1236
Привільна політика
Студентів-пільговиків в Україні стає усе більше. Стараннями держави абітурієнтові без пільг незабаром дорога у вуз може бути закритою
Українська держава продовжує роздавати пільги. Цього року кількість пільгових категорій, що мають беззастережне право на вступ до вузів, зросте з восьми до десяти. Крім цього, є ще шість категорій пільговиків, які мають перевагу перед звичайними абітурієнтами, якщо їх вступні бали однакові. Це означає, що кількість місць у вузах, на які абітурієнти вступатимуть на рівних умовах, скоротиться. А збитки держави зростуть.
Непосильний тягар
Статистика вступної кампанії 2008 року досить красномовна. За її результатами, з 183,5 тис. студентів-першокурсників у кожного шостого були певні пільги. Затверджені в МОН "Умови прийому до вузів 2009 р." скасували найбільш одіозний пункт про позаконкурсний прийом випускників підготовчих відділень, медалістів, власників почесних грамот.
Але за іншими категоріями таке право зберегли - більше того, список пільгових категорій навіть розширився. Єдине нововведення - МОН з цього року буде перевіряти справжність наданих абітурієнтами довідок про пільговий статус, тому що лише перша хвиля перевірок у 2008-2009 навчальному роках виявила чотири випадки надання фальшивих документів про інвалідність. Повний звіт МОН щодо перевірки пільговиків поки не оприлюднений.
Проти збільшення кількості пільговиків виступають ректори самих вузів. За їх даними, пільговики - це погані студенти, і результати кожної сесії це підтверджують. "Студенти-пільговики демонструють найгіршу успішність, - говорить Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Т. Шевченко. - За результатами зимової екзаменаційної сесії КНУ імені Т. Шевченко 75% студентів з незадовільними оцінками становили пільговики". В Українському центрі оцінки якості освіти, куди направляються відомості про результати сесій всіх державних вузів України, "ВД" повідомили, що "невстигаючих пільговиків" від числа першокурсників - більше половини.
Головний аргумент супротивників пільг - студенти-пільговики перекривають шлях у вузи іншим талановитим абітурієнтам, які пільгами не користуються. А тому що квот на прийом пільгових категорій студентів немає, то абітурієнтів, які мають право на вступ у вуз без іспитів, університет повинен прийняти на навчання всіх бажаючих. У Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова були випадки, коли пільговики займали всі виділені під держзамовлення місця за підготовкою певної спеціальності.
"У нас бували випадки, коли кількість заяв від пільговиків на деякі факультети (наприклад, юридичний) перевищувала кількість бюджетних місць у півтора рази, - говорить Анатолій Бурбан, віце-президент з навчальної роботи Національного університету "Києво-Могилянська академія". - І, зараховуючи тільки пільговиків, ми нівелюємо статус диплома, адже їх успішність є дуже невисокою".
Введене цього року зовнішнє незалежне тестування ситуацію не змінило. "Дія пільг фактично звела всі ці потуги нанівець", - стверджує Юхані Гроссманн, директор проекту "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна".
Залежно від категорії пільг і спеціальності сумарна стипендія пільговиків у півтора-три разів перевищує стипендію звичайного студента. Приміром, стипендія студента НАУКМа становить 500 грн. на місяць, а його колега-пільговик буде одержувати (залежно від категорії пільг і спеціальності) 750-1500 грн. У Міністерстві освіти і науки не ведуть фінансової звітності за виплатою пільгових стипендій, але "ВД" вдалося довідатися, що з 2,1 млрд грн. загальні стипендіальні фонди лише на одну пільгову категорію (діти-сироти і діти без батьківської опіки) припадає без малого 13 млн грн. За словами керівників вузів, з наступного навчального року, можливо, стипендіальний фонд буде зменшений на 70%. Але студентів-пільговиків зниження стипендій не торкнеться.
Кому задарма вчитися?
Навряд чи держава незабаром зважиться скасувати всі пільги - в Україні немає політиків, готових взяти на себе подібну сміливість. Але починати міняти систему треба вже зараз. "Категорії пільг можна скоротити", - вважає Степан Дічковський, заступник проректора з учбово-методичної роботи Київського національного авіаційного університету. "Серед пільговиків також варто проводити конкурс, щоб визначити кращих", - вважає Анатолій Бурбан.
У процесі реформування пільгової вищої освіти Україні можна взяти на озброєння практику європейських країн. В університетах більшості країн ЄС саме освіта є безкоштовною послугою, і цього вже досить, щоб виключити будь-які пільги в цій сфері. Студентам там також виділяють стипендії, але їх одержує лише обмежена кількість кращих студентів, інші змушені забезпечувати себе самі. Такий статут діє навіть у країнах, де соціальна політика завжди була пріоритетом державного розвитку, - у Швеції, Фінляндії, Данії.
"Практика загальнодоступності вищої освіти призвела до її необґрунтованої масовості, - вважає Володимир Нікітін, експерт з освітньої і наукової політики Міжнародного центру перспективних досліджень. - Студентові-пільговикові доцільніше зважити свої можливості й звернути увагу, наприклад, на професійно-технічну освіту".
Змішування освітніх послуг із соціальним захистом населення збільшує недоліки і без того недосконалої системи української вищої освіти. Держава неефективно витрачає гроші, готує фахівців, які потім не зможуть працювати за отриманою спеціальністю, а престиж дипломів вузів падає. "На провідні університети країни краще покласти функцію відбору найбільш обдарованих абітурієнтів, - вважає Володимир Бугров. - Натомість МОН повинне визначити вузи, які будуть спеціалізуватися на освіті соціально уразливих категорій".
Тоді якість освіти помітно покращиться, а пільговикам буде забезпечене таке навчання майбутньої професії, що відповідає їх рівню знань. До того ж державні витрати можна буде не розпорошувати за всіма вузами, а віддати в розпорядження декількох конкретних закладам.
Роман Вернидуб, проректор з науково-методичної роботі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
- Абсолютно ідеальною була б система, що виключає всі пільги, а зарахування у вузи відбувалося б за єдиним критерієм - знанням. Але держава не може кидати на напризволяще уразливі категорії. Тому, щоб структуризувати процес прийому, варто встановити конкретні квоти для таких студентів. Сам механізм допомоги важливо перетворити в більш прозорий, тому що фінансування пільгових категорій є досить розмитим. На вищому державному рівні детальної звітності з фінансування навчання пільговиків ніхто не веде.
Ольга Айвазовська, інформаційний директор суспільної мережі "Опора"
- У жодній розвинутій країні не існує права позаконкурсного вступу до університетів на основі соціальних пільг. Наголос потрібно робити на базові умови для навчання в середній школі, щоб підготовка пільговиків відповідала загальному рівню знань всіх абітурієнтів. Тоді нестача у соціальних пільгах відпаде сама собою, адже діти зі статусом цілком будуть здатні вступити власним розумом, без будь-яких державних преференцій. Розвинені країни економічними методами допомагають дітям з особливими потребами адаптуватися в суспільстві, а не дарують право на вищу освіту. Якщо підтягти знання пільговиків, то можна бути впевненим у їх успішному навчанні й набуття ними всіх необхідних навичок для реалізації як компетентних фахівців.
Юлія Піхновська
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
