослідження для внутрішнього користування, а не для впливу на ринки. "Американський зразок не має сенсу для ЄС, цим займаються національні регулятори, - говорять в CEBS. - Американці провели стрес-тести з великим галасом, оскільки їм треба було змусити банки збільшити капітал, а в Європі стрес-тести були, є і будуть". По-друге, європейці бояться, що, з одного боку, аналіз кожної фінустанови окремо тільки погіршить настрої на ринку, а з іншого боку - урахування думки кожного інституту спотворює результати. "У цей час ми бачимо безглуздість стрес-тестів у США, оскільки центробанк, так само як і Міністерство фінансів, використовували свій вплив", - висловив загальноєвропейську позицію міністр фінансів Німеччини Пеєр Штайнбрук, виступаючи в німецькому парламенті. Він додав, що публікація не відредагованих результатів стрес-тестів окремих банків була б не менш небезпечною, оскільки "могла підсилити негативний ефект". По-третє, така ситуація може відбивати так звану проблему "зайця" (free rider problem) - Євросоюз, можливо, просто не прагне нічого робити, поки ринки будуть "безкоштовно" зростати на хвилі позитиву зі США, викликаною результатами тестування.
Українське відлуння
Втім, довідатися, що показало б стрес-тестування на американський манер, якби було проведене в Європі, все-таки можна. Над цим попрацювала нью-йоркська інвестиційна компанія Keefe, Bruyette & Woods Ltd., підрахувавши, який обсяг капіталу необхідний основним комерційним та інвестиційним банкам Європи, щоб досягти до кінця 2010 року рівня достатності основного капіталу 1-го близько (Tier-1) 4-5%.
Виявилося, що чотири банки із числа перевірених і так майже відповідають вимозі 4%. А це означає, що клієнти як мінімум трьох українських фінансових установ з іноземним капіталом можуть бути спокійні. Credit Agricole (материнської компанії українського "Індекс-Банку"), BNP Paribas (власникові контрольного пакета "УкрСиббанку") і Societe Generale (якому належить "Профін Банк", колишній "Ікар-Банк"), за версією Keefe, Bruyette & Woods Ltd., нічого не загрожує, і кризу вони переживуть.
Олена Снєжко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас