5412
Пік кризи ми поки ще не пройшли
У просторих кабінетах МВФ у Вашингтоні Домініка Стросс-Кана називають скорочено - "ДСК". І чим довше ДСК керує Валютним фондом, тим більше зростає повага, з якою співробітники вимовляють це скорочення. Тому що за 59-річного француза МВФ подолав свою найбільшу кризу.
З початку фінансової кризи, Фонд знову перебуває в центрі уваги. МВФ повинен стати своєрідною системою раннього попередження світових криз, його фінансові засоби помітно збільшені, і зараз він має право видавати кредити, не пов'язуючи їх із жорсткими вимогами до постраждалих країн.
Останнім часом з'явилися боязкі ознаки оздоровлення економіки. Президент США Барак Обама вже бачить "проблиски надії". Найстрашніше вже позаду?
Я б так не сказав. З одного боку, ми спостерігаємо значне ослаблення макроекономічних показників, які продовжують падати, наприклад, в експорті. Але в той же час є й позитивні сигнали. Це два зустрічних процеси. Однак пік кризи ми ще не пройшли. МВФ вважає, що оздоровлення почнеться лише в першій половині 2010 р. Як сильно скоротиться світова економіка?
Дотепер ми виходили з того, що падіння світової економіки складе від 0,5 до 1,0%. Але показники будуть гіршими.
Як уникнути цього? Німеччина піддавалася з боку США сильній критиці за недостатню активність
Це неправильна дискусія. Звичайно, можна говорити, що деякі країни могли б зробити більше. Але відбулося те, що ми рекомендували - були прийняті зобов'язання виділяти на глобальні заходи щодо підтримки кон'юнктури 2% від ВВП. Таким чином, кожний вніс свій внесок. З іншого боку, США також критикувалися за слабкий інтерес до регулювання фінансових ринків.
Але кон'юнктура і регулювання - це тільки один бік...
Так. І вже кілька місяців мова йде про те, що потрібно більше займатися проблемними кредитами в балансах банків. У Німеччині, інших країнах Європи або в США - скрізь робота із цього напрямку рухається занадто повільно. Прекрасно, якщо приймаються кон'юнктурні пакети, установлюються нові правила регулювання або осушуються податкові оазиси на Карибах. Але очищення банківських балансів дійсно є проблемою.
Очевидно, ця тема знаходить мало розуміння?
Громадськості легше пояснити, чому з'являються борги, якщо на ці гроші будуються мости і школи. Але якщо говорять, що потрібно влазити в борги, щоб упорядкувати банківський сектор, тобто допомогти тим, хто винен у всіх проблемах, то з політичної точки зору це "продати" уже важче. Тому Німеччина, Франція, Великобританія недостатньо швидко чистять свої банківські баланси. МВФ досліджував кризу 120 банків. Наш висновок: ти ніколи не досягнеш оздоровлення, поки не упорядкуєш баланси банків. Ти можеш відкласти цю роботу, але в такому випадку ти відкладаєш і момент оздоровлення економіки.
З урахуванням мільярдів, які накачуються зараз в економіки країн, наскільки великий ризик інфляції?
У короткостроковій перспективі ризик інфляції дорівнює нулю. Сьогодні ми маємо скоріше проблему дефляції. І її наслідки можуть бути жахливими для економічного зростання. Але, природно, було б неправильним говорити, що великі грошові пакети в довгостроковій перспективі не зроблять впливу на зростання цін. Тому нам потрібна стратегія, як після подолання кризи ми зможемо повернутися до нормальної ситуації в політиці держфінансування.
Тобто відбій інфляційної тривоги?
Я запитую: що є великим ризиком? Небезпека інфляції через два-три роки значно менша, ніж ризик негативного зростання сьогодні. Це стосується і вкладників. Багато з них втратили гроші через падіння курсів акцій і цін на нерухомість. А це ніяк не пов'язано з інфляцією. Тобто втратити гроші можна і без інфляції.
Але можливо МВФ побічно сприяє інфляції, оскільки одержав у своє розпорядження додатково багато мільярдів доларів? Член правління Євроцентробанку Юрген Штарк поскаржився нещодавно, що це "вертоліт із грішми над світом"...
Я завжди вважаю цікавим, якщо емісійні банкіри говорять щось подібне. Особливо, якщо вони самі вливають в економіку багато грошей. Найбільший вертоліт, що коли-небуд, був, був запущений в останній рік ФРС США і Євроцентробанком. І це було правильно. Я це не критикую. Світова економіка вимагала цього. Але зараз говорити, що наш маленький...
...$500 млрд. додатково готівкою і $250 млрд. у формі спеціальних прав запозичення СДР...
...дуже маленький вертоліт нібито величезний порівняно з тим, що вони зробили, це, мабуть, перебільшення.
І все-таки - чи будуть якісь принципові зміни в політиці МВФ щодо цього питання?
Це вже відбувається. Ми змінюємо свою політику в тому розумінні, що змінюємо підхід до наших вимог. У минулому ми занадто часто концентрували свою увагу на дотриманні умов, які нічого спільного із проблемою не мали. Просто тому, що думали, що певна політика краще підходить для певної країни, навіть якщо це не пов'язано прямо із причиною кризи. Іноді це призводило до безлічі політичних проблем. Зараз ми більше концентруємося на причинах.
Перед самітом G20 деякі сподівалися, що МВФ зможе стати найпотужнішим контролером ринків. Із цього нічого не вийшло. Чому?
Це правильно тільки частково. Я б зовсім не хотів, щоб МВФ був світовим контролером. Установлювати правила - не наше завдання. Наше завдання - уважно стежити за тим, щоб нові правила ввійшли в національні законодавства. Але МВФ як система раннього попередження кризи, що загрожує, так - це буде нашим завданням.
Вас вважають людиною, яка не здатна сказати правду навіть у США. Як представнику системи раннього попередження робити це доведеться. Як це буде сприйнято?
Дійсно, деяким це не особливо подобається слухати. Коли над головою чисте блакитне небо, а ти говориш, що незабаром гримне гроза, політики відповідають: о'кей, приходь, коли почнеться гроза. Політикам не подобаються погані новини доти, поки вони не побачать їх у себе на порозі. Але саме це ми повинні будемо робити, якщо серйозно сприймаємо свою роль у системі раннього попередження: сміливо попереджати про небезпеку, що загрожує.
Німецький федеральний президент Хорст Келер, ваш попередник на посаді глави МВФ, нещодавно дуже відкрито висловився про помилки, які призвели до кризи. І назвав подолання кризи "тестом на демократію". Він правий?
Так, я думаю, що він правий. Хоча я не хочу сказати, що ми переживаємо кінець ринкової економіки. Це було б дивне припущення. Але однозначно уявленню про те, що ринок сам себе здатен регулювати, прийшов кінець. Ринковій економіці потрібно регулювання. І цей простий принцип був забутий, принаймні - в останнє десятиліття.
І тільки-но криза закінчиться, все піде так само, як і раніше...
Завжди є ризик, що уроки швидко забудуться. Однак цього разу криза настільки глибока, що я думаю, її уроки повинні бути більш довгостроковими.
Дмитро Ярош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
