3976
Швидкої допомоги банки не отримають
— Казна та Політика
Уряд і Нацбанк нарешті погодили порядок здійснення держуливань у проблемні банки. Однак у Мінфіні вже знайшли достатньо приводів для того, щоб знову відстрочити виділення коштів.
Відповідно до постанови Кабміну №429, опублікованої поточного тижня, держава буде брати участь у капіталізації банків лише за умови одержання пакета не менш 75% + 1 акція. Якщо уливання в банки будуть здійснюватися разом з іншими інвесторами, які не є власниками фінустанов, державна частка не повинна бути менше 60% + 1 акція.
Порядок розрахунку обсягів держдопомоги проблемним банкам прописаний в іншому документі - спільній постанові Кабміну і Нацбанку №421. Відповідно до документа, обсяги участі держави в капіталізації банків і підтримки НБУ їхньої ліквідності будуть визначатися на підставі планів фінансового оздоровлення фінустанов виходячи з обсягу їхніх зобов'язань, за винятком зобов'язань перед центробанком. Це означає, що отримані банкірами раніше у вигляді рефінансування ресурси не будуть "відмінусовані" при роздачі капіталів. Інакше фінансисти могли б опинитися в досить лоскітливій ситуації.
У цілому тільки в четвертому кварталі минулого року Нацбанк надав підопічним кредити на суму понад 105 млрд. грн. З них поточної весни банкіри, що одержали рефінансування, повинні були погасити близько 80 млрд. грн. Однак, не знайшовши грошей, більшість із них звернулися до Нацбанку із проханням щодо пролонгації кредитів. Значна частина цих коштів осіла у фінустановах, які претендують на капіталізацію за гроші Кабміну.
"З огляду на існуючі на даний момент зобов'язання капіталізованих банків перед НБУ, загальний обсяг уливань у ці фінустанови міг бути істотно зменшений. Тому було ухвалено рішення при уливанні державних грошей у проблемні банки не враховувати поточну заборгованість перед НБУ. Це дозволить їм відновити платоспроможність у коротший термін", - говорить керівник інформаційно-аналітичного центру "Форекс клуб" Микола Івченко.
"Очевидно, зобов'язання перед НБУ будуть пролонгуватися Нацбанком і погашатися не за рахунок залученого капіталу, а за рахунок операційних доходів і у перспективі - поновлення припливу коштів у банк", - вважає молодший аналітик ІГ "Сократ" Роман Сиротян.
За словами в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського, порядок виділення коштів дозволить Нацбанку точніше підрахувати обсяг необхідної банкірам держдопомоги. Нагадаємо, що хоча на гроші Кабміну претендували 26 фінустанов, реально на держуливання поки можуть розраховувати лише сім - Укрпромбанк, Родовід Банк, Укргазбанк, Імексбанк, Надра Банк, "Київ" і "Фінанси та Кредит". На їхню підтримку передбачається витратити практично половину передбачених на ці цілі в держбюджеті 44 млрд. грн.
"Після аудиторської перевірки обсяг необхідної капіталізації банків із групи "найбільші і великі банки" був оцінений в 24 млрд. грн. При проведенні оцінки приймався в розрахунок песимістичний сценарій: зростання вартості долара до рівня 9 грн., проблемної заборгованості - на 30%, збільшення відтоку депозитів фізичних осіб на 30%. У цей момент капітал семи банків, у статутний капітал яких збирається ввійти держава, необхідно збільшити на 20 млрд. грн.", - розповідає Микола Івченко.
"До цього списку приєднаються державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Виходячи із цього державі для рекапіталізації повинно вистачити закладених у бюджеті 44 млрд. грн. Якщо ж говорити про банківську систему в цілому, то для формування резервів під проблемну заборгованість вітчизняні банки мають потребу в не менш ніж 70 млрд. грн. капіталу", - упевнений аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нестерук.
Ще один предмет домовленості уряду і Нацбанку, закріплений постановою, - налагодження жорсткого контролю за фінустановами, у статутний капітал яких увійде держава. Банківський регулятор залишив за собою право за узгодженням з урядом (читай - спеціальним департаментом Мінфіну з рекапіталізації) уводити в новоспечені держбанки тимчасову адміністрацію, призначати кураторів, обмежувати окремі види ліцензій.
Капіталізованим фінустановам потенційно "світить" і можливість жорсткості економічних нормативів, відсторонення посадових осіб або примусова реорганізація. Але аналітики вважають, що Нацбанк навряд чи буде активно застосовувати обговорені заходи впливу на рекапіталізовані за держкошти банки. Найбільш імовірними кроками з боку центробанку можуть стати введення кураторів або призначення представників держави в наглядові ради банківських установ.
"Кабмін заявив, що надалі він збирається продати рекапіталізовані зараз фінустанови. Тому обмежувати пункти ліцензій (якщо буде уведений куратор НБУ і/або уповноважені особи уряду) немає ніякого сенсу", - вважає провідний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг" Віктор Шулик.
Предметом для суперечки між НБУ і Кабміном може стати лише невгамовний ентузіазм уряду в питанні поновлення кредитування стратегічно важливих галузей економіки через капіталізовані банки.
"Конфлікт інтересів може виникнути в тому випадку, якщо уряд захоче кредитувати через ці банки окремі підприємства в обсягах, що перевищують рамки нормативів кредитного ризику або інвестування (можливо, зменшені НБУ)", - прогнозує Віктор Шулик. Якщо кредитні уливання в реальний сектор виявляться надмірними, банківський регулятор цілком може піти на жорсткість окремих нормативів держбанків.
Поява чергового рекапіталізаційного документа вселяє уряду оптимізм. У Мінфіні прогнозують, що перші рішення щодо виділення капіталів можуть бути прийняті Кабміном до кінця місяця.
"У травні по тих банках, у яких немає ніяких форс-мажорів, ми ухвалимо рішення щодо капіталізації", - заявив Ігор Уманський. Щоправда, черговою перешкодою для уливання держкапіталів може стати наявність у деяких фінансистів заборгованості перед зовнішніми кредиторами, які у випадку зміни власника банку можуть зажадати дострокового погашення боргу. Тому зараз фінансисти в терміновому порядку намагаються вторгувати в кредиторів відстрочки. Банк "Фінанси та Кредит" планує домовитися з організаторами синдикату про продовження частини виплат за синдикованим кредитом в сумі $70 млн., Надра Банк - з інвесторами, що викупили емісію єврооблігацій на $175 млн. Щоб перейти до практичних дій з капіталізації, Кабміну і НБУ доведеться вирішити ще й масу технічних питань.
"Потрібно остаточно визначитися з необхідними обсягами капіталу, а значить розробити конкретну і прозору методику розрахунку. Також буде потрібно визначення порядку роботи НБУ з рекапіталізованими банками, тому що, імовірно, вони будуть працювати з регулятором на нестандартних умовах (значення нормативів, механізми рефінансування і т.д.). Ще одне питання, що залишається відкритим, - чи збирається держава централізовано вирішувати проблему списання поганих кредитів з балансів банків, чи цю проблему кожен банк буде вирішувати самостійно", - перераховує Роман Сиротян.
Однак на роздуми в чиновників залишається мінімум часу. Адже від погодженості їхніх дій у питанні капіталізації багато в чому залежать перспективи подальшого співробітництва України і МВФ, зокрема і одержання третього траншу.
Оксана Скворцова
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
