1895
Трохи пляжу
— Нерухомість
Називаючи головні визначні пам'ятки столиці, кияни обов'язково згадують Дніпро. Численні острови і заплавні озера на лівому березі річки роблять прибережні зони унікальною зоною відпочинку, а заповідний статус і Водний кодекс захищають їх від зазіхань будівельників.
Однак у Київраді вигадали спосіб цю перешкоду обійти, передавши в лютому функції з утримання водних об'єктів із прибережними територіями підконтрольному КМДА МКП "Плесо". Саме воно тепер буде відати 8 тис. га прибережних земель, включаючи 1 тис. га пляжних господарств. Якщо суди не перешкодять.
У вир з головою
Право використовувати об'єкти водного фонду місцевого значення було в "Плесо" і раніше. Мова йшла про внутрішні водойми і озера на території Києва. Правда, уже тоді столичному операторові було тісно у відведених йому рамках. Інспектори Державної екологічної інспекції в м. Києві (далі - Держінспекція) демонстрували кореспондентові документи, що свідчать про видачу "Плесо" права на благоустрій і розчищення проток Дніпра в районі Жукова острова та Ольгинської затоки. Хоча ці об'єкти, як і весь Дніпро, перебували на балансі Комітету водного господарства.
Тепер же всі землі водного фонду столиці будуть у розпорядженні "Плесо". Зокрема острова і прибережні зони Дніпра, які можуть перебувати винятково у підпорядкуванні Державного комітету з водного господарства України. А також річковий порт і причали, які, за словами Сергія Громова, заступника директора МКП "Плесо", належали ФДМ. У Київраді при прийнятті відповідного рішення посилалися на три статті Водного і одну статтю Земельного кодексу України, а також на Закон "Про місцеве самоврядування".
"Землями водного фонду, розташованими в межах Києва, зокрема й у руслі Дніпра, розпоряджається й управляє громада в особі Київради і КМДА, - упевнений Сергій Громов. - А державні організації управляють землями, розташованими за межею Києва".
"ВД" вирішила поцікавитися у Держводгоспі та ФДМ, як вони оцінюють рішення київської влади вилучити з їхнього ведення частину власності. Але в регіональному відділенні ФДМ м. Києва нам повідомили, що в прибережній зоні столиці в їхньому розпорядженні власності немає, трохи більше року тому вона була передана в керування Мінтрансу. У Держводгоспі і зовсім про рішення Київради довідалися від кореспондента "ВД". Але, довідавшись, запевнили, що віддавати підконтрольні землі "Плесо" не мають наміру.
"Земельний кодекс дозволяє надання земель водного фонду в постійне користування державним організаціям. Але МКП "Плесо" - це не державна організація, а тому на неї дія відповідної статті Земельного кодексу не поширюється, - запевняє Микола Бабич, заступник глави Державного комітету водного господарства України. - Тому наш комітет має намір звернутися в Київську міськраду із проханням привести дане рішення у відповідність із законодавством".
Наскільки ефективно комунальне підприємство буде управляти прибережними землями - велике питання. Ще торік воно планувало провести конкурс із залучення інвесторів для благоустрою столичних пляжів. Переможець повинен був одержати право на оренду пляжу строком на один-три роки і зведення тимчасових кафе, човнових станцій та іншої інфраструктури . Тоді "ВД" припускала, що перевага на конкурсі буде віддана "своїм" фірмам, але в підсумку конкурс взагалі не був проведений. Цього року ситуація може повторитися: умови конкурсу тільки перебувають у стадії розробки, тому залучення інвесторів і поповнення міського бюджету за рахунок коштів, отриманих від оренди, під сумнівом.
Хоча рішення Київради про передачу "Плесо" прибережних земель було прийнято 22 січня, працівники КП уже почали активно виконувати інвентаризацію стоянок плавзасобів на воді і тимчасових споруджень у межах прибережно-захисних смуг. "У документах повний хаос, ніхто не знає, де, хто і за що відповідає, - констатує Сергій Громов. - Багато підприємців оформлені не належним чином, працюють на підставі домовленостей з контролюючими органами. Чимало договорів, укладених колишнім керівництвом "Плесо", уже скасовані в судовому порядку, тому що були складені без дотримання процедури".
Саме великою кількістю виявлених порушень пояснюють в "Плесо" той факт, що при наведенні порядку їм не вдалося укластися у відведений Київрадою місяць, і тепер новим строком називають травень цього року - саме початок сезону. На той час "Плесо" стане єдиним оператором, що буде погоджувати розміщення об'єктів, планувати і контролювати їхню діяльність. Тоді ж варто очікувати й зміни тарифів, хоча Сергій Громов запевнив "ВД", що піднімати вартість оренди КП не буде.
Домовимося?
Однак розщедритися підприємцям все-таки доведеться, тому що минулого року орендні договори багато хто з них не укладали. Почасти це пояснюється зміною керівництва, в 2007 р. колишній директор "Плесо" Микола Щепець був звільнений, а потім поновлений на посаді через суд. Тоді й сформувалася лоскітлива ситуація, коли повноваження були в нового директора Ігоря Смикуна, а печатка підприємства - у Миколи Щепця. Через відсутність печатки "Плесо" і не могло укладати повноцінні договори, однак це аж ніяк не стало перешкодою для здачі земель в оренду. Хоча до січневого рішення Київради робити цього "Плесо" не мало права, тому що розпоряджалося тільки водоймами, а не прибережними територіями.
Але, так чи інакше, узгодження на розташування того ж намету для торгівлі напоями "Плесо" видавало. Відповідно до документа, що потрапив у розпорядження редакції, загальна плата за оренду ділянки на 40 кв. м на пляжі озера "Веселка" у Дніпровському районі Києва склала 864 грн. на місяць. А розміщення плавзасобів обходилося в 2 тис. грн. на місяць. За даними Держекоінспекції, подібні "договори" укладалися десятками.
"Незрозуміло, ані на який рахунок ідуть ці гроші, ані ким реєструються і як контролюються подібні відносини, - дивується Дмитро Євсєєв, начальник відділу екологічного контролю біоресурсів і природно-заповідного фонду Державної екологічної інспекції в м. Києві. - На наші кількаразові звернення керівництво "Плесо" не реагує. Платні пляжі, катамарани, торгівля - вся ця діяльність велася незаконно. А січневим рішенням Київрада, по суті, узаконила цю діяльність".
Якщо конкурс зі здачі в оренду пляжів і цього року не відбудеться, цілком імовірно, що "Плесо" повернеться до практики видачі подібних погоджень (офіційної назви ці документи не мали). Згідно з Господарським кодексом України, таке узгодження повинне випереджати укладання договору оренди, і строк його дії не може перевищувати двох місяців. Але, як відомо, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове: після закінчення двох місяців підприємець приходив в "Плесо" і продовжував строк узгодження ще на два місяці. Так деякі підприємці відпрацювали на київських пляжах весь курортний сезон. І самих підприємців така ситуація цілком улаштовувала, адже для офіційної оренди землі потрібно обійти десяток кабінетів, зібрати кілограми дозвільних документів, витративши на це багато часу. А так - досить домовитися з "Плесо".
Мирно
Можна було б порадіти за підприємців, яким буде простіше вести госпдіяльність на київських пляжах та інших прибережних зонах, якби нововведення КМДА не означали повзучу приватизацію цих земель. У першу чергу - островів на Дніпрі та заказників "Острів Жуків" і "Острова Ольжин" та "Козачий". З 2004 р. вони входять до складу регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови", що забороняє зведення на них тимчасових споруд або облаштованість стоянки плавзасобів. Однак, за даними екологів, з 960 га прибережно-захисної смуги одного тільки Жукова острова 300 га вже намито і забудовано.
"Рішення КМДА загрожує позбавленням заповідного статусу прибережних земель, - вважає Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. - Адже тепер МКП "Плесо" може давати дозвіл на будівництво тимчасових споруд на березі, згодом строки оренди можуть продовжуватися, а потім і приватизуватися орендована земля".
"Нічого подібного в Києві не буде, - запевняє Сергій Громов. - Всі тимчасові спорудження будуть розташовуватися тільки відповідно до затверджених схем, не буде хаотичного розміщення, ми систематизуємо всі об'єкти і наведемо на берегах київських водойм лад".
У Держекоінспекції "Плесо" не вірять, під час перевірки їхньої діяльності було виявлено безліч порушень законодавства: дотепер не визначена площа земель, що перебувають у фактичному користуванні; немає документів, що підтверджують право користування земельними ділянками. У КП немає документів, що засвідчують право оренди 27 пляжних господарств, створених на землях водного фонду загальною площею більше 200 га.
Причали, які перебувають у власності міста, передали на баланс КП. І хоча всі причали перебувають на березі, тобто на землях водного фонду, в жодних документах це не зазначено, а тому й державою не охороняється. Не виключено, що згодом їх спочатку здадуть в оренду, потім дозволять там будівництво, а в майбутньому, можливо, і приватизацію.
Намиви берегів, засипання малих рік і збільшення розмірів водойм проходить у Києві практично безкарно, адже паспорти водних об'єктів (там указуються розміри водойми, її глибина і прибережно-захисна смуга) у місті не оформлені. На це Київрада ніяк не може знайти коштів.
"Насправді в столиці ніхто не зацікавлений в оформленні таких документів, оскільки без них неможливо проконтролювати, чи була намита частина території, чи збільшена площа водойми, - говорить Дмитро Євсєєв. - На масиві Осокорки є безліч озер, які значаться в кадастрових планах 1970-х рр., але на яких нині зведені будинки".
Змусити київську владу оформити паспорти Держекоінспекції не під силу, відповідь у влади одна: на оформлення документів немає коштів. Хоча при бажанні на паспортизацію можна було б направити кошти, зароблені на оренді водних об'єктів і земель.
Зараз із ініціативи Держекоінспекції законність діяльності "Плесо" розглядають члени слідчої комісії Верховної Ради з вивчення діяльності КМДА.
У Держводгоспі стверджують, що якщо Київрада не скасує своє рішення, вони звернуться в суд. Але, з огляду на швидкість розгляду справ у судах, можна припустити, що "Плесо" виграє головний ресурс: час. Який в наближенні курортного сезону дорого коштує.
Наталія Ковалевська
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
