815
Друга батьківщина
Боротьба з офшорами не ліквідує податкові гавані, а підштовхне бізнес до створення довших і дорожчих ланцюжків. Масований наступ на офшори не зачепить український бізнес.
Офшорам - батіг, резидентам - пряник
Citigroup - абсолютний рекордсмен серед ста найбільших публічних компаній США за кількістю структур, відкритих в офшорних юрисдикціях. За оцінкою підкомітету американського Конгресу (Government Accountability Оffice), інвестбанк відкрив у податкових гаванях 427 фірм. Такі самі "дочки" є у 83 зі 100 найбільших публічних компаній США. Американці ховають від податкових служб в офшорах щороку $40-70 млрд, а корпорації - до $30 млрд. Така гра у схованки коштує бюджету США $100 млрд на рік.
Загалом, за оцінкою Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), в офшорних зонах укрито $5-7 трлн. Боротьба з приховувачами податків стала однією з топ-тем квітневого антикризового саміту Великої двадцятки. Каменем спотикання стала банківська таємниця в офшорах. У перших лавах борців з нею - президент США Барак Обама, прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі. Вони побоюються, що через рецесію підприємства та громадяни, оптимізуючи витрати, почнуть масово виводити кошти у податкові гавані. Тільки за перші два-три місяці 2009 року кількість фірм, зареєстрованих на одному із найпопулярніших офшорів - Британських Віргінських островах, збільшилася на 50 тис.
Щоб запобігти подальшому відпливу капіталу, Франція, Німеччина, Велика Британія та США вимагають від країн-приховувачів надання податкової інформації про клієнтів місцевих фінансових установ. Низькоподатковим юрисдикціям загрожують санкціями: введенням або підвищенням податків на репатріацію капіталу та переведення коштів до офшорів. Під тиском Ніколя Саркозі чорний список держав, які відмовилися співпрацювати з ОЕСР у межах обміну даними про платників податків, було оновлено. Штрафників розподілили на дві категорії. До першої потрапили держави, які оголосили про прийняття стандартів ОЕСР, але недостатньо їх дотримувалися (загалом 39 юрисдикцій). До другої категорії було віднесено Уругвай, Коста-Ріку, Філіппіни та Малайзію, які відмовилися співпрацювати з ОЕСР. Втім, ця четвірка найнепокірливіших під загрозою санкцій з боку найбільших економік уже зобов’язалася обмінюватися податковими даними.
Тим часом уряди розвинених країн намагаються створити стимули до припинення відпливу капіталів до офшорів. Влада Великої Британії цього року знову планує податкову амністію, подібну до тієї, яку було здійснено два роки тому. Протягом 2006-2007 років британці могли надати інформацію про наявність у них незадекларованих рахунків за кордоном. Добровольцям знизили штраф за приховування до 10% від суми доходу замість звичайних 100% штрафу. Тоді британській скарбниці вдалося зібрати GBP400 млн податків.
У США дійшли висновку, що багато механізмів виведення коштів в офшори є легальними і їх оскарження потребуватиме від федерального уряду занадто великих витрат. За законодавством американці зобов’язані платити податки із заробленого за кордоном. Але якщо активи вивести за кордон і помістити у фонд, контроль над яким передати третій особі, то можна позбутися цієї необхідності. До Сенату вже надійшов законопроект, що спрощує застосування санкцій за відмивання грошей у справах, пов’язаних з ухилянням від сплати податків.
Масований наступ на офшори не зачепить український бізнес. Країни, що розвиваються, які щороку недоодержують понад $120 млрд податків, не долучилися до активної боротьби з низькоподатковими юрисдикціями.
Кіпр. Острів везіння
Компанія "Український автомобільний холдинг", яка входить до структури корпорації "Богдан" і підконтрольна бізнесменові Петру Порошенку, навесні 2009 року повідомила про перехід у власність кіпрської Autoreal Holding Limited. Це дало змогу не лише скоротити кількість власників, відтак зробити структуру холдингу прозорішою, а й оптимізувати витрати.
Чотири віргінські компанії сконцентрували 72,9% акцій НПК "Галичина", співвласниками якого раніше виступали компанії родом з України. Дані щодо зміни акціонерів підприємство оприлюднило у квітні. За словами начальника міжнародно-правового відділу компанії Aurora Consulting Дмитра Самойлова, економічний спад підштовхуватиме в офшори й інші українські компанії.
За оцінками Віктора Пинзеника, ще 2006-го через офшори проходило до 40% українського експорту. У схемах задіяні як класичні офшори (що пропонують нульову ставку податку на прибуток і не вимагають ведення фінансової звітності), так і низькоподаткові юрисдикції. Останні не лише надають податкові пільги фірмам, а й мають широку мережу договорів про запобігання подвійного оподаткування. Значну питому вагу в зовнішній торгівлі України займають Велика Британія, Швейцарія, Нідерланди, Австрія, Люксембург, де вітчизняні бізнесмени реєструють холдингові структури й "фасадні" компанії, за якими ховаються безподаткові офшори на Британських Віргінських островах, у Белізі, Панамі, Сейшелах, Багамах, Гібралтарі тощо.
Але перше місце в рейтингу привабливості в українських бізнесменів, як і раніше, посідає Кіпр. На любов до цього острова не вплинули ані криза, ані саміт Великої двадцятки - острів входить до білих списків ОЕСР як країна, що дотримується стандартів щодо обміну податковою інформацією.
Кіпр - найбільший інвестор в українську економіку. За даними Держкомстату, на 1 січня 2009 року острівна держава вклала в Україну понад $7,6 млрд - 21,5% від загальної суми прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у країну. Для порівняння, надходження з Голландії становили $3,2 млрд, з Австрії - $2,4 млрд, а з Британських Віргінських островів - $1,3 млрд. Зрозуміло, що не кіпріоти інвестують в Україну, маємо справу з репатріацією капіталів українських бізнесменів. ПІІ з України на Кіпр, за даними Держкомстату, на початок року досягли $5,8 млрд - 94% від загальної суми інвестицій.
Заради вступу до ЄС острову довелося пожертвувати статусом класичної офшорної зони з нульовим рівнем податків, натомість вдалося відвоювати найнижчу ставку податку на прибуток у Європі - 10%. До того ж, держава утримала нульову ставку податку на будь-які пасивні доходи - дивіденди, роялті, відсотки за кредитами. Податок на прибуток не стягують з операцій із цінними паперами.
Усіма цими перевагами українські бізнесмени можуть користуватися завдяки лояльній угоді про запобігання подвійного оподаткування, підписаній Кіпром і Радянським Союзом. Цим документом дотепер користується Україна. Всі платежі, що йдуть із України на Кіпр (дивіденди, роялті, відсотки), не обкладаються податком на репатріацію, який в Україні становить 15%, і можуть безболісно виводитися в інші юрисдикції. Аналогічні договори підписані Кіпром ще з кількома десятками країн. За словами менеджера податково-юридичного департаменту PricewaterhouseCoopers Вадима Беліка, острів залишається найприйнятнішою транзитною зоною для переведення українського капіталу в традиційні безподаткові офшорні юрисдикції (Британські Віргінські острови, Беліз, Панама тощо).
Кілька популярних моделей використання Кіпру виглядають таким чином. Перша пов’язана з інвестуванням в українські компанії. Фірма, зареєстрована, приміром, на Британських Віргінських островах, надає кредит кіпрській компанії, яка у свою чергу видає позику підприємству в Україні. При виплаті відсотків кредиторові на Кіпрі з підприємства не утримується податок на репатріацію. Кіпрській фірмі доведеться заплатити податок на прибуток у розмірі 10%, але оскільки у схему включено класичну офшорку, то на Кіпрі досить залишити лише невелику оподатковувану маржу, а інші кошти можна повернути на Віргінські острови, де ставка податку на прибуток дорівнює нулю. При цьому відсотки належать до витрат української компанії і відповідно зменшують її оподатковуваний прибуток.
За таким самим принципом працюють ліцензійні угоди для виведення прибутку в низькоподаткові юрисдикції. Компанія із пропискою в Белізі або Панамі стає правовласником об’єкта інтелектуальної власності (наприклад, торговельної марки) і передає субліцензію кіпрській фірмі, яка у свою чергу надає її українському суб’єктові господарської діяльності. Виплачуючи роялті, підприємство, зареєстроване в Україні, фактично виводить частину прибутку за кордон та оптимізує рівень оподатковування на батьківщині, списуючи ліцензійний платіж на витрати.
У торговельних операціях кіпрські компанії часто виступають агентом офшорної фірми і діють за комісійну винагороду. Прибуток від продажу товарів надходить на рахунок кіпрської компанії, а далі, за винятком комісії (зазвичай 1-2% від суми угоди - відсоток, як правило, визначається з кіпрськими податковими органами), передається в офшор. Податок на прибуток стягується лише з маржі, що залишилася на Кіпрі.
Працювати напряму з класичними офшорами не так вигідно через відсутність угод про запобігання подвійного оподаткування, відтак слід виплачувати 15% податку на репатріацію капіталу. Крім того, всі платежі в офшорні зони, що потрапили до списку Кабміну, перевіряються Нацбанком і Держфінмоніторингом. При імпортній операції українські компанії, які оплачують контракт на користь нерезидентів з офшора, можуть відносити на валові витрати лише 85% від вартості товарів.
План Б
"Розкриття інформації про комерційні умови угоди або осіб, що стоять за нею, за яке нарікає ОЕСР і Велика двадцятка, навряд чи призведе до радикальної зміни цих схем", - вважає Дмитро Самойлов. Перестановки в офшорних моделях відбудуться лише за умови затвердження українським урядом нового списку офшорних зон або зміни податкового режиму всередині самих податкових гаваней. А в цьому не зацікавлені ані представлений в українській владі великий бізнес, ані уряди самих офшорних держав.
Так, переговори про укладання нової угоди про запобігання подвійного оподаткування між Україною і Кіпром тривають кілька років і нагадують імітацію. Документ, підготовлений українською стороною у 2007 році, передбачав ставку податку в розмірі 10% на відсотки і роялті, а також диференційовану ставку на дивіденди (від 5% до 15% залежно від того, яка частина статутного фонду належить одержувачеві дивідендів). Але поки держави зберігають статус-кво. Кіпр не хоче втратити частину українського капіталу. Великі українські бізнесмени, які побудували свій бізнес через острівну державу, теж чинять опір змінам. Україна могла б в односторонньому порядку вийти з угоди. Це питання було проголосоване парламентом ще 2008 року, але для його прийняття забракло трьох голосів... А в уряду не піднімається рука внести Кіпр до списку офшорних зон своєю постановою, що автоматично зробить острів менш привабливим для підприємців.
"Загроза зміни чинної угоди про запобігання подвійного оподаткування з Кіпром змушує українських підприємців шукати інших варіантів - не для негайного переміщення, а як запасний план", - каже фахівець Ernst & Young Тетяна Миколенко. І завбачливі бізнесмени замислюються про інші транзитні пункти, у першу чергу в респектабельніших європейських юрисдикціях. Деякі вже працюють через Нідерланди, Австрію, Швейцарію, Люксембург. Управляюча компанія братів Клюєвих Slav A.G. зареєстрована в Австрії, голландська Metinvest B.V. є співзасновником деяких метпідприємств СКМ, про що група повідомила під час реструктуризації.
Кіпру є заміна. Для створення холдингових структур можна розглядати, приміром, Нідерланди, які підписали з Україною угоду про запобігання подвійного оподаткування. При дотриманні деяких умов - інвестиції в статутний фонд створюваної компанії $300 тис., при цьому отримувач дивідендів має володіти не менш ніж 50% капіталу - компанії звільняються від сплати податків на дивіденди.
"Велика Британія - ще привабливіший варіант", - стверджує управляючий партнер юридичної фірми Amond & Smith Ltd Денис Кузнєцов. Там можна створити партнерство з обмеженою відповідальністю (LLC). Якщо така компанія не веде діяльності на території Британії, то нерозподілений між партнерами прибуток не оподатковується в принципі. Номінальними партнерами компанії зазвичай виступають офшорні компанії. Вартість реєстрації LLP порівнянна з ціною створення структури на Кіпрі - у перший рік фірма обійдеться в EUR1,8-2 тис. Її основний мінус - кілька видів звітності, які протягом року потрібно надати до місцевих держорганів (звіт про партнерів і відомості про фінансову діяльність).
Як транзитні території, за словами Дмитра Самойлова, використовують Швейцарію, де податок на дивіденди при репатріації з України становить 5%. "Потенціал низькоподаткових юрисдикцій мають Чорногорія з податком на прибуток у розмірі 9% і податок на приріст капіталу в 4,5%, а також Португалія, а саме Мадейра зі спеціальним податковим режимом", - розповідає фахівець. На Мадейрі діють пільгові ставки податку на прибуток (3% - на 2009 рік, 4% - з 2010 по 2012, 5% - з 2013) для підприємств, які створюють робочі місця. Так, досить взяти на роботу двох осіб і тоді з прибутку до EUR2 млн сплачується пільгова ставка.
Лаври Кіпру не дають спокою Молдові, яка з 2008 року перейшла на нульову ставку прибуткового податку для компаній. Крім того, прибутковим податком у країні не обкладають суми приросту капіталу, отриманого в результаті операцій з відчуження акцій між нерезидентами. Країна уклала 36 конвенцій про запобігання подвійного оподаткування.
Уроки боротьби
Вибір компанії мають. Це справедливо й щодо класичних офшорів. Припустімо, американцям все-таки вдасться змусити Британські Віргінські острови змінити своє податкове законодавство. У такому випадку компанії, що квартирують там, переїдуть до Панами, Белізу, на Сейшели або в інші затишні юрисдикції. Лави класичних офшорів зрідіють лише в тому випадку, якщо рівень оподаткування в них підвищиться до середньосвітового. Але уряди таких держав дотримуватимуться своєї податкової політики, оскільки плата за реєстрацію й підтримку резидентних структур забезпечує їм, за оцінками місцевих чиновників, від 30% до 80% надходжень до бюджету.
Посилення національного законодавства щодо податкових гаваней не гарантує потрібного державі результату. Як показує практика, якщо податок на прибуток у країні перевищує 16%, оптимізація оподаткування за участю офшорних компаній економічно виправдана. Про це свідчить досвід Росії, де посилення норм роботи з офшорами призвело лише до створення довших і складніших схем. Щоправда, дозволити собі утримувати довгі офшорні ланцюжки можуть тільки відносно великі бізнес-групи. Якщо в безподаткових юрисдикціях супровід однієї компанії обходиться в $2-4 тис. на рік, то в Австрії, Данії, Швейцарії, Нідерландах, Франції - принаймні вп’ятеро дорожче.
А поки що з податковими гаванями найефективніше справляється криза, а не законодавчі органи та уряди різних країн. На тлі загального спаду утримання великих структур стає чимдалі менш вигідним. Компанії згортаються й міліють, відтак скорочуються й операції за участю офшорів.
Олена Струк
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
