913
До місії готові?
— Казна та Політика
У Київ повернулася місія МВФ. Українська влада до чергового візиту "навела лоск": зміцнюється гривня, звучать рапорти про зупинку інфляції, анонсують кампанію щодо рекапіталізації банків... Готовність номер один?
Заходьте, шановні гості!
До заздалегідь анонсованого повернення місії Міжнародного валютного фонду українська сторона спробувала підготуватися і морально, і матеріально. Напруга останніх місяців, "прихована" епістолярними вправами на адресу керівництва Фонду, спробами продавити через парламент низку потрібних законопроектів і взаємним пошуком винуватих, якщо не позаду, то хоча б відкладено на деякий час. Усі зацікавлені особи сяють оптимізмом: цього разу все точно буде гаразд. "Я переконана, що скорегована програма буде підписана, ми домовимося, і протягом двох тижнів усе буде добре. У мене дуже оптимістичний прогноз", - 9 квітня ділилася радісними передчуттями Юлія Тимошенко. І в прогноз має деякі підстави - бідно, але деяку роботу над помилками українська влада все-таки провела.
За недивним збігом до приїзду місії інформаційний простір наповнився приємними економічними новинами. На всіх фронтах раптом стали помітні рухи. Міністр економіки Богдан Данилишин заявив, що "завдяки титанічним зусиллям уряду і Нацбанку вдалося зупинити інфляцію". Важка ситуація торік, на думку глави Мінекономіки, пояснюється "спадщиною" 2007 року і дій тодішньої влади, нині - опозиції. Зараз же немає підстав побоюватися надмірної інфляції, впевнений міністр. І нехай нещодавно Держкомстат зафіксував 5,7-відчоткове зростання цін за перший квартал 2009 року, але "природа інфляції 2009 року не така, як природа інфляції 2008 року", вважає Богдан Данилишин. Імовірно, така заява може тільки потішити представників місії МВФ, які на момент підписання меморандуму розраховували на річну інфляцію в межах 17 відсотків. А разом подібний оптимізм може дозволити знайти підстави для того, щоб не переписувати найближчим часом держбюджет на предмет корекції основних макропоказників - прем'єр-міністра подібна ідея давно не надихає.
Наскільки "інфляційний стоп" відповідає реальності - покаже час. Поки ж офіційна Україна готова всіма силами демонструвати "тишу та благодать". У цьому намірі з Кабміном солідарний і президент. Віктор Ющенко днями виявив, що темпи падіння української економіки сповільнилися. Такими даними глава української держави поділився підч час зустрічі з послами країн "Великої вісімки", задекларувавши і наступну мету. "Найближчим часом ми знайдемо рівновагу в банківській системі", - пообіцяв президент України.
Над рівновагою теж працюють. Другого квітня Кабінет міністрів і Національний банк України прийняли спільну постанову про вдосконалення порядку рекапіталізації проблемних комерційних банків. Подробиці невідомі, але орієнтовно мова йтиме про викуп державою пакетів акцій низки банків. Критерії, за якими будуть відбиратися банки (претендентів, за інформацією, що циркулює в пресі, двадцять шість, а "щасливчиків", на думку заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова, буде сім-вісім) поки тримаються в таємниці, але, за словами прем'єра, мова, швидше за все, буде йти про фінустанови-рекордсмени за обсягом депозитів фізичних осіб. Рішення, якщо воно таке, воістину "без п'яти хвилин" соломоново: і банківська система стабілізується (на що розраховує Міжнародний валютний фонд), і вкладники (вони ж - майбутні виборці) одержать підстави для деякого задоволення... Але не рекапіталізацією єдиною - чи не головне "предмісійне" досягнення НБУ - наочна стабілізація курсу гривні.
Що нам заважає курс побудувати...
Однією з яскравих тенденцій початку квітня стало помітне зміцнення курсу гривні. І міжбанківський, і готівковий долар падають, дозволяючи повільно, але досить впевнено сподіватися на зближення з офіційним курсом, що завмер на 7,7 гривні. Десятого квітня на міжбанку торги за американською валютою закінчилися у діапазоні 8,0055-8,0265 гривні за долар, а в обмінниках можна було продати долар менше, ніж за вісім гривень, а купити - у рамках 8,07-8,17 гривні. Оскільки тенденція зберігається з кінця березня, учасники валютних торгів констатують два тренди: курс стабілізувався, а потреба у валюті зменшилася. Радісною звісткою про зрівноважування валютної ситуації встигли вже поділитися і з главою місії МВФ Джейлою Пазарбазіолу.
Причини поліпшення стану справ банкіри схильні бачити, у першу чергу, у зниженні попиту на валюту, причому як в "оптових" масштабах, так і на рівні окремих громадян. Зменшення потреби в значних обсягах "немісцевих" грошей пояснюють виправленням зовнішньоторговельного дисбалансу: незважаючи на те, що валюта із країни однаково йде (як у рамках повернення позиченого, так і як оплата енергоносіїв), помітне скорочення обсягів імпорту сприяє і скороченню потреби у валюті.
З іншого боку, керівництво банківських установ фіксує затишок на ринку готівкової валюти. Причини цьому вбачають різні. У НБУ схильні пишатися одним з найгучніших своїх починань - "пільговими" аукціонами для потреб власників валютних кредитів. Справедливо передбачається, що значну частину більше 250 мільйонів доларів, проданих регулятором із цією метою, недоодержали обмінники. Експерти ж, наприклад, радник глави правління "Укргазбанку" Олександр Охріменко, вважають, що на стан справ прямо вплинуло зменшення привабливості долара як об'єкту для інвестицій з боку населення. Простіше кажучи, нестабільність української валюти і можливістю спекуляції зростання американської валюти підштовхував українців скуповувати долари. Зараз же, коли гривня зміцнюється, а доходи населення скорочуються (деякі вже встигли пустити назад в обмінники "зелені" запаси), необхідність у цьому зникає і ситуація стабілізується. Втім, банкіри часто бачать головним "розгуйдувачем" ринку саме попит з боку фізосіб.
На противагу прихильникам "природних причин" спокою валютного ринку, деякі економісти схильні бачити у всьому руку НБУ, керівництво якого знову зацікавлене у зразково-показовому курсі, "супровідний" візит місії МВФ. За словами директора економічних програм Центра Разумкова Василя Юрчишина, об'єктивних причин для зміцнення національної валюти як і раніше немає. "Економіка поки ще не відновляється, є проблеми, пов'язані із зайнятістю населення, не відновляється експорт, потоки капіталів також не на користь України. Тому важко говорити, що в таких умовах може відбуватися реальне зміцнення гривні", - вважає експерт. Отже, головними "винуватцями урочистостей" залишаються дії правління Нацбанку, а не виправлення зовнішньоторговельного дефіциту або зменшення бажання населення купувати долари.
Істотно вплинути на насичення ринку валютою і "зговірливість" курсу може низка заходів, що вживаються керівництвом регулятора. Наприклад, у середині березня центробанк поклав персональну відповідальність за зростання курсу на керівництво комерційних банків і наполегливо порекомендував не захоплюватися валютними операціями в рамках, що помітно відрізняються від "середньозваженого курсу", установленого НБУ за підсумками попереднього дня. При цьому на "усереднення" курсу працював сам Нацбанк, виходячи на торги із пропозицією в 7,9 гривні за долар, але адресованою далеко не всім. Крім цього, керівництво Національного банку працює і над тим, як змусити банки менш міцно триматися за запаси - наприклад, намагається "переконати" їх скоротити валютні резерви... Як і у лютому, курс реагує на зусилля НБУ - ситуація вимагає. Але як довго буде зберігатися статус-кво - економісти не ризикують припускати. Керівництво ж регулятора через радника глави НБУ Валерія Литвицького обіцяє стабільність курсу у форматі "якщо тільки". Як варіант - якщо МВФ виявиться поблажливим.
Через тернії до зірок
Причин мріяти про лояльність представників Міжнародного валютного фонду цілком достатньо. Як би не втішно рапортувала українська влада про те, що до повернення місії виконана маса роботи і помітні результати, далеко не всі попередні вимоги Фонду були виконані. Хоча, на момент від'їзду вважалося, що всі вони враховані. Нагадаємо, від офіційного Києва МВФ вимагав не так вже і мало: стабілізувати бюджет (якщо не зробити його бездефіцитним, то хоча б знайти джерела "заплаток" для "дір"), прореформувати пенсійний фонд, розібратися із станом справ "Нафтогазу", стабілізувати повноваження НБУ, защемлені урядом. Дещо дійсно було зроблено, але за багатьма пунктами - "а віз і нині там".
Із усього вищевикладеного "збірна" української влади встигла, м'яко говорячи, не все. Так, вимоги МВФ щодо відновлення повноважень Нацбанку були виконані. Сімнадцятого березня із закону про бюджет були вилучені дві статті, які припускали обов'язковий викуп центробанком облігацій державної позики за номінальною вартістю протягом трьох днів і вплив Кабінету міністрів на механізм рефінансування регулятором комерційних банків. Крім того, парламент повинен був проголосувати і "антикризовий пакет", запропонований урядом. Він навіть це зробив, але частково. Законопроекти, що припускають підвищення акцизів на алкоголь, сигарети і дизельне паливо (з відтеромінування) прийнятий був (що пройшло за категорією "фіскальних ініціатив" наповнення держбюджету). А от інші закони, зокрема і дотичні збільшення "нафтогазових" компенсацій (що дозволило б підлатати дефіцит бюджету державної корпорації) і реформування пенсійної системи, були урочисто зігноровані.
Про стабілізацію ж головного кошторису країни ще поки немає й мови. Коштів не вистачає навіть для покриття номінального дефіциту - "свої" гроші матеріалізуватися в повітрі не поспішають, "чужі" (наприклад, горезвісний п'ятимільярдний кредит Москви) - тим більше, а фактичний дефіцит збільшується з кожною новою ініціативою, включаючи й виділення 44 мільярдів гривень на рекапіталізацію банків. На скорочення витрат, на якому наполягає президент, уряд поки теж не схильний іти... Але навіть із урахуванням затягування виконання низки вимог керівництво країни однаково дивиться в майбутнє з оптимізмом, причому розраховує навіть на виділення двох траншів відразу.
Складно сказати, якими будуть результати нинішнього візиту місії МВФ. У цілому й політики (за винятком опозиційних), і експерти схильні сподіватися на краще. По-перше, є ще час виправитися - найближчим часом можна чекати масштабного нападу загальної працьовитості. Президент уже встиг видати "ЦУ" уряду і Нацбанку, забувши, щоправда, при цьому, що певні проблеми з голосуванням необхідних МВФ законодавчих змін створили, зокрема, і "його" депутати фракції НУ-НС. По-друге, не виключено, що й представники Фонду будуть лояльні: у всякому разі, з початку року вони вже проявляли поблажливість, погоджуючись із тим, що бездефіцитний бюджет Україні точно "не світить".
А транш МВФ Києву дійсно необхідний. Крім іншого (серед чого - контроль Фонду, втілюваний, наприклад, у відстеженні обсягу грошової маси, що може обмежити емісійні "наміри" влади), надання другого траншу - це ще й дзвіночок для іншого світу: в Україні все не так погано, як може здатися. Тому, теоретичну зацікавленість української влади в успішному перебуванні місії на території нашої країни важко недооцінити. І можливо, заради цього дійсно буде прийнята хоча б частина необхідних заходів всупереч тривалому протистоянню президентського і урядового таборів, готовності опозиції прикласти зусилля для подальшого "утоплення" влади або загальної зосередженості на виборах. Поки ж помітні зусилля, прикладені усе більше в іміджевому напрямку: і трава в нас зелена, і курс стабільний, і інфляція на місці зупинилася - до місії готові!
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
