7998
З речами на вихід
— Казна та Політика
Незважаючи на цілком прийнятну офіційну статистику, вітчизняний ринок праці продовжує котитися в прірву. Так і не дочекавшись обіцяного оптимістами "дна" кризи, підприємства знову почали чистити штатні розклади. Причому, як і під час першої хвилі скорочень, основного удару знову було завдано промисловим регіонам, лише зрикошетивши депресивними областями.
До осені без роботи ризикує опинитися кожен третій фахівець, що істотно підсилить конкуренцію за вакансії і активізує трудову міграцію.
Третина країни на дивані
Вітчизняні підприємства знову змушені скорочувати персонал. За даними Федерації профспілок України, на сьогоднішній день без роботи залишилися не менш 3 млн наших співгромадян, що майже вдвічі перевищує показники початку року. Завідувач відділом з питань зайнятості ФПУ Богдан Оверковський додає, що ще не менш 2 млн українців перебувають у відпустці за свій рахунок, а кожен п'ятий - працює за графіком, тобто реальні показники безробіття ще вищі. Причому криза на ринку праці досить далека від обіцяного "дна", якого країна, за прогнозами аналітиків, повинна була досягти ще у березні.
У Федерації профспілок очікують, що вже до осені без роботи залишаться не менше 5-7 млн чоловік (всього в Україні 21 млн працездатного населення). Настільки песимістичні прогнози експерти підкріплюють показниками вітчизняної економіки. З початку року обсяги виробництва в машинобудуванні знизилися на 56%, у металургії - на 46%, у хімічній промисловості - на 42%. Загальне падіння промислового виробництва склало 25%. "Відповідно знижується і потреба підприємств у робочій силі", - констатують в інформаційно-аналітичному відділі федерації.
Хоча державні чиновники називають оптимістичніші цифри. За даними Міністерства праці та соціальної політики, станом на 1 березня в Україні зареєстровані трохи більше 900 тис. безробітних, а кількість фахівців, що перебувають у вимушених відпустках, порівняно з лютим знизилася вдвічі - до 570 тис. Про зменшення армії безробітних рапортують і на місцях. Перший заступник директора Кримського центру зайнятості Ігор Воробйов стверджує, що станом на 1 березня у них на обліку стояли 30 тис. незайнятих громадян, а на 1 квітня - уже майже на 1 тис. менше.
"У листопаді до нас щодня зверталися не менш 230 чоловік, у січні - 200, у лютому - 60, а в березні - до п'яти кримчан", - констатує Воробйов, додаючи, що знизився й конкурс на одну вакансію - з десяти до восьми чоловік.
У Луганськом центрі зайнятості говорять усього про 3 тис. безробітних, для яких нібито існує більше 1 тис. вакансій. У Харківському центрі зайнятості зафіксували 51 тис. безробітних, що становить 2,9% працездатного населення (торік - 2,1%). Але місцеві чиновники визнають, що ще близько 25 тис. чоловік працюють усього кілька днів на тиждень або перебувають у відпустках за свій рахунок і, якщо ситуація у вітчизняній економіці не покращиться, мають всі шанси поповнити армію безробітних.
Богдан Оверковський з Федерації профспілок пояснює істотні розбіжності в їх підрахунках і офіційних даних тим фактом, що з метою економії виплат держава посилила правила реєстрації безробітних. У лютому урядовою постановою центрам зайнятості заборонили ставити на облік селян, які мають у своєму розпорядженні земельні наділи площею від 25 соток. "Традиційно ж у структурі незайнятого населення 50% становили саме сільські жителі", - говорить експерт. А наприкінці березня Кабмін прийняв постанову, яка дозволяє центрам зайнятості позбавляти статусу безробітного і, відповідно, виплати допомоги з безробіття громадян, які двічі відмовилися від участі в загальних роботах.
З огляду на те, що останнім дозволено проводити до 180 днів на рік, а рівень їх оплати традиційно низький, можна припустити, що відмовників буде чимало. Аналітики також додають, що багато українців не поспішають на біржу, зневірившись у ефективності державної допомоги.
"Влітку населення спробує заробити на присадибних ділянках, сезонних роботах, і в рекреаційних зонах - на курортниках. І тільки до осені знову кинуться на біржі", - вважає Воробйов.
Вантажники - праворуч, кухарі - ліворуч
У базі Державної служби зайнятості на сьогоднішній день налічується близько 84,5 тис. вакансій. Більшість із них розраховані на слюсарів, токарів, фрезерувальників, електромонтерів, мулярів, некваліфікованих робітників, хоча останнім часом з'явився попит також на менеджерів з продажів і IT-фахівців.
Але в кожному регіоні свої особливості. Приміром, у Криму як і раніше є робота для будівельників, обслуговуючий персонал у готелі, кухарів, офіціантів. У Луганську потрібні швачки, електрозварювачі, слюсарі, підсобні робітники. У Кіровограді, Полтаві, Вінниці є заявки на працівників харчових підприємств, технологів і сільхозробітників. У Західній Україні лідирують пропозиції від компаній, що працюють у сфері послуг. Експерти не виключають, що, витративши останні заощадження, співгромадяни візьмуть цю інформацію на озброєння і почнуть колесити в пошуках роботи всією країною.
Втім, навіть непосидючим шукачам знайти вакансію буде складно. Адже на кожне робоче місце у різних регіонах претендують від шести до 72 чоловік. Судячи з офіційної статистики, найкращою є ситуація у промислових регіонах: Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській і Харківській областях. Найбільш проблемні - західні області, зокрема Івано-Франківська і Хмельницька, де конкурс шукачів становить 72 і 55 чоловік на місце відповідно.
Регіони, що традиційно вважаються депресивними (Кіровоградська, Вінницька, Херсонська обл.), "бовтаються" посередині: на одне робоче місце тут претендують 20-30 безробітних.
Але в реальності ситуація чи не прямо протилежна. Великі промислові підприємства дійсно подали в лютому в центри зайнятості певну кількість вакансій, однак на сьогоднішній день практично всі вони заморожені, хоча поки і не знімаються із пропозиції. Паралельно компанії вже почали або готують скорочення штатних співробітників. Наприклад, у середині березня Алчевський металургійний комбінат попередив про плановане скорочення близько3 тис. із працюючих зараз 17 тис. фахівців. В ІСД необхідність скорочення штату пояснюють станом, що погіршився, на ринку: якщо в лютому попит на продукцію комбінату тимчасово оживився, то зараз знову спостерігається спад, що, зважаючи на все, може виявитися затяжним.
З тих же причин до кінця весни ризикують стати безробітними й близько 4 тис. співробітників "Азовмашу", що становить майже 20% штату підприємства. За даними Дніпропетровської міськради, уже у квітні в місті очікуються масові звільнення, у результаті яких на ринок праці будуть викинуті близько 15 тис. чоловік, а загальна кількість безробітних досягне 40 тис. (а це 10% працездатного населення міста).
У традиційно депресивних регіонах ситуація трохи краща. Харчові підприємства, які годують ці області, теж скорочують обсяги виробництва, хоча й не так різко, як промисловці: з початку року молочні та мясопереробні комбінати знизили обіги на 15-20%, а кондитерські та хлібобулочні - на 5-10%. Відповідно, поки скорочення торкнулися не більше 10% штатних співробітників цих компаній.
У західних регіонах України ситуація неоднозначна. Незважаючи на заяви чиновників про велику армію безробітних і мізерний список вакансій, доходи місцевого населення залишаються досить високими. За даним ФПУ, близько 5-7 млн наших громадян, насамперед із західних регіонів, продовжують працювати за кордоном. Минулого року вони переказали родичам в Україну $8,5 млрд. Зараз ці кошти виявилися непоганою підмогою для тих, хто змушений повертатися на батьківщину - в Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській областях зростає кількість дрібних підприємців, що вкладають гроші в сферу послуг і торгівлю.
Втім, хмари згущаються і над цими областями. Аналітики Федерації профспілок прогнозують, що повернення, яке почалося, заробітчан на малу батьківщину незабаром набере лавинотворчий характер. Адже все більше країн натякають нашим співвітчизникам, що більше не мають наміру забезпечувати їх роботою. До Болгарії, Іспанії та Італії минулого тижня приєдналася Чехія, яка офіційно заявила про припинення видачі робочих віз громадянам України, Молдови, В'єтнаму і Монголії. На сьогоднішній день у цій країні працює близько 90 тис. українців, які, не зумівши продовжити візи, повернуться на батьківщину протягом найближчих трьох місяців.
"Загальна ж кількість мігрантів, які до осені приїдуть додому, досягне 2 млн чоловік", - прогнозують експерти.
Така величезна армія зайвих працівників ще більше підсилить тиск на ринок праці, який стрімко скорочується, та призведе до жорсткості конкуренції за ще збережені робочі місця. Втім, більшість заробітчан не мають наміру довго затримуватися на батьківщині й планують із першою ж нагодою знову податися на заробітки.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
