Топ-десятка законотворчих безглуздостей квітня — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Топ-десятка законотворчих безглуздостей квітня

1156
За версією видання, перше місце посів проект постанови "Про недопущення втручання і тиску дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних та іноземних організацій, зокрема з боку Світового банку, на Верховну Раду України, Кабінет міністрів України, інші центральні органи державної влади", запропонований лідерами комуністів Петром Симоненко і Адамом Мартинюком.
В одному з пунктів постанови його автори пропонують "Міністерству закордонних справ України у випадку подальшого втручання, а також тиску дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних та іноземних організацій вжити відповідних заходів щодо припинення дипломатичних та інших відносин із цими органами". До розірвання дипломатичних відносин не із країною, а з її посольством комуністам не спадало на думку навіть за часів СРСР, відзначає видання.
Друге місце посів законопроект бютівця Юрія Гнаткевича про проведення виборів народних депутатів у два тури. У першому турі громадяни будуть вибирати між партіями і блоками, знаючи лише їхні перші сімки кандидатів. А інші депутати, які будуть представляти в парламенті партії й блоки, що подолали 3% бар'єр, будуть обиратися в другому турі. Після офіційного оголошення результатів першого тура партійні організації в кожному регіоні повинні провести партійні конференції, на яких шляхом таємного рейтингового голосування будуть визначені списки кандидатів у депутати, які будуть брати участь у другому турі.
Кожному вакантному мандату буде відповідати список, що буде нараховувати від трьох до семи кандидатів. Сукупність цих списків і буде бюлетенем у другому турі виборів; при цьому боротьба буде відбуватися не між представниками різних партій і блоків, а окремо між кандидатами від кожної політичної сили. Кращого способу розколоти регіональні партійні організації вигадати неможливо, пишуть "Коментарі".
Третє місце посів документ, поданий ще одним представником БЮТ Сергієм Підгірським. Його законопроект називається "щодо відкритості виборчих списків кандидатів у народні депутати", але "відкритість" депутат розуміє по-своєму: не як право виборців визначати, хто саме з кандидатів від даної політичної сили буде представляти її в парламенті, а як обов'язок партій і блоків закріпити всіх своїх кандидатів за тим або іншим регіоном (областю, АРК, Києвом, Севастополем), і потім опублікувати в регіональних друкованих ЗМІ державній або комунальній власності списки закріплених за відповідними регіонами. Якщо хоча б в одному регіоні такий список не буде опублікований, то це, на думку Підгірського, повинно бути основою для зняття з реєстрації всіх кандидатів від даної політичної сили.
Реалізація цього законопроекту може позбавити партії й блоки представництва в окремих регіонах. Наприклад, нехай пройшли в парламент 27 депутатів від певної партії, саме представники всіх 27 регіонів, але далі ця партія ввійшла в правлячу коаліцію і делегувала двох своїх депутатів в уряд. Немає ніякої гарантії, що два наступних за списком кандидата виявляться закріпленим саме за тими регіонами, за якими були закріплені новоспечені міністри. А "перезакріплювати", за логікою законопроекту, партії не мають права, адже це буде перекручуванням волевиявлення виборців, які голосували з урахуванням оприлюднених списків закріплених.
Четверте місце - у Виборчого кодексу, поданого вже згаданим Підгірським, депутатами від Блоку Литвина Сергієм Гриневецьким і Віктором Синченко і представником НСНУ Юрієм Ключковським.
Вибори до Верховної Ради автори кодексу, зокрема, пропонують проводити в 22 регіональних виборчих округах, у кожному з яких партія або блок повинні висувати окремий список. Київ, Дніпропетровська і Донецька області діляться на два округи (при цьому до одного з київських округів закріплені закордонні ділянки), зате АР Крим поєднується із Севастополем, Волинська область - з Рівненською, Житомирська - із Хмельницькою, Закарпатська - з Івано-Франківською, Кіровоградська - із Черкаською, Миколаївська - з Херсонською, Сумська - із Чернігівською, Чернівецька - з Тернопільською. Навряд чи закарпатців надихне те, що депутатів від них будуть визначати прикарпатці, зауважують "Коментарі".
На п'ятому місці законопроект про забезпечення реалізації повноважень тимчасових слідчих комісій Верховної Ради, поданий "регіоналами" Нестором Шуфричем і Оленою Лукаш разом з бютівцем Валерієм Писаренко.
Автори пропонують надати парламентським слідчим комісіям право запрошувати посадових осіб правозахисних і судових органів на свої засідання, одержувати від них інформацію, документи і матеріали, письмові або усні пояснення, вилучати в названих органах документи тощо. Ці пропозиції є свідомо антиконституційними, відзначають "Коментарі", оскільки порушують принципи незалежності суддів від представників будь-яких інших галузей державної влади і невтручання органів державної влади в діяльність прокуратури, органів дізнання і досудового слідства.
На шостому місці - законопроект бютівця Андрія Портнова і "регіонала" Олександра Лавриновича, у якому винайдений новий спосіб розміру морального збитку. Зокрема, визначати розмір грошового відшкодування морального збитку автори пропонують на підставі "статусу особи, якій завданий такий збиток" та "характеру і способу поширення свідомо неправдивих відомостей".
Залишилося тільки затвердити прейскурант, відзначають "Коментарі". Скільки буде коштувати "поширення свідомо неправдивих відомостей" про пересічного громадянина, про дрібного чиновника або депутата місцевого рівня, про великого чиновника або депутата Верховної Ради, а також коефіцієнти залежно від способу поширення: на заборі, на мітингу, в інтернет-виданні, у газеті, у радіо- або телеефірі.
На сьомому місці - пропозиція представника Партії регіонів Вадима Колесниченка про порядок вирахування часу на території України. Депутат упевнений, що "переведення стрілок годинника зачіпає всі фізіологічні процеси в нашому організмі" і "дає поштовх до загострення хвороб". У поданні відзначено, що законопроект вноситься "з метою забезпечення виконання ст. 50 Конституції України, що гарантує громадянинові і людині право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище". Прийняття пропозиції Колесниченко було б першим в історії людства випадком законодавчого віднесення годинникових стрілок до категорії навколишнього середовища, відзначає щотижневик.
На восьмому місці - законопроект члена групи "Народна самооборона" у фракції НУ-НС Геннадія Москаля, спрямований зокрема на те, щоб позбавити державної охорони главу Секретаріату Президента України. До того ж депутат пропонує позбавити охорони голів Конституційних і Верховних судів, першого заступника голови Верховної Ради (тобто Олександра Лавриновича), першого віце-прем'єр-міністра (тобто Олександра Турчинова), міністра закордонних справ, генерального прокурора і членів їхніх родин. Стільки шановних людей будуть змушені ризикувати життям лише заради того, щоб без охорони залишився Віктор Балога, зауважує видання.
На дев'ятому місці - законопроект "регіоналів" Бориса Колесникова і Ганни Герман під голосною назвою "Про антикризові заходи".
Депутати пропонують установити, що місячний розмір спеціальної пенсії не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат, і направити кошти, які повинні вивільнитися за рахунок очікуваного скорочення витрат, на підвищення мінімального розміру пенсій, соціальних виплат і гарантій. Однак насправді обмеження розміру спеціальних пенсій 12-а мінімальними зарплатами призведе не до скорочення витрат, а до збільшення максимального розміру спеціальних пенсій, і, отже, витрат державного бюджету. Справа в тому, що на даний час максимальний розмір спеціальних пенсій не перевищує 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, а мінімальний розмір пенсії за віком менше, ніж мінімальна заробітна плата, щодо якої пропонується встановити таке ж, 12-кратне, обмеження, відзначає щотижневик.
Замикає десятку законопроект, поданий бютівцем Сергієм Міщенко. Автор документа пропонує позбавити права на державну службу осіб, які не пройшли "у встановленому порядку психіатричну і наркологічну експертизу", або у відношенні яких така експертиза встановила, що вони "мають психічні розлади здоров'я, ознаки захворювання алкоголізмом, наркоманією або токсикоманією".
У цієї ідеї, пишуть "Коментарі", є два варіанти втілення в життя: або вона буде стосуватися тільки тих осіб, яких будуть приймати на державну службу після набуття чинності даного закону (і які в такий спосіб виявляться в нерівному положенні з нинішніми державними службовцями), або ж психіатричну і наркологічну експертизу доведеться терміново пройти всім державним службовцям.
У той же час автор проекту залишив поза полем зору психічний стан посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також депутатів всіх рівнів, мерів міст і кандидатів на посаду Президента. Не зрозуміло також, чому він обмежився лише психіатричною і наркологічною експертизою, і не запропонував обов'язковий IQ-тест, резюмує видання.
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас