2782
Імпорт інфляції
— Казна та Політика
Погіршення торговельного сальдо підштовхуватиме курс гривні донизу. Перспективи зростання експортної виручки українських компаній поки що залишаються неясними.
У лютому сальдо зовнішньої торгівлі залишилося додатним - експорт товарів і послуг перевищив імпорт на $95 млн. Однак порівняно з попереднім місяцем профіцит значно скоротився - у січні він досягав $437 млн (дані НБУ). Погіршення сальдо відбулося за рахунок різкого збільшення ввозу закордонних товарів - на 33,5% (порівняно із січнем). При цьому експорт товарів з України зріс лише на 10,3%.
Основна причина збільшення імпорту - відновлення поставок російського газу. "У січні протягом майже трьох тижнів Росія не поставляла газ в Україну", - пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор дослідницького центру "CASE Україна". Серед інших можливих причин збільшення ввозу закордонної продукції - зростання активності імпортерів перед впровадженням 13% мита на деякі товари, яке почало діяти 6 березня (хоча з 25 березня майже на всі з них, крім автомобілів і холодильників, мито було скасовано).
Погіршення зовнішньоторговельного сальдо - тривожна ознака, заявив керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. Зменшення профіциту може бути наслідком того, що здешевлення гривні було недостатнім. Стрімке падіння курсу національної валюти в жовтні–січні призвело до значного скорочення імпорту товарів (приміром, у січні–лютому він зменшився на 52,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
У січні сальдо зовнішньоторговельного балансу стало додатним уперше з 2005 року, а виниклий профіцит дав змогу частково компенсувати відплив капіталу з України (від’ємне сальдо фінансового рахунку платіжного балансу в січні становило $2,3 млрд, у лютому - $2,2 млрд).
Однак якщо профіцит зовнішньої торгівлі залишиться невеликим або навіть знову перетвориться на дефіцит, у Національного банку рано чи пізно забракне резервів, щоб компенсувати виведення капіталу й підтримувати курс гривні. Відплив коштів триватиме ще довго: по-перше, українським компаніям і банкам доводиться віддавати взяті за кордоном кредити, а по-друге, підприємці і приватні особи "конвертують" свої капітали та заощадження через нестабільність банківської системи.
За оцінкою НБУ, у лютому сума готівкової валюти поза банками збільшилася на $2,05 млрд. Перспективи зростання експортної виручки українських компаній поки що залишаються неясними. Тому курс гривні може знову знизитися, а швидкість зниження залежатиме від отримання кредиту МВФ, що поповнить валютні резерви Нацбанку.
Можливо, значне збільшення імпорту в лютому пов’язане з тим, що гривня недостатньо подешевшала до валют країн - основних торговельних партнерів. З 1 вересня 2008 року по 26 березня українська грошова одиниця втратила 44% вартості до долара, але до євро вона подешевшала тільки на 37%, до російського рубля - на 21%, до білоруського рубля - на 23%, до польського злотого - лише на 15,4%.
На думку Валерія Литвицького, подальше зниження курсу гривні є небажаним. "Перевага, яку девальвація надає експортерам, нівелюється подорожчанням імпортної сировини, енергоносіїв і комплектуючих. Зростають внутрішні ціни виробників. Дошкуляє й споживча інфляція", - вважає він. Швидше за все, ця заява означає, що крім витрати резервів і кредиту МВФ, НБУ застосовуватиме й інші інструменти для підтримання гривні, насамперед - скорочення гривневої грошової маси. Однак, як довго Нацбанк зможе проводити політику, неясно.
"Ми бачимо, що багато країн девальвують національні валюти, намагаються підтримати своїх виробників. Зараз цілком реальним є ризик світової гонки девальвації. Запуск такого процесу може стати для світової економіки й світової торгівлі не менш небезпечним, ніж прямі протекціоністської заходи", - заявила міністр економічного розвитку й торгівлі Росії Ельвіра Набіулліна.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
