Полювання на відьом — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Полювання на відьом

Казна та Політика
1721
Дорогі пакети заходів для стимулювання економіки, черга за кредитами від МВФ, пошук і "жебрацтво" з метою одержання позикових коштів в інших держав - усього цього країни, що розвиваються, зокрема й Україна, могли б уникнути, не припиняючи боротьбу з охолодженням економіки.
Альтернативою названим джерелам капіталу могли б стати внутрішні грошові ресурси бізнесу. Але щоб дістатися до цієї скарбниці і поповнити бюджет за рахунок податкових надходжень із доходів компаній, державі потрібно подолати одну важку залежність, від якої страждають фірми в усьому світі, - потяг до ухиляння від податків через виведення капіталу в офшори.
За даними Boston Consulting Group (BCG), сьогодні офшорні банки управляють капіталом у розмірі $7 трлн., а за оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), - $11,5 трлн. Як підрахували експерти британської організації Oxfam, фізичні і юридичні особи із країн, що розвиваються, тримають на офшорних рахунках $6,2 трлн., причому щорічно ця сума поповнюється на $200-300 млрд.
У результаті з державної скарбниці в цих країнах з року в рік "спливає" $124 млрд. у вигляді недоотриманих податків. У той же час міжнародна допомога державам, що розвиваються, становить $103 млрд. на рік. На думку експертів Oxfam, дана сума стає безглуздою на тлі того фінансового підживлення, що ці країни могли б одержувати за більш прозорого офшорного законодавства і більш строгого оподатковування у себе вдома. Однак для цього доведеться "піднапружитися" всім державам, особливо найбільш великим, багатим і впливовим.
Хрестовий похід або бліцкриг?
Боротьба з рецесією - задоволення не з дешевих, тому не дивно, що пошук фінансування для зростаючого бюджетного дефіциту привів багато країн у затяту опозицію до офшорних центрів. Судячи з організованого у перші дні квітня саміту G20 у Лондоні, сьогодні полювання на "податкові оазиси" очолюють президент США Барак Обама, прем'єр-міністр Британії Гордон Браун, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Ніколя Саркозі.
Рішення про застосування санкцій до "перекірливих" офшорів стало чи не єдиним і найбільш плідним за підсумками саміту. Як відзначив із приводу зусиль "Великої двадцятки" Енджел Гурріа, генеральний секретар ОЕСР, що регулює на міжнародному рівні функціонування офшорів, "за останні кілька тижнів був досягнутий більший прогрес у боротьбі проти податкових гаваней, ніж за всі минулі десятиліття".
А почалося це "полювання на відьом" і правда майже десятиліття тому. В 2000 році ОЕСР назвала сорок "податкових оазисів" і вмовила тридцять п'ять із них прийняти стандарти організації щодо прозорості та обміну інформацією. З того часу було підписано 49 угод про обмін між країнами даними про платниках податків, які укриваються в "оазисах". Однак сім країн тоді відмовилися співробітничати, у результаті чого потрапили до "чорного списку". До цього року їхня кількість скоротилася до трьох - Андорра, Ліхтенштейн і Монако.
Але напередодні квітневого саміту G20 більшість офшорних юрисдикцій, а також держави, яким загрожувало потрапляння до "чорного списку" ОЕСР і, відповідно, статус "підмоченої" репутації, заворушилися. Очевидно, у передчутті масового ополчення, що готується, проти "податкового раю". У березні Андорра і Ліхтенштейн ухвалили закон про охорону банківської таємниці та привели його у відповідність із міжнародними вимогами в сфері боротьби з ухилянням від податків. "Наша банківська таємниця завжди слугувала для захисту приватних інтересів громадян і буде слугувати їм далі. Однак таємниця банківського вкладу не може бути засобом ухиляння від податків", - заявив тоді прем'єр-міністр Ліхтенштейну Отмар Хаслер.
Привід для занепокоєння
Тим часом ОЕСР продовжує оновлювати списки "податкових оазисів". Другого квітня організація опублікувала три різні списки - "чорний", "білий" і, образно кажучи, "сірий". Перший (із країнами, що не бажають брати на себе зобов'язання або дали слово в 2000 році, але не підкріпили його реальними діями) на даний момент чистий.
Хоча ще до 7 квітня в ньому значилися чотири держави - Коста-Ріка, Малайзія, Філіппіни і Уругвай. Другий - перелік країн, які виконують міжнародні зобов'язання в податковій сфері. Тут - більшість розвинених країн, які ніколи не звинувачувалися в офшорній діяльності, а також Кіпр, Мальта, Великобританія з її островами Мен, Гуернсі і Джерсі. І, нарешті, третій - список країн, які на словах прийняли стандарти ОЕСР, але так і не втілили їх у життя. Саме сюди потрапили такі країни, як Андорра, Багами, Кайманові острови, Ліхтенштейн, Монако, Панама та інші.
Але крім офшорів, у "сірому списку" опинилися й деякі досить добропорядні фінансові центри - Австрія, Бельгія, Бруней, Гватемала, Люксембург, Швейцарія, Сингапур і Чилі. Незважаючи на те, що в жодному зі списків вони не згадуються, ці держави заробили не дуже гарну репутацію в міжнародному співтоваристві, про що свідчать і суперечки на саміті G20. Так, наприклад, хмари згустилися над репутацією Гонконгу. Тому Китай явно став проти того ставлення до офшорів, що пропагують Обама і європейські лідери. Пекін надає перевагу тому, щоб цим займалася організація, у якій він також є членом, наприклад, ООН. Однак в ООН ніхто подібними питаннями не займається, тому Китаю доведеться йти на поступки.
Для стурбованих європейських країн каменем спотикання є банківська таємниця. Однак зі страху потрапити до "чорного списку" держави потроху послаблюють рівень таємності навколо власників рахунків у місцевих банках. Так, Бельгія впровадить автоматичний обмін інформацією із країнами-партнерами. Більш згідливими стали й Австрія з Люксембургом. Але найбільше отримала на горіхи на саміті Швейцарія, яку ще минулої осені Німеччина пропонувала внести до "чорного списку". І хоча ОЕСР стверджує, що Швейцарії в цьому списку робити нічого, привід для занепокоєння в неї є. На рахунках швейцарських банків сьогодні осіло, за даними BCG, біля $2 трлн. І, як свідчить скандал між американськими податківцями і банком UBS AG (Міністерство юстиції США подало позов проти банку, вимагаючи розкрити імена 52 тис. американських власників рахунків, а UBS погодився лише на 250 імен), багато які із цих рахунків були б небезінтересні службам, що займаються боротьбою з відмиванням грошей. Швейцарія ж категорично відмовляється розкривати банківські таємниці іншим країнам, хіба що у випадку підозри в ухилянні від сплати податків.
Перехресний вогонь
Одночасно із фронтальною атакою на офшори почалися і "точкові" напади на них з боку окремих країн. Щоправда, не тих, що розвиваються і особливо потребують капіталу, що вислизає, а розвинених. Першопрохідником з жорсткості відповідного законодавства виступили Сполучені Штати, скарбниці яких використання американцями податкових офшорів обходиться, за скромними підрахунками, в $100 млрд. щорічно. У першу чергу Вашингтон (а вся ця кампанія - ініціатива Барака Обами) нагадав населенню, що варто робити, маючи офшорний рахунок. Глава Служби внутрішніх доходів США Дуглас Шульман закликав таких американців скористатися програмою добровільного розкриття своїх доходів. Ця програма дозволяє в більшості випадків уникнути карного переслідування за звинуваченням у несплаті податків. А тиждень по тому Білий дім указав на те, що загрожує американцям, які не послухалися порад Шульмана. А саме - уряд вніс у Сенат законопроект, що спрощує застосування законів про відмивання грошей проти підозрюваних в ухилянні від податків. У ньому пропонується вдвічі посилити санкції проти тих, хто ухиляється від сплати податків, а також полегшити слідству доступ до банківських рахунків підозрюваних. У документі міститься також положення про те, що відтепер приналежні американцям іноземні компанії будуть розглядатися як вітчизняні з метою вирахування податку. Крім того, буде закрита можливість іти через офшори від сплати дивідендів за акціями американських компаній.
Ще один активний борець за репатріацію "відмитих" грошей - Великобританія. Цього року уряд має намір повторити операцію, проведену в 2006 році, коли він зажадав у п'яти найбільших банків країни надати інформацію про їхні закордонні рахунки. "Ми дали людям можливість повідомити про свої гроші за кордоном й у результаті одержали 400 млн. фунтів стерлінгів податків, які інакше не були б заплачені", - аргументував свою позицію заступник британського канцлера Стівен Тіммс, що представляв минулої осені Британію на нараді в Парижі, присвяченій офшорам. Щоправда, цього разу операція буде поширена на більшу кількість банків, включаючи британські філії іноземних банків. "Я впевнений, що вона знову принесе ніяк не менше", - заявив Тіммс.
Втім, подібна активність спостерігається лише в розвинених країнах, у той час як набагато більше користі вона принесла б країнам, які розвиваються. І якби, скажімо, Україна сьогодні вжила аналогічних заходів, то завтра черговий транш кредиту від МВФ лежав би без діла на рахунках у НБУ, а прем'єр-міністрові Юлії Тимошенко не довелося б просити грошей ані в ЄС, ані в Росії, ані в Японії.
Олена Снєжко
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас