1214
Змазані перспективи
— Аграрний ринок
Незважаючи на кризу, вітчизняна масложирова галузь поки демонструє найвищі результати в АПК. Але, як стверджують масложировики, відсутність обігових коштів, викликана неповерненням ПДВ, і проблеми із кредитуванням роблять спад у галузі неминучим.
Рекорди
Рекордний урожай соняшника в 2008 р. і досить високий попит на рослинні олії у світі дозволили українським олійникам - практично єдиним серед аграрних підприємств - в умовах кризи істотно збільшити виробництво та експорт. Галузі вдалося забезпечити зростання всіх показників, незважаючи навіть на те, що олійний ринок лихоманило восени минулого року і в уряді обговорювалося питання скасування діючого вивізного мита на насіння соняшника. Тоді виробники олії побоювалися, що якщо парламент прийме таке рішення, вони залишаться без сировини. Погіршувало ситуацію в той період зниження світових цін на рослинні олії.
Але оскільки парламент вивізне мито на насіння зберіг, а світові ціни на олію поступово пішли вгору, вітчизняні масложировики за сім місяців поточного маркетингового року (МР; вересень 2008 р. - серпень 2009 р.) вийшли на рекордні за останні роки показники. Так, згідно з даними Асоціації “Укроліяпром” , в Україні у вересні 2008 р. - березні 2009 р. виготовили 1,448 млн т соняшникової олії (без урахування маслоробень), що на 13,8% більше, ніж за аналогічний період попереднього МР. Експорт олії у вересні 2008 р. - березні 2009 р. збільшився на 15,3%, порівняно з аналогічним періодом 2007/08 МР, і склав 1,147 млн т. Щоб виробити стільки олії, масложирові підприємства переробили 3,4 млн т соняшника, а разом з маслоробнями - близько 3,7 млн т. Нагадаємо: Україна минулого року зібрала рекордний урожай соняшника - 6,5 млн т, що на 56,2% більше, ніж у 2007 р.
У цілому, експерти прогнозують, що в поточному маркетинговому році внутрішнє виробництво соняшникової олії складе 2,3-2,5 млн т (з урахуванням маслоробень), експорт - 1,9 млн т. Для порівняння: в 2007/08 МР було вироблено 1,75 млн т, експортовано - 1,325 млн т.
Слід зазначити, що учасники ринку не очікують, незважаючи на кризу, якогось помітного скорочення внутрішнього споживання олії поточного МР, що традиційно становить близько 0,5 млн т на рік. Приміром, Максим Березкін, генеральний директор промислової групи “Креатив”, відмітив: “Цей показник стабільний, і в найближчому майбутньому його значних змін не передбачається”.
Більше того, деякі аналітики прогнозують незначний приріст внутрішнього споживання соняшникової олії за рахунок скорочення використання пальмової. У минулому маркетинговому році ситуація виглядала інакше. Пальмова олія була дешевша від соняшникової, і її активно ввозили в країну. Тепер же зростання курсу долара до гривні та підвищення світових цін на рослинні олії змусили переробників надавати перевагу українській соняшниковій олії. “Зараз вигідніше використовувати соняшникову олію, а не пальмовий олеїн (фракція пальмової олії з високим вмістом жирних кислот). Причина - різниця в цінах (за даними моніторингу ВА “Апк-інформ”, у березні середньоринкова ціна на нерафіновану соняшникову олію становила $675 за 1 т, тоді як 1 т пальмового олеїна RBD на умовах поставки DDU (передача товару здійснюється на складі покупця. Постачальник несе витрати, за винятком мит на імпорт) коштувала близько $870, 1 т пальмової олії RBD на тих же умовах - $675). Це особливо актуально для масложирових комбінатів, які самі виробляють соняшникову олію”, - пояснив Вадим Литвиненко, аналітик ІА “Апк-інформ”. Крім того, за словами експерта, очікується приріст споживання соняшникової олії не тільки вітчизняними промспоживачами, але й населенням, оскільки, по-перше, вона дешевша, ніж тваринні жири, а по-друге, ціни на неї, порівняно з попереднім сезоном, помітно знизилися, що теж сприяє зростанню споживання (так, якщо у квітні 2008 р. середня оптова відпускна ціна на сулійовану нерафіновану соняшникову олію становила 10,2 грн./л (склад виробника), то зараз - 7,5 грн./л).
Гравці
У поточному МР особливих змін у складі виробників нерафінованої соняшникової олії експерти та учасники ринку не очікують, оскільки, як сказав Сергій Шевчук, директор агродепартаменту ВАТ “Миронівський хлібопродукт”, “ніша вже зайнята основними компаніями-виробниками”. Він також припустив: “Злиття і поглинання можливі, але малоймовірні. Не можна порівнювати даний сектор з банківським, металургійним або із сектором виробництва мінеральних добрив. Факти продажу бізнесу в масложировому секторі мені невідомі - продавати “корову”, яка постійно дає доларове “молоко”, нераціонально”.
Інші учасники ринку повідомили Бізнесу, що зіштовхуються з одиничними випадками пропозицій щодо продажу старих маслоекстракційних заводів. Але поки про конкретні угоди нічого не відомо. Експерти також вважають малоймовірною появу на ринку нових великих гравців. “Офіційних заяв про продаж виробниками рослинної олії свого бізнесу зафіксовано не було. Внутрішній ринок уже не перший рік живе в умовах конкурентної боротьби, і поява нового гравця тут майже неможлива. Можна говорити лише про незначний перерозподіл часток ринку”, - сказав Березкін.
Зараз на українському ринку працюють 32 великих виробника олії, чиї потужності з переробки олійних становлять 7 млн т продукції на рік, і близько 1 тис. дрібних маслоробень. Слід зазначити, що за останні роки Україна істотно збільшила потужності з виробництва соняшникової олії. При цьому учасники ринку відзначають, що в найближчому майбутньому можлива поява нових підприємств, причому не тільки в діючих на ринку гравців.
Володимир Лапа, керівник групи експертів Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, відзначив: “З одного боку, на ринку відбувається консолідація - існуючі гравці або збільшують потужності, або будують додаткові підприємства. З іншого боку, є низка проектів з будівництва переробних заводів компаніями, які раніше не займалися переробкою насіння олійних. Зазвичай, нові заводи розраховані на переробку насіння не тільки соняшника, але й ріпаку, сої, що цілком логічно, з огляду на стрімке збільшення частки ріпаку в загальній структурі вирощування олійних культур в Україні”.
Приміром, агропромислова група “Миронівський хлібопродукт” - найбільший виробник м'яса птиці в Україні - заявила про плани запустити до вересня 2009 р. новий маслоекстракційний завод потужністю переробки насіння соняшника 600 т на добу в м. Катеринополі (Черкаська обл.).
Загалом, цілком імовірно, що збільшення Україною потужностей з переробки олійних призведе до жорсткості конкуренції на ринку насіння соняшника. Тим більше що цьому буде сприяти і щорічне зниження експортного мита на насіння соняшника відповідно до вимог Світової організації торгівлі, поки воно не досягне 10%.
Проблеми
Масложировики вважають, що досить оптимістичні показники, яких досягла галузь у поточному маркетинговому році, найближчим часом можуть серйозно погіршитися, якщо держава не почне повертати їм експортний ПДВ.
За оцінкою Степана Капшука, генерального директора Асоціації “Укроліяпром”, заборгованість з відшкодування ПДВ експортерам соняшникової олії з початку МР наблизилася до 1 млрд грн. За його ж словами, за останні три місяці держава відшкодувала масложировикам 114 млн грн. Глава Асоціації впевнений, що внаслідок невідшкодування ПДВ окремі заводи будуть змушені припиняти закупівлю насіння соняшника і виробництво продукції. За його словами, уже зупинилося ВАТ “Ніжинський жиркомбінат” (Чернігівська обл.).
Асоціація “Укроліяпром” вважає, що вирішення питання відшкодування ПДВ за експортовану соняшникову олію могло б посприяти викупу масложировиками залишків насіння у сільгоспвиробників. Відповідно до розрахунків Асоціації, внутрішні запаси соняшника станом на початок квітня становили 2,3 млн т на 5 млрд грн. (середня ціна на насіння - 2,1 тис.грн./т).
Допомогти у вирішенні проблем відшкодування ПДВ масложирові підприємства України наприкінці квітня попросили прем'єр-міністра Юлію Тимошенко. У той же час директор департаменту ПДВ ДПАУ Юрій Лапшин повідомив, що загальна прострочена заборгованість з відшкодування ПДВ підприємствам - членам Асоціації до 1 травня становить близько 200 млн грн. Ніякої мови про 1 млрд грн. і бути не може. При цьому називати цю заборгованість заборгованістю саме перед підприємствами масложирової галузі не дуже коректно, оскільки основна частина цієї суми припадає на двох зернотрейдерів - ДП “Сантрейд” і ТОВ “Зерноторгова компанія”, які входять в “масложирову” Асоціацію.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, звертає увагу на те, що через відсутність обігових коштів масложирові підприємства можуть призупинити експорт, що в остаточному підсумку загрожує втратою зовнішніх ринків.
Асоціація “Укроліяпром” вважає, що якщо насіння соняшника не будуть викуповувати переробники, значна його частина буде експортована, оскільки експортерам насіння експортний ПДВ, як стверджують в Асоціації, відшкодовують. Згідно з даними Асоціації, зараз експорт насіння і без того досить активний. Так, за сім місяців поточного МР Україна експортувала 453 тис.т насіння соняшника, тоді як за весь 2007/08 МР - 75 тис.т (не будемо забувати, що тоді вивізне мито було нижчим). Загальний експорт соняшника із країни в цьому МР очікується на рівні 700 тис.т.
Нагадаємо: останніми роками більша частина врожаю соняшника перероблялася усередині країни. Основною перешкодою для активного експорту насіння було високе вивізне мито на соняшник, що раніше становило 17%. Після вступу України у СОТ у 2008 р. воно було знижено до 14%, а з 1 січня 2009 р. становить 13%.
Однак більшість аналітиків вважають, що дефіцит сировини цього року Україні не загрожує, навіть при збереженні поточних темпів експорту насіння і проблем з відшкодуванням ПДВ.
“Якщо брати до уваги не тільки різницю між переробним потенціалом і обсягом зібраного врожаю, але й перехідні залишки соняшника з минулого сезону, то можна припустити, що переробний сектор навряд чи зіштовхнеться із серйозним дефіцитом сировини. Принаймні, великі переробні підприємства серйозно його на собі не відчують. Тим більше варто враховувати, що в липні частина маслоекстракційних заводів традиційно починає працювати з ріпаком”, - відзначила Валерія Листопад, головний редактор галузевого видання “Масложировий комплекс”, виконавчий директор ТОВ “ІА “Експерт Агро” .
Ціни
На початку поточного маркетингового року ціни на українську соняшникову олію під тиском фінансової кризи, зростання пропозиції рослинних олій у світі та низки інших факторів помітно знизилися порівняно з попереднім МР. Поступове подорожчання нерафінованої соняшникової олії почалося приблизно із січня цього року. До квітня воно змінювалося то невеликим зниженням, то стабілізацією. У цей час ціни на нерафіновану соняшникову олію коливаються в межах 4950-5300 грн./т EXW.
Згідно з даними компанії “Проагро”, з 6 квітня внутрішні ціни на сиру соняшникову олію приростали приблизно на 50 грн./т на тиждень. Експерти припускають, що така тенденція збережеться в найближчому майбутньому, але не очікують, що зростання буде значним; на їхню думку воно складе 50-75 грн./т на тиждень.
Особливих сплесків або падіння цін на соняшникову олію не передбачається і на більш далеку перспективу. “Ми не очікуємо значного зростання цін на олію влітку як на світовому, так і на українському ринку, хоча можливі сезонні флуктуації в межах 10-15%”, - сказав Лапа.
Що стосується рентабельності виробництва, то, за словами Ігоря Ботштейна, директора ТОВ “Паритет-Агро”, незважаючи на зниження цін на олію, вона зберігала стабільність протягом усього 2008 р.
Оператори стверджують, що поточні ціни на сиру нерафіновану олію забезпечують рентабельність від 7-8% для невеликих підприємств до 15-20% для великих.
Про перспективи невеликих підприємств
Ігор Ботштейн, директор ТОВ “Паритет-Агро”
- Вважаю, що наприкінці поточного сезону, швидше за все, зупиняться деякі маслоекстракційні заводи середніх і невеликих компаній. Тому що, з одного боку, аналітики не прогнозують подорожчання сирої соняшникової олії на світовому ринку, а з іншого боку - українські переробники у зв'язку з економічною кризою не мали доступу до кредитних ресурсів, щоб сформувати запас сировини для безперервної роботи заводів до надходження насіння нового врожаю
Крім того, експортери теж через відсутність кредитних коштів не накопичували запаси соняшникової олії та працювали тільки за спотовими контрактами. Швидше за все, активного відтоку виробленої олії за високими цінами із заводів наприкінці поточного сезону не буде. Отже, не буде і зростання закупівельних цін на насіння соняшника. І низка заводів, особливо невеликих, наприкінці сезону зупиняться.
Галина Татаренко, Анна Мадай
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
