3441
Бізнес відмежували від перевіряючих
Під бурхливі оплески підприємців, що зібралися в Українському домі для зустрічі із владою, Юлія Тимошенко пообіцяла скасувати перевірки бізнесу. Дане нею слово негайно було оформлено документально: у той же день Кабінет Міністрів затвердив постанову "Про тимчасове обмеження державного контролю в сфері господарської діяльності", якою до кінця наступного року заборонено проводити планові та позапланові перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.
Втім, із цього правила є виключення: мораторій не поширюється на інспекції підприємств, які ведуть високоризикову діяльність, а також на перевірки дотримання податкового законодавства і відрахувань до бюджету. Але за бажання кмітливі ревізори все-таки зможуть знайти достатньо приводів, щоб відвідати вподобану компанію.
Невгамовні ревізори
За даними Міжнародної фінансової корпорації, на початок року в Україні нараховувалося 85 різноманітних контролюючих органів. Найбільшу активність, згідно з дослідженнями МФК, проявляли візитери із ДПАУ, Держпожежохорони і санепідемстанції. Фіскали і пожежні торік перевірили кожне друге підприємство, епідеміологи - третє. Представники Держміськпромнагляду і Держпотребстандарту відвідали кожне четверте і кожне шосте підприємство відповідно. Усього ж ревізорів довелося ухвалювати трьом із чотирьох компаній, українські підприємства зустрічали інспекторів протягом року п'ять-шість разів, кожна вітчизняна компанія прожила в режимі перевірки в середньому три тижні.
Передбачалося, що Закон "Про основи державного контролю (нагляду) над господарською діяльністю в Україні", прийнятий у 2007 р., обмежить спілкування бізнесу з контролерами. За ним всі суб'єкти господарювання повинні були поділити на групи залежно від ступеня ризику (імовірності виникнення від роботи підприємства негативних наслідків для здоров'я людей і навколишнього середовища). І для кожної з них передбачалося встановити частоту і терміни проведення планових ревізій. За даними моніторингу МФК, за два роки чинності закону тільки 27 контролюючих органів установили частоту перевірок для підприємств різних груп ризику, з яких лише п'ять чітко визначили, що саме будуть перевіряти під час ревізій. Тому введення мораторію на перевірки - крок цілком обгрунтований.
Ризикують усі!
Втім, відхреститися від ревізорів зможуть далеко не всі. Відповідно до урядової постанови компанії, діяльність якої оцінена як високоризикова, контролери можуть відвідувати як і раніше (ступінь ризику встановлюється Кабміном). За підрахунками експертів, високоризикову діяльність ведуть близько 80% усіх підприємств. На сьогоднішній день прийнято більш двох десятків постанов, що визначають, які компанії належать до високого ступеня ризику.
До списків ризикових більшості контролюючих органів потрапляють усі види металургійного, хімічного, гірничо-рудного і нафтогазового виробництва, електростанції, розподільні мережі та об'єкти оборонного комплексу. Однак поруч із цими підприємствами стоять дошкільні та освітні установи, практично всі види медпрактики, аптеки, елеватори, турагентства, посередники при працевлаштуванні за кордоном, мебельники, більшість сільгоспвиробників і компаній харчопрому.
Також до списку мисливські господарства, швейні, тютюнові фабрики, виробники будматеріалів, електрообладнання, ювелірних виробів та іграшок. До переліку високоризикових потрапляють СТО, АЗС, автосалони, продуктові магазини, секонд-хенди, готелі та підприємства громадського харчування, а також більшість транспортних послуг. Причому значну частину цих "високоризикових" бізнесів дозволено перевіряти Держпотребстандарту. З 183 контрольованих ними видів діяльності "високий ризик" привласнено 151.
Було б бажання
Юристи відзначають, що згаданим рішенням уряд перевищив свої повноваження, оскільки перелік підстав для проведення позапланових перевірок установлений законами. Отже, припиняти дію їх окремих положень має право лише Верховна Рада. Враховуючи це, Віктор Ющенко цілком може призупинити дію антиперевірочної постанови Кабміну. Втім, експерти сумніваються, що напередодні президентських виборів глава держави захоче виставити себе в настільки невигідному світлі. Швидше за все, свої права на проведення ревізій спробують захистити самі контролери, яких постанова уряду може залишити без "чайових".
"Якщо, всупереч рішенню КМУ, до вас все-таки прийдуть на перевірку, а ви спробуєте заперечити її в суді, то з дуже великою часткою ймовірності можна припустити, що він винесе вердикт про правомірність проведення такої перевірки. Адже органи влади діють у порядку, передбаченому законами", - розповів експерт проекту МФК "Розвиток підприємництва в Україні" Сергій Глущенко. Тому багато органів контролю можуть відмовитися виконувати постанову уряду. А єдина можливість позбутися настирливих контролерів - подзвонити на гарячу лінію, яку КМ збирається відкрити спеціально для інформування про такі випадки. Але це, як говорять експерти, дозволить підприємцеві лише випустити пару - ніяких санкцій для неслухняних ревізорів Кабмін не передбачив. Тоді як, приміром, відповідно до російських законів перевірки, проведені в умовах дії мораторію, вважаються недійсними.
Бізнесу залишається задовольнитися лише тим, що урядова постанова пропонує контролюючим органам не нараховувати штраф за порушення, виявлені під час перевірки, а давати 30-денний термін на їх усунення. І лише якщо рекомендації інспекторів не будуть виконані, підприємство оштрафують.
Нагодували обіцянками
Бізнесмени в регіонах неоднозначно оцінили ініціативу Кабміну. "Я в це не вірю. У нас закони на місцях, як правило, виконуються ще гірше. Чиновники місцевої ради своїми розпорядженнями направляють перевірки. Тому мораторій на них не поширюється", - поскаржився глава громадського об'єднання підприємців "Я - львів'янин" Андрій Антонищак. За його словами, їх прямі звернення до центрального апарату Держкомпідприємництва зі скаргами на неправомірні дії перевіряючих приводять тільки до повернення цих скарг у місцеві представництва комітету. "А що вони? Трошки нам допомагають, але в цілому через місцеві органи влади руки в них зв'язані", - пояснює Антонищак. Аналогічні претензії висловили представники бізнесу інших регіонів.
Не менш сумнівними видадуться і ліцензійні новації Кабінету Міністрів, уже оформлені в постанову. "Раніше для одержання ліцензій бізнесменам доводилося подавати в держоргани 127 документів, тепер - 90. Це крапля в морі, але це тільки початок", - прокоментувала документ Юлія Тимошенко. Зате вартість самих ліцензій підвищиться багаторазово, оскільки, згідно з рішенням уряду, тепер вона буде розраховуватися не від неоподатковуваного мінімуму (17 грн.), а виходячи з мінімальної зарплати, розмір якої постійно збільшується.
Не говорячи вже про те, що Кабмін і чути не хоче про скасування сплати внесків до Пенсійного фонду підприємцями, що вибрали спрощену систему оподатковування. Словом, влада залишається вірною традиціям: гучно даючи обіцянки знизити регуляторний і фіскальний тиск на бізнес, насправді підкорює свої дії потребам скарбниці.
Юрій Волков
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
