1658
Життя на лат
— Казна та Політика
Масові безладдя в Ризі, політична криза, ультиматум президента уряду і парламенту - такий результат стабілізаційного плану латвійського кабміну.
Найшвидше зростаюча економіка в ЄС дала збій, і наприкінці 2008 р. Латвія заявила про можливість дефолту. Від міжнародної ганьби країну врятував кредит МВФ у розмірі $10,5 млрд. Але домашні проблеми були ще попереду. План стабілізації економіки, розроблений урядом, викликав хвилю протестів: він передбачав підвищення податків, заморожування зарплат бюджетникам, скорочення витрат держустанов на 15% і відмову від індексації пенсій. З легкої руки опозиції на центральний майдан Риги 14 січня вийшло 10 тис. людей. Такої кількості мітингувальників за роки новітньої історії балтійські держави ще не бачили.
- У Латвії, на відміну від України, зібрати стільки людей дуже важко, - говорить Фокусу редактор відділу політики латвійського інтернет-порталу Delfi Марко Єрмак. - Народ досить стримано проявляє політичну активність, і якщо комусь вдається вивести на майдан 10 тис. - це великий успіх.
Спочатку люди в кращих традиціях подібних заходів співали народні пісні і слухали виступи політиків. Сутички з поліцією почалися пізніше, коли більша частина мітингувальників розійшлася. "Люди, які розбрелися по кав’ярнях, вже по телевізору побачили, що почалася бійка", - згадує учасниця мітингу Дар’я Кузнєцова.
На Домському майдані в центрі столиці безладдя влаштували не більше сотні людей. У будинок парламенту, міністерства фінансів та офіс найбільшого в країні банку "Парекс" полетіли кругляки, вивернуті із бруківки. З розповідей очевидців, муніципальна поліція до такого повороту подій виявилася не готова. Демонстранти, які розгулялися, перевертали поліцейські машини і громили вітрини. Навіть бійці спецпідрозділу "Альфа" якийсь час були збентежені. Але їм все-таки вдалося придушити бунт. У результаті зіткнень більше 40 осіб були поранені, 106 затримані.
- Я в цей час працювала, - розповідає Фокусу жителька Риги українка Лідія. - Та нічого особливого там не відбулося - юрба п'яних хуліганів побуянила, і все.
Милі сваряться
"І парламент, і уряд давно втратили зв'язок зі своїми виборцями", - заявив президент Латвії Валдіс Затлерс.
Останні соцопитування показують: парламенту та уряду довіряють менше 15% громадян. Це один з найнижчих показників у ЄС. Конкуренцію латвійським чиновникам можуть скласти хіба що їхні колеги з Литви, Болгарії та Греції. Перші тижні нового року і там видалися неспокійними: у Софії та Вільнюсі днями пройшли акції протесту, які також закінчилися сутичками з поліцією.
Після рішення президента Затлерса не обійшлося без популістських заяв - правляча Народна партія та опозиційні сили, представлені в Сеймі, висловилися за розпуск парламенту.
- Для Народної партії це досить несподіваний хід, тому що в неї дуже низький рейтинг, - говорить Єрмак. - Є ризик, що вибори їм не виграти. Але вони стверджують, що працювати в такій обстановці неможливо, тому що довіри населення до парламенту немає. Але ж сьогодні потрібно приймати непопулярні рішення. І це повинен робити парламент, якому народ довіряє.
SOS від бізнесу
Поки чиновники домовляються між собою, латвійський бізнес погрожує масовою несплатою податків і зупинкою підприємств.
"Ми будемо вимагати від уряду зниження до 10% податків на ті послуги і товари, які раніше обкладалися 5%, а сьогодні вже 21%, - заявила днями глава Латвійської конфедерації роботодавців Елліна Егле.
Якщо в працюючих у приватному секторі є свого роду профспілка, яку вони так несподівано знайшли в особі власного начальства, то держслужбовцям розраховувати на допомогу не доводиться.
До кінця 2009 року в системі латвійського держуправління буде ліквідовано 9,1% робочих місць. Це дозволить заощадити близько 11,36 млн. латів (16,2 млн. євро).
- Скорочення торкнулися практично всіх, - розповідає Фокусу пан Єрмак. - У грудні рівень безробіття досяг 7% і за місяць виріс на 1%. Кількість вільних робочих місць скоротилася на 82%. На одну вільну вакансію претендують 24 людини. Працівників звільняють не тільки держустанови, але й іноземні компанії, що працюють у Латвії.
За даними Єврокомісії, безробіття в країні до 2010 року виросте до 11,4%, ВВП в 2009-му скоротиться на 6,9%. Наступного року цей показник складе 2,4%.
І це після стрімкого економічного зростання минулих років, іноземних інвестицій, що хлинули в країну, які, у поєднанні з низькими зарплатами і кваліфікованою робочою силою перетворили не тільки Латвію, але і її сусідів - Естонію і Литву - у країни економічного бума. Трійцю за такі вражаючі показники охрестили Балтійськими тиграми. Економічна криза, що гримнула в 2008-му, загнала тигрів у кут.
Поки на загальному тлі підвищення податків уряд зробив послугу тільки готельному бізнесу. Спочатку піднявши податкову ставку більш ніж у чотири рази, чиновники вчасно спохватилися, адже туристичний бізнес давно став куркою, що несе для бюджету золоті яйця. Податки знизили, але ця соломинка навряд чи стане порятунком для галузі. У курортному місті Юрмалі вже виставлені на продаж сім готелів. Серед них відомі готелі і невеликі, так звані гостьові будинки, а також об'єкти, що вимагають реконструкції. Ціни чималі - від декількох сотень тисяч євро до 18 мільйонів.
"Витрати на утримання готелів не окупаються, - говорить власниця одного з готелів. - Вкладаю в нього, як у дірявий мішок, але нічого не одержую назад".
Через скорочення державних дотацій телекомпанії LTV, Латвія також хотіла відмовитися і від участі в "Євробаченні". Але на початку нового року вдалося знайти спонсорів - компанію Narvesen і банк Latvijas Krajbanka.
Іншим латати діри в бюджеті доведеться самим. За даними Латвійського об'єднання позичальників (LAKRA) у двохмільйонній країні близько 500 тисяч позичальників, кредитні зобов'язання яких становлять не менше 15 млрд. латів (21,4 млрд. євро). Представники LAKRA звернулися до уряду з відкритим листом, в якому звинуватили банки в припиненні фінансування вже початих проектів, односторонньому розриві договорів і вимогах погашати позики достроково. Тепер банкрутство загрожує 40 тисячам боржників, оскільки вони не в змозі розплатитися за кредитами. Ті, хто взяв гроші на іпотеку, можуть просто залишитися без житла. Позичальники порівнюють ситуацію із трагедією 40-х років минулого сторіччя, коли більше 19 тисяч латвійських родин покинули своє житло через репресії. Якщо не змінити латвійське законодавство, більша частина населення потрапить у сучасне рабство - довічну виплату боргів, стверджують у правлінні LAKRA. Це вдарить по і без того ослабленій економіці країни, після чого почнеться масова еміграція.
Але не всі налаштовані так песимістично.
- Я почуваю себе непогано, - говорить Фокусу українка Лідія. - У мене та у моїх знайомих є робота. Так, ми не їздимо на "Мерседесах", але в змозі сплатити рахунки. Нам є на що купити продукти, одяг, ми можемо дозволити собі з'їздити у гості до України. Криза скрізь, але хто хоче працювати, той працює.
Ультиматумом по кризі
Президент Латвії Валдіс Затлерс пообіцяв розпустити Сейм, якщо не будуть прийняті поправки до конституції. Глава держави також висунув низку вимог уряду. До 31 березня парламентарії і чиновники повинні:
1. Дати виборцям право розпускати Сейм (латвійський парламент обирається на три роки) і ініціювати дострокові вибори. Відповідно до сьогоднішньої Конституції це право належить президентові (який обирається Сеймом також на три роки).
2. Реформувати виборчу систему і відмовитися від принципу "локомотивів", коли кандидат балотується одночасно в декількох округах. Якщо він перемагає в двох-трьох, то в Сейм автоматично проходять наступні за ним за списком партійці. Президент вважає, що в такий спосіб у парламенті опиняються випадкові люди.
3. Розширити коаліцію і створити "уряд національної єдності", що об'єднав би всі партії.
4. Реструктуризувати чиновницький апарат і скоротити кількість міністерських посад.
5. Ввести в держапарат нові обличчя, що дозволить привести на міністерські посади молодих професіоналів, які будуть захищати інтереси Латвії усередині країни і за її межами.
6. Створити комісію з нагляду за витратою коштів, наданих МВФ.
7. Створити інтелектуальний центр, в якому опозиція і представники уряду зможуть генерувати ідеї для порятунку економіки і підготують довгострокову програму з виходу Латвії з кризи.
8. Обрати керівника антикорупційного бюро, яке недолюблюють багато політиків. На цю посаду претендують 16 людей, прем'єр повинен остаточно визначитися з кандидатурою і подати її на затвердження Сейму.
Яна Сєдова
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
