Депозити населення: веселого мало — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Депозити населення: веселого мало

Кредит&Депозит
4430
Топова новина місяця - це те, що клієнти банків "Надра", "Укрпромбанку", "Київ", "Родовід Банку", "Укргазбанку", "Імексбанку" і "Фінанси та Кредит" можуть видихати - уряд заявив про рекапіталізацію цих установ. Правда, це аж ніяк не означає, що заморожені депозити одразу почнуть повертати, але, проте, банки з капіталом, що влився, точно втримаються під час кризи.
Рекапіталізація банків - це перевірений і досить дієвий інструмент для оздоровлення банківських систем таких країн, як Швеція, Японія, США та інші. Але, боюся, що в Україні він не буде ефективним з багатьох причин.
"По-перше, основна мета уливання державних коштів у банки - це пожвавлення кредитування реального сектора, що у сукупності з податковим стимулюванням повинно сприяти відродженню економіки. У нас же уряд не висуває подібних вимог до банків, які отримають державні кошти. Це означає, що гроші українських платників податків підуть на покриття збитків банківського бізнесу.
Подивіться, які банки ввійшли в список тих, що підлягають рекапіталізації? Серед них і "Надра", і "Укрпромбанк", що вже одержали чималі кошти від НБУ в порядку рефінансування, що жодним чином не допомогло цим банкам виконати зобов'язання перед своїми вкладниками. По-друге, найчастіше звертання до уряду, як покупця акцій банку, говорить про те, що його власники вже використали всі можливі резерви банку і втратили інтерес до цього бізнесу. А значить, держава стане власником безнадійних активів і звалить на себе тягар існуючих зобов'язань перед клієнтами і партнерами такого банку.", - пояснює Ольга Онуфрійчук, виконавчий директор компанії "Простобанк Консалтинг".- "Ну, і, по-третє, так уже історично склалося в Україні, що державне - значить, нічиє. Наш уряд ніколи не був гарним хазяїном і ефективним керівником. Таким чином, я б не покладала великі надії на рекапіталізацію."
Тим часом, кількість банків, що затримують платежі, а, отже, зазнають труднощі з ресурсами, перевищила 20. Тим вкладникам, які зазнають труднощів з поверненням депозиту, повинна допомогти постанова НБУ №159, що пропонує комерційним банкам письмово повідомляти власнику депозиту, якщо повернути йому вклад неможливо. У відмові повинні бути зазначені причини неповернення, тоді це може бути основою для звернення до суду, щоправда, тільки для тих вкладників, у банках яких не працює тимчасова адміністрація.
Також Рада НБУ рекомендувала регулятору зняти дію мораторію на вклади. Правда, мова йде не про всі кошти в системі, а тільки про ті, які будуть розміщені в банках з першого травня. Більшість банківських фахівців вважають, що така норма може допомогти підвищити довіру до банківської системи. Однак в умовах введення тимчасових адміністрацій і труднощів з ресурсами основна проблема недовіри вкладників уже не зникне простим частковим скасуванням мораторію. Крім того, однозначно спрогнозувати можливі наслідки такого кроку дуже складно.
Правда, особливого вибору в регулятора немає - адже зняття всіх обмежень щодо вилучення депозитів зажадав сам Міжнародний валютний фонд як умову для виділення другого траншу кредиту. Оптимісти називають ще одну причину такого рішення Ради НБУ - зменшення темпу відтоку депозитів, зокрема валютних. Втім, джерело таких відомостей - сам регулятор, який виступив з повідомленням, що відтік валютних вкладів уперше з початку кризи сповільнився. Справа в тому, що в березні українці забрали з банків у два з половиною рази менше доларових депозитів, ніж у лютому: 311,4 мільйони доларів проти 811,2 мільйони. Даних за квітень поки немає.
Сам ринок депозитів неспішно почав змінюватися. З'являються нові продукти, орієнтовані на недовірливого вкладника. Зазвичай, це депозити з можливістю в будь-який момент зняти вклад без втрати прибутку, нарахованого за базовою ставкою. І чим довше кошти лежать на рахунку - тим більше прибутку одержить вкладник.
Що ж до загальної картини квітневих змін за депозитними продуктами 50-ти банків-лідерів, то вона така. За всіма депозитами терміном на три місяці в гривні середня ставка знизилася на 0,14 процентних пунктів і склала 19,82% річних.
За всіма депозитами терміном на три місяці в доларах середня ставка не змінилася і становить 11,15% річних. Що ж до довгострокових депозитів, то за вкладами терміном на рік у гривні середня ставка збільшилася на 0,09 процентних пункту і склала 19,17% річних. А за всіма депозитами терміном на рік у доларах середня ставка практично не змінилася, лише трохи збільшилася на 0,02 пункту і становить 11,36% річних.
Як бачимо, зростання ставок за депозитами в іноземній валюті зупинилося, а зростання ставок за гривневими депозитами сповільнилося і також близьке до зупинки.
Аліса Лісіцина
За матеріалами:
Простобанк Консалтинг
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас