999
Газ служить особистим інтересам
— Енергетика
Газові суперечки з політичним підтекстом змушують Євросоюз усе більше сумніватися в надійності поставок російського газу
Використання українських підземних сховищ газу (ПСГ) і умови фінансування накачування в них російського газу, залишаються каменем спотикання у відносинах Москви і Києва. Не додала чіткості в це питання і остання зустріч прем'єра Юлії Тимошенко з російським колегою Володимиром Путіним, яка відбулася в Астані минулої п'ятниці.
Враховуючи складнощі, які випробовує НАК "Нафтогаз України" із закупівлею газу в літній період для закачування в ПСГ, щоб використовувати цей ресурс у зимовий період, Володимир Путін заявив про готовність Росії частково профінансувати таке закачування. "Росія готова внести свою частку, але тільки частку. А яка ця частка - це ми повинні вирішити в процесі переговорів",- сказав прем'єр Росії. Він звернув увагу на те, що, враховуючи технологічні аспекти, газ необхідно закачати саме зараз: "Мова йде про те, що зараз, саме в цей період, повинно бути зроблене це закачування, тому що без закачаного в сховище газу українська економіка нормально існувати в осінньо-зимовий період не зможе".
Але експерти вважають, що в літньому закачуванні газу в ПСГ зацікавлений не "Нафтогаз", а "Газпром". Наша країна залишається єдиним великим імпортером газу у світі, закупівлі якого влітку перевищують реальні потреби. Цим ми забезпечуємо вільні потужності "Газпрому" з початком холодів, що дозволяє монополії виконувати експортні контракти із країнами Євросоюзу - найкоштовнішими для російської монополії клієнтами, завдяки яким вона одержує більше половини виторгу.
Дочірні компанії "Нафтогазу" - "Укртрансгаз" і "Чорноморнафтогаз" - управляють 13 ПСГ загальним обсягом понад 32 млрд. куб. м. Зараз на Україну припадає близько 75% транзиту російського природного газу в європейські країни.
"Якщо відключити ПСГ України, то українські споживачі від цього тільки виграють - їм не доведеться платити за зберігання газу. Треба припинити передоплату газу і перейти на закупівлі за потребою - більше взимку і менше влітку, як роблять усі інші імпортери",- вважає гендиректор консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін.
Цього року, за словами експерта, нема сенсу в закупівлі газу влітку по $271 за 1 тис. куб. м і продажу взимку, коли ціни впадуть нижче $200 за 1 тис. куб. м. Закупівля газу за цінами IV кварталу менш збиткова, але це теж не кращий варіант. "Нафтогаз" повинен заробляти на ПСГ, як це робить "Газпром" в Австрії, продаючи послуги за зберігання газу за $110-118 за 1 тис. куб. м. Газ в українських ПСГ потрібний не Україні, а "Газпрому". Тому закачувати газ у ПСГ і платити за європейським тарифом повинен "Газпром",- сказав Корчемкін. Закупівлю за літніми цінами, якщо така станеться, він може пояснити "тільки особистими інтересами чиновників, що відповідають за це".
Але в Україні та Росії цю проблему, судячи із заяв, що озвучуються, не беруть до уваги. Юлія Тимошенко наполягає, що оплата 19,5 млрд. куб. м газу, який необхідно закачати в ПСГ влітку 2009 р., повинна бути зроблена авансовими коштами, отриманими за транзит російського газу в Європу.
Глава "Газпром експорту" Олександр Медведєв вважає, що відсутність в України грошей на газ для ПСГ (більше $4 млрд.) може стати технологічною проблемою. "У нас є сумніву щодо платоспроможності України",- заявив президент Росії Дмитро Медведєв. Тому в Москві не виключають повторення на початку 2010 р. перебоїв у поставках палива в Європу.
У Брюсселі ж розмірковують про можливі проблеми з поставками російського газу не тільки в контексті україно-російських газових суперечок. Там звертають увагу на фінансові проблеми "Газпрому", які можуть призвести до перегляду газових контрактів російської монополії з європейськими споживачами. Цій темі була присвячена одна з останніх публікацій у виданні Euobserver. "Ціна, яку встановлює "Газпром" на газ для європейських споживачів, прив'язана до ціни на нафту з піврічним тимчасовим лагом. Насьогодні ціна на газ падає з тією ж швидкістю, з якою падала ціна на нафту півроку тому",- пояснює експерт з енергетичних питань з Європейської ради з зовнішніх відносинах П’єр Ноель (Лондон). Він не виключає, що якщо криза буде тривати, то через рік може "здійснюватися певний тиск із метою перегляду контрактів у Європі".
А Агата Лоскот-Страчота із Центру східних досліджень (Варшава) вважає, що "криза може призвести і до експансії російського бізнесу в Центральній і Східній Європі". Зокрема, відзначила вона, австрійська корпорація OMV уже продала свої акції в угорській MOL російському "Сургутнафтогазу".
Світлана Долинчук
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
