2828
Благодать
Тісний зв'язок церкви і великого бізнесу, що раніше був більш характерний для іудаїзму і протестантcької конфесії, тепер підтримує і традиційне православ'я. Верховне духівництво рятує елітних парафіян від кризи
"Це був грандіозний скандал. Нами потім ще дуже довго цікавилися російські спецслужби. Але я просто допомагав Філарету як своєму другові", - так, перейшовши на шепіт, український бізнесмен грецького походження прокоментував підсумок організованих ним декількох таємних зустрічей Всесвітнього (Константинопольського) патріарха Варфоломія І і глави Української православної церкви Київського патріархату Філарета. Так і не увінчалися успіхом спроби заповзятливого грека пролобіювати надання УПЦ КП канонічного статусу могли серйозно нашкодити бізнесменові.
За його словами, про "таємні зустрічі" незабаром довідалася Московська патріархія, а потім в офіс підприємця навідалися візитери, яких він прийняв за представників російських спецслужб. Але йому було заради чого ризикувати. Їхня дружба з Філаретом розпочалася ще на початку 1990-х. Тоді митрополит допоміг прибулому в Україну еллінові налагодити поставки в нашу країну гуманітарної допомоги. З того часу наш герой одержав можливість розвити відразу кілька бізнес-напрямків під неформальним патронатом церкви. Тепер він готовий ризикувати, аби тільки зберегти цю дружбу. Найчастіше в такій взаємній підтримці зацікавлені як представники ділових кіл, так і духовні чини. Останнім часом церква і бізнес стають ще більш відкритішими одне для одного.
Бізнес під Богом
В умовах економічної кризи в бізнесменів загострилася потреба в надійній комунікації із владою, і церква виявилася чи не найефективнішим каналом для виходу на чиновників найвищого рангу. Природно, скористатися цією послугою можуть тільки ті меценати, які вже багато років вкладають мільйони в розвиток тієї або іншої єпархії.
У відповідь високопоставлені церковні службовці готові займатися не тільки організацією зустрічей бізнесменів з міністрами і губернаторами, але й підказати джерела вигідного залучення інвестицій. Це співробітництво в найменшому ступені нагадує ринкові відносини за принципом: "ти - мені, я - тобі".
Бізнесмени, зазвичай, приходять у церкву за духовним спілкуванням і підтримують різні благодійні проекти від чистого серця. Проте саме ці підприємці в умовах кризи виявилися більш захищені від "кидків" партнерів, свавілля різних правоохоронних органів і "відмороженості" чиновників.
Говорячи про мотиви зближення із церквою, власники великих компаній найчастіше згадують про складний період у своїй кар'єрі. Саме в цей момент на допомогу приходили духовні настоятелі. "Імовірно, у кожного в житті трапляються такі обставини, коли йому потрібно Боже заступництво. Багато бізнесменів прийшли в церкву, коли їм загрожували неприємності, аж до того, що вони могли взагалі все втратити, навіть життя, - розповідає Віктор Вишневецький, президент групи компаній "Механік" (Донецьк), активний меценат УПЦ МП. - Одержавши підтримку, вони починають щиро допомагати церкві, вбачаючи в цьому свій борг. Тому що є губернатор області, що призначається президентом, а є губернатор духовний - митрополит. Він, природно, знає у своєму регіоні всіх великих підприємців, що допомагають церкві. Наш митрополит Донецький і Маріупольський Ілларіон об'єднав і згуртував таких людей в області. На Благовіщення (7 квітня - прим. "ВГ") збираються й перші керівники області, і силові структури, і керівники великих підприємств - всі ті, кого він наблизив до церкви".
Чимало насущних для бізнесу питань вирішуються саме завдяки тому, що багато чиновників різних рангів теж належать до тієї або іншої конфесії. "Якщо це чесний бізнесмен, гарний парафіянин, то він напевно знайде спільну мову з іншим таким же парафіянином - представником влади, - говорить єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко), права рука предстоятеля УПЦ МП. - І познайомити їх для священнослужителя не буде складно". Церква допомагає не тільки "знайти себе" чиновникові й бізнесменові, але й повірити один одному.
Протекція духівництва пробиває бюрократичну стіну і дає можливість вибудовувати відносини із владою не тільки в чиновницьких кабінетах. При цьому ефективніше вирішуються злободенні питання - від одержання необхідного дозволу або відсутнього підпису до участі в антикризових програмах і навіть прискоренні повернення експортного ПДВ. Важливу роль для бізнесу грає й тісне співробітництво священнослужителів із правоохоронними органами. У випадку виникнення проблем із силовою структурою на регіональному рівні близькість церковних чинів до відповідних міністрів і глав обласних керувань допомагає погасити конфлікт.
Чиновницьке воцерковлення
На відміну від бізнесменів, які вільні у своїх діях, високопоставлені чиновники найчастіше йдуть на зближення із церквою вимушено і розглядають її як частину політичного маркетингу. Головне тому підтвердження - участь перших осіб держави й областей у богослужіннях найрізноманітніших конфесій. Бюрократичний етикет жадає від президента, членів уряду і губернаторів бувати "на людях" під час великих релігійних свят. І тільки через деякий час, познайомившись із керівниками церков ближче, політики можуть перейнятися щирою вірою і почати консультуватися з різних питань у духовних наставників. І тоді вони раптом відкривають для себе те, що можуть розраховувати на серйозну допомогу від церкви - від організації закритих аудієнцій до відкритої підтримки на виборах.
Завдяки довірі митрополита Володимира (Сабодана) нардеп від Партії регіонів і бізнесмен Андрій Деркач в 2004 р. потрапив на чаювання з Володимиром Путіним під час візиту тодішнього російського президента в Києво-Печерську лавру. Навряд чи на цій зустрічі вирішувалися якісь політичні питання, але така аудієнція не могла не позначитися на статусі українського політика. На виборах Московського патріарха цього року Деркач виявився в числі 42 мирських делегатів від України. У свою чергу депутат активно фінансує будівництво храмів і робить церкві потужну медіапідтримку силами ТРК "Ера" і видавничої групи "Телеграфъ". "Уважаю неможливим морально розділити для себе - от це особисте життя, отут я православний, ходжу в церкву, читаю молитви, а це - уже політика або бізнес, і тут діють зовсім інші закони", - заявляв він в одному зі своїх інтерв'ю.
"Достатньо подивитися на склад парафіяльної ради Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври, і ви побачите багато колишніх і діючих міністрів, а також народних депутатів, - ділиться з "ВГ" своїми спостереженнями Василь Червоний, екс-губернатор Рівненської області. - На місцях ситуація аналогічна". Сам Червоний, до речі, перебуваючи на посаді глави Рівненської облдержадміністрації, підтримував винятково єпархію УПЦ КП, а його попередник, Микола Сорока, симпатизував тільки представникам Московського патріархату.
А от Служба безпеки України в цьому сенсі більше "всеїдна". Наприкінці минулого року глава СБУ Валентин Наливайченко особисто привітав митрополита Філарета (Київський патріархат УПЦ) з 13-ю річницею інтронізації й вручив ікону, яку спецслужба вилучила при спробі незаконного вивозу за кордон. А вже цього року керівництво СБУ в Харківській і Запорізькій областях одержало церковні ордена від митрополита Володимира (Московський патріархат УПЦ), що у такий спосіб закріпив дружні відносини зі спецслужбою в цих регіонах.
Нерідко "мирські" посади в правоохоронній системі, місцевих органах влади і судах займають самі церковнослужителі. Або ж є вихідцями із цих структур, зберігаючи свою впливовість. Наприклад, черкащанин Анатолій Ільченко одночасно займає керівну посаду в місцевому Апеляційному суді і є православним священиком. І таке поєднання лише зміцнює його імідж у кожному з видів діяльності. А отець Микола, предстоятель церкви в Херсонській області, раніше працював у МВС, але зізнається, що продовжує співробітничати із правоохоронцями: "Зв'язки в міліції залишилися, я використовую їх виключно як священик".
B2B
В умовах кризи, коли підприємства масово припиняють виконувати свої зобов'язання, іноді саме посередництво церкви може зіграти вирішальну роль. Маючи авторитет у ділових колах, духовні наставники здатні словом "надоумити" бізнесменів, що заборгували. І буває, що такі розмови набагато ефективніші, ніж колекторські компанії.
З іншого боку, співробітництво церкви з фінансовими установами (за якими закріплюються духовні опікуни, що періодично читають співробітникам лекції й тісно спілкуються з керівництвом) і особисті дружні відносини вищих духовних чинів із власниками банків і кредитних організацій уже допомогли не одному бізнесменові вирішити проблему позикових фінансових ресурсів. Богдану Дзюраху, єпископові Української греко-католицької церкви, члену консультаційної ради Патріаршої курії, зовсім нещодавно вдалося врятувати парафіянина-підприємця від боргової ями. "До мене звернувся бізнесмен середньої руки, що, взявши великий кредит, потрапив не тільки в економічну, але й духовну кризу, - згадує владика. - Я намагався в першу чергу підтримати його морально, адже найчастіше духовна підтримка може бути вирішальною. У цьому випадку так і відбулося. Він зумів одержати в тій установі, де брав кредит, відстрочку його оплати. Тим часом знайшлися люди, які були готові підтримати його матеріально, щоб він міг цей кредит поступово виплачувати".
У більшості випадків взаємна підтримка бізнесу і церкви будується на неформальних відносинах між ними. Але останнім часом намітилася тенденція офіційного оформлення цих відносин. Як стало відомо "ВГ", при двох найбільших християнських конфесіях України готується створення організацій, що поєднують підприємців-меценатів. Так, в УПЦ Московського патріархату виношують ідею створення Союзу православних підприємців, а при УГКЦ планують організувати "бізнес-клуб", або суспільство християнських бізнесменів для налагодження комунікації між ними і духівниками. "Наскільки мені відомо, сьогодні реально діючої структури, що поєднує зусилля всіх православних меценатів, не існує. Хоча практично в кожній єпархії УПЦ є подібні дрібні співтовариства, - говорить єпископ Олександр (Драбинко). - Створити таке об'єднання було б необхідно. Тим більше зараз, під час кризи, коли православним воцерковленим бізнесменам як ніколи потрібно допомагати один одному". "Мова йде про те, щоб запропонувати людям одного роду занять специфічного роду опіку, - доповнює Богдан Дзюрах. - У нас уже є позитивний досвід створення християнських суспільств за професійними ознаками".
Скуті одним ланцюгом
Завдяки таким союзам сфера бізнес-контактів представників ділових кіл однієї єпархії (області) розшириться і на інші регіони, а церква одержить можливість ефективніше реалізовувати меценатські проекти. Поки вони носять переважно локальний характер. Одні роблять церкві медіасупровід, як співвласник концерну "Енерго" Віктор Нусенкіс, що підтримує православний телеканал "Глас", або його партнер і екс-генпрокурор Геннадій Васильєв, що утримує телеканал КРТ і журнал "Отрок". Інші відроджують церковні реліквії, як львівський бізнесмен Микола Рогуцький, глава корпорації "Артор". Він відшукав копію головного убору, що належав митрополитові Андрію Шептицькому, і подарував її главі УГКЦ Любомиру Гузару. Треті лобіюють інтереси церкви на законодавчому рівні, як власник Укргазбанка Василь Горбаль, що виступив співавтором законопроекту про охорону культурної спадщини, захищаючи в такий спосіб Києво-Печерська лавру.
Але найпоширеніший вид подяки за церковну підтримку, безперечно, - це будівництво і реконструкція храмів. "Більшість нових церков, які з'явилися в останні роки, побудовані саме на гроші представників бізнес-кіл, які мають можливість самостійно придбати землю, будматеріали і звести храм", - говорить Євгеній Заплетнюк, протоієрей УАПЦ. Середня вартість будівництва типового храму в Україні становить 2,5 млн грн. Така ціна "вхідного квитка" у неформальний клуб меценатів, до яких благоволить церква.
Але через кризу бізнесмени всі частіше воліють нести витрати на будівництво вскладчину. І це, схоже, лише прискорить створення потужних офіційних об'єднань підприємців при двох головних православних конфесіях країни. Тим більше що разом меценатам буде легше не тільки церкви будувати, але й за допомогою духовних служителів захищати свої права у відносинах з держчиновниками.
Чим церква може допомогти бізнесменам-меценатам
- Лобіювання рішень держорганів
- Захист від зловживань силових структур
- Колекторські послуги (якщо мова йде про борги парафіян)
- Допомога в пошуку інвестицій
- Нематеріальні стимули для трудового колективу.
- Лобіювання рішень держорганів
- Захист від зловживань силових структур
- Колекторські послуги (якщо мова йде про борги парафіян)
- Допомога в пошуку інвестицій
- Нематеріальні стимули для трудового колективу.
Аліса Юрченко
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
