2316
Незадоволення
Розлучення
На початку цього року вітчизняні корпорації почали активно розривати відносини з міжнародними рейтинговими агентствами. Так, від подібного співробітництва відмовилися вже дев'ять банків і п'ять промислових компаній. До речі, минулого тижня Moody's відкликав рейтинги концерну “Стірол”. Нагадаємо: до кризи фінустанови, щоб вийти на міжнародні ринки, одержували рейтинги, як мінімум, двох міжнародних агентств. Це було потрібно для випуску єврооблігацій і одержання синдикованих кредитів.
Примітно, що найчастіше банкіри припиняють співробітництво з Fitch Ratings, але при цьому залишаються клієнтами Moody's. Так вчинили банк “Кредит-Дніпро”, “Родовід-Банк”, “Надра Банк” і “VAB Банк”. “Нам цікавіше працювати з Moody's. По-перше, вони зговірливіші щодо ціни, по-друге, ми вважаємо команду цього агентства професійнішою”, - пояснює Вадим Киричко, член правління банку “Кредит-Дніпро”. Ще три фінустанови - Укргазбанк, Кредитпромбанк і ПУМБ - відмовилися від послуг і Fitch Ratings, і Moody's. Індекс-банк припинив співробітничати з Moody's, а Укрсоцбанк - з Standard&Poors.
Офіційно банкіри пояснюють відкликання рейтингів відсутністю необхідності підтримувати їх в умовах кризи. “Рейтингові оцінки міжнародних агентств актуальні і необхідні, якщо фінансова установа активно діє на міжнародних ринках, робота на яких зараз досить утруднена. Та й у діючих кредитних договорах не передбачені зобов'язання щодо підтримки рейтингів”, - відзначає Петро Барон, голова правління “VAB Банку”. При цьому банкіри не приховують, що найчастіше відмовляються від рейтингів з метою економії. “Цей рік буде роком виживання; банки намагаються максимально скоротити витрати, звільнитися від усього зайвого. У таких умовах витрачати чималі гроші на рейтинг недоцільно, тим більше якщо банк є клієнтом відразу декількох агентств”, - підкреслює Вадим Киричко.
За його словами, послуги Fitch щодо підтримки рейтингу коштують близько $50 тис. на рік, тоді як аналогічні послуги Moody's - близько $40 тис. на рік. Для порівняння: рейтингування від внутрішніх агентств в 3-5 разів дешевше, але рейтинги таких агентств не котируються за кордоном. “Крім того, є накладні витрати на комунікації з агентствами, підготовку звітів - все це виливається в копієчку. У результаті вартість підтримки рейтингу тільки одного агентства досягає $100 тис. на рік”, - говорить Киричко.
Заступник голови правління київського банку, що побажав залишитися неназваним, розповів, що останнім часом між рейтинговими агентствами почалася цінова конкуренція за клієнтів. “Нещодавно установилася індивідуальна такса. Наприклад, нам удалося домовитися за $25 тис. на рік, тоді як деякі банки платять за рейтинг всі $30 тис.”, - пояснює банкір. У найрейтинговіших агентствах фінансові питання не коментують, але визнають, що банки хочуть на них заощадити. “Основна причина відмови від рейтингів - оптимізація витрат, адже міжнародні ринки капіталу будуть закриті для більшості українських банків два-три роки”, - відзначає Ярослав Совгира, віце-президент і провідний аналітик Moody's . Через це примітно, що банки з тимчасовими адміністраціями не квапляться розривати відносини з рейтинговими агентствами, хоча регулярно заявляють про пріоритетність скорочення витрат.
Тому правдоподібнішими є інші пояснення небажання банкірів підтримувати рейтинги. “У деяких банків проблеми з ліквідністю, вони не хочуть це афішувати, тому й відмовляються від рейтингування”, - припускає Олексій Козирєв, директор казначейства банку “Хрещатик”. Підтримує цю точку зору і Ярослав Совгира: “Дійсно, у деяких випадках банками керує побоювання, що якщо рейтинг буде знижений, це спровокує негативну реакцію ринку. Тому вони вважають, що краще його взагалі відкликати”. Є також думка, що хвиля відмов від рейтингів була викликана різким їх зниженням майже у всіх банків. “Коли знижується рейтинг країни України, жоден вітчизняний банк не може розраховувати на високий рейтинг. Виникає питання, навіщо платити за низькі рейтинги? Від них однаково немає ніякої користі, адже зовнішні ринки закриті. У той же час низькі рейтинги псують імідж банку”, - пояснює Марія Майборода, провідний аналітик інвесткомпанії Phoenix Capital
Невіруючі
Учасники ринку відзначають, що довіру до міжнародних рейтингових агентств буде серйозно підірвано численними дефолтами за іпотечними цінними паперами (в основному - американськими), які мали досить високі рейтинги. “Після дефолтів і невиправданих рейтингів у інвесторів уже немає і найближчим часом не буде довіри до рейтингів міжнародних агентств”, - вважає Вадим Киричко. Примітно, що нещодавно Європарламент навіть прийняв закон, що передбачає жорсткість нагляду за діяльністю міжнародних рейтингових агентств. Раніше Єврокомісія піднімала питання про створення власного (внутрішнього) рейтингового агентства ЄС.
За словами Марії Майбороди, обпікшись один раз, аналітики агентств посилили підходи до оцінок фінансового стану рейтингованих банків і компаній. Тому зараз вони перестраховуються і занижують рейтинги своїм клієнтам. Нагадаємо: наприкінці січня поточного року об'єктивність оцінок міжнародних рейтингових агентств жорстко розкритикувала Асоціація українських банків (АУБ) “Знижуючи рейтинги низки українських банків, рейтингове агентство Fitch керувалося винятково власною точкою зору, не з огляду на поточну ситуацію на українському банківському ринку...”. Трохи пізніше Дмитро Єгоренко, голова правління “Родовід-Банку”, також заявив, що методика оцінювання, яка існує в агентстві Fitch, є недосконалою: “Зокрема, збір інформації шляхом телефонних переговорів не відповідає стандартам, що існують у світовій практиці, а інформація, отримана таким способом, не відповідає дійсності і не може бути використана для присвоєння рейтингу фінансовій установі”. Примітно, що саме це рейтингове агентство першим оголосило про дефолт “Родовід-Банку” (про це далі). “Міжнародним агентствам не завжди вдається врахувати специфіку українського ринку”, - погоджується Олексій Козирєв.
При цьому Бізнесу озвучували і радикальніші думки. “Найчастіше аналітики деяких агентств не встигають за розвитком ситуації; вони живуть у своєму вигаданому світі, що не кореспондується з реальністю”, - заявив банкір, який побажав залишитися неназваним.
До слова, під час підготовки матеріалу в московських офісах агентств Fitch і Standard&Poors не знайшлося співробітників, уповноважених коментувати ситуацію.
Відзначимо: іноді банкам і агентствам не вдається “залишитися друзями”. Так, зниження агентством Fitch рейтингу “Родовід-Банку” до рівня D (такий рейтинг привласнюють емітенту або державі, що оголосила дефолт за всіма своїми фінансовими зобов'язаннями) завершилося грандіозним скандалом. Тодішнє керівництво “Родовід-Банку” звинуватило Fitch Ratings в упередженості - нібито такий рівень рейтингу не відповідає дійсній ситуації в банку. За словами Дмитра Єгоренка, банк ухвалив рішення щодо припинення співробітництва з Fitch 11 лютого 2009 р. Тому оцінка, яку агентство дало “Родовід-Банку” 13 лютого 2009 р., нібито є реакцією Fitch Ratings на цей крок.
У свою чергу, представники рейтингових агентств запевняють, що процедура припинення співробітництва строго регламентована внутрішніми правилами цих структур. “Існує певна процедура відкликання рейтингу. Банк направляє запит на відкликання рейтингу. Ми аналізуємо це звернення і приймаємо рішення. При цьому не завжди відкликаємо рейтинг за бажанням банку”, - розповідає Ярослав Совгира. У такій ситуації опинилися два українські банки - Укргазбанк, що повідомив про призупинення співробітництва з Moody's ще 15 березня, і ПУМБ, що зробив аналогічну заяву 15 квітня. Проте обидві фінустанови як і раніше значаться в списку банків, які рейтингує Moody's, станом на 20 квітня. “Так, ці банки дійсно звернулися до нас, і ми зараз вирішуємо, відкликати рейтинги чи ні, - говорить Совгира. - Ми зобов'язані враховувати інтереси інвесторів, яким заборгував цей банк, адже вони теж мають потребу в інформації про стан банку-емітента. Скажу більше, рейтинги присвоюються банкам саме для інвесторів.
Тому якщо у фінустанови є значні обсяги рейтингованого боргу, то ми не відкликаємо рейтинг, навіть якщо про це просить банк”. Він не захотів коментувати фінансові питання, а саме - чи повинен банк оплачувати послуги агентства після подачі заявки про призупинення співробітництва. Відзначимо, що, за даними порталу cbonds.info, в обігу перебувають євробонди ПУМБа на $275 млн із погашенням у лютому 2010 р. Більше того, цей банк винен більше $200 млн за синдикованими кредитами з погашенням цього року. При цьому Рафал Ющак, голова правління ПУМБа переконує: “Цього року для ПУМБа кредитні рейтинги не мають практичної цінності, оскільки зараз світові ринки капіталу для українських позичальників не доступні”. До речі, аналітик Марія Майборода теж сумнівається в значимості рейтингу для інвесторів, які свого часу позичили гроші ПУМБу: “Прибутковість євробондів цього банку і без того настільки висока (облігації продаються зі значними дисконтами), що такий дріб'язок, як відсутність рейтингу, навряд чи позначиться на котируваннях єврооблігацій”. До слова, Moody's все-таки погодився відкликати рейтинги Кредитпромбанку, що винен міжнародним інвесторам за синдикованими кредитами близько $90 млн. Ярослав Совгира підкреслює, що агентство відкликає рейтинг тільки на актуальному (правильному) рівні. Тобто якщо рейтинг якогось банку (компанії) був поміщений на перегляд і банк хоче відмовитися від нього, агентство однаково спочатку завершить процедуру перегляду, оголосить новий рейтинг і лише потім відкличе його. До речі, саме так вчинило й агентство Fitch, коли на початку квітня поточного року відкликало рейтинги корпорації “ІСД” і компанії “Донецьксталь”.
Зважити на становище
Зараз 34 українські банки і 9 небанківських компаній підтримують рейтинги хоча б одного міжнародного агентства. При цьому послугами Moody's користуються 30 фінустанов, Fitch Ratings - 14 банків, S&P рейтингує п'ять українських банків. Промислові ж компанії віддають перевагу Fitch - вісім рейтингів. При цьому 13 банків як і раніше співробітничають із двома агентствами. Серед них є фінустанови як з іноземним капіталом, так і з національним, а також обидва держбанки. “Є банки і компанії, які зобов'язані підтримувати два рейтинги, тому що вони випускали євробонди. Таку вимогу можуть містити договори на залучення та інші позики”, - пояснює Вадим Киричко. Зазвичай, рейтинги підтримують великі банки, але є й винятки. Наприклад, невеликі банки “Європейський” і Укргазпромбанк рейтингуються в Moody's, а банк “Юнекс” - в S&P.
Депозитна оцінка
Примітно, що міжнародні агентства рейтингують і депозити. При цьому більшість українських банків мають рейтинг депозитів на рівні B2. Це означає, що зобов'язання таких банків “розглядаються як спекулятивні і піддані високому кредитному ризику (для вкладників)”. У той же час шість вітчизняних банків мають у своєму розпорядженні аналогічний рейтинг нижчого рівня - Caa. Крім трьох банків з тимчасовою адміністрацією подібний рейтинг мають також Промінвестбанк (очевидно, рейтинг ще не був переглянутий після вдалої санації), банк “Європейський” і банк “Фінанси та Кредит”. За класифікацією Moody's, боргові зобов'язання з рейтингом Caa вважаються дуже низькоякісними і підданими дуже високому кредитному ризику. При цьому рейтинг фінансової стабільності на рівні Е є найнижчим. Він присвоєний тим же шести банкам. На думку рейтингового агентства, фінустанови з таким рейтингом “проявляють досить обмежену самостійну фінансову стабільність” і періодично потребують фінансової допомоги ззовні. Найвищий для українських банків рейтинг фінансової стабільності - D - присвоєний усього шести українським банкам (усі - з іноземним капіталом).
У більшості вітчизняних банків рейтинг від Moody's перебував у процесі перегляду (RUR - з англ. “rating under review”). За словами Ярослава Совгири, це пов'язане з тим, що переглядається і суверенний рейтинг країни. А от агентства Fitch і Standard&Poors дають негативні прогнози щодо рейтингів всіх вітчизняних банків. При цьому майже всі банки мають довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті від Fitch на рівні В, тобто в значній мірі спекулятивний. Найнижчий рейтинг підтримки із всіх можливих - на рівні 5 - мають банки, підконтрольні національному капіталу.
Експерт - про відмови
Станіслав Дубко, генеральний директор РА “Кредит-Рейтинг”:
- Для українських емітентів зовнішні ринки будуть закриті рік-два, тому банкам нема сенсу підтримувати дорогі рейтинги міжнародних агентств. Тим більше що можливе подальше зниження рейтингів України, а отже, і банків. Справа в тому, що населення трохи неадекватно (панічно) сприймає зниження міжнародних рейтингів українських банків.
Після таких оголошень вкладники масово біжать у банки знімати гроші. Парадокс, але від цього найбільше страждають саме великі банки, які активно працювали на міжнародних ринках капіталу, хоча реально їхнє фінансове становище краще, ніж у тих фінустанов, у яких немає рейтингів. Не дивно, що банки хочуть зменшити кількість негативних новин про себе, тому й відмовляються від рейтингів.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
