680
Гроші та репутація
— Казна та Політика
Криза підриває не тільки економіку, але й позиції тих, хто перебуває у владі. Незаперечний доказ тому - вибори в органи місцевої влади Туреччини, що відбулися наприкінці березня. Бездіяльність і підбадьорюючі заяви правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР) про те, що "рецесія робить дугу навколо Туреччини", призвели до того, що консерватори-ісламісти, які сім років перебувають у владі одержали лише 39% голосів виборців. І хоча вони набагато випередили опозицію, падіння їх популярності очевидне, оскільки ще в 2007 році на парламентських виборах за ПСР проголосувало 47% турків. Повторити успіх дворічної давнини правлячої партії прем'єра Ердогана перешкодила криза, що позначилася на жителях країни.
Сьогодні турків лякає не стільки те, що вже відбулося, скільки те, що може відбутися в майбутньому. А попереду Туреччину чекає далеко не економічне процвітання, що стало вже звичним. З огляду на те, що протягом семи років зростання економіки становило 7% щорічно, в IV кварталі 2008 року країна пережила спад на 6,2%. У результаті річне зростання склало лише 1,1%. І якщо раніше уряд Туреччини очікував, що в 2009 році економіка країни зросте на 4%, то тепер прогнозує "охолодження" на рівні 3,6% (що відповідає ринковому прогнозу).
Цьому сприяє все - і спад промислового виробництва (на 23,7%, за даними за лютий), і скорочення експорту (на 35% у березні), і зменшення припливу інвестицій (на третину за прогнозами на 2009 рік), і падіння внутрішнього попиту (сьомий місяць поспіль). Зростаюче безробіття в результаті масових звільнень (на сьогодні воно досягло чотирирічного максимуму) лише підсилює соціально-політичну напругу в країні й робить негативний тиск на економіку.
Очікується, що до середини року безробітними опиняться 15% економічно активного населення країни. До того ж значно знизяться доходи в такий важливій для турецької економіки галузі, як туристичний сектор. Очевидно, що цього року зменшиться потік туристів з європейських країн і Росії, що вступили у фазу економічного спаду.
Договір про допомогу
Падаючий політичний рейтинг, жалюгідна економічна ситуація і ще більш похмурі економічні прогнози змусили нарешті уряд Туреччини припинити робити вигляд, що чужа допомога йому не потрібна, і відновити переговори із МВФ щодо залучення кредиту. Причому не просто кредиту, а кредиту, що перевищує припустимий розмір. Квота Туреччини у МВФ сьогодні становить SDR 1,2 млрд. (близьео $2 млрд.), а звичайний короткочасний кредит Фонду не повинен перевищувати п'ятиразового розміру квоти.
Ще в січні Туреччина і МВФ перервали переговори щодо позики через суперечки із приводу скорочення держвидатків і податкової політики. Але навесні Анкара знову згадала про Фонд, і МВФ запропонував країні майже вдвічі більше, ніж потрібно - $19 млрд. Однак уряду Реджепа Тайіпа Ердогана і цього виявилося мало - він замахнувся на суму в $40 млрд.
І після нещодавнього візиту президента США Барака Обами МВФ погодився підвищити розмір позики. Тепер мова вже йде про $45 млрд. на три роки. Очевидно, турецька економіка дійсно перебуває в тяжкому стані. "Потреба в настільки значних обсягах зовнішнього фінансування свідчить про назрівання в Туреччині серйозних економічних проблем, незважаючи на те, що останніми роками турецька економіка демонструвала непогані макроекономічні показники", - вважає Ірина Свистунова, експерт російського Інституту Близького Сходу.
Щоправда, відношення до запозичень у МВФ в Туреччині двояке. З одного боку, великий бізнес і преса обвинувачують Ердогана в популізмі й у тому, що він навмисно затягував переговори із МВФ, називаючи умови Фонду неприйнятними, щоб не збільшувати зовнішній борг напередодні виборів в органи місцевого самоврядування. Якби не це, вважають багато турків, виробництво можна було б врятувати від спаду, а турецьких працівників - від масових звільнень. З іншого боку, малий і середній бізнес побоюється негативних наслідків цього договору, особливо зміцнення ліри, що зруйнує його конкурентні переваги в міжнародній торгівлі.
Проте кредит таки буде залучений, питання тільки в тому, коли саме. Для Фонду дуже важливо, щоб Анкара виконувала вимоги ЄС щодо бюджетної дисципліни. Однак із цим уряд має деякі проблеми. У бюджет на 2009 рік закладені прибутки в 248,8 млрд. турецьких лір ($156,0 млрд.) і витрати в 262 млрд. 218 млн. лір ($163,4 млрд.). Відповідно, бюджетний дефіцит на рівні 13 млрд. 459 млн. лір ($7,4 млрд.) не вписується в 3%-ий ліміт Євросоюзу.
Але це в теорії, а на практиці уряд не впишеться навіть у заплановані $7,4 млрд. За перші два місяці з початку року розрив у державному кошторисі вже склав близько 7,2 млрд. лір ($4,5 млрд.), тобто дві третини суми, відведеної на весь рік. В результаті уряд був змушений збільшити прогноз бюджетного дефіциту до 48 млрд. лір ($29,9 млрд.).
Власні сили
Крім того, МВФ напевно зацікавлений і у тому, яку саме антикризову політику має намір вести Ердоган. На сьогоднішній день влада наголошує на фіскальних інструментах без збільшення державних витрат.
13 березня уряд затвердив стимулюючий пакет вартістю 5,5 млрд. лір ($3,2 млрд.). Серед прийнятих ініціатив - зниження податку на приватне споживання для автомобілів (з 37 до 18% для авто із двигунами до 1600 куб. див і з 60 до 40% для авто із двигунами 1600-2000 куб. див), а також повне його скасування на побутову техніку. Крім того, ПДВ на квартири розміром більше 150 кв. м скорочується з 18 до 8%. Щоправда, такі квартири становлять лише 5% житлової нерухомості в Туреччині, а виходить, ефект від цього заходу буде не особливо сильним. Уряд виділить також 500 млн. лір ($296 млн.) Ексімбанку - державній фінустанові для підтримки експортерів.
Однак на радикальні заходи, які пропонував раніше міністр фінансів Кемаль Унакітан, уряд, схоже, йти не зважився. Зокрема, Унакітан говорив про скасування податку на доходи, отримані турецькими громадянами і організаціями за кордоном, що дозволило б збільшити приплив коштів у Туреччину, а також податку на біржові операції із цінними паперами для турецьких інвесторів. Уряд від початку мав намір також заохочувати компанії, що зіштовхнулися з фінансовими проблемами, до злиття з більш успішними компаніями. Для цього влада збиралася полегшити податковий тягар для нової, об'єднаної фірми терміном на рік-два. Можливо, всі ці заходи будуть прийняті, якщо Ердоган таки домовиться про фінансування із МВФ. А він, очевидно, буде дуже намагатися це зробити, інакше репутація популярного прем'єра буде зруйнована, а наступні парламентські вибори стануть останніми в його політичній кар'єрі.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
