7341
Неправильним курсом
— Валюта
Чому стабільний курс гривні може посилити кризу. Скорочення грошової маси загрожує подальшим поглибленням банківської кризи, оскільки НБУ і уряд надаватимуть допомогу не всім фінустановам.
Очевидно, голова Національного банку Володимир Стельмах любить красиві поєднання цифр. Протягом трьох років офіційний курс гривні був зафіксований на рівні 5,05 UAH/USD, а з кінця минулого року - на позначці 7,70 UAH/USD. Утім, завзяте прагнення НБУ зберегти курс незмінним продиктоване значно серйознішими мотивами: регулятор вважає валютну й цінову стабільність головною умовою відновлення економіки. Ця точка зору - предмет суперечки серед політиків і чиновників.
Опоненти Нацбанку вважають, що стримування інфляції та курсу будь-якою ціною загрожує поглибленням кризи, а для її подолання необхідно залити економіку грішми, як це роблять інші країни. Поки гору в суперечці бере НБУ. Але протягом року державна політика може змінитися - якщо економічна криза й політичне протистояння в Україні поглиблюватимуться.
Просто гроші потрібні
Масштабні фінансові вливання в економіку - головний метод подолання кризи в багатьох розвинених державах, а також у деяких країнах, що розвиваються. З цією метою виділяються рекордні суми: на квітневому саміті лідерів країн "Великої двадцятки" було оголошено, що протягом наступних півтора року на підтримку глобальної економіки планується спрямувати $5 трлн (близько 8% світового ВВП 2008 року). Державна допомога має привести до зростання попиту та інвестицій, які значно зменшилися в результаті фінансової кризи, що почалася півтора року тому.
Прихильники таких ідей є і в Україні. План збільшення державного фінансування за рахунок грошової емісії ліг в основу прийнятого з ініціативи уряду держбюджету на 2009 рік. Незважаючи на очікуване скорочення збору податків у зв’язку з кризою, уряд заклав у фінансовий план країни збільшення витрат на 10,7% (порівняно з фактичними витратами у 2008 році) - до 267,3 млрд грн. Відповідно до документа, підтримка реального сектору має здійснюватися зі Стабілізаційного фонду, який матиме 20 млрд грн. Крім того, держбюджет містить програму рекапіталізації банків (її вартість 44,9 млрд). Загалом дефіцит державного бюджету, що може бути покритий за допомогою емісійних грошей, запланований на рівні близько 7% ВВП. Мета - компенсувати скорочення інвестицій та споживчого попиту, що стало результатом відпливу капіталів з України, банківської кризи та зменшення реальних доходів населення.
Деякі політики вважають, що розмір державної підтримки банків та реального сектору має бути значно більшим. На думку депутата Верховної Ради Юрія Полунеєва (БЮТ), який очолює Тимчасову слідчу комісію парламенту з перевірки діяльності НБУ, вартість програми державного стимулювання економіки слід збільшити до 100–140 млрд грн (10–14% ВВП), допустивши "контрольовану інфляцію". Реалізувати цей план можна за рахунок державних позик. Але якщо отримати їх не вдасться, стимулювання має здійснюватися здебільшого за рахунок друкарського верстата. Як вважає депутат, це збільшить інфляцію, але вона буде меншим злом порівняно з подальшим економічним спадом. За словами Юрія Полунеєва, обмеження державної допомоги призведе до того, що "виробництво в країні скоротиться в рази, підприємства зупиняться й на вулиці опиняться мільйони людей". При цьому, щоб уникнути гіперінфляції, необхідно посилити державний контроль - жорстко стежити за використанням допомоги, здійснювати нагляд за валютними операціями.
Бастіон адміністративної стабільності
Втім, поки що уряду не вдалося виконати навіть ту програму фінансової допомоги, яка передбачена в бюджеті. Ідеї грошового стимулювання економіки підтримують не всі соратники прем’єра. "Я вже пережив накачування економіки емісійними грішми в 1993–1994 роках, коли інфляція за дванадцять місяців перевищувала 10 000%", - згадує Сергій Терьохін, депутат парламенту від БЮТ, який на початку 1990-х років займав пост заступника міністра економіки. Але головний опір планам "контрольованої інфляції" чинить Національний банк, у розпорядженні якого знаходиться друкарський верстат. На думку керівництва НБУ, подолання кризи шляхом значних грошових вливань годиться для розвинених країн, а Україні принесе лише посилення кризи. Основна проблема найбільших економік світу - дефляція, стійке зниження цін, що спричиняє поступове скорочення попиту: покупці зацікавлені в тому, щоб відкласти придбання товарів, які дешевшають. В Україні дефляції немає, навпаки - є висока інфляція: у січні–березні вона становила 5,9%, а за підсумками року, як прогнозує Світовий банк, сягне 16,4%.
На думку представників НБУ, грошові вливання призведуть не до збільшення виробництва, а до нового стрибка курсу долара. В умовах інфляції, нестабільності банківської системи та високих політичних ризиків компанії та приватні особи "конвертуватимуть" отриману держдопомогу, що одразу ж посилить тиск на валютний курс - так було в жовтні–грудні минулого року, коли НБУ намагався рятувати банки. "У нашій країні інвестиційний процес гальмується, насамперед, значною інфляцією, а також через несприятливий бізнес-клімат", - йдеться в коментарі регулятора. Навіть якщо державна підтримка викличе збільшення споживчого попиту, це буде, швидше за все, попит не на вітчизняні, а на імпортні товари, оскільки внутрішнє виробництво недостатньо розвинене. Крім того, багатьом галузям промисловості, зокрема металургії й машинобудуванню, державне фінансування просто не допоможе - їхні труднощі пов’язані зі значним спадом попиту на зовнішніх ринках.
Ще один противник програми масштабної держдопомоги - Міжнародний валютний фонд. У лютому МВФ призупинив надання Україні позики (цього року країна мала отримати чотири транші кредиту на загальну суму $9,8 млрд) через значний дефіцит державного бюджету. МВФ був також незадоволений положеннями закону про держбюджет на 2009 рік, які зобов’язували НБУ беззаперечно фінансувати урядові витрати - регулятор мав протягом трьох днів викуповувати всі запропоновані йому держоблігації.
Як видно, Національному банку та МВФ вдалося переконати Кабмін відмовитися від планів масштабної держдопомоги за рахунок емісійних грошей - принаймні поки що. 17 березня статті, які не влаштовували МВФ, були виключені з держбюджету. Програму рекапіталізації банків, на яку заплановано виділити 44,9 млрд грн, до 7 квітня так і не було розпочато. Поки що державні видатки фінансуються в обмеженому обсязі: наприклад, у січні–лютому витрати загального фонду держбюджету становили, за даними Рахункової палати, лише 23,6 млрд грн - це на 6,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Національний банк пішов на деякі поступки уряду - регулятор покриває частину дефіциту бюджету, а також допомагає НАК "Нафтогаз України" розраховуватися за російський газ за допомогою емісійних грошей. Зокрема, з 5 січня по 6 квітня НБУ викупив держоблігації на суму 9,8 млрд грн. Однак допомогу уряду регулятор поєднує з активними діями, спрямованими на скорочення грошової маси. Тобто Нацбанк віддає гроші КМУ, одночасно вилучаючи їх у ще більшому обсязі у компаній і банків. Основні способи вилучення гривень із обігу - продаж валюти на міжбанківському ринку (виручена гривня залишається на рахунках НБУ), обмежене рефінансування банків і мобілізація вільних коштів фінустанов. У результаті грошово-кредитна політика, яку проводить Нацбанк, виявилася навіть більш жорсткою, ніж вимагає МВФ. Відповідно до зобов’язань України перед фондом, у січні–березні регулятор міг збільшити грошову базу на 2,9% - зі 186,7 млрд грн до 192 млрд грн. Але до 1 квітня вона, навпаки, скоротилася на 6,4% - до 174,8 млрд грн. Такі дії, разом із посиленням адміністративного регулювання на валютному ринку, дали свої плоди. Курс гривні вже третій місяць зберігається на рівні близько 8,2– 8,3 UAH/USD, а інфляція почала знижуватися (2,9% у січні, 1,5% - у лютому, 1,4% - в березні).
Тиша перед бурею
Жорстка політика Національного банку поки що видається успішною. Слідом за стабілізацією валютного курсу зменшився відплив коштів із фінустанов, а ділова активність зросла. Банки, які останніми місяцями заробляли, насамперед, на валютних спекуляціях, знову починають кредитувати компанії. Якщо в січні обсяг банківських позик, виданих юридичним особам, скоротився на 1,4%, то в лютому він збільшився на 0,1%, а в березні - на 0,7%.
Однак наскільки стійкою виявиться стабілізація, наразі неясно. Скорочення грошової маси загрожує подальшим поглибленням банківської кризи, оскільки Національний банк і уряд надаватимуть допомогу далеко не всім фінустановам. Оборотні капітали компаній поступово скорочуються, а кредити видають неохоче. "Фінансування отримати можна, проте в дуже небагатьох банках. Крім того, у нинішніх фінансово-економічних умовах фінустанови згодні відкривати кредитну лінію лише у разі, якщо позичальник бере участь у проекті власними коштами з часткою від 50%", - розповідає Дмитро Радіонов, директор компанії "ВіДі Фінанс Менеджмент Груп". Позикові кошти дорогі. "Ставка за кредитами - від 20% до 30%. Зараз компанії, здебільшого, беруть кредити на невеликі строки - від місяця до року", - повідомляє Олександр Охріменко, радник голови Укргазбанку.
Тому жорстка грошово-кредитна політика в підсумку може призвести до нового витка економічної кризи - подальшого спаду виробництва, закриття деяких компаній і сплеску безробіття. Наскільки серйозними будуть наслідки, поки що оцінити не можна. Це залежить від запасу міцності, який мають компанії. У деяких секторах економіки є фінансові резерви. "Більшість аграрних компаній володіють достатніми власними коштами, щоб провести посівну, попри те, що обсяги кредитування низькі. Хоча грошей на потрібну кількість добрив, гербіцидів у них немає", - стверджує директор консалтингової компанії "ААА" Сергій Наливка.
"Керівники країни повинні пропливти вузьку протоку між Сциллою спаду (економіки. - Прим. Контрактів) і Харибдою інфляції - поза будь-якими сумнівами, це нелегке завдання", - вважають дослідники Гільєрмо Кальво та Ернесто Тальві.
Не виключено, що у разі поглиблення економічного спаду уряд все-таки переконає НБУ відмовитися від політики стримування інфляції та курсу за будь-яку ціну. Напередодні президентських виборів керівництво Нацбанку може виявитися більш зговірливим.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
