1308
Корупційний moneyторинг
— Казна та Політика
Марна праця
Усе частіше виникає відчуття, що більшість українських парламентаріїв відвідали якісь новомодні антикорупційні семінари, після чого почали активно штампувати законопроекти, покликані, на їхню думку, повністю та остаточно викорінити корупцію в органах влади. БІЗНЕС уже писав про ініціативу депутата від блоку “Наша Україна - Народна Самооборона” Володимира Мойсика, який пропонує прийняти Концепцію протидії корупції в системі судів загальної юрисдикції.
Естафетну паличку підхопив ще один депутат від НУНС - Геннадій Москаль, зареєструвавши в Секретаріаті Верховної Ради законопроект №4204 від 16.03.09 р. “Про внесення змін у деякі закони України щодо вдосконалення моніторингу фінансових операцій осіб, уповноважених виконувати функції держави”. За задумом Москаля, після прийняття законопроекту в правоохоронних органів з'явиться більше можливостей для пошуку хабарників. У цілому, ідея створення дієвої системи контролю над доходами і видатками чиновників заслуговує на увагу, але на практиці система може виявитися неефективною.
Марина Ващенко, адвокат адвокатського об'єднання “Нечаєв і Партнери”, запевняє, що перемогти корупцію за допомогою запропонованого законопроекту буде досить проблематично, оскільки окремі положення документа “суперечать Конституції і з легкістю можуть бути обійдені зацікавленими особами”. У свою чергу, Андрій Тарасов, управляючий партнер юридичної компанії “Тарасов і партнери”, вважає, що прийняття законопроекту взагалі не позначиться на рівні корупції в державі.
Контроль депозитів
Удосконалювання українського антикорупційного законодавства протягом останніх років призвело до того, що чиновництво з року в рік винаходило усе більш витончені схеми хабарництва. Дійшло до того, що деякі слуги народу для одержання винагороди “за вирішення питання” використовують офшорні компанії або депозити в банках, зареєстровані на родичів або підставних осіб.
Геннадій Москаль пропонує заборонити банкам відкривати чиновникам анонімні рахунки і обслуговувати такі, якщо сума депозиту перевищує 1000 нмдг, тобто 17 тис.грн. Варто відзначити, що чинне законодавство передбачає можливість відкриття анонімного рахунку на суму не більше 50 тис.грн. для будь-якого громадянина. Але існує маленький нюанс: у фінустанові немає списків держслужбовців, а в обличчя і за прізвищами вони знають тільки політиків першого ешелону. “Отже, дана норма на практиці нездійсненна і не дозволить досягти тих цілей, які декларуються в законопроекті”, - говорить Ващенко.
У документі передбачений чіткий перелік осіб, чиї рахунки зможуть перевіряти співробітники правоохоронних органів - Служби безпеки України і Міністерства внутрішніх справ. Після прийняття документа “силовики” зможуть моніторити фінанси держслужбовців 1-ї та 2-ї категорій, зокрема Президента і прем'єр-міністра, депутатів Верховної Ради і Верховної Ради АРК, обласних рад, міськрад Києва і Севастополя, а також представників суддівського корпуса і прокуратури. Примітно, що в “антикорупційний” список не включені міністри і службовці міністерств і відомств, чиновники обласних і районних держадміністрацій, депутати районних, сільських і селищних рад, хоча останнім часом фігурантами великих корупційних скандалів були саме регіональні чиновники.
Виборчі маніпуляції
Цікава норма проекту, яка пропонує, що кандидати в судді і депутати зобов'язані оприлюднити інформацію про свої доходи і майно на особистих веб-сторінках. Якщо ж кандидати на посаду суддів відмовляться надати громадськості інформацію про свій фінансовий стан, їхні кандидатури не будуть розглядатися. Марина Ващенко говорить, що в тексті законопроекту не уточнюється, чи повинен кожен суддя або депутат створювати персональною сторінку в інтернеті чи можна обмежитися єдиною сторінкою для кожного суду. “Набагато розумніше було б вимагати розміщення податкових декларацій на сайті Верховної Ради (для депутатів) або на сайтах судової системи (для суддів), а не на персональних сторінках”, - додає Ващенко.
Крім того, Москаль пропонує зобов'язати діючих депутатів і суддів щорічно оновлювати дані про доходи і майно на власних веб-сайтах. Неоновлювання може стати основою для звільнення судді або позбавлення мандата депутата. Подібне покарання буде поширюватися і на тих, хто внесе недостовірну інформацію в податкову декларацію. Не виключено, що у випадку прийняття законопроекту дані норми будуть використовуватися для “коригування” депутатського і суддівського корпусів за принципом політичної доцільності. Для реалізації подібного сценарію достатньо буде лише невеликої хакерської атаки - адже зміна інформації про майно або блокування особистих веб-сайтів вищезгаданих осіб стане основою для припинення повноважень судді або депутата. Відзначимо: законодавство передбачає щорічне оприлюднення інформації про доходи держслужбовців, але, як засвідчує досвід, корупціонерів у рядах чиновників менше не стає.
У рамках удосконалювання механізму моніторингу фінансового стану держслужбовців Москаль пропонує видозмінити ст.105 Закону “Про вибори Президента України”. Зокрема, на думку депутата, члени Центральної виборчої комісії повинні повідомляти виборцям про те, що кандидат на посаду Президента зробив те або інше правопорушення, якщо відповідні факти будуть доведені співробітниками правоохоронних органів (?!).
Андрій Тарасов вважає, що норма про інформування виборців про факти правопорушень кандидатів на вищі державні посади не зовсім доцільна. “Наявність судимості і так не дозволить кандидатові балотуватися на виборну посаду, а адміністративні порушення - не перешкода на шляху до влади”, - додає адвокат.
У свою чергу, Ващенко нагадала про презумпцію невинності. Стаття 62 Конституції України говорить: до винесення обвинувачувального вироку суду особа вважається невинною у здійсненні злочину. Не виключено, що нормами запропонованого законопроекту можуть скористатися політтехнологи, щоб коригувати хід і результати президентських виборів. Судіть самі: у розпал виборчої президентської кампанії на рахунок одного з кандидатів надходить істотна сума грошей. Він же про це ні сном ні духом. “Силовики” рапортують у ЦВК про порушення законодавства, не чекаючи рішення суду. А члени ЦВК повинні повідомити цю інформацію виборцям. На тлі подібних заяв політтехнологи розгортають інформаційну атаку, звинувачуючи кандидата в одержанні “лівих” грошей. Швидше за все, результат не змусить себе довго чекати.
Жорсткість відповідальності
Любомир Дроздовський, партнер юридичної фірми D&U Partners, говорить, що зараз правоохоронні органи мають всі правові механізми для виявлення корупціонерів, а інформація про хабарників є в СБУ, прокуратури, міліції і, найголовніше, у громадськості. “Усі бачать, що більшість чиновників не тільки вищої, але й середньої ланок живуть не на зарплату. Для цього не потрібно навіть проводити фінансовий моніторинг доходів і витрат”, - відзначає юрист.
Єдина можливість мінімізувати корупцію - установити кримінальну відповідальність. Нагадаємо, що корупція є адміністративним правопорушенням, за яке загрожує штраф у розмірі 425-850 грн., для чиновників вищого рангу - у розмірі 850-1700 грн. Щорічно “силовики” складають тисячі протоколів про корупцію, але лише окремі держслужбовці потрапляють за ґрати, інші обмежуються легким переляком у вигляді штрафу. “Поки корупція не стане кримінально карною, жоден орган не зацікавлений у проведенні оперативно-розшукових заходів і досудового слідства”, - резюмує Дроздовський.
Ігор Лянний
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
