6438
Стельмах одержав опозицію
Менеджери найбільших іноземних банків відмовилися підписати листа про взаєморозуміння з Національним банком, тому що незадоволені вимогою регулятора перевести валютні резерви в гривню і вважають непрозорою політику НБУ щодо надання рефінансування. У свою чергу, у Нацбанку не мають наміру скасовувати спірну нормативку і вважають, що в Україні немає іноземних банків, а є фінустанови, зобов'язані працювати за внутрішнім законодавством.
Між менеджерами іноземних банків і керівництвом Національного банку розгорілося протистояння. Причиною стали зміни в порядок розрахунку валютної позиції банків (постанови №№107, 108 і 109). Згідно цим нормативним актам, банки втратили можливість формувати резерви під можливі збитки за валютними кредитами безпосередньо у валюті й зобов'язані продати більшу її частину на міжбанківському валютному ринку, щоб конвертувати сформовані в балансі валютні резерви в гривню.
Проблема в тому, що більшість банків не тримають придбану для формування резервів валюту в ліквідній формі й відразу відправляють її на кредитування. Таким чином, у балансі банку зазвичай відображаються дві операції: покупка валюти для покриття короткої позиції, а потім - кредитування клієнтів за рахунок цієї валюти. У Нацбанку існування другої операції визнавати чомусь не хочуть і вимагають, щоб банки продавали всю куплену для формування резервів валюту.
У свою чергу, для більшості кредитно-фінансових установ виконання цієї вимоги неможливе - тому що валюта перебуває в довгострокових активах і у банку її фізично немає. Купити на міжбанківському ринку валюту, щоб потім продати її, банк не може, тому що ця операція збільшує його коротку валютну позицію і не дозволена НБУ. Тому для виконання вимоги регулятора банкірам залишається тільки залучати валюту на ринку - у вигляді депозитів або позик у материнських структур. Однак менеджери іноземних банків виступають категорично проти залучення валюти з-за кордону з метою тільки продати її на українському валютному ринку.
"Якщо ми видамо українському підрозділу кредит у валюті, що буде відразу проданий на міжбанку, то при подальшій девальвації гривні група буде змушена формувати резерви за даним кредитом - тому що дочірній банк не зможе відкупити потрібну кількість валюти за наявну в нього гривню",- пояснює представник одного з найбільших іноземних банків.
Він наводить у приклад уже сформовані резерви найбільших іноземних банків під інвестиції в Україну - EUR330 млн. Unicredit Capitalia за Укрсоцбанком, EUR390 млн. групи Intesa SanPaolo через переоцінку інвестицій у Правекс-Банк, резерви на суму EUR272 млн. групи BNP Paribas за Укрсиббанком. У EUR93 млн. обійшлася переоцінка інвестицій французькій групі Societe Generale, EUR154 млн. відправив у резерви Swedbank.
"Ці резерви пов'язані з девальвацією гривні, що була викликана об'єктивними причинами і світовою фінансовою кризою. Однак ми виступаємо проти збільшення цих резервів, якщо єдиною причиною для цього буде позиція Національного банку, що жадає від нас нариватися на валютні ризики",- говорить банкір.
За його словами, існуючий зараз на міжбанківському ринку курс гривня/долар є фікцією, і сформований винятково за рахунок адміністративного тиску НБУ на банки. "Нацбанк необачно спалює свої валютні резерви для підтримки курсу гривни тільки з однією метою - сформувати якийсь спокій у суспільстві перед виборами. Однак передумов для зміцнення курсу гривні зараз немає",- говорить банкір.
У приклад він наводить опублікований днями курсовий прогноз Міжнародного валютного фонду, що очікує середньорічний курс на рівні 8,68 грн./$1 у 2009 р. і 9 грн./$1 - у 2010 р. "Такий прогноз означає, що вже до кінця цього року обмінний курс повинен перевищити оцінку в 9,5 грн./$1. Однак зараз від іноземних банків вимагають продавати валюту на міжбанківському ринку за курсом 7,8-7,9 грн./$1 щоб досягти позитивної ситуації в суспільстві для проведення виборів",- говорить банкір.
Щоб продемонструвати своя незгоду із цією позицією, іноземні банкіри відмовилися підписати листа про взаєморозуміння з Національним банком (копію має "i"). Таким чином, іноземні банки готові відмовитися від строгого проходження графіку підвищення капіталу своїх дочірніх установ, пролонгування зовнішніх позик своїм дочірнім банкам, реструктуризації позик клієнтам, а також підтримки поточного рівня кредитування економіки.
Відповідний лист про наміри було запропоновано для підписання банкам під час нещодавньої зустрічі із прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і главою НБУ Володимиром Стельмахом з одного боку і міжнародних фінансових організацій (МВФ, ЄБРР, МФК, Світовий банк) і представниками іноземних банків з іншого (аналогічні листи були підписані під егідою МВФ у країнах, що сильно залежать від іноземного капіталу в банківській системі - зокрема, у Румунії та Сербії).
Однак іноземні банкіри відмовилися скріпити його своїм підписом. "Ми не згодні брати на себе такі зобов'язання, тому що не впевнені, що влада виконає свою частину домовленостей, викладених у листі",- говорить представник одного з іноземних банків. За його словами, влада, і в першу чергу Національний банк, споконвічно діяли непрозоро, особливо в частині надання рефінансування і допуску до участі у валютних аукціонах для банків з іноземним капіталом.
"По-перше, ми не розуміємо, чому повинні гарантувати лояльність до Нацбанку в обмін на те, що чиновники НБУ просто будуть виконувати свою стандартну роботу і не займатися непрозорими операціями. По-друге, ми не впевнені, що зобов'язання, прописані владою, будуть виконані",- говорить фінансист.
Офіційні коментарі того, що відбувається від представників НБУ "i" одержати не вдалося - мобільні телефони уповноважених на спілкування із пресою чиновників були відключені.
Однак один зі членів правління Центробанку на умовах анонімності повідомив "i", що керівництво НБУ поки не має наміру відступатися і скасовувати свої рішення, що стосуються зміни нормативів розрахунку валютної позиції й обліку в них валютних резервів під можливі збитки за кредитними операціями. За його словами, пан Стельмах буде зустрічатися із представниками іноземних банків і міжнародних фінансових організацій у Вашингтоні, однак навряд чи скасує вже прийняті нормативні акти. "Володимир Семенович не вважає, що банкіри мають право втручатися в процеси регулювання фінансового ринку. Крім того, банки не діляться на місцеві і закордонні, тому що працюють за загальними принципами. Тому він без вагомих причин (до яких думка іноземців не відноситься) на задній не піде",- говорить чиновник.
У свою чергу представники найбільших інвесторів у банківську систему України, до яких належать Італія, Австрія, Франція і Німеччина, уже направили до своїх представників у наглядацькій раді МВФ листа з вимогою включити в другий проект меморандуму про виділення кредитних коштів Україні пункт про безумовне узгодження всіх дій Національного банку щодо зміни нормативної бази із центральними банками вищезгаданих країн.
Поки конфлікт тільки розпалюється, але вже зрозуміло, що українська фінансова система виявляється в повній залежності від думки представників міжнародного капіталу (хоча частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банків на початку квітня становила 37,6%). Наслідком цього може стати повторення ситуації в Мексиці й Південно-Східній Азії, де частка іноземного капіталу після фінансової кризи кінця 90-х збільшилася з 10% до 90%, а національних банків просто не залишилося. Незабаром національних банків не залишиться й в Україні, а в читача може виникнути думка, що українські банки стали жертвою монопольної змови іноземців.
Тим часом відповідальність за знищення вітчизняної фінансової системи повністю лежить на чиновниках Національного банку, які потурали сумнівним схемам і непрозорим операціям і втратили через це свою репутацію захисників національних інтересів. У нинішніх умовах ані НБУ, ані уряд ніколи не зможуть довести зовнішнім кредиторам, що діють на благо системі й не переслідують власні або політичні інтереси. А будь-яка дія Національного банку, якою би правильною вона не була, буде сприйматися лише як чергова спроба чиновників заробити, і не зустріне підтримки ні усередині країни, ні тим паче на міжнародній арені.
Від цього й страждає вся вітчизняна фінансова система, однак змінити ситуацію її представники не мають сил, тому що самі створили ту систему кулуарних взаємин і домовленостей, що дозволяє втримуватися у владі діючому керівництву НБУ.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
