Незвичайна міць
Іншим шляхом
Поки приватизацію стратегічних об'єктів блокують Президент (який заборонив її торішнім Указом №200 до прийняття “Програми приватизації на 2009-2013 р.” і Закону про Фонд держмайна) і народні депутати України (які не можуть прийняти ні того, ні іншого, ФДМ та Кабмін намагаються урізноманітнити приватизацію нестратегічних об'єктів. Фонд і уряд мають намір із середини поточного року активно розпродавати держпідприємства із земельними ділянками, на яких вони розташовані.
За підрахунками фахівців ФДМ, від продажу таких об'єктів цілком можна виручити в 2009 р. 1,28 млрд грн. Нагадаємо: 6 лютого 2008 р. Кабмін розпорядженням №248-р затвердив до продажу в 2008 р. перелік з держпакетів 14 підприємств разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Однак торік не був проданий жоден із цих об'єктів, і майже всі вони перекочували в список на продаж у 2009 р. (затверджений розпорядженням Кабміну №1517-р від 03.12.08 р.). Не вдостоїлися честі бути проданими в 2009 р. лише два підприємства з 14: ВАТ “Закарпатський завод “Електроавтоматика” (до продажу пропонувався держпакет розміром 94,53%) і ВАТ “Науково-виробничий комплекс “Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського” (93,07%). Не внесли ці об'єкти в перелік невипадково: проти їхньої приватизації категорично налаштований Президент України Віктор Ющенко.
Втім, і дюжину, що залишилася, продати буде нелегко: досвіду реалізації об'єктів разом із землею у ФДМ практично немає. Був приватизований лише один такий лот (16 листопада 2007 р.): будинок колишнього гуртожитку і 1060,28 кв.м землі, які перебували на балансі ВАТ “Зелений Гай”, продали за 108 тис.грн. самому ВАТ “Зелений Гай”.
Тому з метою підготовки до масштабного розпродажу “заземлених” підприємств фахівці Фонду написали відразу два проекти постанови Кабміну: “Про затвердження Порядку продажу об'єктів, що підлягають приватизації разом із земельними ділянками державної власності” та “Про затвердження Порядку внесення земельної ділянки в статутний капітал акціонерного товариства”. Документи, доопрацьовані з урахуванням зауважень міністерств і відомств, кілька разів вивішувалися для суспільного обговорення на сайті приватизаційного відомства, однак зауважень, як стверджують у ФДМ, так ніхто і не надіслав. “Тому найближчим часом вони будуть передані на затвердження в Кабмін”, - повідомили Бізнесу у ФДМ. Однак навіть прискорене прийняття цих проектів, ціль яких чітко виписати процедури здійснення землевпорядних робіт, порядок оцінки земельних ділянок і механізм внесення земельних ділянок у статутні капітали господарчих товариств із держчасткою, навряд чи дозволить у запланований Фондом термін провести приватизацію.
Тимчасові труднощі
Відповідно до Земельного кодексу України і Закону “Про приватизацію державного майна”, продажу земельних ділянок повинні передувати підготовка землевпорядної документації на них та їх експертна грошова оцінка. Так що підготовчі роботи до продажу об'єктів із землею лише частково залежать від самого Фонду держмайна, адже землевпорядною документацією, згідно з тим же Земельним кодексом, займаються органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації. Екс-глава ФДМ Валентина Семенюк-Самсоненко одноразово скаржилася, що в результаті “неправомірних дій (бездіяльності) органів місцевого самоврядування” блокується підготовка до продажу об'єктів приватизації із земельними ділянками. Тимчасовий наступник Валентини Петрівни в.о. голови Фонду Дмитро Парфененко (що підписав обидва вищезгадані проекти) упевнений, що місцеву владу необхідно поставити у жорсткі часові рамки, щоб оформлення землевпорядної документації не затягувалося. У проекті постанови Кабміну “Про затвердження Порядку продажу...” місцевим держорганам виділяється всього десять днів на надання земельно-кадастрової і технічної документації із землевпорядження і визначення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості); видачу довідок з технічної документації про нормативну грошову оцінку і надання інформації про наявність заборон на продаж, сервітутів і обмежень прав на земельні ділянки. За додаткові двадцять днів ці ж органи повинні забезпечити проведення державної землевпорядної експертизи ділянок, що готуються на продаж, а ще за десять - виготовити технічні паспорти на цю землю.
Фонд, відповідно до проекту “Про затвердження Порядку продажу...”, після одержання технічного паспорта земельної ділянки зможе ухвалити рішення щодо продажу об'єкта із землею і визначити оцінювача об'єкта аукціону. “Оцінка землі займе ще приблизно місяць”, - відзначає Артур Скрипник, адвокат юридичної групи YLC. У цілому виходить, що для підготовки “заземленого” об'єкта до продажу знадобиться не менше 70 днів. Сам же приватизаційний конкурс із продажу об'єктів із земельними ділянками відповідно до проекту може відбутися лише після того, як Фонд внесе земельні ділянки в статутні капітали цих товариств.
Процедурні нюанси
Для врегулювання процедурних питань фахівці приватизаційного відомства розробили проект постанови Кабміну “Про затвердження Порядку внесення...”. Відповідно до документа земельні ділянки можуть вноситися в статутні капітали акціонерних товариств у такий спосіб. Оцінена земельна ділянка, грубо кажучи, спочатку продається госптовариству. Для його придбання госптовариство проводить додемісію акцій, номінальна вартість якої відповідає оцінній вартості земельної ділянки. Після чого всі акціонери товариства викуповують пропорційно своїм пакетам ці акції. Держава ж, як акціонер, нічого не викуповує, оскільки сама ж і вносить земельну ділянку в статутний капітал.
Але фахівці нагадують, що не кожну земельну ділянку можна внести в статутний фонд товариства. “Наприклад, землі сільгосппризначення не можуть бути внесені в статутний фонд”, - стверджує президент юридичної фірми “ЮС Новіс” Олексій Маловацький.
Але є й інші проблеми. Відповідно до вітчизняного корпоративного законодавства, рішення про додемісію приймають загальні збори акціонерів товариства. Тільки якщо корпоративні права держави в акціонерному товаристві становлять 100% статутного капіталу, додемісія, а значить, і внесення земельної ділянки в статутний капітал цього товариства здійснюється наказом держоргану, керуючого акціями. “У цьому випадку Фонд одноосібно виконує функції вищого органу товариства і може приймати рішення без проведення загальних зборів”, - відзначає Скрипник. Самостійно ФДМ зможе провести цю процедуру лише для п'яти підприємств зі списку: ВАТ “Завод “Червоний промінь” (Луганська обл.), ВАТ “Київський мотоциклетний завод”, ВАТ “Завод “Маяк” (м.Київ), ВАТ “Холдингова компанія “Краян” (м.Одеса) і ВАТ “Гайворонський тепловозоремонтний завод” (Кіровоградська обл.).
Щоб здійснити додемісію на інших підприємствах, Фонду необхідно буде провести загальні збори акціонерів. І тут можуть початися проблеми. По-перше, приватизаційне відомство не вкладеться у свій графік продажів, тому що процедура проведення загальних зборів вимагає часу (плюс до 70 днів на підготовку земельної документації потрібно додати ще 60 днів). Відповідно до Закону “Про акціонерні товариства” (набуває чинності 29 квітня поточного року), письмове повідомлення про збори і порядок денний повинні бути направлені акціонерам персонально не пізніше, ніж за 30 днів до дати їх проведення. А від дати публікації оголошення про конкурс до самого конкурсу повинно минути ще не менше 30 днів.
По-друге, за законодавством, загальні збори АТ вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяли участь більше 60% акціонерів. Фонд же самостійно зможе зібрати кворум лише на трьох із семи підприємств, що залишилися. А із цих трьох лише на ВАТ “Юність” ФДМ зможе без проблем продавити рішення про збільшення статутного капіталу. Відповідно до п.5 ст.41 Закону “Про акціонерні товариства” таке рішення приймається більш ніж трьома чвертями голосів.
Імовірність же того, що на інших підприємствах акціонери захочуть проводити додемісію, украй низька. До речі, згідно зі ст.66 Закону про АТ, власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством своїх акцій, якщо він зареєструвався для участі в загальних зборах і голосував проти збільшення статутного капіталу АТ. Примітно, що, відповідно до проекту постанови Кабміну “Про затвердження Порядку внесення...”, у випадку відмови акціонера від викупу його частки в додемісії належні йому додаткові акції “розподіляються між іншими акціонерами, відповідно до розміру належних їм корпоративних прав товариства”. У цьому випадку частка незгодного акціонера буде розмита (і лише її він зможе на вимогу продати товариству), а на це навряд чи хтось погодиться.
За такого розкладу цього року ФДМ, у найкращому разі, зможе продати шість підприємств. Найбільш близькі до продажу ВАТ “Київський мотоциклетний завод” і ВАТ “Київський завод реле і автоматики”. 25 лютого 2009 р. Фонд держмайна обрав оцінювачів земельних ділянок, на яких розташовані ці підприємства. Експертну грошову оцінку двох ділянок Мотоциклетного заводу площею 258,528 тис.кв.м (нормативна оцінка - 228,204 млн грн.) і 3,379 тис.кв.м (4,719 млн грн.) проведо ТОВ “Міжнародна компанія “Імідж” (м.Київ). А ділянка на 36 тис.кв.м (нормативна оцінка - 36,721 млн грн.), на якій знаходиться Завод реле і автоматики, оцінить НП “Актив плюс” (м.Київ).
Ольга Андрущенко
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною