Пожежа за планом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Пожежа за планом

1452
Як пострадянські країни борються з кризою: антикризові кроки Казахстану, Росії, Грузії, Білорусі, країн Балтії. В Україні все ще немає офіційної програми протистояння кризі.
Зовнішні корпоративні борги, проблеми банків, обвали ринків нерухомості та фондів, падіння доходів експортерів, девальвація національних валют - спільні проблеми більшості пострадянських держав. У Казахстані, Білорусі, Росії, Грузії та країнах Балтії у тій чи іншій формі прийнято власні антикризові програми, які хоч і не принесли поки що вражаючих результатів, але дозволяють не лише замислитися про глибину падіння, а й приготуватися до реанімаційних заходів. В Україні все ще немає офіційної програми протистояння кризі. Замість цього - заяви прем’єр-міністра про те, що меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом і є антикризовою програмою уряду. На відміну від українського Кабміну, наші сусіди не покладають надії на одних лише іноземних кредиторів.
Казахстан:
націоналізація з прокурором
Казахстан одним із перших на пострадянському просторі зіштовхнувся з кризою й постраждав від неї більше, ніж інші держави Центральної Азії. Зовнішні борги казахських банків сьогодні перевищують $40 млрд. Як і в Україні, приплив дешевих грошей зі світових фінансових ринків створив мильний пузир на ринку нерухомості і значно збільшив корпоративний зовнішній борг. "Банківська система й будівельна галузь забезпечували близько 50% зростання економіки країни, - розповів Контрактам директор Risks Assessment Group (Kazakhstan) Досим Сатпаєв. - Завершення періоду дешевих грошей для казахських банків уповільнило економічне зростання, знизило внутрішнє кредитування галузей економіки при паралельному збільшенні інфляції. У результаті скоротилася кількість суб’єктів малого й середнього підприємництва та зростає безробіття. За даними Торгово-промислової палати Казахстану, сьогодні в республіці 70% підприємств малого та середнього бізнесу наблизилися до банкрутства. При цьому зниження цін на нафту та іншу сировину загрожує збільшити дефіцит бюджету".
Наприкінці листопада 2008-го уряд Казахстану оприлюднив план дій зі стабілізації економіки та фінансової системи на 2009– 2010 роки, під який з коштів Національного фонду виділяється $10 млрд. Із них: на стабілізацію фінансового сектору - $4 млрд, на розвиток житлового сектору - $3 млрд, на підтримку малого й середнього бізнесу, розвиток АПК, а також на реалізацію інноваційних, індустріальних та інфраструктурних проектів - по $1 млрд.
Кількість джерел надходження додаткових коштів до бюджету країни уряд намагається розширити за рахунок видобувних компаній. Для цього в Казахстані, зокрема, введено податок на видобуток корисних копалин (ПВКК) замість рентного податку. Розмір ПВКК на поточний рік встановлюється в діапазоні 5–18% залежно від обсягів видобутку, у той час як більшість ставок роялті були в межах 2–8%.
За словами Досима Сатпаєва, у програмі казахського уряду зроблено акцент на фінансовій підтримці системоутворюючих банків в обмін на акції. Крім того, передбачається зменшення протягом кількох років корпоративного прибуткового податку (КВП) і ПДВ. У 2009-му КВП знижено до 20% з колишніх 30%, ПДВ - з 13% до 12%. Третій аспект - ставка на стимулювання споживчого попиту: через збереження робочих місць шляхом державного фінансування великих інфраструктурних проектів.
Сьогодні в Казахстані повним ходом триває процес одержавлення економіки. У першу чергу державу цікавлять енергетична сфера, гірничорудна промисловість, фінансовий сектор. Націоналізовано чотири системоутворюючі установи: БТА Банк, Альянс Банк, Народний банк Казахстану і Казкомерцбанк. Екс-голова БТА Банку Мухтар Аблязов, за словами помічника генпрокурора Казахстану Сакена Іхсангалієва, втік із країни, а генеральна прокуратура завела на нього кримінальну справу, звинувативши у відмиванні грошей і розкраданнях.
Росія:
більше активів у хороші руки
Найдивнішим у тексті антикризової програми уряду Росії стало офіційне визнання перекосів, що існують в економіці країни. "Основна проблема - дуже висока залежність від експорту природних ресурсів. У результаті кризи практично на всі товари російського сировинного експорту знизилися не лише ціни, а й попит. Друга проблема - недостатня конкурентоспроможність несировинних секторів економіки", - йдеться в тексті документа російського уряду.
Боротьба із кризою виражена в семи тезах:
1. Виконання зобов’язань держави перед населенням у повному обсязі.
2. Відмова уряду від витрати грошей платників податків на збереження неефективних виробництв.
3. Відновлення та подальше зростання внутрішнього попиту як основи відновлення економіки.
4. Перехід від "нафтового" зростання до інноваційної моделі.
5. Зниження адміністративних бар’єрів для бізнесу.
6. Підтримка фінансової системи.
7. Відповідальна макроекономічна політика уряду й Центрального банку.
Для всіх російських підприємств цього року знижено податкове навантаження. Так, податок на прибуток із 24% зменшено до 20%. Цілком звільнено від податків кошти, які підприємства спрямовують на навчання працівників. Звільнено від сплати ПДВ операції із ввозу технологічного обладнання, яке не виробляють у Росії, що має зменшити витрати підприємств на модернізацію виробництва.
Вирішено субсидіювати відсоткові ставки в розмірі 100% ставки рефінансування Банку Росії за кредитами для м’ясного й молочного тваринництва. На все це виділено 7 млрд руб. Ще 10 млрд руб. обіцяно на відшкодування 80% ставки рефінансування Банку Росії за кредитами, отриманими у російських кредитних організаціях іншими підприємствами АПК.
Попит на продукцію автопрому стимулюватиметься субсидуванням 2/3 ставки рефінансування за трирічними споживчими кредитами на придбання легкових автомобілів, вироблених на території країни.
1 липня набуде чинності федеральний закон, яким закріплено принцип повідомного початку бізнес-діяльності для більшості суб’єктів малого й середнього підприємництва (для започаткування бізнесу достатньо написати повідомну заяву про відповідність майбутньої діяльності вимогам законодавства). Перевірки малих компаній тепер мають здійснюватися не частіше одного разу на три роки, а позапланові перевірки - лише з санкції прокурора. Витрати федерального бюджету на державну підтримку суб’єктів малого підприємництва цього року становитимуть 10,5 млрд рублів - на 6,2 млрд більше, ніж планувалося виділити раніше.
Для забезпечення цільового фінансування реального сектору економіки російський уряд спрямує 200 млрд руб. ВТБ, 130 млрд руб. - "Внешэкономбанку", 225 млрд руб. - комерційним банкам.
Водночас у програмі російського уряду відкрито йдеться про зростання ролі держави в економічному житті країни. Щоправда, зроблено застереження: "у міру посткризового відновлення роль держави поступово знижуватиметься". Фахівці Інституту сучасного розвитку, головою опікунської ради якого є президент Росії Дмитро Медведєв, зазначають: якщо раніше держава сконцентрувала у своїх руках не менш ніж 40–45% акцій російських компаній, то в ході виконання антикризової програми ця частка може зрости ще на 9–10%. Нагадаємо, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін не раз заявляв, що коли компанії не зможуть розрахуватися за боргами державі, то їм доведеться прощатися зі своїми активами.
"Надто сильна участь держави в економіці, значно сильніша, ніж зараз, коли держава стає власником основних активів або принаймні розпоряджається ними напряму, - це неефективний сценарій. Вся світова історія показала, що держава не може бути ефективним власником. У цьому сенсі Росія може просто відстати від світу", - попереджає член правління Інституту сучасного розвитку Євген Гонтмахер.
Як приклад дискримінації приватної власності порівняно з державною аналітики наводять продаж компанією "Базовий елемент" банку "Союз" структурам Газпрому за символічну ціну. Цей банк, що входить до числа п’ятдесяти найбільших у Росії, постраждав від кризи ліквідності восени минулого року. Відплив коштів населення в жовтні становив 42% від загального обсягу вкладів. Основним акціонером "Союзу" був холдинг "Фінансресурс" із часткою 99,96% (кінцевий бенефіціар - холдинг "Базовий елемент", що належить Олегу Дерипасці). Наприкінці грудня 2008-го було підписано угоду про фінансове оздоровлення банку. У фінзвітності групи "Газпром" повідомлялося, що 75% звичайних акцій АКБ "Союз" придбано за 1 млн руб.
Грузія:
війна все спише
Уряд Грузії на запобігання наслідкам кризи має намір витратити 2,2 млрд ларі ($1 = 1,675 ларі). Урядовці кажуть про те, що половину суми буде витрачено цього року, а решту розтягнуть на 2010–2011 роки.
Близько $120 млн обіцяно на реабілітацію дорожньої інфраструктури, по $72 млн - на спорудження житла для біженців і здійснення муніципальних програм, $39 млн - у фонд регіонів, ще $12 млн - на програми надання допомоги селу. Ці інвестиції, відповідно до заяви уряду, мають привести до створення 25–30 тис. робочих місць.
Криза не змусила грузинську владу відмовитися від програми дешевих кредитів, за якою в бюджеті на поточний рік передбачено $12 млн. Підприємцям, які працюють у сільському господарстві, сфері туризму та народних промислів, видаватимуть кредити щонайменше на 7 років із 12-відсотковою річною ставкою та дворічним пільговим періодом. Торік у межах цієї програми було профінансовано 116 проектів.
На думку економіста Гії Хухашвілі, оголошені грузинським урядом заходи лише формально охрестили антикризовою програмою, а насправді нічого пов’язаного з новими викликами у плані немає. За словами грузинського експерта, 250 млн ларі із понад двох мільярдів, передбачених на стимулювання економіки, - це кошти, зекономлені в результаті податкових послаблень (прибутковий податок знижується з 25% до 20%, податок на дивіденди - з 10% до 5%). Таку реформу оподаткування Гія Хухашвілі вважає "непринциповою".
Сподівання грузинського керівництва перечекати глобальну кризу пов’язані з іноземною допомогою, обіцяною західними партнерами після торішньої серпневої війни з Росією. "Донори оголосили, що протягом трьох років Грузія отримає близько $4,5 млрд грантів та кредитів. І ці гроші в країну прийдуть. Інша річ, наскільки доцільно вони будуть розподілені", - коментує експерт.
Гія Хухашвілі також зазначає, що Грузія не настільки інтегрована в глобальну економічну систему, щоб світова криза прямо позначилася на економіці країни. "Наші проблеми, - додає експерт, - у місцевій системній кризі, що визрівала роками. У нас економікою заправляють монополії, у країні немає конкуренції. Нам дотепер не вдалося створити конкурентне інвестиційне середовище. Нормальний, цивілізований бізнес у Грузію йти боїться. Основними інвесторами є російські держкомпанії та офшорні фірми з сумнівною репутацією. А реального інвестиційного капіталу досі немає. Це пов’язано, по-перше, з дуже високими політичними ризиками для бізнесу й економіки, а по-друге - із серпневою війною, що ще більше оголила системні проблеми Грузії".
Білорусь:
бартер повертається
У Білорусі антикризової програми в класичному розумінні - як затвердженого урядом документа з аналогічною назвою - немає. Тут воліють удавати, що немає й самої кризи.
Тим часом втрати економіки, яка дотепер залежала від дешевих російських енергоносіїв і зовнішнього попиту на білоруські нафтопродукти, досить суттєві. "За два місяці цього року падіння експорту сягнуло 45%, - заявив Контрактам керівник мінського Науково-дослідного центру Мізеса Ярослав Романчук. - Якщо так продовжуватиметься й надалі, то за підсумками року ми недоодержимо близько $13 млрд валютної виручки. А тим часом у 2009 році білоруські підприємства і банки повинні сплатити близько $8 млрд короткострокового боргу".
2 січня було проведено разову девальвацію білоруського рубля до долара та євро на 20%. "Відплив з рублевих депозитів у доларові за останні кілька місяців перевищив $1,3 млрд. На початку 2008-го 65% депозитів у білоруських банках були в місцевих рублях, а решта - в доларах і євро. Сьогодні ж частка білоруських рублів на депозитних рахунках скоротилася до 43%. Приведення курсу білоруського рубля у відповідність до його реальної вартості необхідне, але для цього потрібна прозора, зрозуміла політика нацбанку, а не політичні рішення", - вважає фахівець.
Білорусь сподівається на допомогу фінансових організацій, для неї підготовлена Програма з лібералізації, що складається з 52 заходів. Утім, Ярослав Романчук стверджує, що положення Програми декларативні: "Справді, з 1 січня 2009 року введено пласку шкалу прибуткового податку (у розмірі 12%. - Прим. Контрактів). На один пункт - з 35% до 34% - скоротився податок у фонд соціального захисту тощо. Але лібералізації як такої - зниження податкового навантаження, скасування штрафів і покарань - немає. Президент на півроку призупинив перевірки бізнесу, а вони повним ходом тривають".
На початку квітня білоруська влада оголосила про скорочення видаткової частини бюджету на 18%. "Якщо ми переведемо індикатори в долари, то видаткова частина бюджету, виходячи з прогнозу девальвації білоруського рубля, скорочується приблизно на $15 млрд - це дуже багато, це яскраві ознаки серйозної макроекономічної дестабілізації", - вважає Романчук.
Практично одночасно з урізанням бюджету прем’єр-міністр Білорусі Сергій Сидорський заявив, що колишній прогноз розвитку ВВП на 2009 рік залишається незмінним: 10– 12% зростання. У такій ситуації керівники білоруських підприємств постали перед двома взаємовиключними завданнями. З одного боку, адаптуватися до кризи, з іншого - виконувати прогнозні показники. З 1 квітня в Білорусі дозволено бартер у зовнішньоторговельних розрахунках.
У банківському секторі країни триває рекапіталізація - підтримка банків через збільшення частки держави в їхньому акціонерному капіталі (у 2008-му на це було витрачено майже $2 млрд). Але, на думку Ярослава Романчука, банки це не врятує: "Очікується хвиля неповернення кредитів, різке збільшення заборгованості підприємств перед банками. У 2008 році вона вже зросла майже на 80%".
Підживлення білоруській економіці мають забезпечити кредити Міжнародного валютного фонду та Росії, загальна сума яких сягає майже $5 млрд. Від МВФ уже отримано перший транш у розмірі $800 млн, від Росії з листопада минулого року Білорусь отримала $1,5 млрд.
Балтія:
ЄС допоможе
Криза не оминула й країни Балтії, які вже п’ять років живуть під дахом Європейського Союзу. Найсильніший удар прийняла Латвія: ВВП країни в останньому кварталі 2008 року впав на 10,5% порівняно з аналогічним періодом 2007-го. Сьогодні Рига рятується за рахунок міжнародної економічної допомоги - до 2011 року Єврокомісія, МВФ, Світовий банк, скандинавські країни та інші донори нададуть Латвії щонайменше EUR7,5 млрд. Латвійський уряд затягує паски - у грудні 2008-го ще колишній Кабмін ухвалив урізати витрати всіх держустанов на 15%. А наприкінці квітня уряд Валдіса Домбровскіса оголосив про те, що видаткову частину держбюджету доведеться "осушити" на 40%. Політики не приховують - це відбудеться за рахунок масштабного урізання соціальних витрат держави. Програма латвійського уряду передбачає скорочення кількості працівників у держсекторі та зниження заробітної плати в середньому на 20%.
З 1 січня ставку податку на додану вартість у Латвії підвищено з 18% до 21%, а наприкінці березня прем’єр-міністр Валдіс Домбровскіс повідомив, що ПДВ може зрости до 24%.
Литва вживає аналогічних заходів - зарплати бюджетникам підрізані на 10%. Щоб виборцям було не так прикро, жалування президента й депутатів парламенту скорочено на 15%. Нещодавно міністерство фінансів оголосило, що бюджет ще підріжуть - принаймні на один, а то й на два мільярди доларів. Ставку податку на додану вартість підвищено з 18% до 19%. Якщо дотепер у Литві деякі групи товарів, наприклад, книги та ліки, обкладали пільговим 5-відсотковим ПДВ, то тепер більшість пільг скасовано.
А ось в уряду Естонії немає офіційної антикризової програми. Щоправда, правляча Реформістська партія оприлюднила документ під назвою "Сім кроків до нового економічного зростання". Крокувати планується до введення євро, будівництва АЕС, збереження низьких податків, ефективного використання коштів Євросоюзу, створення сприятливого середовища ведення бізнесу тощо. "Естонці набагато краще підготувалися до приходу кризи, ніж латиші та литовці, - повідомив Контрактам старший аналітик банку DnВ Nord, литовський економіст Рімантас Рудзкіс. - Баланс естонського бюджету кілька років був позитивним, був накопичений досить вагомий стабілізаційний фонд. І коли почався спад, естонцям не треба було шукати допомоги на стороні та жорстко зменшувати витрати, як це доводиться робити Литві та Латвії: Ризі через дуже сильний спад, Вільнюсу - через колишнє надмірно оптимістичне планування".
Позитивну роль для Естонії відіграло й те, що основні банки країни раніше були куплені великими скандинавськими фінансовими групами. "У цьому велика перевага Таллінна над Ригою, де місцевий Парекс-банк у підсумку довелося націоналізувати. Слід сказати, що банківський сектор Литви поки що удару не відчув. Можливо через те, що наша економіка влізла в борги значно меншою мірою, ніж естонська й латвійська", - коментує литовський експерт.
Членство країн Балтії в Євросоюзі з одного боку допомогло їм витримати удари кризи, а з іншого - сприяло тому самому буму споживання, що призвів до проблем: "У 2000 році рівень купівельної спроможності населення Литви становив 38% від середнього показника по ЄС, а торік - уже 60%. Тепер, звісно, доводиться робити кілька кроків назад, оскільки був надто роздутий пузир кредитів і ринку нерухомості", - додає Рімантас Рудзкіс.
Аналітик банку DnВ Nord не виключає, що, зрештою, Литва також звернеться до Єврокомісії по фінансову допомогу. Хоча вже зараз литовці користуються грішми зі структурних фондів ЄС: "Ці кошти є серйозною підмогою для виробників - завдяки їм набагато дешевше розвивати інвестиційні проекти. Цього року Литва планує отримати із цих фондів 4–5 мільярдів літів (EUR1 = 3,45 літа), що становить майже 5% ВВП".
Нещодавно МВФ рекомендував країнам Балтії швидше змінити національні валюти на євро. "Валютні ризики маленьких балтійських республік досить високі, а Єврокомісія не має наміру пом’якшувати правила входження до єврозони, - вважає Рудзкіс. - Найбільші шанси в Естонії - у них непогана ситуація з дефіцитом бюджету, та й за рівнем інфляції є можливість досягти відповідності Маастрихтським критеріям (дефіцит бюджету менший 3% ВВП, держборг не більш ніж 60% ВВП, інфляція, порівнянна з трьома кращими за цим параметром країнами ЄС. - Прим. Контрактів). Естонія має шанси вступити до єврозони вже 2011 року. А Литві й Латвії буде значно складніше це зробити".
Згідно з останнім прогнозом банківської групи SEB, ВВП Естонії й Латвії цього року порівняно з 2008-м знизиться на 12%, Литви - на 9%. Інфляція в Естонії знижуватиметься й цього року становитиме 0,7%. Водночас у Латвії й Литві рівень інфляції становитиме 3% і 5% відповідно. Зростання рівня безробіття, згідно з прогнозом банку, очікується в усіх країнах Балтії. В Естонії воно сягне 12%, у Латвії - 15%, у Литві - 11%.
Варвара Жлуктенко
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас