3915
Соціальне скидання
Після багаторічних роздумів парламент нарешті зважився реформувати систему державного соціального страхування. На останньому пленарному тижні Верховна Рада прийняла закон, яким заміняє платежі у фонди соцстраху єдиним соціальним внеском. За підрахунками Мінфіну, це дозволить роботодавцям щорічно економити на адміністративних витратах близько 1 млрд грн. Але це єдиний позитив, що залишився в законі від початкової здорової ідеї зменшити навантаження на фонд оплати праці, щоб вивести зарплату з тіні.
Ідея знизити навантаження на фонд оплати праці і спростити адміністрування платежів у фонди загальнообов'язкового державного страхування витала в урядових і депутатських колах всю останню п'ятирічку.
Відповідні положення містилися в передвиборних програмах практично всіх політичних сил, які є присутніми у нинішньому складі парламенту, оскільки їх реалізація дозволила б зменшити податковий тиск на роботодавців і відправити в минуле виплату кровно зароблених "у конвертах".
Однак втілення в життя настільки шляхетних планів просувалося зі скрипом. Законопроект "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" був прийнятий у першому читанні ще у квітні 2007 р., після чого про нього благополучно забули. Каменем спотикання, мабуть, став хронічний дефіцит Пенсійного фонду, через який про зниження страхових відрахувань не могло бути й мови.
Втім, розробникам документа вдалося красиво вийти із цієї ситуації. Новоспечений закон лише визначає правила сплати єдиного соціального внеску та обумовлює, що його розмір повинен диференціюватися залежно від небезпеки виробництва. Власне розмір платежу буде встановлений окремим законом. Скептики не виключають, що за нинішніх умов повального скорочення зарплат і зростання числа безробітних, що ще більше ускладнює наповнення фондів соцстраху, уряд може ініціювати збільшення загального платежу.
Спочатку революційна ідея істотно зменшити податкове навантаження на роботодавця і найманих співробітників при законодавчому оформленні зведена до мінімуму - до заміни чотирьох платежів (у Пенсійний фонд, на випадок тимчасової втрати працездатності, з безробіття і від нещасних випадків на виробництві) одним, адмініструвати який буде ПФ.
"Консолідація соціальних платежів для роботодавців, безумовно, великий плюс, оскільки вводиться єдина система постановки на облік, єдина база нарахування внеску, контролю над правильністю його нарахування і сплати. Також встановлюється єдиний період здачі звітності, проведення перевірок та оскарження їх результатів. Всі ці зміни спрощують процедуру сплати внеску, тим самим мінімізують адміністративні витрати роботодавця на спілкування із соціальними фондами і значно скорочують кількість можливих помилок при формуванні і сплаті єдиного внеску", - говорить управляючий партнер юридичної фірми "Можаєв і Партнери" Михайло Можаєв.
Однак за настільки незначні послаблення бізнесу доведеться дорого заплатити. Насамперед, документ розширює базу нарахування та утримання соціального внеску в порівнянні з чинними зараз правилами. А саме: після того як він набере чинності (це відбудеться після затвердження закону про розмір внеску), його платниками стануть фізособи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, у тому числі й працюють за спрощеною системою оподатковування. Законодавці не забули додатково навантажити і підприємства.
Зараз, незважаючи на сплату внесків до Фонду з тимчасової втрати працездатності, вони оплачують перші п'ять днів хвороби своїх співробітників із власної кишені. Відповідно до закону на цю суму лікарняних роботодавець повинен буде ще нарахувати і сплатити соціальний внесок.
При уважному прочитанні документа правознавці засумнівалися і в безумовному спрощенні адміністрування єдиного соціального внеску. За словами партнера аудиторської компанії "Коннов і Созановський" Євгенії Дербал, якщо підприємство виплачує співробітникам аванс, одночасно з цих сум доведеться сплатити і єдиний соціальний внесок. Таким чином, його сплата буде проводитися двічі на місяць, що, безумовно, зіграє на руку страждаючому від нестачі коштів Пенсійному фонду.
Але найбільш неприємне полягає в іншому: з ПФ, по суті, роблять перевірочного монстра та суттєво посилюють санкції до роботодавців, які неакуратно або не повністю з ним розрахувалися.
Інспектори Пенсійного фонду наділяються правом раз на рік проводити планову перевірку підприємств. Їх візити можуть бути і більш частими, оскільки кількість позапланових ревізій закон не обмежує. Більше того, законодавці щедро наділили перевіряльників із ПФ повноваженнями, якими можуть похвалитися хіба що співробітники правоохоронних органів. Вони зможуть вилучати в компаній будь-які документи, що підтверджують факт заниження заробітної плати та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок, а також ініціювати притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у виявлених порушеннях (вочевидь це не минеться керівникам і бухгалтерам).
Крім того, ревізори зможуть не тільки застосовувати фінансові санкції до порушників, але навіть ініціювати банкрутство особливо недбайливих платників. Ще одна перлина закону - рішення ПФ про нарахування пені і штрафних санкцій прирівняні до виконавчих документів, на підставі яких може проводитися примусове стягнення, якщо підприємство не захоче розраховуватися саме.
"Варто додати, що й іншим соціальним фондам залишили право проводити перевірки правильності використання страхових коштів", - доповнює Дербал.
Прописані в законі штрафні санкції - окрема історія. Платити доведеться буквально за все - починаючи від несвоєчасної постановки на облік платників єдиного соціального внеску і закінчуючи його несплатою при проведенні авансових платежів співробітникам.
"Та й самі розміри штрафів вражають. Так, пеня за неповну сплату внеску складе 0,1% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, або 36,5% річних, а штраф за фактом донарахування внеску за результатами перевірки - 5% від суми за кожен місяць, або 60% річних. Причому, відповідно до документа, вони стягуються без термінів давнини", - розповів старший партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін.
Можливо, саме таким змістом і пояснюється той факт, що закон, який більше року очікував винесення до сесійої зали, 15 грудня був відразу ухвалений у другому читанні й у цілому. Його новації плюс гарна робота перевіряльників дозволять істотно скоротити касові розриви соціальних фондів. Більше того, якщо Віктор Ющенко відмовиться ставити свій автограф на новому законі, парламентарії здатні обійтися і без його підпису.
Голосів для подолання вето буде досить, оскільки за нього проголосували 432 народні обранці, які так проникливо повторювали у свій час про необхідність знизити фіскальний тиск на бізнес.
Олена Дьоміна
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
