2602
Ящик із секретом
У країні бум на банківські сейфи: громадяни сподіваються вберегти з їхньою допомогою свої цінності, не підозрюючи, що ризики у такий спосіб зберігання накопиченого збільшилися в декілька разів.
У докризові часи українці не дуже довіряли банківським осередкам: їх заповнюваність не перевищувала 50%. Сьогодні попит на сейфи зашкалює, однак державних гарантій зі схоронності цінностей банки як і раніше не надають, а зростання кількості проблемних банків призвело до виникнення нових неприємностей для клієнтів. "ВГ" з'ясовувала, чи можна вберегтися від можливих ексцесів при зберіганні в банку своїх "скарбів".
Ну візьміть у мене!
Індивідуальні сейфи стають дефіцитом. До кінця поточного квітня вже проблематично було знайти вільний сейф у містах-мільйонниках - Львові, Харкові, Одесі. Раніше сейфи використовувалися переважно для зберігання коштовностей, предметів мистецтва, а також при проведенні угод купівлі-продажу дорогих предметів - квартир, автомобілів, картин і т.п. - для безпеки (покупець одержував на руки не кеш, документи або твір мистецтва, а ключ від сейфа). Нині ж у сейфах ховають насамперед гроші.
"Ситуація доходить до абсурду. Клієнт банку забирає депозит, термін якого закінчився, і відразу просить надати йому банківський осередок в цій таки фінустанові, тому що зберігання великих сум грошей вдома є небезпечним", - констатує Галина Калашникова, директор операційного департаменту банку "Фінанси та Кредит". "У Донецьку і Києві в нас немає жодного вільного осередка, подібна тенденція з невеликою корекцією спостерігається й у регіонах", - свідчить Валерій Пацуй, начальник керування роздрібного бізнесу Першого Українського Міжнародного банку.
Ажіотажний попит призвів до дефіциту банківських осередків у низці фінустанов. А в період літніх відпусток аналітики прогнозують і зовсім повальну "окупацію" українцями жаданих "ящиків". Причому як у рідних населених пунктах, так і в місцях відпочинку. У підсумку, лякають банкіри, що бажають скористатися послугою можуть залишитися "не при справах" до літніх канікул. Інтерес громадян до банківських осередків підігрівається і цікавими ціновими пропозиціями. До травня в низці банків оплата за ощадні сейфи впала порівняно з аналогічним періодом минулого року на 30-60% - до 3-8 грн. на добу за невеликий осередок обсягом 27-30 куб.
Останній раз ціни на послугу підвищувалися торік: бажаючі зберегти свої "скарби" у банківському сейфі почали платити на добу в середньому від 5 до 20 грн. (у 2006 р. добова вартість маленького осередку становила 4-7 грн. Але фінансова криза розставила свої акценти - більшість фінансистів вирішили вилучити розцінки, побоюючись втратити клієнтів. При цьому найбільше пощастило провінціалам. "У квітні 2009 року вартість оренди сейфів у Ерсте Банку порівняно з минулим роком зменшилася на 30-50%, залежно від розміру сейфа, і склала від 2,5 до 10,5 грн. у добу для регіональних підрозділів", - повідомила Тетяна Надточій, директор департаменту роздрібного бізнесу Ерсте Банку. А от жителі столиці й пригородів змушені викладати за послугу на 40-50% більше. У тому ж Ерсте Банку вартість оренди сейфа в Київському регіоні становить уже 5,5-15 грн., в Укрсоцбанку - 5-12 грн. (у регіонах - 3-6 грн.).
Втім, у деяких банках ціни на послугу підвищилися. "З березня 2009 року ми збільшили вартість використання індивідуальних сейфів. Тепер за добову оренду слід заплатити в середньому 6,3 грн.", - повідомив Віталій Пахомов, виконавчий директор напрямку роздрібного бізнесу Кредобанка. Банкіри пояснюють тенденцію до підвищення тарифів в окремих закладах "уніфікацією" цін на ринку.
Ключовий момент
Найменша неприємність, яка може очікувати приватних орендарів банківських осередків, - штраф за перевищення терміну користування "житлоплощею". Пеня "за безпам'ятність" може у два-три рази перевищувати вартість самої оренди і варіюється від 6 до 25 грн. на добу. Хоча, якщо користувач вирішить продовжити договір, банк може піти на поступки і зняти штраф у розмірі стандартної добової оплати за послугу. Тим більше що у всіх банківських закладах діють знижки - чим більше термін оренди сейфа, тим дешевше вартість гнізда. Якщо ж користуватися гніздом українець, що забув, більше не збирається, заплатити доведеться "по повній".
Чутливішою є для гаманця втрата ключа від сейфа. "Клієнтові доведеться покрити видатки, пов'язані з викликом фахівців, що обслуговують індивідуальні сейфи, розкриттям гнізда в присутності клієнта і заміною замка. Ця процедура дорога, так що краще максимально уважно ставитися до схоронності ключа", - попереджає Людмила Корзун, головний економіст керування заможних клієнтів Укрсоцбанка. Штраф за загублений ключ, як правило, збігається з гарантійною сумою, яка вноситься клієнтом банку під час укладення контракту, і залежно від установи становить 300-1000 грн. Якщо за час користування сейфом ексцесів не трапилося, то по закінченню договору гарантійні гроші повертаються клієнтам.
Нарешті, найбільша неприємність для користувача осередку - втрата її вмісту. Опитані експерти в один голос запевняли: турбуватися про безпеку відданих на зберігання цінностей не варто, навіть якщо мова йде про проблемний банк!
Задачка для ведмежатника
Але неприємності із сейфами все-таки трапляються. Причому в кризові часи, за словами самих банкірів, ризики зростають у рази. "Ми рекомендуємо зберігати цінності в банках, які є стабільними", - радить Галина Калашникова. У проблемних банках можна нарватися на відмову повернути кошти із сейфа з посиланням на мораторій НБУ або діяльність тимчасової адміністрації. Хоча такі дії з боку банкірів незаконні як до, так тим більше і після закінчення договору зберігання. Правда, за дострокове розірвання контракту вас оштрафують (на 20-100 грн. залежно від банку).
Нарешті, ніхто не застрахований від можливих нечистоплотних дій з боку тимчасових адміністраторів, кураторів або менеджерів банку. Під час банкрутств таких сумно відомих установ, як Інтерконтинентбанк, Олбанк, банк "Відродження", саме тимчасові адміністратори брали участь у виведенні капіталу з банків. Втім, справедливості заради відзначимо - у скандалах із пропажею вмісту із осередків представники держави помічені не були. Випадки з нестачею або зникненням частини цінностей з банку були пов'язані зі злодійством з боку співробітників відділень або ж явних шахраїв. Наприклад, улітку 2008 р. Генеральна прокуратура порушила справу за фактом розкрадання із трьох великих банків 13,5 млн грн. За інформацією "ВГ", повернути клієнтам у повному обсязі зниклі цінності так і не вдалося, а вся провина перекладена на зловмисника, що перебуває в розшуку. Банки ж у таких випадках, як правило, нічого не відшкодовують, оскільки державних гарантій, на відміну від Фонду гарантування внесків депозитів фізосіб, для вмісту осередку немає.
При пропажі цінностей із осередка в банку можуть хіба що переглянути відеозапис, який ведеться в сховищі, і переконатися, що клієнт насправді щось клав у ящик. Якщо гніздо після цього виявилося порожнім, клієнтові повернуть гроші за її використання, а також суму по відповідальності банку за розкриття осередку - $500-2000 залежно від банку і розміру ящика. Але одержати відшкодування можна, лише якщо доведена причетність банківських співробітників до інциденту. А от розраховувати на компенсацію "кревних", якими заволодів сторонній злочинець, українцеві навряд чи удасться: відсуджувати украдене доведеться в самих зловмисників.
Однак уся проблема в тому, що полеглому жертвою шахрайства громадянинові буде досить проблематично довести, що в гнізді зберігалася не місячна зарплата, а бабусині діаманти. Оскільки в більшості банків облік умісту сейфів попросту не ведеться! "Банк гарантує цілісність індивідуального сейфа, виключення доступу до нього сторонніх осіб, але при цьому не описує вміст сейфа", - говорить Людмила Корзун. "Кредобанк не контролює вміст, який наші клієнти зберігають в індивідуальних сейфах", - підтверджує Віталій Пахомов.
Щоб підстрахуватися, "ВГ" рекомендує укласти з банком окремий договір, включивши все-таки в нього перелік умісту. Лише тоді хоронитель цінностей буде відповідати за їхнє заощадження в повному обсязі. Однак далеко не кожний банк піде на укладання додаткового договору з описом, а якщо і погодиться, то підніме ціну послуги на 10-20%.
Як уникнути неприємностей при зберіганні цінностей у сейфі
- Не пропустити останню оплачену добу зберігання
- Не втратити ключ від сейфа
- На додаток до договору оренди осередку провести опис умісту
- Не втратити ключ від сейфа
- На додаток до договору оренди осередку провести опис умісту
Юлія Кирпа, старший юрист юридичної фірми "Василь Кисіль і Партнери":
- Навіть якщо в банку працює тимчасова адміністрація або запущена процедура ліквідації, у громадян не повинні виникати проблеми з доступом до їхніх сейфів. Тому що клієнт усього лише орендує банківський осередок, а не здійснює вкладення коштів на підставі депозитного договору. Ніякий мораторій на видачу майна, включаючи кошти або інші цінності, що перебувають у осередку, не поширюється. Відповідно, вміст сейфа можна забрати на першу вимогу. Труднощі можуть виникнути, тільки якщо мова йде про несумлінні дії тимчасового адміністратора або ліквідатора банку.
Катерина Гутгарц, директор Адвокатського бюро Гутгарца:
- Українці повинні розрізняти, яку саме послугу вони купують у банку. Сьогодні існує два види послуг, пов'язаних з наданням банківського сейфа. У першому випадку мова йде, власне, про договір зберігання: у відповідності зі статтею 970 Цивільного кодексу України, банк надає охоронюваний сейф, ухвалює від клієнта цінності на зберігання, контролює їхнє приміщення в осередок і одержання із сейфа. У другому випадку мова йде всього лише про договір оренди банківського сейфа, що регулюється статтею 971 Цивільного кодексу. При цьому банк лише надає сейф клієнтові, але не несе ніякої відповідальності за його вміст. І при пропажі речей з орендованого сейфа довести що-небудь практично неможливо. Єдиний шанс для клієнта - це поведінка банку, що дорожить своєю репутацією. Адже установа завжди може провести внутрішнє розслідування і знайти винного серед своїх співробітників.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
