2308
Диво голодування
— Кредит&Депозит
Корпоративні клієнти банків страждають від кредитного голоду, тоді як Нацбанк рапортує про майже рекордний приріст кредитування економіки в гривні
Бувальщина чи небилиця
Не секрет, що вітчизняний бізнес уже майже півроку змушений обходитися без банківського кредитування. Багато експертів кредитним голодом почасти пояснюють стрімке падіння ВВП країни, а також роблять невтішні прогнози щодо найближчих перспектив. “У 2004 р. кредитування зупинилося на три місяці, і в результаті темпи зростання економіки сповільнилися у п'ять разів - з 12,5% до 2,5%. Ми не кредитуємо вже півроку”, - проводить паралелі Олександр Савченко, заступник голови НБУ.
Чиновник вважає, що якщо ситуація із кредитуванням не зміниться, падіння ВВП за рік перевищить 20%. Колишній заступник голови НБУ Сергій Яременко прогнозує зниження цього показника навіть до 35%. А за даними Президента України Віктора Ющенка, у січні-лютому поточного року цей показник уже встиг упасти на 25-30% у річному вимірі.
У той же час офіційна статистика НБУ не підтверджує існуючу думку про повну “заморозку” кредитування банками юридичних осіб. Так, за даними Нацбанку, за підсумками лютого 2009 р. кредитний портфель банків юрособам у гривні приріс на 8,3 млрд грн. - до 232 млрд грн. Для порівняння: у докризові місяці 2008 р. цей показник був перевищений усього один раз - у березні заборгованість юросіб у гривні збільшилася на 11,6 млрд грн.
Портфель валютних кредитів у лютому 2009 р. продовжив зменшуватися, цього разу стиснувшись на $1 млрд - до $29 млрд. Не варто забувати, що приріст портфеля - це різниця між нововиданими кредитами і погашеними позиками з боку клієнтів. Тобто навіть скорочення кредитного портфеля за підсумками певного періоду не означає, що кредити не видавалися зовсім - просто обсяг погашень був більшим, ніж розмір видач. У зв'язку з цим підкреслимо, що, відповідно до статистичного бюлетеня НБУ, у лютому корпоративний сектор одержав кредитів майже на 65,7 млрд грн. Для порівняння: приблизно такий обсяг видачі кредитів спостерігався задовго до кризи - у травні 2008 р.
Факти надання нових кредитів підтверджуються і повідомленнями у пресі як від банків, так і від їхніх позичальників. Так, у березні “БМ Банк” відкрив непоновлювану кредитну лінію у розмірі 18 млн грн. ТОВ “Глобинський м'ясокомбінат”, що входить у п'ятірку найбільших м'ясокомбінатів країни. “Ми не зупиняли кредитування юросіб повністю. Просто більш жорстко підходили до оцінки фінансового стану позичальників і висували підвищені вимоги до забезпечення.
Тому кредитна активність об'єктивно знизилася. Якщо торік наш кредитний портфель виріс у 1,5 рази, то на цей рік ми запланували приріст усього на рівні 6-10%”, - пояснює Віталій Ломакович, голова правління “БМ Банку” .
23 березня харківський Мегабанк надав компанії “Мегаінвестбуд” кредит на 40 млн грн. терміном на один рік під 29% річних. Ще 29,5 млн грн. на аналогічних умовах цей банк видав компанії “Харківське автотранспортне підприємство 16330”. Цікаво, що кредити видають навіть банки, які нещодавно звернулися до держави за допомогою у рекапіталізації. Зокрема, Укргазбанк 3 березня відкрив кредитну лінію Краматорському металургійному заводу ім.Куйбишева (Донецька обл.) на 50,5 млн грн. Примітно, що процентна ставка за позикою склала всього 15% річних, тоді як середня ставка залучення депозитів перевищує 20% річних. А за даними НБУ, середньозважена ставка за гривневими кредитами у лютому склала 29,8% річних. Більше того, за підсумками лютого, Укргазбанк увійшов у Топ-10 банків, що найбільш активно наростили кредитування юридичних осіб. “Цей кредит уже закрився. І взагалі, що таке приріст у 92 млн грн.? Пояснення цьому (зростання портфеля) є зовсім логічне, але я не готовий його давати”, - заявив Єгор Русин, заступник голови правління Укргазбанку. До речі, на початку березня в цей банк був уведений куратор від НБУ.
Передовики
За даними Асоціації українських банків, у лютому портфель кредитування корпоративного сектора приростили 43 банки. Найбільш активно бізнес кредитували держбанки - Укрексімбанк і Ощадбанк. Несподівано у цьому списку опинився і Дельта-Банк, що ще зовсім нещодавно спеціалізувався винятково на дрібнороздрібному кредитуванні населення. Тепер же кредити корпоративним клієнтам становлять майже 25% усього кредитного портфеля цієї фінустанови. “Ми трохи відійшли від стратегії спеціалізованого монобанку, зараз займаємося диверсифікованістю активів і пасивів, кредитуємо підприємства зі стійкими грошовими потоками”, - розповідає Микола Лагун, голова наглядової ради Дельта-Банку . Цікаво, що швидкими темпами кредитування прирощують деякі дрібні банки. Наприклад, “Національний Стандарт” за лютий збільшив портфель на 38%, а банк “Столичний” - майже вдвічі. У той же час практично всі лідери ринку кредитування юридичних осіб, навпаки, згортають свої кредитні портфелі.
Якщо вірити статистиці Нацбанку, за підсумками лютого найбільше виросла кредитна заборгованість у гривні перед банками у приватних корпоративних клієнтів (+4 млрд грн.), для державних підприємств аналогічний показник склав 2,6 млрд грн. Ще на 1,5 млрд грн. збільшилася заборгованість фінансових компаній - кредитних спілок, лізингових компаній і т.д. Аналізуючи приріст кредитного портфеля за галузями, відзначимо, що він спостерігався тільки у будівництві (+2,2 млрд грн.) і торгівлі (+4,8 млрд грн.). При цьому левова частка нововиданих кредитів була спрямована у поточну діяльність, тобто на поповнення обігових коштів. У той же час самі банкіри говорять, що кредитують корпоративних клієнтів найчастіше тільки в межах кредитних ліній, відкритих ще до кризи.
“Ми підтримуємо існуючих клієнтів, нові кредити видаються вкрай рідко, і мова йде переважно про овердрафти (до речі, самі клієнти банків стверджують, що не можуть одержати овердрафт)”, - говорить Ярослав Колесник, голова правління банку “Форум”. Погоджується з колегою і Дмитро Гриджук, голова правління банку “Хрещатик”: “Ми працюємо тільки за овердрафтами і діючими кредитними лініями. Видавати кредити під нові проекти зараз немає можливості. Якщо ситуація із джерелами фондування не вирішиться, то під кінець року кредитування корпоративного сектора зникне повністю, адже строки кредитних ліній, відкритих до кризи, минуть”. Показово в цьому зв'язку те, що нещодавно Київська міськдержадміністрація заявила про намір взяти кредит у розмірі 1,2 млрд грн. у банку “Хрещатик”, однак Гриджук запевняє, що офіційного звернення від київської влади із цього приводу поки не надходило.
У свою чергу, корпоративні клієнти скаржаться на нестачу кредитних ресурсів. “Банки надають овердрафти найчастіше під заставу, при цьому всі рішення приймаються у центральному офісі, справи розглядаються дуже довго”, - розповідає В'ячеслав Кондрашов, заступник директора з логістики і фінансів ТОВ “Карапуз” Він відзначає, що у зв'язку з подорожчанням імпортних аналогів (через девальвацію) попит на продукцію його підприємства підвищився. Однак нестача обігових (кредитних) ресурсів гальмує зростання обсягів продажів. “Нові кредити не видаються. Наскільки я знаю, у деяких компаній навіть овердрафти забирають. Якщо так буде тривати і далі, серйозно впадуть обіги бізнесу”, - попереджає Лариса Богатько, генеральний директор ПІІ “Ітрако”. Інформація про зникнення овердрафтів підтверджується офіційною статистикою НБУ. З 65 млрд грн. кредитів, виданих банками юрособам у лютому, тільки 7 млрд грн. припадають на овердрафт.
Варто відзначити, що учасники ринку припускають, що офіційна статистика щодо кредитування не відображає реалій ринку - адже нібито видані кредити найчастіше не є такими. “Кредитування дуже зручно використовувати для виведення менеджментом і власниками грошей з умираючих банків. Такі кредити, хоч і відображаються у статистиці, але до реального бізнесу не доходять”, - говорить замголови великого банку, що побажав залишитися неназваним. Дійсно, минулого тижня працівники Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України розкрили велику аферу майже на 75 млн грн., що здійснили працівники одного з банків Києва. Вони робили підробку в кредитній документації і видавали кредити неіснуючим компаніям.
Відлига
Минулого тижня керівництво Промінвестбанку заявило, що ПІБ разом з материнською структурою - російським Зовнішекономбанком - найближчим часом має намір направити на кредитування вітчизняної економіки $500 млн. При цьому вже зібраний портфель кредитних заявок на $300 млн. Цікаво, що Промінвестбанк збирається активно видавати нові кредити, незважаючи на значні обсяги проблемних кредитів. “Ці два процеси (видача нових позик і робота із проблемною заборгованістю) повинні протікати паралельно, інакше банк не зможе працювати прибутково. Крім того, у нас є клієнти, які залишилися в банку і працюють нормально. Вони не можуть чекати, поки ми будемо розбиратися з “поганим” портфелем - їм потрібні ресурси”, - говорить В'ячеслав Юткін, перший заступник голови правління Промінвестбанку. За його словами, банк буде фінансувати клієнтів, що працюють у тісній кооперації з російськими компаніями. При цьому фінансова підтримка буде надаватися як у вигляді кредитів, так й у формі банківських гарантій і акредитивів. Більше того, ПІБ має намір зманювати клієнтів інших банків. “Безумовно, я б злукавив, якби сказав, що ми будемо кредитувати тільки клієнтів ПІБа. Користуючись дефіцитом кредитних ресурсів, ми почнемо залучати і клієнтів інших банків”, - зізнався Юткін.
Банкіри, опитані Бізнесом, запевняють, що зможуть відновити кредитування економіки тільки після припинення відтоку депозитів з банківського сектора. Офіційної статистики за березень ще немає. Однак минулого тижня Ігор Шумило, виконавчий директор НБУ, заявив, що “відтік вкладів уже практично припинився”. Ярослав Колесник підтверджує його слова:“За свій банк можу сказати, що відтік депозитів мінімальний і вже спостерігається невеликий приріст. Якщо тенденція продовжиться, то активізацію кредитування можна чекати вже через пару-трійку місяців”. А от Ломакович настроєний більш скептично: “Поки це тільки заяви, звичайно, вони позитивно впливають на очікування ринку, але не більше того”. Банкіри відзначають, що припинення відтоку ресурсів - це необхідна умова поновлення кредитування, але далеко не достатня.
Справа в тому, що багато корпоративних клієнтів зазнають серйозних труднощів з обслуговуванням кредитів, особливо валютних. Хоча, за даними НБУ, на початок березня проблемна заборгованість за кредитами юридичним особам склала всього 3,2% від портфеля. Проте деякі банкіри зізнаються, що цей показник, залежно від банку, досягає 10-30%. Тому вони зараз активно працюють над реструктуризацією проблемної заборгованості. “Достатньо клієнтів мають потребу в реструктуризації кредитів. При цьому в корпоративному секторі цей процес набагато складніший і більш витратний, ніж при роботі з населенням, де пропонуються стандартні програми. Тут же потрібний виключно індивідуальний підхід”, - пояснює Ярослав Колесник.
Банкір - про показники
Павло Крапівін , заступник голови правління банку “Контракт”
- Солідні показники НБУ щодо кредитування юридичних осіб можна пояснити наступними факторами. По-перше, банки активно проводять реструктуризацію заборгованості. Найчастіше ці процедури передбачають рефінансування кредитної заборгованості (перекредитування), що оформлюється у вигляді нових кредитів (хоча загалом такими не є) і, відповідно, відображається у статистиці.
По-друге, вплив роблять значні обсяги нових кредитів, видаваних держбанками держпідприємствам: НАК “Нафтогаз України”, можливо - “Укртелекому”, “Енергоатому”, іншим підприємствам ПЕК. По-третє, кредитування приватних корпоративних клієнтів також не припинилося повністю - бідно, але йде. Цілком можливо, що маленькі банки можуть видавати кредити, зокрема й інсайдерам, за рахунок коштів, що надійшли від акціонерів у статутний фонд. Тобто акціонери збільшили капітал, але відразу забрали ці гроші у вигляді кредитів.
Це досить розповсюджена практика у нашій країні. Але є також випадки, коли кредитування акціонерів економічно виправдане. Тобто операції з кредитування інсайдерів, загалом, можуть бути як виведенням активів, так і відносно безризиковим кредитуванням “своїх”. Все залежить від мети, при цьому інструмент той самий - кредит.
Фінансист - про діалог
Андрій Павлушин, фінансовий директор компанії “Ілта”
- Нових кредитних ліній банки зараз практично не відкривають. Це не дивно, адже навряд чи зараз є бізнеси, де все йде гладко і ризики мінімальні, за винятком хіба що підприємств харчової промисловості. До того ж зовсім не зрозуміла ситуація із заставами. Банкіри не знають, за якою вартістю їх оцінювати.
За моєю інформацією, з 20 заявок на кредитування банки задовольняють одну-дві - не більше. Овердрафт як продукт практично зник із кредитного ринку (хоча банкіри стверджують інше, див. праворуч). Один з найбільших банків припинив надавати таку послугу нашій компанії. Мотивували тим, що банківські скарбники утрудняються встановити процентну ставку, оскільки вартість міжбанківських ресурсів непередбачувана. На зміну овердрафтам приходять кредитні лінії строком не більше одного місяця під 30% річних.
У той же час банки досить охоче погоджуються на реструктуризацію кредитів. Кому зараз потрібна застава, нехай недобудований будинок, старі автомобілі або акції підприємства, які нічого не коштують. Банкам потрібні “живі” гроші, питання ліквідності - основне. Тому головне - вести з банкірами чесний діалог, відповідати на питання і дзвінки, не зникати. Якщо виникає ситуація, що 1-го числа немає можливості заплатити черговий платіж за кредитом, то про це потрібно попереджати банк не 31-го, а хоча б числа 20-го.
Дмитро Гріньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
