3835
Зник депозит, поверніть за винагороду!
— Кредит&Депозит
У нинішніх умовах тотального конфлікту інтересів банків та їхніх клієнтів як гриби після кризового дощу почали з'являтися оголошення: "Забезпечимо повернення депозиту з будь-якого банку. Займаємося тільки великими внесками, гонорар - від 10%, мінімум $5500". Допомога при цьому пропонується найрізноманітніша: повертаються внески як достроково, так і вже прострочені, працюють як із проблемними банками, так і з тими, які ще на плаву. Чи варто звертатися в такі контори - в експертів однозначної відповіді немає: комусь вони допоможуть, інших одурять...
Точка неповернення
Точкою відліку депозитного неповернення стала горезвісна постанова НБУ №319, що ввела заборону на дострокове розірвання договорів про строкові вклади. З моменту його прийняття і дотепер точаться суперечки щодо його легітимності, оскільки даний акт прямо суперечить іншим законам України. Крім іншого, посилаючись на дану постанову, банки відмовляються повертати кошти навіть після закінчення терміну дії депозитних договорів (це взагалі може розцінюватися як придбання права на майно шляхом зловживання довірою, що спричиняє кримінальну відповідальність). Тобто в Україні, по суті, не існує жодного правового механізму, випливаючи якому банки можуть не повертати вкладникам їхні депозити достроково, а тим більше в строк.
І от наші заповзятливі юристи винайшли декілька цілком законних способів відібрання грошей у банків. Причому поряд з безоплатними "побутовими" радами, якими майорить інтернет (як написати розписку знайомому про борг в енну суму, рівну внеску в банку, і на підставі її судитися через неможливість повернути борг, оскільки гроші на депозиті), є абсолютно конкретні пропозиції допомоги із вказівкою контактів "помічників", розцінок і строків повернення "завислого" депозиту. Донедавна найпоширенішими послугами були підготовка і проведення судового процесу, а також просто повернення депозиту без доведення справи до суду.
У першому випадку клієнтові банку пропонується аналіз і правова оцінка ситуації, проведення переговорів з банком, підготовка позовної заяви і подання інтересів у суді. По суті, цей звичайний юридичний супровід, що без особливих проблем можна одержати в будь-який юрконсультації.
І дійсно, багато контор навмисно акцентують увагу на тому, що "більшість банків повертають депозит у добровільно, відразу після одержання рішення суду про відкриття виробництва в справі, відсоток повернення при цьому становить 80% загального числа судових рішень". На підставі такої "статистичної" інформації клієнтові пропонують обмежитися оплатою тільки послуги консультації й підготовки позовної заяви. Що, у принципі, за пляшку пива може зробити будь-який студент юридичного вузу.
Другий спосіб має на увазі "просто повернення депозиту". При цьому компанія, що повертає, не аналізує ситуацію й не дає ніяких правових оцінок, а просто переоформляє право власності на себе, повертаючи клієнтові суму з певним дисконтом. Весь процес проходить досить швидко - протягом 10-15 днів навіть у банках з тимчасовою адміністрацією. Залежно від ситуації вкладникові доведеться розпрощатися із частиною (від 25% до 50%) внеску. З одного боку, для зневірених громадян це явна можливість у найкоротший термін одержати хоч щось зі своїх коштів.
З іншого боку - цей спосіб фактично є налагодженою системою відкату нечистим на руку банкірам. "Сумнівно, щоб приватні юридичні фірми почали скуповувати депозити в населення, - уважає Валерій Пономаренко. - Швидше за все, отут діють самі банки через підставних осіб, що скуповують внески населення із знижкою в 20-25%, щоб у такий спосіб погасити зобов'язання банку з набагато меншими втратами. Цікавий цей спосіб може бути лише для тих вкладників, у банках яких уведена тимчасова адміністрація, а гроші потрібні дуже терміново". До того ж подібні "альтруїсти" беруться вирішувати проблеми, пов'язані тільки з дуже великими депозитами.
Фінансова "в'язання"
Звідництво в грошовому форматі поширилося після того, як украй зубожіли банки почали активно витісняти своїх не менш зубожілих позичальників. Зі збільшенням кількості проблемних кредитів розвився і новий бізнес - проведення процедури взаємозаліку кредиту і депозиту. Суть схеми полягає в підборі для вкладника існуючого в цьому ж банку кредиту, що може бути погашений його депозитом з дисконтом. При цьому вкладник від позичальника, як правило, одержує суму депозиту за винятком відсотка, що буде вигідним обом сторонам угоди. При бажанні (і достатній сумі коштів) можна обміняти свій депозит не тільки на готівку, але й здійснити бартерну операцію, купивши заставну нерухомість, земельну ділянку або авто. На перший погляд, у виграші залишаються обидві сторони: вкладник одержує на руки "живі" гроші, а позичальник гасить кредит достроково і з економією. Однак поле для всіляких махінацій тут набагато ширше, ніж могло б здатися.
Приміром, фінансові компанії, готові виступити посередниками в організації взаємозаліку кредитів і депозитів, часто навіть не вважають за необхідне участь банку в даній процедурі. У той час як подібні операції варто проводити в тристоронньому режимі.
"Ми наполегливо рекомендуємо своїм клієнтам укладати тільки тристоронній договір, - погоджується керівник проекту "Українська депозитна біржа" Денис Дрозд. - Адже якщо позичальник хоче погасити кредит депозитом іншого вкладника, банк це влаштовує аж ніяк не завжди. По-перше, у результаті подібної схеми банк не одержує живих грошей і не заробляє на кредиті. Тому схеми взаємозаліку для банків мають сенс, тільки якщо позичальник проблемний. Однак на хвилі "торгівлі депозитами" багато сумлінних позичальників стають проблемними в надії заощадити. Тому банки зараз будуть скорочувати практику взаємозаліків і посилювати вимоги до сторін цієї угоди".
Ще один неприємний момент полягає в тому, що вкладник банку втрачає при угоді чималу частину заощаджень, особливо по депозитах у національній валюті й у банках з тимчасовою адміністрацією. "Варіант із взаємозаліком для депозитника буде вигідний тоді, коли він же одночасно є і кредитним боржником у банку, - говорить Валерій Пономаренко. - Тоді за згодою банку взаємні зобов'язання перекриваються, і клієнт розстається з депозитом, одночасно звільняючись від боргу. Якщо ж вам пропонують "підібрати пари" - людини з таким же за розміром кредитом, яким був ваш депозит, варто враховувати, що боржник банку зацікавлений у тому, щоб заплатити якнайменше". Так, за даними Української депозитної біржі, середній відсоток дисконту за депозитами у проблемних банках дорівнює 37-40%, при цьому віддавати депозит вкладники готові з 25% дисконту, а купувати - зі знижкою 40-45% внеску. Внески в банках, де ще не уведена тимчасова адміністрація, купують із знижкою 8-10%.
Думка професіонала
Юрій Крайняк, керуючий партнер юридичної фірми Jurimex:
- Зараз з'явилися полчища фахівців, які за відсоток від суми депозиту і за умови обов'язкової передоплати готові взяти на себе цей тягар - підготувати позов про стягнення депозиту й сходити кілька разів на судове засідання. Або підшукати клієнтові позичальника банку з аналогічною сумою, щоб провести взаємовигідний взаємозалік. Будь-який із запропонованих варіантів є прийнятним для вкладника, однак часто їхня реалізація може бути сполучена з додатковими витратами, і тут остаточне рішення за вкладником - як багато він може віддати за те, щоб одержати свої гроші назад. Юридично ж як взаємозалік або переуступка, так і стягнення в судовому порядку є цілком легальними способами, до яких вкладник може вдатися для рішення питання.
Однак варто пам'ятати і про ймовірності махінацій. У будь-якій схемі, де ходять чималі гроші й при цьому одній зі сторін є звичайний громадянин, що часто не сильний юридично, можуть бути ризики, можливо всяке. Найпростіший випадок: вкладник дає передоплату посередникові, після чого посередник зникає разом із грішми. Можуть бути випадки й більш хворобливі: коли вкладник переуступає за договором право на депозит третій особі в надії одержати за це хоча б частину вкладених грошей, але внаслідок нерозуміння суті договору втрачає навіть теоретичної можливості одержати які-небудь гроші, оскільки після переуступки вкладник втрачає право вимагати виплати і право одержати депозит. Тому обов'язково потрібно дуже уважно читати умови договору і за можливості показати його незалежному правознавцеві.
Є й інші нюанси, розповісти про які варто окремо. Перед тим як подавати позов до суду, потрібно зібрати необхідний пакет документів: договір банківського вкладу, квитанції про внесення грошей за депозитним договором, лист (заява) про видачу депозиту з обов'язковим підтвердженням одержання цього листа банком. Якщо депозит знімається достроково, потрібно уважно вивчити відповідний пункт депозитного договору, де можуть зазначатися особливі вимоги, щоб потім банк на судових засіданнях не посилався на порушення порядку дострокового одержання внеску. Подаючи заяву, потрібно зажадати, щоб співробітник банку розписався в її отриманні на вашій копії, зазначив дату одержання і обов'язково поставив штамп банку (або відділення, у якому укладався договір) на копії цієї заяви.
Наявність відбитка штампа на копії обов'язкова, тому що інакше банк може заперечувати проти того, що він одержував цей лист, і посилатися на те, що лист був прийнятий не банком, а громадянином Івановим Іваном Івановичем. Як правило, банки відправляють вкладникам типові відмови у видачі депозитного внеску з посиланням на одну з постанов Нацбанку. Якщо така відповідь була - це добре. Принаймні, уже зрозуміло, на чому банк буде будувати свій захист у суді, а також не потрібно буде якось доводити факт звертання до банку за поверненням депозиту. Перерахованих вище доказів буде достатньо для обґрунтування в суді своїх вимог щодо повернення депозиту.
До того моменту, коли починається підготовка позовної заяви, вкладник повинен зібрати всі необхідні документи, розрахувати суму боргу банку з урахуванням відсотків за депозитним внеском, визначити суд, у який буде подаватися позов, і, як я б рекомендував, погодитися на розгляд справи в позовному виробництві. Питання підготовки позовної заяви - це один з найважливіших моментів у всій процедурі стягнення депозитного внеску через суд. У принципі, інтернет повний уже готових форм позовних заяв про стягнення заборгованості за депозитом, і можна взяти вже готову форму. Але краще, якщо використання цієї форми буде ще якось додатково роз'яснено. Для чого вкладникові можуть знадобитися такі нормативні документи: постанова НБУ № 319 від 11.10.08 й № 413 від 04.12.08, лист НБУ № 22-310/946-17250 від 06.12.08, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, ЗУ "Про банки та банківську діяльність" і Конституція України.
Аліна Морозюк
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
