1133
Ковбасне добриво
— Аграрний ринок
Незважаючи на девальвацію гривні, м'ясопереробна галузь стає усе більше імпортозалежною. Однак імпорт, що подорожчав, виявився на руку вітчизняним птахівникам і свинарям - попит на їх продукцію зростає.
У свиней є тільки один природний ворог: українці - так здавна жартують жителі сусідніх країн. Однак нещодавно традиційні переваги наших співвітчизників змінилися. "Люди як і раніше люблять м'ясо. Тільки тепер вони все частіше обирають більш доступну за ціною курятину. При цьому вітчизняні виробники останніми місяцями самі знизили обсяги поставок інших видів м'яса, а також ковбасних виробів", - розповіли "Експертові" співробітники одного зі столичних супермаркетів.
Нестачу вітчизняної продукції заповнює імпорт. Після вступу України в травні минулого року у Світову організацію торгівлі й зниження ввізних мит до нас хлинув потік дешевого закордонного м'яса. У підсумку в 2008-му ми ввезли рекордні 530 тис. тонн м'яса і м'ясопродуктів. Свій внесок зробила і економічна криза: закупівельні ціни на м'ясну сировину різко зросли, а купівельна спроможність населення значно знизилася. Це спричинило падіння продажів і погіршення фінансових показникі м'ясопереробників.
Так, з початку року припинена робота 27 із сотні вітчизняних м'ясокомбінатів, загроза закриття нависла над найбільшими м'ясопереробними підприємствами країни. Власники не афішують жалюгідний стан справ - вони просто зупиняють виробництво, а співробітників відправляють у безтермінову відпустку. І хоча на багатьох підприємствах коментувати ситуацію відмовляються, шила в мішку не приховаєш.
На межі повної зупинки перебувають Ватутінський, Жовтоводський і Кам'янець-Подільський м'ясокомбінати, а об'єднання "Вінницям'ясо", Тростянецький і Кременчуцький заводи знизили обсяги виробництва. Найбільший виробник м'яса птаха "Миронівський хлібопродукт" закінчив минулий рік зі збитком 65 млн гривень і сукупною заборгованістю 510 млн доларів, багато власників готові частково або повністю продати свої активи ("М'ясний двір Поділля", Лебединський, Берегівський, Долинський, Коростенський, Ніжинський м'ясокомбінати). За даними Всеукраїнського об'єднання виробників м'ясопродуктів "Укрм'ясопродукт", через дефіцит яловичини і свинини 82% підприємств галузі працюють із 26-32-процентним завантаженням виробничих потужностей.
Якщо тенденція збережеться, то через кілька років вітчизняна м'ясна галузь взагалі може зникнути, а Україна стане повністю імпортозалежною країною, хоча ми й виробляємо багато фуражного зерна.
Підвели кредиторів
Через різке скорочення поголів'я великої рогатої худоби, а також обмеження на імпорт давальницької сировини, закупівельна ціна м'яса в живій вазі в січні-березні зросла на три-п'ять гривень за кілограм. Причому порівняно з 2007 роком кількість доступної сировини знизилася втричі.
М'ясопереробники, особливо невеликі, стверджують, що ледве зводять кінці з кінцями. "Падіння попиту не дозволяє виробникам піднімати ціни пропорційно зростанню собівартості виробництва. Тому майже всі учасники ринку, щоб зберегти свої позиції, працюють із мінімальною рентабельністю", - говорить експерт з ринків м'яса і м'ясопродуктів асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Єлизавета Святківська. Останні кілька років багато м'ясопереробних заводів брали кредити на модернізацію, випускали облігації, і зараз їм потрібно віддавати гроші, але взяти їх нема звідки.
Рахунок жертвам цінових ножиців відкритий. Уже визнаний банкрутом Артемівський м'ясокомбінат, на межі руйнування перебуває Берегівський комбінат, Русанівський м'ясокомбінат проходить процедуру санації. Група компаній "Тект" подала позов у Господарський суд Києва, вимагаючи забезпечення виплат за боргами "Черкаської птахофабрики". Компанія відмовилася дочасно викупити облігації на півмільйона гривень (загальний обсяг боргу - 30 млн гривень).
У той же час деякі великі виробники можуть використати сформовану ситуацію, а саме - збільшити свою частку за рахунок більш дрібних гравців, які йдуть із ринку. Зокрема, Глобинський м'ясокомбінат одержав кредитну лінію в розмірі 18 млн гривень від БМ Банку. Позика надана на рік і буде використана для закупівлі м'ясної сировини.
Вітчизняним птахівникам криза тільки на руку: зараз на їх продукцію попит високий як ніколи, але ж він є кращим стимулом для розвитку. Так, про плани не тільки розширити присутність на внутрішньому, але й вийти на європейський ринок заявляють великі виробники курячого м'яса - Козятинський птахокомбінат і ТОВ "Комплекс Агромарс" (ТМ "Гаврилівські курчата").
"Я вважаю, чим довше в нас протриває криза, тим сильніше ми зможемо зміцнити свої позиції. Ще торік ми збиралися закінчити будівництво нового комплексу, для чого потрібний був чималий кредит. Коли в червні-липні підійшли до питання впритул, від цієї ідеї вирішили відмовитися: ми спрогнозували ситуацію на валютному ринку. І зараз у нас всіх боргів не більше 55 мільйонів гривень. При цьому річний обіг компанії - два мільярди гривень. У нас усе готово до розширення виробництва, тільки тепер робити це ми будемо на власні гроші", - розповідає співзасновник ТОВ "Комплекс Агромарс" Євген Сигал.
Рятуються як можуть
Дефіцит вітчизняного м'яса (поголів'я свиней і великої рогатої худоби становить менш 35% від рівня 1990 року) змушує наших переробників домовлятися з постачальниками з Польщі та Чехії. При цьому вартість закордонного м'яса виявляється в три-чотири рази менше, оскільки м'ясокомбінати закуповують сировину найнижчої якості.
У ковбасників частка імпортної сировини досягає 50%. Так, у січні-лютому для виробництва 40,5 тис. тонн ковбасних виробів знадобилося 50 тис. тонн яловичини і свинини, з яких імпорт склав майже половину. Хоча найбільш дефіцитна в нас яловичина, її частка в імпорті м'яса невелика, оскільки у світі ціни на неї - найвищі. Як не дивно, найбільше в Україну ввозиться курятини. "Ми імпортували і, на жаль, будемо імпортувати. Американська курятина коштує один цент за кілограм, ще в 18 центів за кілограм обходиться її доставка в Україну. Однак це добриво, а не м'ясо. Там багато різних хімічних добавок, антибіотиків, генно-модифікованих організмів. Така технологія дає багато енергії, і курка дуже швидко росте. Але всі ці речовини накопичуються в організмі, тому мова вже йде про здоров'я націй", - підкреслює Євген Сигал. Неякісна імпортна сировина використовується для виробництва ковбасних виробів. "Додаються спеції, усілякі хімічні добавки, і виходить відмінна ковбаса. Тільки їсти її не можна", - застерігає Сигал.
Після торішньої девальвації гривні на 60% м'ясопереробники підняли ціни лише на 15-20%. Щоб зберегти рентабельність і зменшити втрати при термообробці, м'ясокомбінати активно використовують рослинні білки: заміняють м'ясну сировину на дешевші соєвий білок і борошно. У складі ковбас і м'ясних напівфабрикатів (пельмені, котлети, фарш) їх частка може доходити до 50%. Не забувають ковбасники і про консерванти - молочну і сорбінову кислоти (Е 270 і Е 200), підсилювачах смаку (глутамат натрію Е 621) і кольори (нітрит натрію E 250), загущувач (гуарова камідь Е 412). За словами співробітника одного з київських м'ясокомбінатів, нестача м'яса в готовій продукції зараз заповнюється за рахунок солі й води (раніше для цього використовували яйця і молоко). До того ж на задвірках м'ясокомбінатів накопичуються кістяки тварин. Ці залишки неможливо продати, навпаки, потрібно витратити гроші, щоб їх утилізувати. Несумлінні виробники продавлюють кістяки через спеціальну м'ясорубку. Виходить так зване м'ясо мехобвалення (в основному сухожилля, 20-30% дрібно перемеленої кісткової тканини, трохи жиру), з якого роблять сосиски або продають у магазинах під виглядом фаршу. Для більшої переконливості такий фарш можуть підфарбувати нітритом.
Худоба дрібнішає
У січні-березні цього року виробництво всіх видів м'яса в Україні скоротилося на 5,7% порівняно з аналогічним періодом 2008-го. При цьому в березні виробництво м'яса стало рекордсменом зі зростання оптово-відпускних цін. Незважаючи на здешевлення кормів, витрати тваринників зростають через підвищення цін на газ і дизпаливо. "Українське м'ясо і раніше не відрізнялося високою якістю і прийнятною ціною, а після чергового зростання тарифів на енергію його конкурентноздатність ще більше знизилася", - вважає Єлизавета Святківська.
Висока собівартість виробництва м'яса в нашій країні пояснюється відсталими технологіями і слабкою генетикою. Ми програємо західним країнам майже за всіма факторах, що впливає на собівартість м'ясної продукції. На відгодівлю тварин (крім птаха) у більшості господарств України йде в чотири-п'ять разів більше кормів, ніж у Західній Європі й Америці. "Наше технологічне ноу-хау - менше годувати і більше доїти, - говорить керівник проектів Української аграрної конфедерації (УАК) Олександр Ярославський. - У вітчизняних господарствах худобу годують силосом і дешевим фуражним зерном, а до сімдесяти п'яти відсотків високопоживного шроту (гніт, що залишається після переробки насіння соняшника) експортують, тоді як у Євросоюзі експорт цієї сировини не перевищує двох-п'яти відсотків. В Україні від однієї корови одержують не більше трьох з половиною тисяч літрів молока на рік, а в країнах ЄС цей показник становить п'ять-шість тисяч літрів".
Так що селянам доведеться або повністю міняти технологію вирощування худоби, або пустити поголів'я під ніж. Поки приватні подвір'я і невеликі фермерські господарства (а вони провадять більше 70% так званого червоного м'яса) віддають перевагу другому варіанту. Закупівельні ціни на м'ясо зросли, а на молоко впали, тому поголів'я корів і далі буде стрімко скорочуватися. Зате поголів'я свиней у березні збільшилося (вперше з 2007-го).
Нереалізований потенціал
За прогнозами УКАБ, цього року через зниження доходів населення і девальвацію нацвалюти імпорт м'ясної сировини зменшиться вдвічі - до 280 тис. тонн. "Кардинальних змін структури імпорту через зниження обмінного курсу не відбудеться. Як і раніше, більше половини припаде на м'ясо птаха як найдешевшого і затребуваного виду сировини, близько 40% - на свинину, інше - на яловичину", - запевняє Святківська. Імпортери також можуть дещо знизити ціни в доларах, що некращим чином позначиться на якості ввезеної сировини.
В УКАБ припускають, що споживання м'яса в нашій країні в 2009-м знизиться на 13%. Найпомітніше зменшаться виробництво і споживання яловичини та м'ясоковбасних виробів. "Питома вага м'яса птаха в загальному обсязі виробництва буде зростати, оскільки воно найбільш дешеве і доступне для населення", - прогнозує начальник сектора рейтингів підприємств АПК рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг" Катерина Васіна. У той же час Євген Сигал вважає, що через падіння рівня життя птахівники, швидше за все, не одержать такого прибутку, як минулих років.
Незважаючи на кризу, деякі компанії збільшують витрати на рекламу і знижують ціни. Зокрема, компанія "Агромарс" на сім-вісім відсотків знизила відпускні ціни на тушки курок-бройлерів.
Вітчизняні птахівники стверджують, що здатні не тільки наситити внутрішній ринок, але ще й експортувати. Так, торік експорт птаха в натуральному вираженні збільшився в 1,7 рази. Основними покупцями були Казахстан, Китай, В'єтнам і Гонконг. "У нас інакше обробляється тушка птаха, і по-іншому формується її собівартість. От і виходить, що деякі частини імпортної курки, наприклад окісники, коштують значно дешевше", - пояснює Святківська. Щоб захистити свої позиції, українські компанії ініціювали антидемпінгове розслідування відносно виробників курячих окісників зі США і Бразилії.
Щоб підтримувати високу рентабельність, а також контролювати якість продукції на всіх етапах її виробництва, м'ясопереробники почали створювати вертикально інтегровані холдинги. Багато хто проміняв роздрібні мережі на мережі на ринках, зайнялися налагодженням власного роздробу. Така політика принесе їм дивіденди незалежно від результатів антидемпінгових розслідувань.
Ірина Чухліб
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
