Міністр оптимізму — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Міністр оптимізму

1104
Бути оптимістом для мільйонера Людмили Денисової - службовий обов'язок. Адже вона працює міністром праці та соціальної політики. У розпал економічної кризи амбіційна кримчанка продовжує робити позитивні прогнози, геть заперечуючи як продовження зростання безробіття, так і дефіцит Пенсійного фонду. В 2000-му зайвий оптимізм коштував їй семи годин у КПЗ, але падати духом вона ні тоді, ні зараз не збирається
Масивний годинник у кабінеті міністра праці та соціальної політики Людмили Денисової б'є кожні 30 хвилин. Так він натякає нескінченним відвідувачам, що пора б і честь знати. Довгі зустрічі вона собі дозволити не може. Зізнається, що ритм життя за останні роки прискорився. Звикнути до цього неможливо, але після першого шоку від темпу роботи в Кабміні в 2006 році Денисова вже оправилася. Спочатку ж їй ніяк не вдавалося повернутися додому раніше четвертої ранку. Іноді часу вдома вистачало лише на те, щоб перевдягтичя, а далі потрібно було знову відправлятися на чергову нараду в Кабмін. Щоб розв'язати проблему дефіциту часу, довелося ввести на роботі жорсткий графік, дотримуватися якого і допомагає голосний бій годинника кожні півгодини.
За більш ніж півроку економічної кризи відомство Денисовою набуло стійкого іміджу "міністерства оптимізму". Їй доводиться запевняти пенсіонерів, що виплати будуть стабільними, а безробітних - що ситуація вже поліпшується. Як Пенсійний фонд примудряється перевиконувати план доходів в умовах, коли підприємства в країні масово закриваються, а ті, що залишилися використовують лазівки для відходу від сплати податків - найбільша таємниця Людмили Денисової і, напевно, усього нинішнього уряду. Тему боротьби з безробіттям вона обговорює з не меншим оптимізмом, посилаючись на офіційну статистику. "ВГ" ледве не повірили.
Складно повірити, що ситуація з безробіттям уже некритична...
- Навіть якби був один безробітний у країні, то це було б небезпекою для суспільства. Суспільство гармонічне тільки тоді, коли воно спокійно, усі зайняті й одержують певний доход. На сьогодні безробітних в країні близько 800 тис. чоловік. Враховуючи, що економічно активного населення в країні 20,4 млн, а в активній зайнятості - 14,9 млн, то безробітних у нас небагато. Сьогодні ситуація з безробіттям перебуває на рівні 2006-2007 рр. Це не найстрашніші часи кінця 1990-х, але й, на жаль, не кращі, як у 2008-му. Слава Богу, нам удалося зупинити той потік, коли до служби зайнятості щодня приходили 8-12 тис. чоловік. У нас немає стану "усе пропало".
Чи відслідковуєте ви загрозу масових акцій протесту в галузях, які важко переживають кризу? - Ми не побоюємося цього. Ніякі підприємства масово не закривалися.
Ваш оптимізм щодо соціальної напруженості в суспільстві базується на реальних чи офіційних даних статистики? Адже достатньо поспілкуватися з бізнесменами в будь-якому українському місті, щоб зрозуміти, що багатьох людей відправляють у неоплачувані відпустки.
- Тільки в нас у країні існує поняття "приховане безробіття". На 1 березня таких безробітних у країні налічувалося 530 тис., місяцем раніше - один мільйон: показник зменшився вдвічі. Виходить, люди повернулися на свої робочі місця. Так, відбувається скорочення кількості робочих днів, але ми ж не одні такі.
У Японії на одне робоче місце беруть двох, і робота відбувається вахтовим методом. Ми впровадили програму з підтримки зайнятості. Якщо підприємство тимчасово простоює - коли 20% часу людей без роботи - ми роботодавцеві компенсуємо витрати на заробітну плату працівникові. Головне, щоб людей не звільняли. На цей випадок у бюджеті Фонду обов'язкового державного соціального страхування закладено 250 млн грн., за рахунок цих коштів ми втримуємо на робочих місцях 180 тис. чоловік. Також є програми, які дозволяють отримати допомогу у зв'язку з безробіттям на рік уперед за умови затвердження бізнес-плану. Ви можете купити собі агрегат або ларьок і ці засоби використовувати, щоб стати самозайнятим. На сьогоднішній день в Україні таких самозайнятих 1,5 млн.
Заповзятливий юрист
На момент початку роботи в уряді Людмила Денисова була найбагатшою серед міністрів. За підсумками 2006 року вона задекларувала близько 10,5 млн грн. Однак уже через рік її декларація "схудла" майже до 650 тис. - приблизно в 16 раз. Усі активи пані Денисової - а це цінні папери номінальною вартістю 2,9 млн грн., внески в статутні фонди компаній на суму 5,4 млн грн., а також земельні ділянки в Криму і три автомобілі - переписані на членів родини. Як і будь-який держчиновник, вона дуже неохоче говорить про структуру своїх активів. Однак ні для кого не секрет, що Денисова є членом так званої кримської бізнес-групи, до якої входять Андрій Сенченко, Сергій Велижанський і Василь Сетков. Група заробляє на будівництві, пошитті одягу, а також технічному текстилі (використовується у виробництві шин, ременів і конвеєрної стрічки).
Свою кар'єру в Україні Людмила Леонтіївна почала, переїхавши разом із чоловіком-військовим і двома доньками в 1989 році з Архангельська до Криму, де не було жодного знайомого. Вона влаштувалася працювати юристом у республіканський комітет комсомолу на досить невелику зарплату. На цей період у країні припав пік організації малих підприємств. На портативній друкарській машинці Денисова друкувала бланки документів і займалася створенням підприємств під ключ. Тоді вона і познайомилася зі своїми нинішніми партнерами.
Її бізнес розвивався паралельно з кар'єрою на держслужбі. Багато в чому завдяки партнерам у 32 роки вона очолила пенсійний фонд Криму, пропрацювавши там п'ять років. Саме в цей час було створене одне з перших великих підприємств Денисової, яке організовувало виплату пенсій продуктами. Називався проект "Об'єднана платіжна система України". Суть полягала в тому, що соціально незахищені кримчани замість грошей одержували від держави талони, які могли отоварити у виключно певних магазинах. Згодом бізнес розширювався, з'являлися нові напрямки. Багато підприємств споконвічно здобувалися з величезними боргами, а потім реанімувалися.
Наскільки криза вплинула на розвиток вашого бізнесу?
- До будь-якої кризи можна пристосуватися. Можна зайнятися іншим напрямком або зайняти нішу тих, хто не впорався із кризою. Ми ж спокійно розбудовуємо свої напрямки.
Ви провели звільнення на своїх підприємствах?
- Ми не звільнили жодної людини. У нас гарний менеджмент, усі проблеми вирішили досить безболісно для компанії.
Як організований контроль над ефективністю ваших активів, поки ви перебуваєте на державній службі?
- Ми на сьогоднішній день маємо стійкий бізнес, що не вимагає серйозного контролю з мого боку. Нас чотири людини і разом ми вже 17 років, тому навчилися за ці роки довіряти один одному. Ми практично щодня розмовляємо по телефону. Хтось із партнерів постійно перебуває в Криму, хтось - у Києві. Кожний з нас курирує конкретний напрямок. У якийсь момент з'явився новий бізнес, компанія "Гуматекс". Ми придбали одну, потім іншу фабрику, і я зайнялася текстильним напрямком. Офіційно главою правління "Гуматекса" я була протягом чотирьох років.
Потім активи довелося переписати на родичів?
- Права з керування цим бізнесом я передала старшій доньці. Компанію "Гуматекс" очолює мій брат. У нас є корпоративний центр, який контролює діяльність підприємств. Безумовно, якщо мені цікаво або навіть необхідно, я в будь-який момент можу запросити всі звіти. У першу чергу бізнес у нас побудований на довірі. Які б політичні провокації проти нас не влаштовували, ніщо не змінило наших відносин, а тільки зміцнило їх.
Чи радяться з вами доньки в прийнятті тих або інших рішень?
- Якщо потрібно прийняти швидке рішення, розпорядитися правом власності, це на Лєні. Вона перебуває в Криму, і їй зробити це значно простіше. Якщо потрібно порадитися - дзвонить, ухвалюємо рішення разом. Ви плануєте повністю передати бізнес дітям? - Безумовно. Усе в цьому житті створюється заради дітей.
Кримська афера
У травні 2000 року, коли Денисова була вже міністром фінансів АРК, відбувся скандал: її заарештували. Формально їй інкримінували незаконне виділення $9 тис. бюджетних коштів на придбання комп'ютерів. На ділі ж Генпрокуратура почала перевіряти всі документи, пов'язані з діяльністю підприємства "Об'єднана платіжна система України", яка заробляла на бартерних схемах виплати пенсій у Криму. Комуніст Леонід Грак стверджує, що тоді довести справу до обвинувачувального вироку перешкодило особисте втручання президента Леоніда Кучми.
У свою чергу, Людмила Денисова стверджує, що причиною зайвої уваги до неї з боку правоохоронних органів стало те, що вона припинила дію схеми відмивання коштів через бюджет Криму. Мова йде про скандальну "кримську позику", коли уряд автономії випустив облігації під завищені відсотки, а доход від них транзитом через банк "Слов'янський" потрапляв у кіпрські офшори Xenon Marketing Limited і Data Tehnology S.A. Денисова говорить, що фінансова афера була вигідна екс-прем'єрові АРК Анатолієві Франчуку і колишньому міністрові фінансів автономії Михайлу Виткову.
Як би там не було, але незабаром після цього скандалу в банку "Слов'янський" почалися великі фінансові проблеми. Недовго проіснувала й ідея виплачувати кримським пенсіонерам не гроші, а талони. Розслідування прокуратури так і не було доведено до логічного завершення, так що про реальні причини арешту Денисової залишається лише здогадуватися. Ми поцікавилися з цього приводу у неї самої
Що все-таки стояло за вашим арештом у 2000-му році?
- Усі розуміли, що це політичні розбирання. Мене хотіли навчити покривати афери, пов'язані з бюджетними коштами АРК. Я цього не зробила, і мене вирішили зламати. Протягом п'яти місяців щодня викликали на допити. Де б я не перебувала, мене привозили в прокуратуру. Навіть готували обвинувачення, начебто в період відпустки якесь міністерство придбало комп'ютер. Усе, що відбувалося в той час, було дуже некоректно. Більше того, у прокуратурі мені не задавали ніяких питань по суті. Кожний допит - як шарманка, постійно запитували те саме: як мене звати і т.д. Коли проти мене все-таки висунули обвинувачення і провели обшук, я подзвонила в СБУ. Вимога поставити підпис під незаконним документом дуже зацікавила Службу безпеки.
Телефон прослуховували, розмови записували. Звичайно, моя ініціатива дуже розлютила моїх супротивників, тому мене "закрили". Проте я всім їм дуже вдячна за прекрасний досвід. В ізоляторі тимчасового утримання я провела всього сім годин, а вийшла зовсім іншою. Це було неопалюване напівпідвальне приміщення з температурою 3 °С - розраховували, що я все-таки зламаюся і буду просити про зустріч із тим, хто чекає від мене рішення. "Рішення" - усього лише один підпис, але вони його так і не дочекалися.
Чому тільки в 2000-му році відбувся цей конфлікт, якщо система функціонувала ще з 1996-го? Документи проходили без вашого підпису?
- Я прийшла на посаду в 1998-му і вже не могла скасувати рішення попереднього міністра.
Про яку суму йшла мова?
- На той момент 500 млн грн., "вимитих" з бюджету. Без мого підпису під новим документом їм потрібно було повертати ці гроші державі.
Вам погрожували?
- Так. Ні я, ні моя родина не почували себе в безпеці тоді. Мені регулярно дзвонили, зокрема з-за кордону, вимагали підписати документ. Але я прекрасно розуміла, що якщо поставлю підпис, мене заарештують. А оскільки я його не поставила, посадили іншу людину.
Чи спілкуєтеся ви з Анатолієм Франчуком і Леонідом Грачем після цієї історії?
- З Анатолієм Романовичем зіштовхнулася нещодавно на ринку в Сімферополі: купувала на Великдень сир. Я йому вдячна - він був гарним учителем. Нехай і особливими методами, він сформував мою стійкість. Із Грачем усі наші розмови обмежуються вітанням і прощанням. Коли я вийшла з лікарні після затримання і уперше прийшла в парламент, Леонід Іванович у своїй манері тільки сказав: "Людочка, усе цей час я був з вами". Я так і зрозуміла.
Затримка вплинула на вашу політичну кар'єру?
- Коли мене повністю виправдала Генпрокуратура, я пішла на вибори до Верховної Ради. У Криму на той час були оголошені дострокові вибори, балотувалася я замість вибулого депутата. Тоді я обійшла 16 людей від політичних об'єднань. Проти мене використовували всі можливі технології - навіть балотувалася підставні жінки на прізвище Давидова, така ж блондинка зі стрижкою. Бабусь заплутали, говорили, що я заміж вийшла і тепер у мене, мовляв, інше прізвище. Нічого не врятувало, я перемогла: на 37% обійшла наступного за мною.
Мама-міністр
Незважаючи на зайнятість, Людмила Денисова не уявляє своє життя без домівки і час від часу тішить родину фірмовими пиріжками. Коли мова заходить про дім, вона з великою ніжністю говорить про родину і домашніх улюбленців, які завжди раді приїзду господарки, - семирічного шарпея Гришу і трирічного йоркширського тер'єра Шона.
Людмила Леонтіївна давно захоплюється в'язанням. Народилася вона в небагатій родині, мама одна виховувала трьох дітей, тому захоплення рукоділлям сформувалося від простого бажання бути модною і гарною. Вона сама створювала будь-який одяг, побачений на екрані або в модному журналі. Куди б не їздила у відрядження, завжди привозила пряжу. В'язала все аж до пальто. На сьогоднішній день масштаб хобі скоротився до щорічних невеликих подарунків донькам: "Носочки від мами, які можна ввечері надягти і почувати, що я поруч". Дочки, у свою чергу, ведуть просвітницьку роботу - час від часу радять мамі модні книги, обов'язкові до прочитання. Людмила Леонтіївна зізнається, що читає відразу кілька книг - на тумбочці в спальні лежать твори Андрія Кончаловского, а однією з останніх, яка справили на неї сильне враження, називає "Повторення долі" Януша Вишневського
Як часто вам вдається приділити час відпочинку?
- Людина сам розпоряджається своєю долею. Коли хтось говорить, що в нього немає часу кудись сходити, з'їздити, то я сприймаю це як відмовки. Так, існують у житті періоди, коли ти зайнятий з ранку до ночі, але навіть у цій ситуації можна знайти можливість приділити час собі та своїм близьким.
Яку найтривалішу відпустку ви могли собі дозволити?
- 14 днів, торік ми з молодшою донькою полетіли на Кубу, старша в той час працювала. Пам'ятаю, це було відразу перед повінню на Західній Україні, і я із тривогою летіла назад, тому що зовсім не знала подробиць трагедії.
Який відпочинок вам до душі?
- Екстрим-туризм - сплавлятися на човнах, стрибати з парашутом і все в тому ж дусі в нашій родині вітається. Але іноді дуже хочеться і на сонечку полежати.
Куди плануєте їхати цього літа?
- Дуже хочу в липні відпочити, але багато чого буде залежати від політичної ситуації. Узимку в мене взагалі не виходить з'їздити у відпустку: я займаю державну посаду, а зима саме час прийняття бюджету - те, що ти робиш у грудні, потім рік годує всю країну. Спочатку бюджет ухвалюють депутати, а ти його допрацьовуєш. Коли всі повертаються з канікул, знову починається робота. До речі, мої доньки цього року каталися на лижах уперше.
Відпочиваєте зазвичай всією родиною?
- Традиційно ми їздимо втрьох з дочками. Не тому, що такі відносини склалися з колишнім чоловіком, просто хтось завжди повинен був залишатися вдома на господарстві. Коли я працювала в бізнесі, то відпочивала 2-3 рази на рік. Ми як три подружки. У Києві теж чимало часу проводимо разом. Коли приїжджає із Криму старша донька, перше, що вона дивиться, - афішу заходів. І ми обов'язково втрьох виходимо у світ. Нещодавно були на концерті Алли Пугачової.
Перспективи
Політичне майбутнє Людмили Денисової багато в чому буде залежати від результату найближчих президентських виборів. Якщо переможе Юлія Тимошенко, то шанси зберегти нинішню посаду в міністра праці дуже високі. Будь-який інший результат виборів буде означати швидку відставку і повернення до політичної діяльності під прапором БЮТ. Швидше за все, у такому випадку вона візьме на себе роботу в Криму.
Оскільки всі партнери Денисової по бізнесу так чи інакше пов'язані з БЮТ, можна сміло припустити, що і сам бізнес багато в чому буде розвиватися залежно від досягнень цієї політичної сили. Хоча виробництво будматеріалів і текстильна промисловість в Україні на цей момент не можуть похвалитися успіхами через кризу, проте кримська група продовжує активно розвиватися. І, як мінімум до зими, коли в Україні пройдуть вибори, цій тенденції нічого не загрожує.
Марина Пекарчук
За матеріалами:
Власть денег
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас