Не розкіш, а засіб — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Не розкіш, а засіб

3758
Переддень
До середини осені 2008 р. ювелірних справ майстри, незважаючи на прогнози експертів про насичення ринку, почували себе досить непогано. За словами Миколи Назимка, голови Державної пробірної служби України (ДПСУ), за дев'ять місяців минулого року, у порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., загальний обсяг виробів, поданих на таврування, збільшився на 35%. Приблизно ті ж цифри називали і ювеліри: в оглядовий період їхні обсяги виробництва виросли на 20-30%, а то й на всі 50%. Що ж стосується офіційного імпорту, то, на думку операторів, його щорічний приріст становив не менше 40%.
Потім на ринку намітився спад, який, втім, деякі гравці пояснювали звичайним міжсезонням.
"У вересні ринок виріс на 2-8%, у жовтні - на 12%", - стверджував Григорій Мажаровський, генеральний директор Асоціації ювелірів України (АЮУ). Експерт запевняв, що побоюватися нема чого і до кінця 2008 р. обсяг виробництва збільшиться з торішніх 83,3 т до 100 т ювелірних виробів. На жаль, на початку листопада 2008 р. фінансова криза позначилася і на ювелірній галузі.
"Ситуація кардинально змінилася, можна сказати, за одну ніч. Зараз споживачі думають про те, як вижити, а не придбати предмети розкоші", - поскаржився Юрій Глухов, генеральний директор виробничого комерційного підприємства "Брюс".
Першою на настрої споживачів, звичайно, відреагувала торгівля, що приблизно на 90% представлена приватними підприємцями, які працюють на єдиному податку.
"На ринку роздрібні продажі скоротилися в 1,5 рази, оптові - в 2,5 рази", - говорить Наталя Нетовкина, директор українського представництва компанії ZARINA Group SA (Швейцарія). Підприємства, що займаються оптовою і роздрібною торгівлею, практично припинили закуповувати вироби у своїх постачальників. Одні торговці просто притримували гроші, в інших їх не було, тому що раніше вони працювали за рахунок кредитних коштів. У той же час ті, що працюють на єдиному податку, почали скорочувати кількість торговельних точок з продажу ювелірних виробів.
Наприкінці минулого року намітилася тенденція закриття приватними підприємцями в середньому кожного третього свого магазина і перенаправлення товару в діючі торговельні точки. Скорочення продажів, природно, вдарило по виробниках, які швидко відчули нестачу коштів. Одночасно їх наздогнав ще один удар: у зв'язку зі знецінюванням гривні і підвищенням світових цін на жовтий метал в Україні на 50-60% подорожчало і банківське золото, використовуване для виробництва ювелірних виробів.
До того ж подорожчали закуповувані за кордоном камені і готові ювелірні вироби, що, у свою чергу, підкосило імпортерів, багато з яких скаржилися на проблему покупки доларів для розрахунку за чинними контрактами. Як згадує Артур Акопян, директор ПП "Віолет", учасники ринку опинилися перед вибором: або підвищувати вартість ювелірних виробів, відданих на реалізацію або з відстрочкою платежу в торговельну мережу, і тим самим ще більше знижувати попит, або заморозити ціни, ризикуючи кревними.
У підсумку напередодні Нового року на ринку спостерігалася унікальна ситуація. Ціна на майже однакові ювелірні вироби в різних магазинах часом відрізнялася в 2 рази: одні виробники збільшили вартість 1 г золота у виробах до 300-350 грн. (для прикрас без каменів. - Ред.), інші ювеліри (або ж торговельні мережі, що викупили товар за старою ціною) залишили її в межах 170-220 грн. Що ж стосується виробів з діамантами, ціна на які прив’язується не тільки до вартості благородного металу, а також імпортних виробів, то тут гравці ринку або "заморожували" ціну, виходячи з курсу 6-7 грн./USD, або відштовхувалися від курсу, що складався на день продажів. Всі сподівалися на зростання продажів під Новий рік і Різдво.
Новорічний шок
Однак передноворічний ажіотаж, як з'ясувалося під час опитування ювелірів, надій не виправдав. Більшість підприємців відзначили, що, у порівнянні з передднем 2008 р. темпи роздрібних продажів скоротилися вдвічі в грошовому вираженні, а в кількісному - і в 3-4 рази.
За відгуками опитаних гравців ринку і функціонерів, найбільше постраждала золота "масовка" (вироби масою 3-6 г без вставок або із синтетичними/напівкоштовними каменями вартістю до $200. - Ред.), яку в останні роки собі дозволяли покупці з доходом $1 тис. і навіть менше і яка становить до 75% обсягу ювелірного ринку. Втім, не уникли такої долі і товари середнього цінового сегмента - $200-600 за виріб (до 20% ринку). Найменше криза вдарила по продажах елітної продукції (від $600; до 5% обсягу ринку), і залежно від регіону спад склав 10-35%. Воно й зрозуміло: багаті хоч і плачуть, але рідше...
Слід зазначити, що виробники, передчуваючи новорічний підступ, підметушилися, налагодивши випуск більш дешевої продукції. Як сказав Григорій Мажаровський, деякі підприємства перейшли на так званий "легковаг": вироби масою 2,2-3,2 г замість колишніх 4-6 г.
"Споживачі залишилися під Новий рік без грошей (швидше за все, вони просто почали економити гроші. - Ред.), але бажання одержувати подарунки нікуди не пропало. Якщо раніше на каблучку з діамантом можна було витратити 1,5 тис. грн. (мається на увазі уламок цього дорогоцінного каменю. - Ред.), то тепер - тільки 400 грн." - здивував пан Мажаровський.
Однак виробники стверджують, що на новорічних продажах навіть ця хитрість, на жаль, не позначилася: покупців було прикро мало. Наприклад, Львівський державний ювелірний завод, за словами його генерального директора Володимира Кузовкіна, також збільшив випуск "легковагу" (навіть до 0,5 г), а також виробів зі срібла і янтарю, але обсяги продажів так і не зросли. Більше того, пан Кузовкін вважає, що полегшені вироби не стануть панацеєю й у майбутньому. Якщо всі виробники почнуть випускати тільки їх та ланцюжки під хрестики та обручки, що користуються попитом завжди, то їм буде достатньо десятка співробітників (а це вже не фабрика, а майстерня. - Ред.), а ювелірному ринку - декількох фірм. За переконанням Юрія Глухова, міфом є й орієнтація тільки на виготовлення виробів зі срібла, до чого зараз схиляються деякі виробники.
"Ми вже два місяці не робимо вироби із золота - тільки зі срібла. Це може допомогти зберегти трудовий колектив, але не заробити гроші. Адже, грубо кажучи, щоб одержати 5 тис. грн. чистого прибутку, потрібно виготовити приблизно відро срібних виробів, а золотих - жменьку. Тобто в процесі виробництва срібних виробів буде брати участь набагато більше людей, яким потрібно платити зарплату", - повідомив фахівець.
У підсумку зараз, за словами учасників ринку, виробництво здебільшого завмерло. Хоча, за даними Мінфіну, у грудні 2008 р. (більш свіжих даних просто немає. - Ред.) в Україні великого скорочення виробництва ювелірних виробів не було, хіба що на 10-15% зменшилися обсяги таврування виробленої продукції в Донецькій області і на 20% - у Луганській.
Правда, на ринку кажуть, що статистика отримана як результат таврування складських залишків. Насправді ж вже в грудні одні підприємства відправили співробітників у відпустку на місяць-другий або частково скоротили персонал, інші закрили деякі виробничі лінії, треті подумують про переорієнтацію на інший бізнес, четверті неначебто проводять процедуру банкрутства.
Каральні заходи
Можливо, підкосила ювелірний ринок не тільки фінансова криза, але й новації в держрегулюванні галузі. Їх впровадили саме восени минулого року під прапором боротьби з контрабандою ювелірних виробів: з 01.10.08 р., згідно з наказом Мінфіну №894 від 07.07.08 р., ліцензіати ювелірного ринку, включаючи оптовиків і роздрібників, повинні надавати до Департаменту державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями і пробірного нагляду Мінфіну (далі - Департамент) звітність за 60 (!) показниками господарської діяльності.
Це нововведення - просто удар під дих сформованій системі ювелірного роздробу, що, як вже говорилося, в основному складається зі "спрощенців", не привчених заповнювати подібні папери. На нову звітність скаржаться і великі гравці, особливо виробники виробів зі срібла (у світовій практиці подібну звітність такі виробники не здають. - Ред.), оскільки вона розкриває всю таємницю їхнього бізнесу і є, по суті, надмірним втручанням у підприємницьку діяльність.
Судіть самі, щокварталу ліцензіати повинні надавати наступні дані: 1) про контрагентів (у тому числі іноземних), в яких суб'єкти господарювання закуповують (яким реалізують) товар або замовляють виробництво з давальницької сировини; 2) про обсяги закупівель і реалізацію виробів у грошовому вираженні, у тому числі окремо по кожному контрагенту (раніше, згідно з наказом Мінфіну №84 від 06.04.98 р., ювеліри звітували за обсяги тільки в кількісному вираженні - у грамах або кілограмах. - Ред.); 3) про обсяги виробів, що не є власністю підприємства та отриманих за договорами комісії або у вигляді давальницької сировини (іншими словами, влада хоче побачити хто в кого за скільки грошей і що купує (продає), тобто одержати відомості, які становлять комерційну таємницю підприємства (ст.36 Господарського кодексу України) і можуть бути використані третьою стороною у своїх цілях. - Ред.).
Здавалося б, чиновників можна зрозуміти. Про те, що ювелірний ринок насичений контрабандною "ювеліркою" зі Сходу (не менше 20% обсягу ринку, мінімум 1,2 млрд грн. щорічно), що виробники видають за власну і легалізують шляхом таврування, а реалізують завдяки тій же спрощеній системі оподатковування, експерти Бізнесу, посилаючись на джерела в СБУ і СВР, казали не раз. Якщо ж нова звітність дійсно запрацює, то зіставлення відомостей, наданих різними компаніями, начебто б дозволить побачити об'єктивну картину ринку.
Сумніви
Однак, по-перше, частка сумніву в успіху заходу виникає вже тому, що збором і обробкою відомостей завідує Департамент, що з осені цього року наглядає і за тавруванням ювелірних виробів (з 01.10.08 р. казенні підприємства ДПСУ перепідпорядковані Департаменту. - Ред.), і за ліцензуванням і контролем над виробництвом та якістю ювелірних виробів. А якщо важелі держконтролю і держрегулювання зосереджені в одних руках, це породжує можливості для корупції.
По-друге, сировина - золото, за оборотом якого має намір жорстко стежити Мінфін, не є власністю держави, а купується банками за кордоном (переважно у Швейцарії), а потім продається ювелірам або ж приватним особам. Іншими словами, нова звітність прийнятна для державної сировини, що у галузі майже не використовується. Якщо ж проблема полягає в припиненні контрабанди золота як сировини, то це сфера діяльності СБУ і ДТСУ. Хоча, можливо, мова йде не про те, щоб перешкодити контрабанді, а про те, щоб "перепідпорядкувати" її, так сказати, очолити цей процес. Тому як, по-третє, багато учасників ринку вважають заяви Мінфіну про підтримку легального імпорту шляхом впровадження даної звітності недоречними, тому що бачать у них голе адміністрування та збір компромату. Оскільки для легалізації діяльності гравців потрібні ринкові передумови, щоб контрабанда стала невигідною.
За словами, наприклад, Володимира Кузовкіна, на ринку, що на 70% знаходиться в тіні, лад наводити потрібно інакше. Наприклад, впроваджуючи голограми на бірках ювелірних виробів, які й для виробника недорогі, і для споживача помітніші, ніж клеймо. На думку інших учасників ринку, давно настав час переглянути убік збільшення ставку єдиного податку і граничний розмір виручки від реалізації продукції для "спрощенців", впровадити обов'язкове застосування РРО в роздрібній торгівлі ювелірними виробами; ввести обкладання ПДВ при купівлі-продажу банківського золота; скасувати процедури держтаврування; дозволити вивіз золота за кордон для роботи за давальницькими схемами.
"Хоча ми не раз висловлювали конкретні пропозиції відносно заходів, які варто вжити для легалізації ринку, створюється враження, що ювелірний бізнес в Україні спеціально заганяють у тінь. Мінфін ввів дивну звітність, ДТСУ в односторонньому порядку встановила індикативні ціни, тому ввіз виробів подорожчав в 2 рази. Потім відбулася фактична девальвація гривні, почалися масові "наїзди" органів. Ми дуже розчаровані і вирішили згортати бізнес", - розповів офіційний імпортер, який побажав залишитися неназваним.
Об'єктивності заради варто сказати, що не всі виробники однозначно проти нової звітності. Наприклад, Григорій Мажаровський переконував, що АЮУ підтримує введення звітності. Правда, деякі його колеги по Асоціації були, м'яко кажучи, незадоволені цією позицією.
За вже сформованою традицією, у піку пану Мажаровському виступив Дмитро Видолоб, голова Союзу ювелірів України (СЮУ). Він зазначив, що введення звітності суперечить ст.41 Конституції, а також спрощеній системі оподатковування (з чим, до речі, згідне Держкомпідприємництво, що рекомендувало створити спрощену форму звіту для тих, хто працює на єдиному податку у галузі. - Ред.). А в прихильників нововведення Мінфіну на заперечення одна відповідь: незадоволені тільки контрабандисти.
Перспектива
На думку операторів, в 2009 р. обсяг ювелірного ринку може скоротитися на 30-40% внаслідок зменшення кількості компаній і маси виробів, звуження асортименту.
"В I кварталі 2009 р. очікуємо великого скорочення виробництва - до 35%, але потім, сподіваюся, вийдемо на темпи, очікувані цього року. Думаю, в 2009 р. з ринку підуть 15-20% компаній", - повідомив Василь Мельник, директор Департаменту держрегулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями та пробірного нагляду Мінфіну. Багато ювелірів не втрачають надії і вже зараз намагаються знайти шляхи не просто виживання, але й розвитку бізнесу, наприклад, шляхом експорту виробів. Що ж стосується нової звітності, то про її ефективність у боротьбі з контрабандою через фінансову кризу (у контрабандистів теж проблеми з купівлею валюти. - Ред.), мабуть, поки говорити не доводиться.
Проте ефективність регуляторного впливу наказу Мінфіну №894 від 07.07.08 р. на бізнес-середовище в міністерстві обіцяють незабаром з'ясувати. А в СЮУ, за рекомендацією Держкомпідприємництва, готують альтернативне дослідження на цю тему і пропозиції з організації звітності. Поживемо - побачимо.
Що допоможе українським ювелірам залишитися на плаву в 2009 р.?
Опора на власні сили
Юрій Глухов, генеральний директор виробничого комерційного підприємства "Брюс" (м.Харків; виробництво ювелірної продукції; з 1994 р.; 306 чол.):
- В 2009 р. виживуть компанії, в яких є власні, а не орендовані площі, накопичена модельна і сировинна база, замкнутий цикл виробництва і в яких до весни залишаться вільні оборотні кошти. Під час кризи не варто покладатися на послуги спеціалізованих компаній, наприклад, з лиття або з кріплення каменів.
Ставка на елітні вироби
Олександр Рак, генеральний директор ТОВ "Агат" (м.Ровеньки, Луганська обл.; виробництво ювелірної продукції; з 1991 р.; 650 чол.):
- За будь-якої кризи першими розоряються виробники розкоші. Для населення ювелірні вироби не є предметом першої необхідності. Тому, якщо ситуація погіршиться, на мою думку, через рік "ювелірка" як повноцінна галузь помре. Залишаться не заводи, а майстерні. Зараз проблеми у всіх учасників ринку. Наше підприємство на два місяці відпустило робітників у відпустку, потім ми припускаємо скоротити 50% персоналу. Точно залишимо виробництво елітних ювелірних виробів, тому що їхні покупці завжди будуть з грішми.
Преференції
Володимир Кузовкін, генеральний директор Львівського державного ювелірного заводу (м.Львів; з 1944 р.; близько 600 чол.):
- Я думаю, що залишитися на плаву ювелірам може допомогти держава - зменшивши податкове навантаження. Принаймні, у цей кризовий час варто виключити норму Закону про Держбюджет-2009 (ст.59), відповідно до якої держпідприємства зобов'язані виплачувати 15% від чистого прибутку підприємства. Коли в 2005 р. були введені подібні дивіденди (правда, тоді вони становили 50%), за статистикою, протягом року розорилися 50% держпідприємств. Зараз може відбутися те ж саме.
Спайка з торгівлею
Наталя Нетовкіна, директор українського представництва компанії ZARINA Group SA (м.Київ; виробництво і торгівля ювелірними виробами; з 1999 р.; більше 100 чол.):
- З одного боку, для виробників та імпортерів ризиковано віддавати товар торгівлі просто на реалізацію, у такому випадку вони можуть не одержати своїх грошей. Роздріб здебільшого представлений приватними підприємцями, які, з огляду на ситуацію, у будь-який момент можуть прогоріти. З іншого боку, довго тримати товар на складах виробникам та імпортерам сенсу немає. Отже, треба серйозно підійти до вибору партнерів як реалізаторів готової продукції. І проводити рекламну політику з акцентом на збереження заощаджень (громадян. - Ред.) за допомогою інвестування в ювелірні вироби.
Виробництво дешевих виробів
Григорій Мажаровський, генеральний директор Асоціації ювелірів України (м.Київ; з 2000 р.; більше 200 членів):
- Провідні підприємства галузі думають про зміну асортименту, стратегії продажів і зниження витрат. Але, у цілому, орієнтація на виробництво срібних виробів і "легковагу" під час кризи більш дієва. Тим більше що протягом минулого року темпи зростання продажів виробів, наприклад, зі срібла випереджали темпи зростання продажів виробів із золота.
Стабілізація гривні
Артур Акопян, директор ПП "Віолет" (м.Севастополь; з 1996 р.; 230 чол.):
- Справжні наслідки наступлять після 8 Березня, коли і у сприятливий для ринку час спостерігається спад продажів. По-моєму, які б заходи не намагалися заради виживання зараз вживати ювеліри, вони будуть підходити хіба що "для підтримки штанів". Поки гривня не стабілізується, поки в населення не з'являться гроші на розкіш, нам розвиватися буде дуже складно. Адже розвиток ювелірного ринку, як, мабуть, ніякого іншого, відображає розвиток економіки в цілому і добробут населення зокрема.
Обмін та експорт
Дмитро Видолоб , голова Союзу ювелірів України (м.Київ; з 2005 р.; об'єднує 1,5 тис. юр- і фізосіб):
- Цього року ювелірному ринку, можливо, доведеться згадати 1994-1995 р., коли, незважаючи на кризу, він вижив. Звичайно, не варто сподіватися на колишню звичку населення використовувати ювелірні вироби як об'єкт капіталовкладень. Але про розвиток обмінного фонду варто замислитися. Крім того, зараз саме час виходити на ринки сусідніх країн: Росії, Казахстану, Білорусії. Чому б, наприклад, нашим виробникам, попередньо заручившись згодою власників іменитих закордонних брендів (наприклад, за допомогою франчайзингу), не почати експортувати в ці країни вироби, зроблені в Україні під їхньою маркою? Тим більше що в нас з країнами СНД нульова ставка мита, для експорту не потрібно ставити українське пробірне тавро, потрібний лише сертифікат походження ТПП.
Легальна робота
Василь Мельник, директор Департаменту державного регулювання операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями і пробірного нагляду Мінфіну:
- По-моєму, казати про крах галузі передчасно. Як би там не було, але ювелірні вироби завжди будуть купувати. Зараз щодня в Департаменті беруть ліцензії на торгівлю ювелірними виробами 15-20 підприємців. Закриваються ж невеликі підприємства, які використовували контрабандні схеми. У першу чергу тому, що їм необхідно здати звіт згідно з наказом Мінфіну №894 від 07.07.08 р. Півроку тому міністерства і відомства заявляли, що на ювелірному ринку масово використовуються контрабандні схеми і повз скарбницю йдуть божевільні гроші. Мінфін розробив та ввів цю систему, щоб побачити, чи є в Україні легальний ринок ювелірних виробів.
На сьогоднішній день з 6 тис. ліцензіатів близько 4,5 тис. здали звіти. Інші або здають ліцензії, або вичікують. Приблизно в березні за підсумками цієї роботи будуть проводитися спільні перевірки співробітниками вповноважених органів і нашого Департаменту. Припускаю, що завдяки впровадженню звітності держбюджет додатково одержить 1,5-2 млрд грн.
Белла Моріна
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас