Які випробування принесе 2009 рік банківському сектору? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Які випробування принесе 2009 рік банківському сектору?

Казна та Політика
4897
В умовах фінансової кризи все більше українців цікавляться надійністю і стабільністю банків, і в цілому - що буде з банківським сектором? І це вже не порожня цікавість - від вибору банку залежить схоронність заощаджень вкладників.
Через кризу більшість банків зазнають значних фінансових труднощів, а ситуацію в деяких банках без перебільшення можна назвати критичною. Тільки за останній тиждень була введена тимчасова адміністрація в "Укрпромбанку" і призначено куратора від НБУ в банку "Надра". Наскільки ж ці процеси можуть негативно вплинути на населення, вкладників. Для яких банків криза може стати непід'ємним випробуванням?
1. У першу чергу, банкрутства загрожують банкам, клієнтами яких є великі заводи і підприємства. Адже їх банкрутство неминуче спровокує і банкрутство банків, які входять до фінансово-промислових груп. А зупинки заводів, що є флагманами української промисловості, останнім часом набрали масового, загрозливого характеру.
2. До другої "групи ризику" входять банки, що видали найбільшу кількість іпотечних кредитів - це або великі банки, або банки, що спеціалізуються на іпотечному кредитуванні.
У цих банків практично відсутні механізми управління проблемною валютною заборгованістю:
• кількість проблемних валютних кредитів росте, і в деяких банків вже перетнула позначку 30% (при критичному рівні заборгованості для банку 15%). Нагадаємо, що близько 67% кредитів, виданих українськими банками населенню, - кредити у валюті. Їх сума становить близько 30 млрд. дол.(!).
• реалізувати заставне майно (нерухомість) виявилося практично неможливо в умовах відсутності продажів на ринку нерухомості і лавиноподібного зниження вартості на нерухомість. Так, ще в жовтні 2008 року було нереально купити в Києві "готельку" за ціною нижче USD 85 000.
На початку січня 2009 року на ринку квітли пропозиції однокімнатних квартир ("готельок" або "хрущівок" не в дуже зручних районах столиці) за ціною 30-35 тис. доларів США.
Таким чином, ті, хто все-таки купив у жовтні 2008 року "готельку", приміром, на Троєщині за $ 85 тис., переплатив майже в 3 рази. А ті, хто оформив іпотеку, мабуть, будуть прагнути повернути "status quo" - тобто відмовитися від квартири. Адже відомо, що квартира, куплена за іпотекою, через відсотки дорожчає в три рази (тобто вартість такої квартири складе близько 250 тис. у.о, за її сьогоднішньої вартості 35 тис. у.о).
Якщо врахувати, що іпотечні кредити видавали переважно великі банки, то саме вони стають найбільш вразливими і найбільш близькими до банкрутства. Незважаючи на те, що ці банки мають значний запас міцності, більше двох-трьох місяців приховувати свої фінансові проблеми вони не зможуть.
3. "Гордість" банків - їх високорозвинена філіальна мережа, в 2009 році зіграє з ними "злий жарт". Нескінченна гонка з нарощування мережі перетворила банки у власників сотні і тисяч відділень, з яких не менше 20% торговельних мереж були збиткові. В умовах зростання фінансового ринку банки могли собі дозволити утримувати збиткові відділення, за рахунок підрозділів, що приносили надприбутки на споживчому кредитуванні. Сьогодні, при рівні кредитування на "нулі", неефективність філіальної мережі (низькі доходи (або зовсім - збитки), терміни окупності, що збільшилися, і т.п.) стає важким тягарем для банку і додатково знижує його стабільність.
Та навіть передбачений багатьма банками аудит ефективності роботи збутової мережі і в умовах зниження споживчої активності в 2009 році, може виявитися запізнілим для фінансової установи. Тому що на це потрібен час. І це знов-таки додаткові витрати, яких зазнають власники великих мереж.
4. Торік банки вже зіштовхнулис з дефіцитом ресурсів. І якщо тоді у виграшному становищі опинилися великі банки, у першу чергу - банки з іноземним капіталом, то на початку 2009 року ситуація виявилася діаметрально протилежною. Іноземні банки, відчуваючи серйозний вплив світової фінансової кризи, при всьому бажанні не можуть субсидувати свої українські "дочки".
Небезпека для великих банків полягає в тому, що вони (у переважній більшості) не мають конкурентоздатних програм із залучення коштів населення. У цьому їх серйозно випередили середні і дрібні банки, які диверсифікували ризики і не тільки не залежать від іноземного капіталу (вони просто не розраховують на нього - для них зовнішнє фондування недоступне), але й пропонують безліч депозитних програм, здатних зацікавити різні верстви населення.
Підбиваючи підсумки, можна зробити висновок, що в найбільш важкому становищі в 2009 році опиняться великі українські банки, які до кризи мали доступ до зовнішніх ринків запозичення, видавали іпотечні позики та активно працювали на роздрібному ринку.
Середні і малі банки вели більш зважену кредитну політику, тому що працювали на більш дорогих і коротких грошах. Тому вийти з кризи в них шансів більше.
Сформована ситуація змусить багато банків змінити дистрибуційну стратегію і перейти від прямих продажів до продажів через агентські мережі. "Після кризи" все почнеться спочатку, але вже на якісно новому рівні.
Дмитро Коновалов, "Киевская международная консалтинговая компания"
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас