13700
Думка: Чергова хвиля банківської кризи в Україні очікується восени-2009
Україну може очікувати ще одна хвиля кризи банківської ліквідності вже восени 2009 року, вважає впливовий український бізнесмен, президент індустріальної групи УПЕК Анатолій Гіршфельд.
"Проблема поганих кредитів не знята з порядку денного, вона ще тільки має вийти на перший план… Нова хвиля банківської кризи ліквідності буде пов'язана з неповерненнями кредитів, що накопичуються, і очікувати її варто вже восени поточного року. Зрозуміло, що в таких умовах чекати кредитування реального сектору економіки не доводиться", - наводить його слова прес-служба УПЕК.
При цьому бізнесмен вважає, що в Україні дно економічної кризи усе ще не досягнуто. "Справжня криза в Україну ще не прийшла… Світове промислове виробництво відновиться до весни наступного року, але його загальний обсяг скоротиться. Найменше воно постраждає в країнах, які в період кризи зуміли підтримати і зберегти свою промисловість. Скорочення, швидше за все, відбудеться за рахунок таких країн як Україна, яка не має своєї програми, пріоритетів в сфері підтримки високотехнологічних галузей економіки", - вважає Гіршфельд.
Він також покритикував дії уряду в період кризи. "Замість підтримки реального сектору економіки кредитними ресурсами держава вилучає в нього кошти у вигляді невідшкодованого податку на додану вартість. А також робить усе, щоб перекласти відповідальність за економічну ситуацію на великих роботодавців", - відзначає бізнесмен.
Як повідомлялося, на 27 травня відомо про введення Національним банком України (НБУ) тимчасової адміністрації в 14 українських банків з 184 діючих в країні, у стані ліквідації перебуває ще 11 кредитно-фінансових установ. Крім того, НБУ направив до 20 кураторів у банки для контролю над їх діяльністю.
Кризові явища в банківській системі зростали на тлі масштабного відтоку депозитів: з осені минулого року населення вилучило з банківської системи 94 млрд грн, у результаті чого НБУ був змушений надати кредитно-фінансовим установам рефінансування та іншу кредитну підтримку на суму близько 80 млрд грн.
Крім того, за даними Нацбанку, частка проблемних кредитів у сукупному обсязі наданих українськими банками позик продовжує зростати: до травня вона досягла 4,29%. В абсолютному вираженні проблемні кредити (протерміновані й сумнівні до повернення) з початку року збільшилися на 80%, або на 14,422 млрд грн, - до 32,437 млрд грн.
Заступник глави правління Альфа-Банку (Київ) Роман Шпек під час круглого столу, організованого газетою "Дзеркало тижня" минулого тижня, повідомив, що в Україні 22 банки затримують платежі на 15 і більше днів і понад 30 кредитно-фінансових установ затримують гроші до 15 днів. При цьому загальна сума платежів, які не виконуються, досягла вже 8,4 млрд грн і з кожним днем зростає.
Влада країни розглядає питання фінансової підтримки банків з осені 2008 року, але поки лише державні Укрексимбанк і Ощадбанк одержали додаткові бюджетні кошти для нарощування капіталу.
У квітні-2009 було визначено перелік із семи банків, капітал яких планувалося збільшити за підтримки держави: очікувалося, що частка держави після рекапіталізації складе в Родовід Банку, Укрпромбанку і банку "Київ" - 99%, банку "Надра" - 91,8%, Імексбанку і Укргазбанку - 75%+1 акція. Відносно банку "Фінанси та Кредит" на той момент ішла дискусія щодо питання частки держави.
У травні стало відомо, що акціонери Імексбанку під час капіталізації за рахунок бюджетних коштів готові передати державі лише близько 39% акцій, а акціонери банку "Фінанси та Кредит" - близько 50%, тоді як уряд претендує на частку не менше 60%+1 акція.
За даними Мінфіну, остаточне рішення щодо виділення засобів для збільшення капіталу перших трьох кредитно-фінансових установ-претендентів може бути прийнято 27 травня.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
