5175
Роздрібний розпродаж
Поточна криза залишить глибокий слід в історії вітчизняних роздрібних мереж. Одні з них можуть назавжди канути в Лету, інші ж, навпаки, вийти з неї лідером. Кого з ритейлерів криза зачепить найбільше?
В умовах кризи роздрібний товарообіг в Україні знизився в березні на 16,9% (або на 14% за січень-березень до аналогічного періоду 2008 року), а темпи зростання ринку в 2008 році зменшилися майже вдвічі - до 17,9%. Більшість ритейлерів, які раніше анонсували збільшення кількості точок продажів, оголосили про відмову від своїх планів. Постачальники, зіштовхнувшись із затримкою платежів по товарах, що відвантажуються, і підвищенням цін на входження в мережу, змушені шукати інші шляхи реалізації продукції. Сьогодні відносини між постачальниками і торговцями розжарюються. Приміром, львівська компанія "Інтермаркет" (мережа "Арсен"), що перейшла у власність "Євротека", відмовилася погашати заборгованість перед постачальниками. Можна припустити, що в найближчому майбутньому подібні "технічні дефолти" очікують ще низку ритейлерів.
Варто відзначити і зміни в перевагах споживачів відносно форматів мереж. Зі зменшенням доходів усе більше українців роблять покупки не в статусних супермаркетах, а в невеликих магазинах. Враховуючи всі аспекти кризового періоду, в 2009-2010 роках можна прогнозувати перерозподіл часток ринку за форматами. Формати "дискаунтер", "магазин у будинку", гіпермаркети і Cash & Carry внаслідок того, що мають можливість знизити вартість продукції на полицях, зможуть "забрати" близько 10-15% ринку в супермаркетів.
Нагадаємо, що на українському ринку продуктового роздробу традиційно представлено кілька торговельних форматів: ринки, лінійний роздріб (одиничні магазини, кіоски) і продуктові мережі. Якщо на початку 90-х на частку неорганізованого роздробу припадало близько 70%, то вже до кінця 2008 року вона скоротилася до 45%.
На початок 2009 року частка мереж магазинів у загальному обсязі роздробу становила 65% (обсяг ринку - близько 55 млрд. грн.). Левова частина продажів в організованому мережному роздробі належить супермаркетам - 45% (25 млрд. грн.), дискаунтерам - 32% (18 млрд. грн.), магазинам у будинку - 17% (9 млрд. грн.) і по 3% - гіпермаркетам і магазинам формату Cash & Carry.
Щорічна динаміка зростання обсягу ринку до 2008 року становила близько 30%. Бурхливий розвиток мережного роздробу забезпечувався за рахунок підвищення добробуту населення і збільшення кількості вітчизняних виробників. Відсутність концентрації на ринку харчового ритейла дозволяло компаніям проводити агресивну політику із захоплення ринкової частки. Багато ритейлерів почали випускати продукцію під власною торговельної маркою (наприклад, ТМ "Премія" і "Повна чаша" в Fozzy Group або ТМ "Фуршет" у мережі "Фуршет"), що дозволило цим торговельним підприємствам знизити ціну на продукцію на поличках.
Основні гравці
На українському ринку мережного food-retail представлені іноземні гравці - Billa, Auchan, Metro, національні мережі - "Фуршет", "Фоззі Груп" і "Велика Кишеня". Значно зміцнили свої позиції й регіональні мережі - " Атб-Маркет", "Амстор", "ВеликаЛожка", " Пакко-Холдинг" та ін. Частка національних мереж у загальному обсязі продажів за підсумками 2008 року становила близько 39%. Національні мережі пішли шляхом відкриття відразу декількох форматів: дискаунтерів, магазинів у будинку та супер- і гіпермаркетів. Іноземні гравці надали перевагу зайняти нішу супермаркетів (Billa, Auchan) і гіпермаркетів Cash & Carry (Metro). Регіональні мережі, як правило, обмежуються форматами супермаркетів, дискаунтерів і магазинів у будинку.
Криза торкнулася практично всіх мережних ритейлерів через спад споживчої активності. У таких умовах найбільш стійкими виявилися іноземні гравці, особливо Auchan - мережа роздрібних гіпермаркетів з величезним вибором і низькими цінами. Найбільше постраждали мережі, що працюють у форматі супермаркетів - їм досить складно швидко змінювати цінову політику, що сприяє відтоку покупців.
До мереж, які криза зачепить відчутніше всього, належать ті компанії, які випускали облігації й офіційно заявляли про пошук стратегічних інвесторів. Захопившись ідеєю " чим більше магазинів, тим ефективніше продажі", більшість вітчизняних ритейлерів залучали позиковий капітал з різних джерел фінансування. Коли взяти банківський кредит уже було не можливо, гроші залучалися під випуск облігацій (на цей момент непогашеними залишаються облігації на суму 2,5 млрд. грн.).
"Потрібно визнати, що українські мережі явно не готові до дострокового погашення - оферту. Ритейлери планували погасити папери за рахунок відкриття нових магазинів і розвитку бізнесу, але криза перешкодила здійснити ці плани. У пресі зараз з'являється інформація про те, що мережі залучають інвесторів з метою стратегічного розвитку, хоча насправді гроші їм потрібні для рефінансування кредитів і виплати боргів", - відзначає директор компанії " Тект-Експерт" Павло Кадацький.
Сьогодні потенційні проблеми з виплатами по облігаційних позиках можуть випробовувати "Велика Кишеня", "ПАККО", "Амстор", "Таврія В", " Еко-Маркет", "Караван", "Львівхолод", "Союз", "Край". Незважаючи на кризу, багато компаній не втрачають часу і купують своїх менш щасливих конкурентів. Ринком цікавляться вітчизняні ФПГ, щоправда, зі змінним успіхом. Мережа "Амстор", що належить бізнесменові Едуарду Шифріну, в 2008 році продала мережу дискаунтера " Мд-Ритейл", зосередившись на форматі торгово-розважальних центрів "Амстор". У компанії СКМ Рината Ахметова, яка рік тому відкрила перші магазини мережі "Брусниця", стверджують, що вважають цей бізнес перспективним.
Перспективи
Ринок українського мережного роздробу залишається ненасиченим, але одним з найголовніших факторів успіху цього бізнесу можна назвати його гармонічний розвиток (з розумною часткою позикового капіталу) і правильний вибір формату мережі. Для інвестицій найбільш оптимальними будуть формати гіпермаркетів, а також дискаунтери і магазини в будинку.
У цілому на ринку ритейла можна визначити кілька сценаріїв розвитку подій, причому цілком імовірно, що всі вони будуть реалізовуватися одночасно, відзначає експерт. У першому випадку ймовірний вихід іноземного стратегічного інвестора. Роздрібні мережі Kaufland і Lidl, Tesco, Wal-Mart, Carrefour і Castorama (Франція) цікавляться українським ринком. Такого інвестора не цікавить бренд мережі, що купується, устаткування, логістика і договори з постачальниками. Значення буде мати місце розташування торговельних площ, перебувають вони у власності або орендуються. "Під прицілом" закордонного покупця можуть опинитися як національні мережі, так і регіональні гравці.
Другий варіант - вихід на ринок портфельних інвесторів. Для портфельного інвестора велике значення мають стабільність розвитку, частка компанії на ринку, а також професіоналізм менеджменту. Найцікавішими для інвесторів можуть бути національні мережі, які мають у своєму розпорядженні широку лінійку торговельних форматів, що зменшує фінансові ризики. "Шанс зацікавити портфельного інвестора є й у регіональних мереж, що не мають критичного кредитного навантаження і не пов'язані з ФПГ", - відзначає Павло Кадацький.
Ще за одним сценарієм ймовірні поглинання або реструктуризація позик. Деякі великі оператори вже використовують можливість розширення своєї присутності на ринку. "Сезон продажів" відкрили ритейлеиы другого ешелону: угоду щодо купівлі однієї з мереж завершує ТОВ "Еко", компанія "Євротек" (супермаркети "Фреш") на початку 2009 року поповнила активи магазинами "Союз".
Тим компаніям, які можуть не знайти інвестора, але планують залишитися на ринку, слід серйозно сприйняти необхідність пролонгування і реструктуризації своїх заборгованостей. "Процедура реструктуризації проводиться як із власниками облігацій, так і з банками, і, як показує наш досвід, знайти компроміс цілком можливо", - підсумував пан Кадацький.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
