1660
Своя правда
Попереду? Чи вже в минулому? На питання про пік світової кризи МВФ і Євроцентробанк відповідають по-різному. Але причина не в різних статистичних даних, а в особистих цілях глав двох організацій
Песиміст і оптиміст сперечаються: "Гірше вже не буде, гірше вже просто нікуди!", - важко зітхає песиміст. "Та припини, не переймайся, буде! Точно буде!" - говорить оптиміст... Якщо приводом для цього анекдоту стала одна з фінансових криз - дивуватися нема чому. Останні місяці на порядку денному у всього світу стоїть буквально одне питання - дно світової кризи ще попереду чи вже пройдене? Причому на нього є дві протилежних відповіді.
Першу, не дуже приємну для світу відповідь, відстоює глава МВФ Домінік Стросс-Кан. Керівник Фонду говорить, що пік кризи ще попереду і до кінця поточного року пожвавлення економіки чекати не варто. А наступного року зростання хоча і почнеться, але темпи його будуть надзвичайно помірними. Другу, куди бажанішу відповідь, минулого тижня озвучив глава Євроцентробанка Жан-Клод Тріше. За результатами регулярного засідання глав центробанків світу в Базелі він несподівано заявив, що свій пік світова фінансова криза переживає зараз, а кілька держав цей етап уже пройшли і "опинилися на іншому боці гори". При цьому Тріше заявив це не тільки від імені ЄЦБ, але від імені всієї групи глав центробанків найбільших країн світу. А значить - привселюдно дав зрозуміти, що вже в найближчому майбутньому світова економіка може піти на виправлення.
При цьому і Домінік Стросс-Кан і Жан-Клод Тріше опираються на "сухі" статистичні дані. Чому ж їхні прогнози щодо розвитку світової економіки так відрізняються?
Війна цифр
За песимізмом Стросс-Кана стоять фундаментальні дослідження МВФ і той простий факт, що кожне наступне дослідження Фонду виявляється негативніше попереднього. Так, у квітневій доповіді "Прогнози розвитку світової економіки" очікування розвитку економіки поточного року вкотре були знижені. При цьому порівняно із січнем знижені відразу на 0,8%. Тепер, говорить Стросс-Кан, навіть у випадку вживання рішучих заходів у сфері політики глобальна активність знизиться поточного року щонайменше на 1,3%. Обтяжуючі перспективи і у супутніх питаннях. Обсяг виробництва на людину скоротиться в країнах, що становлять три чверті світової економіки, а на ринках не тільки в поточному, але й більшу частину наступного року буде спостерігатися сильна фінансова напруженість. Інакше кажучи, невесело констатує Домінік Стросс-Кан, динаміка економічних показників у глобальному масштабі буде продовжувати погіршуватися, дно кризи - ще попереду, поточний спад буде тривалим, а підйом - слабкішим, ніж у докризові часи.
Глава Євроцентробанка Жан-Клод Тріше протягом тривалого періоду був одноголосний із главою МВФ у його песимізмі. "Економічна активність країн єврозони буде залишатися надзвичайно слабкою до кінця поточного року", - ще нещодавно говорив глава ЄЦБ. Але знадобився всього тиждень, і низка досліджень, опублікованих у перших числах травня, дала багато нових приводів для розмов і для заяв глави Євроцентробанка. Так, якщо на початку року і найбільші, і економіки, що розвиваються, синхронно і з неймовірною швидкістю летіли вниз, сьогодні ситуація кардинально інша: у світі з'явилися пагони економічного видужання.
Дані, що дозволяють робити такі висновки, напередодні виступу глави ЄЦБ були опубліковані Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Співробітники цієї організації з паризькою пропискою виявили: за результатами першого кварталу відразу в чотирьох країнах-членах організації - Франції, Італії, Великобританії і Китаї - зниження обсягів ВВП "завмерло". Економіка інших країн-членів ОЕСР хоч і продовжує з гуркотом котитися вниз, але темпи цього падіння серйозно сповільнилися. І хоча сигнали ці ще дуже слабкі, зате присутні практично у всіх сферах економічної діяльності, про що свідчать провідні індикатори розвитку економік (Composite Leading Indicators, (CLIs)). Ці індикатори покликані на ранніх етапах відзначити зміни в економічній ситуації до того, як вони будуть відбиті на кривій динаміки ВВП. У свою чергу, виходячи з досвіду попередніх рецесій, уповільнення темпів падіння економіки знаменує досягнення дна кризи. Адже як тільки інвестори, бізнес і покупці припиняють нарешті очікувати економічного Армагедона і починають здобувати активи, наймати співробітників і ходити по магазинах, в економіці починається видужання.
При цьому дослідження ОЕСР - зовсім не єдине джерело для оптимізму Жан-Клода Тріше. Приміром, паризькі дані повністю дублюють і дослідження національних агентств, що вийшли приблизно в той же час. Таких, як британський Національний інститут економічних і соціальних досліджень (NIESR). Учені із цього інституту з'ясували, що у випадку із Британією у квітні падіння ВВП і зовсім зупинилося - уперше за останні 12 місяців. І хоча однозначний висновок щодо початку відновлення британської економіки робити ще зарано, деякі очевидніші висновки вже зроблені. Насамперед, відзначають в NIESR, попередні апокаліптичні прогнози щодо глибини кризи, схоже, виявилися неправильними, і поточна рецесія за своїм розмахом не стане такою ж глибокою, як депресія 1929 року. Не випадково в ЄЦБ припинили піддаватися похмуро-жалобним настроям не тільки у відношенні Британії, Франції та Італії, але й у цілому в питанні майбутнього єврозони. Як заявив член ради правління Євроцентробанка Мігель Ангел Фернандез Ордонез, гірший період для економіки єврозони залишився вже позаду - ним став перший квартал поточного року.
Крім того, на користь теорії про те, що "гірше вже не буде", у Тріше є ще кілька аргументів. Таких, як дані щодо динамік безробіття. Хоча кількість безробітних у країнах ЄС дотепер збільшується, темпи зростання безробіття тут все-таки виявилися нижчі, ніж пророкували ще декілька тижнів тому. Або таких, як довгоочікувана зміна настроїв і очікувань компаній, що працюють у сфері послуг на ринках різних країн. Відповідно до спільного дослідження Markit і KPMG, 39,5% компаній-постачальників послуг очікують, що протягом поточного року обсяг їхнього бізнесу збільшиться, доходи зростуть, а компанії одержать нові замовлення. У цілому, за результатами останнього опитування, число оптимістів на 18% перевищило число песимістів, у той час як півроку тому, у жовтні 2008-го, оптимісти були в меншостях (баланс становив -2,9%). Результати опитувань компаній країн БРІК ще радужніші. Тут частка компаній, упевнених в "світлому майбутньому", досягла 42%. "Ми не збираємося робити вигляд, що результат нашого дослідження позитивний", - говорить, приміром, Майк Стівенс, глава департаменту бізнес-послуг KPMG. Але при цьому поспішає додати: "Те, що цей результат набагато краще попереднього дослідження, уже сам по собі гарний сигнал у ці складні часи".
Правда, без темних плям на цьому оптимістичному тлі також не обійшлося. Так, дослідникам поки не вдалося помітити особливих поліпшень в інших великих економіках - Німеччини, Японії і США. Тим часом поки дно економічної кризи не намацають у цих країнах, зітхати з полегшенням зарано. І саме цей доказ одниим з головних наводять на свою користь підлеглі глави МВФ. Але Тріше за словом у кишеню не лізе і приводить контраргумент: перші ознаки майбутньої стабілізації намітилися і у США. Насамперед, переборений пік кризи в сфері продажу будинків і темпах житлового будівництва.
Суб'єктивна правда
Головне, що рухає обома фінансистами, - не сухі цифри. Главі ЄЦБ просто вигідно бути оптимістом, а главі МВФ - згущати фарби.
Жан-Клод Тріше опікується ситуацією в економіці єврозони. Для зміни тренда і початку відновлення економіки йому необхідні інвестори. А тим потрібні спокій і впевненість у завтрашньому дні. Не випадково головне, на що в Базелі поскаржився глава ЄЦБ, - це недооціненість економічної ситуації з боку інвесторів. "У нас є відчуття, що в цей момент на рівні всієї світової економіки, особливо в сфері фінансових ринків, недооцінений стимулюючий ефект (від зниження. - Ред.) цін на нафту і сировину, - заявив Тріше. - Виникає відчуття, що поки недостатньо оцінено ефект фіскального стимулювання. Нарешті, як представники центробанків, ми також віримо, що й спостерігачі, і учасники ринку не повною мірою оцінили заходи щодо лібералізації кредитно-грошової політики". Інакше кажучи, якщо учасники ринків не хочуть оцінити по достоїнству заходи, прийняті керівництвом урядів і центробанків, ті підуть другим шляхом. Оптимізм глав центробанків у цілому і Тріше зокрема не в останню чергу націлений на поліпшення очікувань і настроїв на ринку.
Свої особливі мотиви є й у глави МВФ. Нещодавно глави країн "Великої двадцятки" поклали на Міжнародний валютний фонд відповідальність за оздоровлення і відновлення стабільності світової фінансової системи. І тепер його директор-розпорядник Стросс-Кан щосили прагне виконати покладену на нього місію. Справа в тому, що якщо сьогодні країни світу зрозуміють, що пік кризи - позаду, а їхні економіки таки (або незабаром) підуть на виправлення, вони можуть просто закинути рішення невідкладних і надзвичайно важливих для майбутньої стабільності питань.
Тим часом, як пояснює директор департаменту суверенних ризиків Global Insight Ян Рендольф, без подальшої докапіталізації банки не зможуть забезпечити стабільне й швидке видужання економіки, адже в такому випадку вони просто будуть не в змозі надавати нові кредити всім, хто захоче купити будинок або почати бізнес. Але саме це надзвичайно важливо для швидкого відновлення економіки. Адже, як відзначається в останньому, квітневому звіті доповіді МВФ "Перспективи розвитку світової економіки", минулі епізоди фінансових криз продемонстрували, що затримки рішення корінних проблем призводять до ще більш затяжного економічного спаду і ще більшим витратам як для платників податків, так і для економічної активності. "Таким чином, негативом всіх своїх прогнозів МВФ дотепер намагається звернути увагу на те, що банківська система усе ще недостатньо "відремонтована" (як у США, так і у Європі), і натиснути на ці уряди для того, щоб вони не припиняли роботу в цьому напрямку", - пояснює Ян Рендольф. Ціль - змусити їх довести до кінця "ремонтні роботи" у своїх фінансових і банківських системах.
У свою чергу, успішне виконання цієї місії дозволить Стросс-Кану закріпити за своїм Фондом титул головного гравця на міжнародному фінансовому ринку. А виходить, домогтися того, що роль МВФ буде беззастережно важливою і впливовою не тільки під час кризи, але й після її закінчення.
Дарія Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
