Як "умовити" банк повернути кровно зароблені... — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як "умовити" банк повернути кровно зароблені...

Кредит&Депозит
5394
Довіряємо ми банкам чи ні, але в певний момент, залежно від того, наскільки швидко збільшується кількість банкнот під матрацом, а може через страх розлучитися з ними через випадковість, забувши закрити двері у квартиру, у голові виникає думка - куди або в що вкласти кровно зароблені.
Зрозуміло, перше, що спадає на думку - банківський депозит. Ми беремо часом нічим не примітний пакет (щоб ніхто не здогадався про цінність вмісту), а інший раз і солідний кейс (щоб підкреслити свою значимість як члена суспільства, який має значний фінансовий фундамент) і направляємося до заздалегідь обраного, з урахуванням порад знайомих, інтуїції і якості рекламної кампанії, банку.
НБУ правий чи ні?
Справа зроблена, але після прочитання чергової публікації про фінансову кризу, що може позбавити таких дорогих нашому серцю і гаманцю папірців різного номіналу, ми раптом починаємо замислюватися, що не такі вже й надійні ці банки і що відсотки по депозиту не такі вже і високі. Ми знову приходимо до банку і чуємо, що поки фінустанова не може достроково розірвати депозитний договір, це їй не дозволяє зробити Національний банк України.
От вже три місяці минуло з моменту прийняття Нацбанком (11 жовтня 2008 року) Постанови №319, яка ввела заборону на дострокове розірвання депозитних договорів. Незважаючи на те, що Постанова НБУ від 4 грудня 2008 року №413, якою скасовується 319-а постанова і мораторій, не містить прямої заборони банкам видавати достроково вклади, Нацбанк доповнив її Листом №22-310/946-17250, в якому повідомив про збереження заборони на дострокове відкликання депозиту.
Більшість тих, хто не встиг забрати свої кошти до мораторію, можливо, засуджують його введення, який порушує їхні права. Тим часом, на думку експертів, дане рішення НБУ було вимушеним кроком, обумовленим критичною ситуацією в багатьох банках, які були б не здатні достроково виконати свої зобов'язання перед вкладниками. Із цим важко посперечатися, адже, наслухавшись у новинах про можливі наслідки кризи, населення почало масово забирати гроші з банків. Так, за жовтень 2008 року обсяг депозитів до запитання, розміщених в українських банках, зменшився на 8,2 млрд. грн. - з 43,1 млрд. грн. на 1 жовтня до 34,9 млрд. грн. на 1 листопада. При цьому власники строкових депозитів, імовірно, також побоюючись кризи, не продовжували договори. За жовтень обсяг строкових депозитів фізичних осіб у банках зменшився на 300 млн. грн. - до 158,7 млрд. грн.
"Неприйняття постанови про заборону дострокового зняття депозитів викликало б, по-перше: панічний відтік депозитів, що підірвало б ліквідність багатьох банків, і викликало б хвилю банкрутств банківських установ; по-друге, привело б до більш різкої девальвації гривні. Регулятор застосував засіб, перевірений в 2004 році під час політичної кризи, що був ефективним, - відзначають експерти Аstrum Investment Management . - Незважаючи на те, що такі дії регулятора були на шкоду інтересам вкладників, це дозволило убезпечити банківську систему від стресового зменшення пасивів".
"На жаль, ліквідність банківської системи України настільки короткострокова, що такі потрясіння для ринку, як банкрутство одного з найбільших банків (мова йде про проблеми Промінвестбанку) восени і практично одночасний початок девальвації гривні могли привести до масового банкрутства більшості банків. Тому обмеження дострокового зняття депозитів нехай і непопулярний, але на той момент найбільш ефективний захід, що дозволив збити першу хвилю паніки вкладників", - вважає начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank Ukraine Олександр Печерицин.
На думку експертів Аstrum, відтік депозитів викликаний, в основному, зростанням курсу долара відносно гривні і падінням довіри населення до банківської системи. "Поки обидва фактори не будуть нейтралізовані - скасовувати мораторій не варто", - вважають у компанії.
Згодний з експертами і О.Печерицин. На його думку, ситуація сьогодні кардинально відрізняється від ситуації часів Помаранчевої революції, коли дані заходи НБУ дозволили швидко відновити довіру вкладників до банківської системи і зняти дані обмеження. У поточних умовах до внутрішньої кризи додалася повномасштабна глобальна фінансова криза. Тому, у поточних умовах питання про скасування заборони поки не може розглядатися навіть теоретично. Загроза кризи в банківській системі або банкрутства чергового банку ще не минула.
Можливо, вирішення даної ситуації - це й не заслуга Нацбанку, а прояв заповзятливості української натури, що так оперативно відреагувала на підвищення банками депозитних ставок, але, починаючи з листопада, спостерігається стабільне зростання обсягу строкових депозитів населення. Так, за два місяці - з 1 листопада по 1 січня - сума строкових депозитів населення в комерційних банках виросла на 16,5 млрд. грн. - до 175,2 млрд. грн., депозити до запитання виросли на 3,2 млрд. грн. - до 38,1 млрд. грн.
Хочу сьогодні повернути...
Але розрив договору все-таки залишається "гарячою точкою" сьогоднішнього дня. В Аstrum впевнені, що як банкам, так й їхнім клієнтам вигідніше знайти компроміс у суперечливих ситуаціях. Якщо ж компроміс знайти не вдається, суперечку можна спробувати вирішити в судовому порядку. При цьому в такому випадку в клієнтів банку більше шансів переконати Феміду у своїй правоті.
"Постанова №319 не була зареєстрована в Міністерстві юстиції і суперечить Цивільному кодексу, тому в клієнтів є всі шанси довести свою правоту в судовому порядку", - підкреслюють в Аstrum.
"Зазначені Вами документи не зареєстровані в Мін'юсті. Питання надходження у Верховну Раду України нормативно-правових документів законодавчо не врегульоване. Ми підтримуємо сайт Верховної Ради України і одержуємо паперові копії документів ВРУ, КМУ, Президента України і копії документів, які реєструються в Мін'юсті. От цю категорію документів ми й виставляємо на нашому сайті", - відповіли нам на питання, чому на сайті ВРУ відсутні 319 і 413 постанови НБУ.
З думкою фінансових експертів згодні й експерти юридичні.
"Питання повернення вкладів регулюється Цивільним кодексом України. Цей нормативний акт є законом, а будь-які зміни в закони можуть вноситися тільки законами. У цьому випадку Постанова Національного банку України є підзаконним актом, і, по суті, не може вносити зміни в закони, - відзначив старший партнер юридичної фірми "Ілляшев і Партнери" Михайло Ілляшев. - У цьому випадку НБУ фактично спробував змінити Закон України, а саме Цивільний кодекс України в частині повернення вкладів".
"Позиція НБУ, що встановлює заборону на дострокове зняття депозитів - незаконна, оскільки, швидше за все, суперечить умовам повернення вкладів, обговорених з клієнтом у депозитному договорі, і в тому числі суперечить ст. 1060 Цивільного кодексу України, відповідно до якої умова договору про відмову від права дострокової вимоги вкладу є незначною (незначний - юридичний термін - недійсний)", - підкреслив юрист юридичної фірми Magisters Ярослав Олійник.
"За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є незначною", - йдеться в статті 1060 Цивільного кодексу України.
Також М. Ілляшев підкреслив, що лист НБУ до керівників комерційних банків, в якому він роз'яснює, як саме потрібно трактувати норми постанови №413, не є нормативним актом і тим більше не може визначати порядок повернення депозитів, зокрема, вводити обмеження на зняття коштів.
"Якщо Постанова Національного банку - це підзаконний нормативний акт, то лист - це не нормативний акт, це - ніщо", - підкреслює Ілляшев.
За його словами, тільки завдяки постанові НБУ комерційні банки мають хоч якісь формальні підстави відмовити клієнтові в достроковому поверненні депозиту. Банки, які відмовляють клієнтам у достроковому розірванні депозитного договору, фактично порушують законодавство, зокрема Цивільний Кодекс України. Відповідно, клієнти банків будуть мати всі підстави для того, щоб звернутися до судових інстанцій. На сьогодні таких справ у судах чимало, інше питання, як довго будуть тривати розгляди. Тому до суду подають, в основному, ті вкладники, які не вірять у швидку стабілізацію ситуації в банківській системі і, відповідно, скасування обмеження на зняття коштів депозитів.
"В остаточному підсумку, судові перспективи задоволення позовів клієнтів досить високі. У частині фізичної особи остання може аргументувати свою позицію як зазначеною ст. 1060 Цивільного кодексу України, так і положеннями ЗУ "Про захист прав споживачів", - відзначає Я.Олійник.
Враховуючи вище сказане можна зробити висновок, що все в наших руках. Якщо хочеться судових розглядів, а при цьому на них не шкода коштів - Бог з ними, виграю і розплачуся - ідіть на прийом до Феміди. Але, якщо є терпіння і Ви не песиміст, сідаючи під телевізор, згадайте НБУ "незлим, тихим словом" і подивіться черговий сюжет про кризу...
Олексій Савченко
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас