711
Гола вигадка
— Казна та Політика
Тема для роздумів
Згідно зі звітом Київської міської державної адміністрації (КМДА) за січень - березень 2009 р., доходи міста ( без урахування районів) склали 2,64 млрд грн., витрати - 2,55 млрд грн. Таким чином, бюджет поки виконується із профіцитом у 100 млн грн. При цьому як дохідна, так і видаткова частини бюджету столиці виконані лише на 13% від річного плану. Щоб річний бюджет був виконаний повністю, квартальні показники повинні становити 20-25%. Цікаво, що порівняно з аналогічним періодом 2008 р. доходи бюджету столиці на 600 млн грн. менше (2,6 млрд грн. проти 3,2 млрд грн.), а от витрати - лише на 100 млн грн. (2,6 млрд грн. проти 2,5 млрд грн.).
Незважаючи на зниження порівняно з минулим роком загальної суми надходжень до міськбюджету, в основний фонд столичної скарбниці надійшло лише на 30 млн грн. менше, ніж у січні - березні 2008 р. ( не варто забувати, що бюджет 2008 р. перевищував бюджет поточного року на 5 млрд грн.). А надходження за основньою статтею доходів - податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) - і зовсім збільшилися на 20 млн грн. Але ж напередодні прийняття міськбюджету багато експертів пророкували у зв'язку з економічною кризою істотне зменшення вступів у першу чергу за цією статтею.
Збереження розміру вступів від ПДФО на рівні минулого року пояснюється, як це не дивно, зростанням середньої заробітної плати в столиці. За даними Держкомстату, у січні - березні 2009 р. вона становила 2800-2900 грн. (у січні - березні 2008 р. - 2600-2700 грн.). “Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість робочих місць зменшилася, однак зарплата в окремих секторах економіки збільшилася. У першу чергу мова йде про транспортну галузь і фінансовий сектор, розміри зарплати в торгівлі та будівництві поки не змінюються”, - сказала Лариса Лисогор, керівник департаменту розвитку людини Інституту демографії та соціології НАН України.
На її думку, на відміну від початку минулого року, зараз розраховувати на подальше зростання середньої заробітної плати не доводиться, отже, не варто розраховувати і на збільшення надходжень від ПДФО до міськбюджету Так що прогнози скептиків цілком можуть здійснитися. В цілому, з податковими надходженнями справи йдуть поки відносно непогано, а от друга за розміром стаття доходів основного фонду бюджету - надходження від власності та підприємницької діяльності - провалена вчисту. За перші три місяці поточного року в скарбницю надійшло лише 24 млн грн. з 2,8 млрд грн., запланованих на 2009 р. (0,6%). Основну частинукоштів за цією статтею повинні були скласти “інші надходження”, але що саме головне фінансове управління має на увазі під цим формулюванням - незрозуміло.
На думку Олександра Сергієнка, директори аналітично- дослідного центру “Інститут міста”, споконвічно в мерії розраховували, що за цією статтею підуть гроші від нових зборів, розпорядження щодо введення яких на початку року підписав мер. “Але оскільки ініціатива із введенням нових зборів провалилася, заявлені в цій статті кошти просто ні де взяти”, - говорить Сергієнко.
З початку року не виконується і план з доходів спеціального фонду горбюджета. Основна стаття надходжень спецфонду - продаж землі та нематеріальних активів - виконана лише на 6%. Зібрано 109 млн грн. із запланованих 1,8 млрд грн. У поточних економічних умовах це не дивно. Однак незрозуміло, на що розраховувала мерія, закладаючи в бюджеті план надходжень від приватизації лише на 100 млн грн. менше торішнього (торік від приватизації виручили трохи менше половини запланованої суми).
Недонадходження грошей у бюджет негайно позначилося на виконанні видаткової частини бюджету. Практично половину всіх витрат міста в січні - березні склали відрахування до держбюджету - 1,1 млрд грн. з 2,5 млрд грн. Кошти, що залишилися, практично в повному обсязі місто направило на фінансування поточних витрат (1,1 млрд грн. з 1,4 млрд грн. запланованих). У той же час фінансування практично всіх капітальних витрат навіть не починалося. Серед деяких статей витрат, фінансування яких у I кварталі 2009 р. перевищувало торішній показник, - медицина, освіта і державне управління.
Фінансування будівництва, ЖКГ і транспорту фактично не починалося. Так, на завершення будівництва трьох станцій Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену було виділено лише 40 млн грн. На завершення робіт з реконструкції Московської площі - 2 млн грн., що становить 1% необхідної суми. У КМДА запевняють, що на фінансування розвитку інфраструктури грошей цього року немає. “Реально Московська площа не фінансувалася. Хоча роботи не припинені, ми просимо будівельників продовжувати будувати і записуємо це в борг”, - сказав Анатолій Голубченко, перший заступник голови КМДА.
У мерії не приховують, що розраховують на фінансування інфраструктури з боку уряду. Закінчити будівництво перерахованих вище станцій метро сподіваються за рахунок субвенції з держбюджету на виконання функцій столиці. Логіка мерії проста - якщо цього року місто перераховує держбюджету рекордну суму коштів, то уряд повинен допомогти з будівництвом, особливо на тлі підготовки столиці до Євро-2012. У той же час міське керівництво легке дозволяє собі витратити на заходи, присвячені святкуванню Дня Перемоги, 186 млн грн. Цієї суми цілком вистачило б на закінчення робіт з реконструкції тієї ж Московської площі.
Очевидно, у КМДА розуміють, що однією тільки допомогою Кабміну не обійтися. Так, наприкінці квітня головне фінансове управління повідомило, що найближчим часом проведе консультації з Нацбанком, після чого буде визначено банк, який надасть КМДА кредит на 300 млн грн. Нагадаємо, що на початку квітня місто залучило кредит у розмірі 900 млн грн. для погашення заборгованості перед АК “Київенерго”. За словами Анатолія Голубченка, КМДА веде переговори з якоюсь японською компанією щодо можливості одержання кредиту терміном на 20 років для реконструкції Бортницької станції аерації з будівництвом сміттєспалювального заводу. У листопаді минулого року було затверджено техніко-економічне обгрунтування реконструкції станції, згідно з яким орієнтовна вартість робіт становить EUR420 млн, а терміни реалізації проекту - 2009-2014 рр. Опозиція вже обвинуватила київську владу в тому, що вона штовхає Київ у боргову яму.
Так, за інформацією Дмитра Андрієвського, депутата Київради від Блока Кличко, крім іншого, КМДА розглядає можливість залучення кредиту в розмірі 1,2 млрд грн. на покриття “касового розриву” бюджету. “Цей термін вони вигадали для прикриття. Під цими “касовими розривами” ховається страшний дефіцит грошей - нема чим платити у квітні й травні зарплату”, - говорить Дмитро Андрієвський.
Тарифна проблема
Очевидно, до заходів щодо оптимізації витрат столиці належить і розпорядження КМДА про підвищення з 1 червня поточного року тарифів практично на всі види комунальних послуг вдвічі. Увесь квітень мерія “воювала” із Президентом України Віктором Ющенком, який своїм розпорядженням ініціативу КМДА ветував, і зрештою досягла свого. 27 квітня заступник глави Секретаріату Президента Роман Безсмертний заявив про те, що “комунальні тарифи повинні бути економічно обгрунтованими” і закликав регіональних керівників вести відповідну роботу. Однак навіть дворазове підвищення тарифів не врятує столичну владу від необхідності компенсувати збитки комунальним підприємствам, у першу чергу АК “Київенерго”.
За інформацією, яку надав Михайло Уткін, фінансовий директор АК “Київенерго”, нові тарифи покриють собівартість виробництва тепла для бюджетних організацій і комерційних підприємств на 79%, для ЖЕО - на 80%. “Але в цих розрахунках не врахована низка моментів. Насамперед - рентабельність енергокомпанії, яка за законом повинна становити від 3% до 12%. Виплати відсотків за кредитами, які “Київенерго” одержувала для реалізації спільної з КМДА міської програми розвитку теплових мереж Києва, а також відрахування на реалізацію інвестиційної програми”, - сказав Уткін. При цьому заборгованість столиці перед АК “Київенерго” з компенсації різниці між собівартістю теплової енергії і чинними тарифами зростає астрономічними темпами. Так, на 1 квітня 2009 р. загальна сума боргу столиці перед компанією становила 988 млн грн. У той же час у “Київенерго” уже підрахували, що навіть із урахуванням введення нової ставки тарифів мерія в 2009 р. повинна буде компенсувати компанії 1,334 млрд грн. Повний обсяг заборгованості з урахуванням боргів минулих років за підсумками поточного року складе 1,824 млрд грн.!
Опозиція і експерти вже підраховують, скільки мільярдів гривень не вистачить столичній владі цього року. Називаються цифри від 4 млрд грн. до 10 млрд грн. У такій ситуації столичній команді можна порадити негайно провести секвестр поточного варіанта бюджету. Благо статей, які можна безболісно “зрізати”, у поточному фінансовому кошторисі Києва вистачає.
Максим Каменев
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
