1299
Антикриза без ідеології
— Казна та Політика
Юлія Тимошенко вирішила, що для боротьби із кризою всі засоби гарні. У середині квітня БЮТ і Партія регіонів узялися спільними зусиллями допрацьовувати антикризову програму уряду. Прем'єр-міністр не відмовляється від ідеї створення широкої коаліції і кличе у свій уряд представників всіх політичних сил.
Про результативність таких зусиль і про те, які антикризові заходи необхідні, оглядач "Експерта" розмовляв з директором Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігорем Бураковським.
- Парламент відмовився приймати законопроекти в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом, а Кабмін на екстреному засіданні затвердив ці закони у вигляді дев'ятнадцяти постанов. Як ви оцінюєте це рішення?
- У фонду гнучкі умови кредитування, але це не означає, що він буде задовольнятися порожніми обіцянками. Тому, подобається нам чи ні, але виконувати взяті на себе зобов'язання доведеться.
Можливі два сценарії розвитку подій. За першим Верховна Рада піде назустріч уряду і продублює його постанови законами. За другим сценарієм політична боротьба загостриться. Імовірно, у парламенті буде створена тимчасова слідча комісія з вивчення дій Кабінету Міністрів, а президент спробує скасувати або відкоригувати прийняті постанови. Найбільше в цій ситуації постраждають відносини із МВФ.
- Ми можемо не одержати кредит?
- З одного боку, Україні дуже потрібні обіцяні 16,4 млрд доларів. З іншого боку - МВФ давно критикують за нездатність побачити масштаб проблем у кредитованих країнах, діяти на випередження. Криза для фонду стала своєрідним іспитом, можливістю довести свою ефективність.
Говорячи про необхідність потроїти свій операційний капітал, МВФ має потребу в успішних прикладах. Однією з історій успіху може стати Україна, тому нам і виділили такий великий кредит. Однак це не означає, що ми можемо одержати у фонду все, що захочемо. Неодноразово траплялося, що ми брали гроші у Світового банку або Європейського банку реконструкції та розвитку, розробляли законопроект, приймали його в першому читанні, але необхідну реформу не проводили. Кредитори почували себе ошуканими і відмовлялися від співробітництва з нами. Таких історій безліч: від нецільового використання коштів, виділених на боротьбу зі СНІДом, до невдалих спроб реформування земельних відносин. Так, гроші на розвиток системи кадастру не були повністю використані.
- Швидше за все, з останнім кредитом МВФ відбудеться така ж історія. Адже більша частина антикризових законів так і не запрацювала...
- Деякі антикризові заходи все-таки діють. Наприклад, домовленості щодо заморожування транспортних тарифів для експортно-орієнтованих підприємств. Крім того, уряд прийняв рішення про зміну механізму виплати допомоги з безробіття. Багато заходів прив'язані до держбюджету, тому зараз на порядку денному його перегляд.
- Що необхідно змінити в держбюджеті?
- Особливої уваги вимагає бюджет Пенсійного фонду. Збалансувати його буде складно, оскільки лобісти різних рівнів почнуть лементом кричати, що не можна грабувати народ. Але Україна - не США, ми не можемо дозволити собі масово друкувати гроші. Я категорично проти ідей деяких депутатів з БЮТ про грошову емісію і контрольовану інфляцію.
Економіка складається з певних пропорцій, порушення яких призводить до проблем. Наприклад, фундаментальною причиною високої інфляції минулих років було порушення пропорції між доходами і продуктивністю праці. Тому, перш ніж говорити про контрольовану інфляцію, її апологетам варто скасувати десяток законів про індексацію соціальних виплат.
Крім того, необхідно переглянути соціальні пільги і виплати. Умовно їх можна поділити на три групи: перша - пільги, які держава за визначенням не може всім заплатити і від яких варто відмовитися. У другу групу потрапляють пільги, які можна реструктуризувати. Третя група - це пільги, які потрібно зберегти. Разом з тим варто передбачити додаткові ресурси на збільшення фонду допомоги безробітним. Інші способи підтримки, зокрема, через залучення населення до громадських робіт, у мене викликають сумніви. Досвід будівництва доріг у США в часи Великої депресії не показовий для України, що готується до Євро-2012. Всі об'єкти, заплановані під футбольний чемпіонат - складні інженерні споруди, і до їх будівництва потрібно залучати професіоналів, а не безробітних з біржі праці.
- Як ви оцінюєте рішення уряду збільшити як мінімум до 208 гривень відрахування до Пенсійного фонду, що сплачуються платниками єдиного податку?
- Це правильна ідея, хоча розмір платежу можна обговорювати. Ліквідуючи дискримінацію в сплаті зборів, уряд одночасно повинен зробити крок назустріч бізнесу. Це може бути не просто "єдине вікно" для реєстрації, а повідомний спосіб відкриття і закриття бізнесу.
Доречною може бути і податкова амністія. При цьому мова йде не про масштабну декларативну акцію, а про те, щоб "підняти" на поверхню кошти. Можливо, через сплату якогось разового збору в бюджет, але в жодному разі не шляхом масового видавлювання грошей з бізнесу. До речі, податкова амністія в Німеччині проводиться досить регулярно, однак в Україні напередодні президентських виборів вона малоймовірна. Як середньостроковий захід я подумав би про введення податку на нерухомість.
- Чергова спроба Мінфіну ввести цей податок наприкінці минулого року провалилася, зокрема через відсутність єдиного державного реєстру нерухомості...
- Введення податку на нерухомість варто планувати на середньострокову перспективу, а цей рік витратити на підготовку. Одночасно необхідно провести реформу в сфері соціального страхування - впровадити єдиний соціальний внесок, що буде нараховуватися на єдину базу і сплачуватися одним платіжним дорученням. Кому доручити адмініструвати єдиний внесок - Пенсійному фонду чи іншому відомству - питання техніки. Головне, що в підсумку держава заощадить на адміністративних витратах. В окремих фондах власні бюджети досягають 20% від соціальних виплат.
Крім того, я замислився б про приватизацію. В Україні для цього ніколи не було зручних умов. На піку економічного зростання проводити приватизацію було невигідно, у кризу - знову нульові умови для приватизації.
- Сьогодні це невигідно, у першу чергу, з погляду ціни?
- Споконвічна суть приватизації - трансформація структури економіки. Якщо ми ставимо в пріоритет короткострокове фіскальне завдання, приватизація зупиняється.
Протекціонізму - ні
- Нещодавно директор Світового банку в Україні, Білорусії та Молдові Мартін Райзер заявив, що Україні варто збільшити інвестиції в інфраструктуру, щоб підтримати реальний сектор і зайнятість. На вашу думку, це правильна ідея?
- Ця ідея спрацювала в США - країні з високим ВВП на душу населення. Україна не може собі дозволити масштабні інфраструктурні програми. Ми ніколи не забезпечимо внутрішній попит, що компенсував би металургам або хімікам експортні поставки. Зараз нам потрібно вирішувати інші завдання. Наприклад, провести рекапіталізацію банків.
- Щоб обрати претендентів на рекапіталізацію, Нацбанк провів аудит і діагностику банківської системи. Названо сім банків. Що далі?
- Діагностика необхідна для оцінки реальних масштабів загрози для сектора. Сьогодні важливо визначитися навіть не з тим, кому допомагати, а з тим, кому з банків дозволити вмерти. Очевидно, що всім банкам держава не зможе допомогти. Затримка з рекапіталізацією може відбуватися і з вини банків. Не варто ідеалізувати наш банківський сектор: рефінансування частково використовувалося для виведення активів із країни. Тому, перш ніж проводити таку операцію, важливо розробити механізм контролю.
- У 2005 році ви виступали за лібералізацію валютного регулювання. Як сьогодні ви оцінюєте ініціативи уряду щодо скорочення строків повернення валютного виторгу?
- У кризу такі обмеження доречні. Вони повинні стосуватися як повернення виторгу експортерами, так і видачі кредитів в іноземній валюті. Ми прекрасно розуміємо, що валюта з офшорних рахунків зайде в Україну в останню чергу. Після закінчення кризи уряду важливо вчасно зняти ці обмеження.
- Як ви, супротивник державного протекціонізму, ставитеся до такого антикризового заходу як секторальні пільги?
- У нашій країні часто неправильно розуміють європейський досвід держпідтримки промислового сектора. Там деякі види підтримки промислових підприємств у випадку нецільового використання коштів переоформлюються у формі кредиту під ринкову ставку. Останнім часом багато хто переходить на "горизонтальну підтримку", що зводиться до вирішення окремого завдання, наприклад, переходу на нові технології. Уряд декларує ціль - модернізація виробництва, і тим, хто має намір брати участь у цьому, пропонує підтримку. У США змінився підхід до державної підтримки автопрому - обсяги допомоги істотно скоротилися. Сьогодні гроші дають не просто так, а під дуже конкретні зобов'язання.
- Кабмін скасував тринадцятивідсоткову надбавку до мита на імпорт товарів, зберігши її тільки для автомобілів і холодильників. Хіба це не протекціонізм?
- Заявлена мета введення такої надбавки - зменшення дефіциту платіжного балансу. Але в нашому імпорті холодильники і автомобілі, разом узяті, займають до десяти відсотків, а найбільша вага в газу та інших енергоносіїв. Так що, за логікою, саме їхній імпорт необхідно обмежувати для вирівнювання платіжного балансу.
Цей випадок - класичний приклад успішного лобізму, коли збіглися інтереси багатьох людей з різних фракцій. Рішення вигідне вітчизняним виробникам холодильників і автомобілів, але воно навряд чи змінить споживчі преференції. Якщо хтось захоче купити імпортний холодильник, він це зробить. Також установлення подібних обмежень відповідно до зобов'язань перед Світовою організацією торгівлі неможливо без попереднього повідомлення і консультацій. Так роблять багато країн-учасників організації: з моменту вступу в неї Україна одержала близько двох з половиною тисяч повідомлень від інших держав. У деяких випадках країни надають компенсації тим, кого обмежують.
Днями Віктор Ющенко запропонував увести тринадцятивідсоткове мито на сільськогосподарську продукцію. Для країни-експортера мита на зернові не мають сенсу. Мита на м'ясо небезпечні, оскільки національне тваринництво навряд чи забезпечить країну необхідним обсягом продукції. Якщо завдання в тому, щоб запобігти напливу неякісного м'яса, краще просто підсилити роботу органів ветеринарного контролю.
Неофіційний радник
- Як прем'єр-міністр ставиться до ваших порад?
- Наскільки мені відомо, Юлія Тимошенко особисто читає велику кількість експертних матеріалів. Тому на нестачу уваги поскаржитися складно. Але в довгостроковій перспективі цього недостатньо, сьогодні важливо задуматися про реорганізацію уряду. Це допоможе підвищити ефективність економічної політики Кабміну.
- Що ви маєте на увазі?
- Інтелектуальним центром, що розробляє ідеї і контактує з експертами, повинно бути Міністерство економіки. Але в нас традиційно економічну політику в Кабміні проводить Міністерство фінансів. Тому прізвища його колишніх керівників на слуху, вони асоціюються з різними діями. Зате міністри економіки пригадуються важко. І справа не в особистостях, а в системі.
Серед економічних експертів можна виділити дві групи - відомчі інститути Національної академії наук і незалежні аналітичні центри за нашим типом. У першої групи є державне фінансування, готове приміщення. Щоб допомагати уряду, другій групі потрібно шукати технічну підтримку і вигравати в тендерах на придбання науково-дослідних послуг. При цьому в середовищі традиційних академіків існує певний снобізм стосовно таких, як я. Нас вважають у якомусь сенсі аматорами. Треба змінювати формат роботи уряду з експертами і саму систему фінансування прикладних наукових досліджень.
Ще одна порада уряду - не захоплюватися створенням усіляких псевдоконсультативних органів при Кабміні. В уряді повинні бути налагоджені контакти з незалежними експертними групами, які за запитом прем'єра будуть займатися моніторингом різних галузей. Можливо, я здивую колег, але мені здається, що жоден з держінститутів не здатний зіграти роль ідеологічного центра в питанні виходу з економічної кризи. Хоча б тому, що діяльність таких центрів дуже консервативна, а експерти погано володіють іноземними мовами.
- Наскільки ймовірна поява спільної антикризової програми уряду і Партії регіонів?
- Текст антикризової програми Кабміну, датований груднем минулого року, містить багато правильних тез. Більшість заявлених тоді пріоритетів зберігають свою актуальність. Але мені здається, що в нас існує маніакальна захопленість програмами. Щоб вирішити проблему, ми можемо прийняти програму або закон (хоча останнім часом і це нам усе менше і менше вдається), а от взяти лопату і викопати яму - ніхто не може.
Олександр Гончаренко
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
