4323
Кредитна амністія
— Кредит&Депозит
Однак період відлиги може тривати шість-дев'ять місяців. Коли ж нарешті кредитам удасться вирватися за межі кризового колапсу і відновитися на докризовому рівні?
Українські банки відновлюють фінансування фізичних і юридичних осіб. Останні півроку кредитування, немов провинений двієчник, було покаране і у більшості банків закрите. У деяких фінансових установах виключення становили кредитні карти і овердрафти по зарплатних картах. Тим часом, згідно даних Національного банку, у березні банківською системою було видано корпоративному сектору 3,2 млрд. грн., хоча ще в лютому кредитний портфель юридичних осіб виріс усього на 0,3 млрд. грн., а в січні взагалі було зниження на 6,5 млрд. грн. Чи вдасться банкам зберегти позитивний тренд кредитування найближчими місяцями?
Хто в плюсах?
Березневий кредитний "вітамін" у розмірі 3,2 млрд. грн. хоч і свідчить про позитивну тенденцію, однак ще не означає поновлення кредитування у всіх банках. Поки лише помітні точкові прояви. За даними Асоціації українських банків, з першої десятки українських банківських установ випереджальними темпами кредитують Ощадбанк і Укрексімбанк. Тільки протягом березня цим фінустановам удалося наростити свої кредитні портфелі юридичним особам на 606 млн. грн. і 1,9 млрд. грн., що фактично на 80% забезпечило місячний приріст по всій банківській системі. Цікаво, що першим про активне кредитування корпоративного сектору заявив Пром-Інвестбанк. Подолавши проблему ліквідності за допомогою російського "Зовнішекономбанку", тільки в травні ПІБ заявив про відкриття декількох кредитних ліній, найбільшою з яких стало виділення $30 млн. Дніпровському металургійному комбінату ім. Дзержинського, що входить у групу "ІСД". У поновленні кредитування економіки відзначилися не тільки банки першої "десятки".
Зокрема, банк "Кредит-Дніпро" в I кварталі надав $20 млн. кредитних засобів українським компаніям у рамках Другого проекту розвитку експорту, реалізованого разом з Міжнародним банком реконструкції та розвитку." Серед банківських установ вибіркове кредитування реального сектору можуть собі дозволити державні банки (Укрексімбанк і Ощадбанк, чий капітал держава кількаразово збільшувала з кінця минулого року), а також великі банки з іноземним капіталом, яким на початку року вдалося одержати підтримку від материнських структур. Про відновлення кредитування фізосіб поки мова не йде, і найімовірніше навіть у майбутньому банки будуть обережніше ставитися до кредитування населення, особливо в частині потребкредитів і кредитів в іноземній валюті", - відзначає аналітик компанії "Ренесанс Капітал" Анастасія Головач. Кредити фізичним особам уже кілька місяців стабільно знижуються (-1,4% за місяць).
Однак не всі експерти вважають, що цей корпоративний кредитний сплеск свідчить про позитивні сигнали в економіці. Необхідно робити виправлення на сезонність таких бізнесів, як сільське господарство, а також необхідність кредитування стратегічних компаній через уповноважені банки. Приміром, зі звіту ІНГ Банку Україна випливає, що поки банківська статистика не дає надій на швидке відновлення реального сектору шляхом надання банківських кредитів, а скоріше свідчить про те, що реальний сектор одержує мінімальний обсяг додаткового капіталу, який дозволяє підприємствам сектору фінансувати поточні проекти, не сподіваючись, однак, на істотне розширення своєї діяльності за рахунок запуску нових.
Оскільки депозити як і раніше покривають усього 40% банківських кредитів, аналітики ІИНГ Банку Україна не очікують якогось істотного збільшення кредитного портфеля в середньостроковому періоді. До того ж погашення кредитів в іноземній валюті є для банків найбільш актуальним питанням, у той час як вони як і раніше не можуть розширити свою депозитну базу для покриття відтоків інших видів зобов'язань.
За словами Анастасії Головач, для відновлення кредитування потрібно, щоб банки змогли вирішити свої поточні проблеми: з одного боку, з жовтня спостерігається відтік коштів з депозитів (хоча в останні кілька місяців він і сповільнився), з іншого, якість активів постійно погіршується, що вимагає від фінустанов додаткового уливання капіталу. Згідно даних Національного банку України, за I квартал 2009 року обсяг прострочених кредитів виріс на 55,18%, досягши 27,955 млрд. грн. Згідно з офіційною позицією банкірів, ця сума становить не більше 4-5% від національного портфеля споживчого кредитування, але за іншими оцінками, "проблематичні" більше 50% позикових активів. Для банківської системи проблеми від збільшення долі таких активів виникають, у першу чергу, у зв'язку зі зменшенням капіталу банків через необхідність формування резервів. З міжнародного досвіду відомо, що якщо банки не підштовхувати до агресивного списання проблемних активів і не допомагати їм відновлювати втрачений капітал, нових кредитів економіці доведеться чекати дуже довго - у Японії цей процес тривав десять років.
Різні країни проводили рекапіталізацію банківських установ і вирішували проблему поганих активів різними способами. Загальним у цих заходів було наступне: вони повинні очистити банківські баланси від непрацюючих кредитів і забезпечити банки достатнім капіталом першого рівня вже після списання неминуче виникаючих збитків. Тільки тоді можна говорити про створення передумов для відновлення кредитування реального сектору і населення.
Проте рекапіталізація є необхідним, але не достатнім заходом для реального поновлення кредитування. За останній місяць ліквідність банківської системи помітно підвищилася, однак вона має переважно коротко-терміновий характер, адже при низьких ставках overnight довгі ставки грошового ринку залишалися досить високими. Крім того, минулого тижня НБУ оголосив про те, що він тепер буде надавати рефінансування тільки на термін до 90 днів, тоді як у цей час центробанк може виділяти його на термін до року. "Зараз не до кінця зрозуміло, чи зможе рекапіталізація банків за рахунок держави виправити цю ситуацію, оскільки, поки схоже, що засоби, які будуть спрямовані в банки, будуть використані для вирішення вже існуючих проблем, тоді як для початку повноцінного функціонування таких фінустанов ще необхідно буде забезпечити в них приплив депозитів", - говорить Головач.
Фізики-Банкрути
Втім, поки експерти міркують про активізацію фінансування корпоративного сектору, кредитування фізичних осіб може загальмуватися прийняттям законопроекту №4273 " Про внесення змін у деякі Закони України ( про банкрутство фізичної особи)", що змінює кілька статей Цивільного кодексу. У законопроект включені жорсткі нововведення для кредитних штрафників. Серед санкцій, приміром, - п'ятирічна заборона на приватне підприємництво і підстава нових компаній, більш того - навіть на покупку майна. На думку глави аналітичного відділу ККА "Бонум Груп" Олександра Дмитрієва, радикальні заходи можуть принести лише ілюзорний ефект. Переклавши відповідальність за масові неповернення боргів на населення, банки остаточно вичерпають свій кредит довіри. Крім того, фактичне доведення банкрута до вбогості невигідно фінансистам - у такий спосіб вони втрачають не тільки надію на повернення грошей у цей момент, але й потенційних клієнтів надалі. Олександр Дмитрієв уважає, що в цій ситуації кредиторам слід змістити фокус своєї уваги на сектор корпоративних позик. При цьому норма прибутку знизиться з 40-60% до 15-20%.
Партнер адвокатської фірми "Васько і Назарчук" Вадим Васько певен, що даний закон має скоріше популістський (передвиборний характер). "Оскільки українське законодавство про банкрутство не можна назвати зробленим порівняно із законодавством інших європейських країн, упровадження закону про банкрутство фізичних осіб було б передчасним", - пояснює Васько. Це пов'язане з тим, що, по-перше, прийняття закону про банкрутство може негативно вплинути на ринок кредитування фізичних осіб. Якщо зараз борги фізичної особи можуть бути списані (прощені) тільки за згодою кредитора, то згідно із законом внаслідок банкрутства незадоволені вимоги кредиторів будуть припинятися судом. По-друге, до кризи банки і без того відверто прорахувалися з розподілом і оцінкою фінансових ризиків при іпотечному кредитуванні.
Із уведенням такого закону кредиторам необхідно повністю перешикувати методологію роботи і оцінку ризиків при роботі з фізичними особами, оскільки такі ризики доведеться оцінювати як і ризики, які виникають при роботі з господарськими суб'єктами. Наприклад, у випадку банкрутства фізичної особи його заставне майно може потрапити в загальну ліквідаційну масу, і заставоутримувач-банк повинен буде поділитися вартістю цього майна з рівними йому іншими кредиторами відповідної черги.
По-третє, може розширитися лізинг і оренда з викупом як менш ризикові інструменти для банків та інших зацікавлених осіб. Збільшиться коло договорів зі зворотним викупом (такі собі псевдо-репо транзакції), оскільки банк не захоче брати на себе ризики банкрутства фізособи або ризик "перегонів" або оскарження іншими кредиторами фактів щодо того, чи законно банк придбав права власності на заставне майно шляхом прямого обігу стягнення на нього. Також банк повинен дотримуватися деяких обмежень щодо володіння непрофільними активами, формування страхових резервів, підтримки ліквідності і т.п. Усе це веде до того, що фізособи будуть менш відповідально ставитися до іпотечного та іншого кредитування.
Заступник голови правління Діамантбанка Валерій Олійник певен, що після набуття чинності даного закону банки ще більше посилять вимоги до позичальників, а їх перевірка буде ретельнішої. Очевидно і те, що багато позичальників будуть намагатися не виплачувати кредит, вдаючись до процедури банкрутства. "Удосконалення законодавчої бази - це завжди позитивний момент. Однак на даному етапі актуальнішим є врегулювання статусу заставного майна. Тим більше що саме заставні кредити є для банків найбільш привабливими, тому що вони менш ризиковані. Тема банкрутства фізосіб для банків - малоцікава. Процедура банкрутства суттєво збільшить у часі й ускладнить у цілому процедуру повернення банком своїх коштів. А це, свою чергу, призведе до жорсткості фінустановами умов видачі кредитів", - відзначає і заступник начальника керування роздрібного бізнесу Експрес-Банку Світлана Савченко.
Перспективи
" Про повноцінне відновлення кредитування можна буде говорити після того як банківська система не випробовуватиме ресурсний голод. Так, на теперішній момент ми спостерігаємо негативні тенденції: дефіцит ресурсів (особливо довгих) у банків та істотне зниження платоспроможності основної маси клієнтів різко обмежили кредитні можливості банків ще в 2008 році. Поки ми не бачимо передумов для кардинальної зміни ситуації цього року, хоча і не виключаємо можливості фінансування банками окремих клієнтів і проектів ( зокрема родинних структур)", - відзначає провідний фінансовий аналітик відділу рейтингів фінансових установ агентства " Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик. З експертом солідарний і Валерій Олійник. За його словами, істотних змін на ринку кредитування до кінця 2009 року не відбудеться. "Якщо ситуація не погіршиться, є ймовірність, що банки будуть пропонувати програми кредитування на невеликі суми - до 10 тис. грн., - стверджує експерт. У цілому найбільші надії на відновлення кредитування покладають на початок 2010 року.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
