1791
Бюджет підривання
— Казна та Політика
Державна казна вже традиційно є предметом підвищеної уваги депутатів, Кабміну та Президента України. Цей інтерес зумовлено не просто турботою можновладців про простих смертних. За останні сімнадцять років незалежності України саме бюджет став надійним засобом реалізації прихованих передвиборних електоральних обіцянок. Про майстерність отримання електоральних балів завдяки держказні можна розповідати багато. Але це предмет, як то кажуть, окремої розмови.
На порядку ж денному - внесення змін до бюджету на 2009 рік. У одних забрати та віддати іншим, менше позичати за кордоном і шукати грошей у себе вдома... Це окремі тези, на які пропонують опиратися при перекроюванні бюджету. Причому слуги народу пропонують використати свої, власні методики виправлення головного кошторису держави. Таке ідейне різнобарв’я з приводу головного фінансового документа країни, безперечно, тішить прихильників плюралізму. Однак у фінансових питаннях доречніше не багатослів’я, а вироблення єдиного, чіткого, добре аргументованого і прогнозованого плану дій, який би допоміг вітчизняній економіці подолати наслідки світового дисбалансу та максимально правильно захистити своїх громадян.
Натомість те, що відбувалося наприкінці 2008 року та продовжується на початку 2009 року навколо бюджетної кухні, нагадує роботу групи неорганізованих саперів на мінному полі. Вони нібито й знають, що навкруги міни, які при неправильному поводженні можуть здетонувати і вибухнути. Але схоже, що перспектива відірваних рук та ніг саперів не лякає. Адже вони й далі продовжують розповідати про свій єдино правильний шлях...
Про можливі сценарії змін до бюджету та їх подальшу долю "День" запитав експертів.
Ярослав Жаліло, директор Центру антикризових досліджень:
- Зараз недоцільно переглядати бюджет, бо немає підстав для цього. Бюджет переглядається, коли з’являються певні макроекономічні показники (за результатами січня-березня), на основі яких і можна корегувати головний фінансовий документ країни на рік. Тоді й змінюють дохідно-витратну частину. До того ж через місяць-два буде зрозуміло, що відбувається на економічному фронті у світі, як розвивається економічна активність країни.
Я згоден, що сформувати коректний бюджет на 2009 рік було вкрай важко або й узагалі неможливо. Але переглядати бюджет через три тижні після його прийняття не варто, бо що з того часу суттєво змінилося? Якщо ж зараз за це візьмуться, то бачу в цьому певні підпільні цілі. Сьогодні розпочалося доведення до розпорядників бюджетних коштів бюджетних розписів (тобто час надходження до безпосередніх адресатів грошей з бюджету). Приблизно січень і значна половина лютого піде на це. Якщо нині почнеться бюджетний перегляд, то це знову буде затягування з доведенням такої інформації до отримувачів бюджетних ресурсів. При такому підході можна зекономити певні кошти на якихось розпорядниках, але ж це не зовсім коректний шлях.
Насправді уряду, окрім бюджету та газу, має ще багато завдань. Він має забезпечити економічне зростання, здійснюючи заходи зі стимулювання експортної діяльності, регулюючи імпорт, спрощуючи умови роботи для галузей, які постраждали від кризи, підвищуючи ефективність соціальних видатків, забезпечуючи соціальний захист. Я вже не кажу про запобігання проявам антимонопольної поведінки та корупційним фактам.
Володимир Стус, керівник групи аналітики та прогнозування Українського центру стратегічних ініціатив:
- У міру входження газового конфлікту в стадію стабілізації на перший план в Україні вирине ситуація з бюджетом. На одному боці конфлікту стоять монетаристи, а на другому - популісти. Суть конфлікту - визначити сценарій розвитку української кризи, яка може розвиватися або за дефляційним, або ж за інфляційним сценарієм. Дефляційний розвиток подій (який зараз відстоює НБУ і Президент України) вже спостерігали у другій половині 90-х років, коли керівник НБУ Віктор Ющенко зупинив інфляцію. Такий сценарій небезпечний банкротствами банків, невиплатою заробітних плат та різким зниженням забезпеченості економіки грошима, можливо, певним розквітом бартерних розрахунків. Інфляційний сценарій (його відстоює Мінфін та Кабмін загалом) пройшли у першій половині 90-х років, коли зростала інфляція.
У підсумку бюджетного конфлікту знайдуть середнє арифметичне, бо за процесом спостерігають зовнішні організації. Наприклад, вимоги МВФ чітко обмежують розвиток інфляційного сценарію. З іншого боку, сторони конфлікту використовуватимуть свої політичні цілі, які не пов’язані з реальними потребами країни у подоланні кризи. Тому буде спроба під вибори застосувати інфляційний сценарій розвитку, завдяки якому темпи зростання ВВП підвищаться на виробничу складову темпів інфляції. Тобто відбудеться покращання ситуації, за яке економіці згодом доведеться серйозно розплачуватися.
Що ж робити? Зараз у бюджеті слід переорієнтувати економіку із зовнішніх ресурсів на внутрішні, дати можливість громадянам вкладати у економіку, піднімати малий бізнес та боротися з монополістами, обмежуючи їх апетити.
Олег Устенко, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера:
- Вносити зміни потрібно вже зараз. Сформований бюджет-2009 - дефіцитний. У нинішніх умовах країна не може мати одночасно два дефіцити: дефіцит бюджету і дефіцит рахунку поточних операцій. Тому цю проблему потрібно якнайшвидше вирішувати. Причому не існує багатьох варіантів, як це зробити. Перший момент - уряд мав би переглянути витрати держбюджету: провести інвентаризацію всіх державних програм і обрати з них найпотрібніші. Головний аспект робити в бюджеті на захист найбіднішого населення.
Стосовно ж самого бюджету, то до нього багато запитань. Наприклад, хто сказав, що можна виручити закладену в бюджеті суму від приватизації: для приватизації зараз погані умови, та й минулого року приватизація фактично не відбулася? Хто сказав, що 700 мільйонів доларів можна позичити на зовнішніх ринках для фінансування часткового дефіциту бюджету за рахунок облігацій зовнішніх позики? Чому бюджет сформовано на оптимістичному прогнозі? А якщо не буде оптимістичного сценарію розвитку, що тоді буде з програмами бюджету?
Валерій Литвицький, керівник групи радників голови Національного банку України:
- Прийнятий бюджет дуже небезпечний, бо він дефіцитний. А за нинішніх економічних умов бюджет, навпаки, мусить бути бездефіцитним. Країна не може позичити за кордоном стільки грошей, щоб потягнути такий дефіцит. Якщо позичати вдома, то це теж проблема. Тому потрібно переглядати бюджет, прибрати з нього надлишкові витрати, у тому числі й споживчого характеру.
Вносити ж зміни можна за підсумками січня-лютого, коли побачимо реальні цифри, на основі яких можна робити економічні прогнози.
Крім того, потрібна державна програма стимулювання експорту та новий рівень взаємодії уряду з Нацбанком. Слід також повернути країні приватизацію, провести рекапіталізацію банківської системи та збити інфляцію. Зниження інфляції важливо, бо тільки при інфляції нижче 10% ставки за кредитами будуть низькими і в бізнес підуть інвестиції.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
