Гра з вогнем — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Гра з вогнем

Казна та Політика
2531
Грошовий дощ на п'ять трильйонів доларів і жорсткий контроль за їхнім використанням. Такий рецепт гасіння фінансової пожежі від G20. Однак реалізувати цей план можливо тільки за допомогою нової світової системи фінансового регулювання.
Цифру $5 трлн. ще нещодавно боялися навіть вимовити. На минулому саміті G20 її не тільки озвучили, але й пообіцяли, що вже до кінця 2010 року увіллють такий обсяг коштів у світову економіку. Щоправда, трохи пізніше президент Росії Дмитро Медведєв обмовився, що в основному мова йде не про "нові" гроші. "Це сукупна оцінка, що розпадається на підтримку банків і реального сектора економіки", - заявив він під завісу саміту, уточнивши, що мова йде про кошти, виділювані у різних країнах, зокрема в США, ЄС, Китаї та Росії. І "нових" із цих $5 трлн. буде тільки $1,1 трлн. Втім, суті питання це, за великим рахунком, не змінює - світову фінансову кризу в кожному разі будуть гасити грошовим дощем.
Щоправда, виливаючи обіцяні грошові потоки, пожежні - лідери G20 - зволіють підстрахуватися, щоб подібних загорянь більше не відбулося. І введуть жорсткі правила поведінки на світовому фінансовому ринку. "Однією із ключових причин кризи, як і складність боротьби з нею, була політична влада та ідеологічний вплив, що мав фінансовий сектор", - говорить Саймон Джонсон з американського Інституту світової економіки ім. Петерсона. Тепер ері свавілля фінансистів прийшов кінець. Працівників фінансових організацій в усьому світі зобов'яжуть жити за новими, куди більш строгими правилами. І впевняться, що дотримання нових "правил пожежної безпеки" буде кому проконтролювати. Питання залишилося за малим: хто й у якій ролі ввійде до складу пожежної інспекції.
Нова інструкція пожежної безпеки
Франції не потрібний саміт "з гарними словами, але без зобов'язань", і вона не прийме результати саміту, якщо той не підтримає пропоновані нею заходи для більш строгого фінансового регулювання... Напередодні лондонської зустрічі президент Франції Ніколя Саркозі збурював повітря подібними й іншими погрозами. Але в театральних промовах Саркозі не було необхідності: про те, що представникам фінансового сектора доведеться привчати себе до певного аскетизму, до початку саміту сумнівів не було ні в кого.
Тепер, відповідно до рішення G20, діяльність фінансових інститутів буде обмежена відразу за декількома напрямками.
Перший удар буде завданий по офшорах. "Ми готові почати санкції, щоб захистити наші державні фінанси і фінансові системи (від загрози, що несуть у собі офшорні території)", - пригрозили під керівництвом Франції та Німеччини представники найбільших країн світу.
Другий - по ринку деривативів. G20 пообіцяла поліпшити стандарти звітності, зокрема при створенні резервів і невизначеності з оцінкою активів, що повинно забезпечити більшу стандартизацію і стабільність ринку кредитних деривативів. "Під роздачу" потраплять і кредитно-рейтингові агентства. Щоб уникнути конфлікту інтересів, вони повинні будуть забезпечити прозорість і об'єктивність процесу присвоєння рейтингів, а самі вже до кінця 2009 року - потрапити під контроль, зокрема проходити процедуру реєстрації.
Ще один удар G20 буде завданий по інтересах вищого керівництва фінансових організацій. Нові "протипожежні правила" вимагають зменшити розміри бонусів керівництву, прийняти нові принципи з виплати компенсацій і розкривати інформацію про ці виплати.
Наступний пункт "інструкції" стосується вимог до банківського капіталу. Якість капіталу в банківській системі повинна бути підвищена, а країни повинні погоджувати між собою позиції з цього питання. Крім того, банкам доведеться зрадити нинішній шкідливій звичці не замислюватися про свої резерви в гарні часи, щоб потім не звертатися по допомогу до держави і платників податків, і привчити себе збільшувати запаси капіталу в гарні часи.
Втім, гірше за всіх доведеться хедж-фондам: зважаючи на все, вони відповідають навіть за те, чого не робили. Приміром, будуть зобов'язані реєструватися і надавати звіти про свою ринкову стратегію та інформацію про рівень позикових коштів, повідомляти владу про рівень ризику при проведенні операцій. Але найголовніше, хедж-фонди, робота яких поки є таємницею чи не за сімома печатками, повинні будуть розкривати інформацію про своїх інвесторів і контрагентів.
Втім, якщо на питання "як і кого регулювати" у Лондоні відповіли, на питання "хто саме буде це робити" поки відповіді не знайшлося. А тим часом струс потрібен не тільки банкам, інвесткомпаніям, страховикам і хедж-фондам - побратимам ING, AIG і Lehman broth., але й самим регуляторам. Адже поточна криза стала можливою не тільки через те, що правила роботи фінансових інститутів були "дірявими". Причина й у тому, що ті, хто повинен був стежити за виконанням цих правил, виявилися куди менш допитливі та об'єктивні, ніж хотілося б, або страждали надмірною ринковою "захопленістю" (так з нальотом романтики називають економісти ситуації, коли регулятор займає сторону тієї індустрії, контролювати яку він повинен). Далеко ходити за прикладами не доводиться. Американський Офіс з контролю за ощадними асоціаціями (Office of Thrift Supervision - OTS), приміром, дозволяв оформлювати уливання капіталу заднім числом, тому квартальні звіти гравців ринку виглядали куди здоровішими, ніж виявилося насправді.
Інакше кажучи, G20 потрібно було пояснити не тільки те, за якими правилами повинні будуть жити фінансові організації, але й те, хто і як саме буде займатися інспекцією дотримання цих правил. Але із цим завданням лідери "двадцятки" упоралися поки частково.
Двовладдя
Роль такого собі МНС - координатора роботи окремих "пожежних інспекцій", відповідно до рішення G20, візьмуть на себе відразу дві організації - МВФ і Рада з фінансової стабільності (СФС).
Рада стала новим переродженням давно існуючого Форуму з фінансової стабільності (ФФС) - органа, заснованого в 1998 році міністрами фінансів і главами центробанків країн G7 спеціально для того, щоб на ранніх етапах виявляти "слизькі місця" у світовій фінансовій системі. Щоправда, Форум носив тільки "дорадчий" характер і його рішення не були обов'язковими. Крім того, склад його учасників був занадто вузький.
Тому зараз переродження із ФФС у СФС буде супроводжуватися його чисельним збільшенням. Склад Ради буде збільшений. Туди будуть включені всі країни G20, а також Іспанія і Єврокомісія. Виконавчим органом Ради стане організація з довгою нудною назвою - Міжнародна колегія спостереження за роботою національних фінансових ринків. Однією з основних місій Колегії буде відстеження потенційних проблемних сфер фінансової системи та інформування про це національних регуляторів конкретної країни. На додачу Колегія повинна буде акумулювати дані про стан різних елементів цієї системи - їй доручать, наприклад, моніторинг найбільших транснаціональних фінансових компаній, зокрема хедж-фондів, банків і т.д. І зустрічатися, щоб обговорити лінію поведінки у зв'язку із кризою в тому або іншому банку, Колегія буде щонайменше раз на рік.
"Разом із МВФ СФС повинен буде забезпечити систему раннього попередження про макроекономічні і фінансові ризики, а також дії, необхідні для боротьби з ними", - резюмує G20.
Who knows?
Незважаючи на пафосні заяви, у сфері міжнародної системи регулювання залишається більше питань, ніж відповідей.
По-перше, як СФС буде ділити функції із МВФ - іншим арбітром світової фінансової діяльності? Варіанти відповіді на це питання частково є в міністрів фінансів G20 і в аналітиків. Морріс Голдштейн із американського Інституту світової економіки ім. Петерсона вважає, що МВФ міг би взяти на себе збір і аналіз інформації із країн. Приміром, готувати регулярний аналітичний звіт і прогнози про стан світових кредитних ресурсів і т.д. Або - і в цьому Голдштейн згодний з міністрами фінансів G20 - розширити свою Програму оцінки фінансового сектора (FSAP). Виконання цієї програми могло б стати обов'язковим для всіх країн-учасниць Фонду, як і публікація результатів її виконання. У той же час СФС, на думку Голдштейна, міг би зосередитися на наданні рекомендацій органам, що визначають стандарти роботи фінансових інститутів.
По-друге, усе ще не вирішене питання, хто і як буде займатися "протипожежним" інспектуванням не глобально, а на місцях. "Ми домовилися перебудувати наші регуляторні системи так, щоб наші уряди були здатні визначати і брати до уваги макропруденціальні ризики", - говориться в Комюніке G20. Але що саме стоїть за цим розмитим формулюванням, на Лондонському саміті, як завжди на таких заходах, не уточнили. Але в декількох країнах відповідь все-таки вже знають.
Регуляторне ноу-хау
Про те, хто і як буде відслідковувати фінансово-економічні ризики, поки ті ще не почали отруювати економічне здоров'я, знають уже, принаймні, у двох державах.
Усього за тиждень до квітневого саміту G20 визнання в реформаційних намірах зробив глава Казначейства США Тім Гайтнер. І хоча остаточний варіант реформи буде представлений тільки через кілька тижнів, документ, що вже з'явився на сайті американського Мінфіну, дає зрозуміти, що в нього на думці. Для запобігання майбутніх проблем глава американського казначейства припускає "залатати" діри регуляторного законодавства США, а також створити відразу два підвиди "пожежної інспекції".
Один з них зможе взяти під контроль небанківські фінансові установи із проблемами, здатними вплинути на стабільність цілого ринку. Справа в тому, що поки американські регулятори мають право брати під контроль для вирішення проблем із вкладниками, кредиторами і акціонерами тільки проблемні банки. Але поточна криза почалася із краху Bear Stearns, Lemahn Broth. і AIG, які технічно банками не є. А виходить, небезпеку фінансової стабільності несуть не тільки банки, але й інвестиційні та страхові компанії, а також хедж-фонди. Тому задуманий Гайтнером орган повинен мати право за необхідності втрутитися в роботу будь-якої великої фінансової установи.
Другий орган повинен відслідковувати можливість появи системних ризиків, а для цього зможе "сунути свого носа" в усі секретні донині сфери. Такі, скажімо, як індустрія хедж-фондів.
Свій план розподілу функцій контролю за фінансовою діяльністю є й у ЄС. Причому тут уже відомо не тільки як буде виглядати нова система регулювання фінансів, але навіть коли регуляторна реформа буде завершена. Дедлайн - три-чотири роки. Принаймні, такі побажання висловив ініціатор реформи, колишній директор-розпорядником МВФ і нинішній глава спеціальної комісії ЄС з розробки регуляторної реформи Жак де Ларозьєр. Глава Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу і зовсім хоче провести реформу "негайно".
При цьому головними "мисливцями за примарами" у європейській версії повинні також стати два органи, частково схожі за суттю і функціями на запропоновані Гейтнером (див. схему). Щоправда, на відміну від США, у ЄС, крім кращого контролю над системними ризиками "зверху", планується також поліпшити координацію дій національних органів фінансового регулювання країн ЄС. При цьому обмін інформацією між ними повинен здійснюватися на щоденній основі.
До речі, і в ЄС, і в США реформатори поки не ризикнули покласти настільки відповідальні функції безпосередньо на центробанк. На думку де Ларозьєра, якщо регулятор (у цьому випадку - європейський) буде залучений у процес порятунку окремих фінансових інститутів, то політична незалежність ЄЦБ може опинитися під загрозою. Крім того, у нього можуть виникнути труднощі й із представниками 27 національних урядів країн ЄС.
Що ж до головного претендента на роль американського "пожежного інспектора" у кожному із двох його проявів, то кращим кандидатом на цю роль, звичайно, могла б стати ФРС. Але проблема в тому, що вона "скомпрометувала" себе. Тим, що не змогла впоратися із ситуацією в AIG. Їй не вдалося визначити ані масштаб проблеми, ані правильний обсяг коштів, необхідних для її вирішення. Не говорячи вже про те, що глава ФРС Бен Бернанке "прогледів" навіть питання виплат мільйонних бонусів керівництву AIG за рахунок грошей платників податків. Проте які б організації - нові або вже існуючі - не взяли на себе ці обов'язки, вони по суті стануть частиною того фундаменту, на якому будуть зведені всі інші регуляторні надбудови і на якому буде базуватися світова фінансова стабільність.
Поза трендом
Поки у світі відбуваються тектонічні зрушення, Україна, як завжди, стоїть на узбіччі. Навіть у розширеному складі Ради з фінансової стабільності місця для України не знайдеться. "А тому, виходить, у реалізацію рішень G20 Україна може бути включена, тільки якщо стандарти СФС у нашій країні будуть "насаджувати" міжнародні фінансові організації, такі як МВФ", - говорить глава департаменту аналітики Astrum Investment Management Юрій Бєлінський.
У принципі, привід "надавити" на Київ у Фонду сьогодні є - МВФ прямо співробітничає з Нацбанком, зокрема за угодою stand by. Але з іншого боку, займатися "адаптацією" фінансових організацій у нашій країні під світові тренди особливої потреби все-таки немає. "Фінансова система України занадто невелика і не може зробити якогось вирішального впливу на світову фінансову систему, - говорить Юрій Бєлінський, - тому найближчим часом прийняття Україною нових правил регулювання світових фінансових ринків ніхто не почне форсувати". І це, звичайно, не так уже й погано. "Додаткове регулювання фінансової діяльності в Україні сьогодні навряд чи можна назвати виправданим, адже активність на фінансових ринках країни зараз на дуже низькому рівні, а значить, додаткове регулювання загрожує сповільнити їх відновлення", - відзначив експерт.
Але є й інший бік. Україна і далі буде залишатися поза трендом. І в той час як навколишні будуть установлювати в себе останні моделі "протипожежної сигналізації", вона так і буде сподіватися на те, що "пронесе" і пожежі не буде.
Дарія Рябкова
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас