724
Штрафи за фондові махінації стали більшими
— Фондовий ринок
Державна комісія цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) із труднощами справляється з величезним обсягом роботи.
Головного болю комісії додасть жорсткість відповідальності за порушення на ринку цінних паперів, яке приведе до збільшення числа позовів з боку учасників ринку.
Недавно набув чинності закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України відносно відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів". Зміни внесені комплексно в Карний, Карно-процесуальний та Адміністративний кодекси.
"Щороку число правопорушень збільшувалося. Але ті санкції, які передбачала попередня версія закону, були неефективними з погляду запобігання. Часто порушникові було вигідніше заплатити штраф 5-10 тис. грн., але вигода від порушення обчислювалася десятками тисяч. Комісія поставила перед собою завдання - збалансувати шкоду або вигоду від правопорушення і санкцію", - підкреслив начальник відділу розвитку законодавства на ринку цінних паперів Максим Лібанов
На його думку, ті, хто свідомо йдуть на порушення, задумаються - чи потрібне їм це. З ним згодна начальник юридичного управління ДКЦПФР Оксана Сахнацька. "Все-таки таких штрафних санкцій будуть побоюватися. Ніхто не має такого вже великого бажання ходити по правоохоронних органах і відповідати на запитання", - відзначила вона.
У той же час, допускає член ДКЦПФР Володимир Петренко, збільшиться кількість справ, розглянутих у судах. "Наприклад, я зобов'язаний як уповноважена особа виписати штраф на тисячу неоподатковуваних мінімумів, або 17 тис. грн. Куди відразу побіжить порушник? До суду. Що туди потрібно нести? Ви самі розумієте, не тільки заяву. На жаль, це факт, і ми зіткнемося з тим, що ціла низка наших рішень буде оскаржена", - відзначив він.
Сахнацька згодна, що введення таких високих штрафних санкцій спонукає несумлінних учасників фондового ринку, які систематично допускають порушення на ринку цінних паперів, направляти судові позови. "Прагну запевнити, що юридичне управління готується до цього", - пообіцяла вона.
Однак Петренко та інший член ДКЦПФР Сергій Бирюк відкрили карти. "Правопорушень багато. Вісім років тому ми брали участь в 99 судах за рік. Пару років тому подолали межу 10 тис. викликів до суду в цілому по системі. Тобто ми навіть не встигаємо туди потрапити", - відзначив пан Бирюк.
Володимир Петренко, у свою чергу, поскаржився на правоохоронців. "Останнім часом настільки багато надходить запитів із правоохоронних органів, що ми не в змозі обробити всю інформацію. Раніше це були окремі випадки. Сьогодні ми практично щодня одержуємо запити. Відповідно до чинного законодавства! Дайте виписку, проведіть перевірку, особисто підтвердіть. Це вже комісію, вибачте, заколупало", - обурився він.
Також член ДКЦПФР поскаржився на те, що змінами в законодавство передбачені більші повноваження комісії в частині корпоративних конфліктів. Зокрема, комісія повинна контролювати підготовку, проведення та ухвалення рішення загальними зборами акціонерів.
"Ми зобов'язані бути присутніми від початку і до кінця зборів і давати правовий аналіз. Також ми повинні перевіряти фінансово-господарчу діяльність учасників фондового ринку. Раніше до цього руки не доходили, у нас працювали одна-дві людини. Усе це майже неможливо зробити при тій чисельності працівників і при тому фінансуванні, яке є в комісії. Природно, ми будемо виконувати ці повноваження, але виходячи з наявного ресурсу", - підкреслив пан Петренко.
Розраховувати держкомісія може тільки на збільшення фінансування з бюджету. Пан Бирюк відзначив, що ДКЦПФР не одержить ні копійки із зібраних штрафів. "У цьому випадку ми не зацікавлені матеріально. Будемо робити все на користь загальному бюджету", - пожартував він. У бюджеті-2009 фінансування комісії передбачено на рівні 37 млн. грн., тоді як торік виділялося 48 млн. грн.
У той же час навіть нову систему штрафів член комісії вважає не цілком адекватною. "Не прийнято в нас у кодексах відштовхуватися від суми збитку або незаконно отриманого прибутку. У нас більшість питань пов'язані з фіксованою сумою. Поки що ми цю психологію зрушити не змогли", - поскаржився Сергій Бирюк.
Він відзначив, що отримана вигода може бути куди більшою, ніж сплачений штраф. "Саме так виходить у Польщі, хоча там штрафи дуже великі. Завжди може з'явитися зиц-голова Фунт, який візьме на себе відповідальність, заплатить штрафи, а інвесторові від цього ні холодно, ні жарко. Раніше ми захищали державу. Але інвестора потрібно захищати не так, щоб усе пішло до фонду держави, але щоб і інвесторові із цього щось дісталося", - підкреслив експерт.
З ним згодний операційний директор ASTRUM Investment Management Влад Ревчук. Він вважає, що введені грошові штрафи недостатні. "Приміром, формулювання "від п'ятисот до тисячі необкладених податком мінімумів" (від 8500 грн. до 17000 грн.) - це дуже смішний штраф у порівнянні з можливим заробітком. Я б прив'язував грошові штрафи до суми заробленого, тоді б це було дієве обмеження. Зараз єдине, що може втримати, - це позбавлення волі", - стверджує експерт.
Інші учасники ринку також визнають, що введення високих штрафів навряд чи зупинить від правопорушень. Особливо якщо прибуток від маніпуляцій буде суттєво вищим.
" Крім штрафів, існують інші ризики - репутаційний, наприклад. Якщо ризик втрати репутації з якихось причин не дуже турбує компанію, тоді, напевно, і штрафи не будуть зупиняти", - відзначила радник з правових і корпоративних питань ГК "ТЕКТ" Вікторія Очеретько.
"Як сказав Ленін, ефективність покарання визначається не його жорстокістю, а його невідворотністю. Високі штрафи і навіть кримінальна відповідальність не будуть дієвими доти, поки за даними правопорушеннями не піде реальне застосування адміністративних або карних санкцій", - додав заступник директора департаменту корпоративних фінансів КУА "КІНТО" Костянтин Пересєдов.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
