1925
Порятунок – поруч
Криза кардинально змінила структуру української промисловості. Зниження обсягів виробництва відбувається нерівномірно: якщо металургія, хімія і машинобудування перебувають у лідерах падіння, то харчова промисловість, виробництво коксу і продуктів нафтопереробки вже найближчими місяцями можуть знову вийти на позитивний результат. Швидко оздоровити промисловість можна було б за рахунок поліпшення інвестиційного клімату, однак поки промисловцям допомагає вижити тільки "інстинкт самозбереження".
Зі швидкістю падіння
Падіння промислового виробництва в Україні у квітні досягло 31,8% відносно аналогічного періоду минулого року. При цьому найбільший спад зафіксований у машинобудуванні - 52,6% і виробництві транспортних засобів - 65,3%. Погіршилися результати й у металургії: після незначного поліпшення в березні спад у галузі за підсумками квітня досяг 45,5%. "Металургія, хімія, автомобілебудування і будівництво постраждали від кризи сильніше від інших галузей. Зупинилося близько 80-90% проектів у будівництві, - говорить старший менеджер проектів Фонду ефективного управління Андрій Лобач. - Більшість із них постраждали насамперед тому, що орієнтовані на експорт і не інвестували у відновлення виробництва".
Більшість металургійних підприємств так і не вийшли на новий рівень перерозподілу ринку і фактично експортують напівфабрикати і сировину, пояснює експерт. Директор Союзу доменників Владислав Терещенко відзначає, що в поточних умовах єдине, за рахунок чого металургам вдається триматися на плаву, - це пожвавлення поставок у Китай, де ціни на руду вищі, ніж у країнах ЄС. Зараз руда почала дешевшати, і це може ще більше погіршити ситуацію. "Компанії, які не вкладали кошти в модернізацію, опиняться в дуже скрутному становищі - попиту на їхню продукцію не буде, і в галузі не виключені банкрутства", - погоджується пан Лобач. "Ситуація дійсно складна. Якщо криза протриває більше року, можна чекати чого завгодно", - підтверджує заступник голови правління Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча Сергій Матвієнков.
Погляд усередину
Найменше криза торкнулася споживчого сектору та інших галузей, орієнтованих на внутрішніх споживачів, говорить аналітик ІГ "Сократ" Михайло Сальников. Наприклад, у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки темпи падіння значно сповільнилися - за підсумками квітня всього на 15,7%, причому обсяги виробництва за місяць виросли на 6,2%. "На плаву залишилися виробники продукції, яку купують за всіх часів, наприклад, харчових продуктів", - відзначає пан Лобач. Так, за даними Держкомстату, у харчовій промисловості спад за підсумками квітня склав усього 2,8% - це найменший показник серед усіх галузей. А стабільне місячне зростання обсягів виробництва дає підстави очікувати, що вже в травні галузь знову покаже позитивний результат. "Попит на продукти харчування буде завжди, - констатує директор консалтингової компанії ААА Сергій Наливка. - Крім того, почався процес імпортозаміщення: після девальвації гривні з'явилася потреба в заміні дорогих імпортних продуктів доступнішими вітчизняними".
Стабільний попит на ринку продуктів харчування вже привів до того, що низка фінансово-промислових груп почала збільшувати інвестиції у виробництво продуктів харчування. Наприклад, корпорація ІСД разом з партнером з Лівії цього року взяла на оброблення 40 тис. га земель сільгосппризначення і розглядає можливість розширення їх до 100 тис. га. А "Смарт-Груп" займається пошуком партнерів для розвитку м'ясного і зернового бізнесу.
У виграшній ситуації опинилися й компанії, що вчасно інвестували в модернізацію. "Собівартість їх продукції нижча, а якість - вища", - пояснює пан Сальников. У консалтинговій групі "А-95" як приклад наводять переробку нафтопродуктів: її собівартість на Лисичанському НПЗ, власники якого інвестували в реконструкцію більше $250 млн, на 17-20% нижча, ніж у "Галичині" і "Нафтохіміка Прикарпаття", які не були модернізовані. "Непогано себе почувають і компанії, що працюють за довгостроковими контрактами, наприклад підприємства енергетичного машинобудування, де договори укладаються на 2-4 роки наперед", - додає пан Сальников.
Модернізація в ім'я життя
Експерти поки не дають однозначної відповіді на запитання, коли українська промисловість вийде із кризи. "В Україні відсутня технологічна політика. Це загрожує нам тим, що після кризи країна виявиться глобальним аутсайдером", - говорить заступник директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валерій Новицький. Втім, за словами глави комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталі Королевської (БЮТ), у власників українських активів повинен спрацювати "інстинкт самозбереження": "Якщо вони прагнуть зберегти капіталізацію своєї власності, їм доведеться знайти кошти на модернізацію". На думку пані Королевської, це дозволить українській промисловості зберегти свою конкурентоспроможність до моменту виходу світової економіки із кризи. "Минулий рік був дуже вдалим і для металургів, і для хіміків. І з їхнього боку було б розумно не купувати зараз нові активи, а модернізувати існуючі", - говорить аналітик ІК "Трійка Діалог" Валерій Нестеров.
"Нинішнього обсягу внутрішнього ринку вистачить лише на підтримку промисловості на плаву, але не на її зростання", - заперечує начальник аналітичного відділу ІК "Брокеркредитсервіс" Максим Шеїн. За даними дослідження компанії, купівельна спроможність населення України порівняно з 2008 роком знизилася в 2,5-3 рази, тоді як у країнах ЄС - усього в 1,5-1,7 рази. Фактично всі світові рецесії вдавалося долати за рахунок державних замовлень, нагадує Валерій Нестеров.
Андрій Лобач відзначає, що багато компаній використовують кризу як час для інвестицій - зараз вартість активів низька, і прийшов час їх купувати. "Необхідно вдосконалювати бізнес-клімат якнайшвидше і якнайефективніше. Країні зараз потрібні інвестиції, а ще більше вони будуть потрібні, коли почнеться пожвавлення ринків", - вважає він. Експерт переконаний, що країні потрібна системна реформа дозвільної системи і Податкового кодексу, а також лібералізація ринку землі. "Це необхідно робити незважаючи на труднощі передвиборного періоду", - говорить пан Лобач.
Однак для подальшої модернізації промисловості Україні необхідно знайти аргументи для залучення інвесторів. Нагадаємо, в I кварталі в промисловість надійшло всього $78,3 млн прямих іноземних інвестицій (6,7% від усього обсягу припливу капіталу з-за кордону). "До кінця року не варто очікувати припливу інвестицій - внутрішні інвестори будуть вкладати кошти в політичні програми, а іноземні воліють почекати закінчення передвиборної президентської кампанії", - додає Сальников.
Ще однією необхідною умовою виходу із кризи стане зниження закредитованості української економіки. "Більше половини підприємств були перекредитовані. Чимало було видано і ризикованих споживчих кредитів", - говорить Максим Шеїн. Втім, за словами експерта, зараз спостерігається поступове поліпшення ситуації: "У кризи є й позитивний ефект - більшість компаній поступово почали відмовлятися від непотрібних кредитів і роздутих витрат".
"Галузі, що працюють на внутрішній ринок, відновляться швидше"
Віктор Пантелеєнко, заступник міністра економіки
- Наскільки українська промисловість зуміла пристосуватися до умов кризи?
- Ви ж бачите падіння. Промисловість працює на межі, у негативному діапазоні. Металургія скотилася на експорт напівфабрикатів - в експортному кошику їх частка становить 74%. Прибутковості немає й у хімії через підвищення цін на сировину і зниження світових цін на продукцію.
- Чи є в Мінекономіки розрахунки, які можуть дати уявлення, які галузі зуміють пережити кризу, а які ні?
- Це вже питання не до мене, а до наших макроекономістів. Але, на мій погляд, найбільші шанси - у сільського господарства і харчової промисловості. Галузі, що працюють на зовнішній ринок, дуже тяжкі і важко піддаються змінам. Єдина конкурентна перевага, яка в них залишилася, - близькість до портів і можливість вивезення продукції водним шляхом.
- Тобто, після закінчення кризи Україна перетвориться на аграрний придаток?
- Ви неправильно робите висновки! Мова йде про те, що галузі, що працюють на внутрішній ринок, відновляться швидше. Ми прагнемо перейти від експорту сировини до експорту продукції глибокої переробки з високою часткою доданої вартості.
- Але в нас є проблеми з експортом готових продуктів харчування на західні ринки.
- Необхідна реформа в сфері технічного регулювання. Ми ставимо завдання, щоб наше Нацагентство з акредитації приєдналося до роботи європейської асоціації - таке визнання відкриє можливості для повноцінного експорту. На реалізацію реформи потрібно ще близько трьох років.
- Тоді чому продовжують перебувати в занепаді галузі, що працюють на внутрішній ринок, наприклад легка промисловість?
- Вона не витримує конкуренції з безмитними поставками товарів з Китаю і секонд-хендом. Із цього приводу Мінекономіки готує серію антидемпінгових розглядів.
- У яких ще нішах, крім продуктів харчування, українські виробники можуть витіснити імпортерів?
- Витіснення імпорту може відбутися, якщо ми перейдемо від імпорту товарів до імпорту технологій і кадрів. Зараз уряд залучає інвесторів в інноваційні галузі економіки - енерго- і ресурсозбереження. У законі, спрямованому на подолання кризових явищ в економіці, для них передбачені податкові пільги.
- Який обсяг інвестицій необхідний для такого перетворення економіки?
- "Укрпромзовнішекспертиза" проводила оцінку стану металофонду - це показник, що характеризує індустріальний розвиток держави. На початку 2006 року ми відставали від провідних країн на 15 років, і для повного відновлення необхідна сума, яка дорівнює двом річним бюджетам.
- Але ж у промисловість іде небагато інвестицій.
- Так, звичайно 13-14% усього обсягу. Наприклад, фінансовий сектор набагато краще сприймається інвесторами. Це питання не тільки стану активів, але й наявності професійних кадрів. Тому в українську промисловість вкладали тільки інвестори, що працюють із ризиковими активами. Зараз завдання уряду - залучити до співробітництва компанії, що зарекомендували себе як стійкі гравці на світових ринках. Ми проводимо низку нарад, спрямованих на поліпшення рейтингу стану підприємницької сфери (Doing Business), наприклад, зараз обговорюємо пропозиції щодо поліпшення реєстрації прав власності.
"У боротьбі із кризою дуже важливо сконцентрувати внутрішні резерви"
Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців
- Наскільки українська промисловість змогла пристосуватися до умов кризи?
- Поки немає підстав говорити про адаптацію - усі кризові явища української економіки мають тенденцію до поглиблення, зокрема через відсутність комплексних антикризових заходів, які повинні проводити уряд, Нацбанк і парламент. Криза - це жорсткість конкуренції, перерозподіл ринків і сфер впливу. У такій ситуації необхідна жорстка позиція уряду в питанні захисту інтересів вітчизняних виробників.
Безумовно, є галузі, на які світова кон'юнктура впливає в більшій мірі, - металургія, хімічна галузь, машинобудування. Тут термін виходу із кризи буде залежати від відновлення ділової активності на європейських ринках. Ми очікуємо цього ближче до другої половини 2010 року. У такій ситуації важливо не допустити зниження платоспроможності на внутрішньому ринку, оскільки це позначиться на динаміці розвитку таких галузей, як сфера послуг, будівництво, легка промисловість, торгівля. Необхідно також повернути довіру населення до банківської системи. В Україні економічна криза лягла на кризу влади, що ускладнює пошук шляхів виходу з неї.
- Як ви оцінюєте вжиті урядом антикризові заходи, зокрема підписання меморандумів із представниками окремих галузей?
- Це набір декларацій. До того ж низка положень меморандумів порушується - у питаннях компенсації ПДВ, доступу до кредитних ресурсів, регулювання роботи природних монополій. Зараз за принципом "сьогодні на сьогодні" вживаються заходи щодо боротьби з окремими негативними явищами. Потрібна програма, як у багатьох країнах, що передбачає субсидування промисловості, підтримку попиту на внутрішніх ринках, захист інтересів експортерів.
- Але економічно розвинені країни, що реалізують такі програми, опираються на достатній фінансовий ресурс, якого в України немає.
- У боротьбі із кризою дуже важливо сконцентрувати внутрішні резерви. Україна в складному становищі - ми погодилися на вимоги МВФ не підвищувати протягом року грошову базу більш ніж на 7-8%, а це вдвічі менше від прогнозу поточної інфляції. Тому ми змушені шукати гроші за кордоном, ходимо по світу із протягненою рукою, хоча могли б направити надлишок грошової маси на інфраструктурні проекти. У такому випадку додаткова емісія не вплинула б на зростання інфляції.
- Однією з причин того, що криза так сильно вдарила по українській економіці, стала її залежність від експорту. Чи можливо знизити цю залежність?
- Більше 47% нашого ВВП формують експортери. Але криза, коли девальвує національна валюта, - підходящий момент для проведення політики імпортозаміщення. Це роблять багато країн, де відбулася девальвація.
- У 2009 році інвестиції в промисловість скоротилися до мінімального обсягу. Як можна виправити цю ситуацію?
- Ця проблема була і у попередні роки. Уже в 2008 році обсяг внутрішніх інвестицій у промисловість знизився в 3,4 рази. Зараз же інвестиції спрямовані не на інновації, а на виживання підприємств. Без проведення структурних реформ - від прискорення приватизації до податкового стимулювання інноваційного інвестування - промисловість консервує проблеми, які поставлені зараз перед економікою.
Юрій Панченко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
