Дестабілізатори — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дестабілізатори

Валюта
11086
Нацбанк продовжує підігравати валютним спекулянтам. Вже поточного тижня курс долара до гривні може поставити новий рекорд.
Зі старим курсом
Минулого понеділка, 5 січня, після новорічної паузи торги на міжбанку відновилися зростанням курсу долара до 8,25 грн./USD.
"Далекоглядні висновки робити не потрібно, тому що новорічний ринок завжди трохи нервозний. Я прогнозую і майже впевнений, що Нацбанк завтра (у вівторок, 6 січня. - Ред.) вийде на ринок", - заявив Валерій Литвицький, керівник групи радників голови НБУ.
Однак у вівторок котирування на продаж долара до закриття торгів підскочили до 8,6 грн./USD. При цьому Нацбанк залишив офіційний курс на колишній позначці - 7,7 грн./USD, хоча продавав валюту по 8,2 грн./USD. Вранці у четвер, 8 січня, середній курс продажу готівкового долара склав 8,7 грн./USD, а котирування на міжбанку злетіли до 8,9 грн./USD. Примітно, що банкіри констатували незначний попит на валюту на тлі практично повної відсутності її пропозиції. НБУ провів у цей день інтервенцію за курсом 8,51 грн./USD.
Нагадаємо: наприкінці минулого року 18 грудня міжбанківський курс гривні до долара впритул підібрався до позначки 10 грн./USD. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила Президента і керівництво НБУ в покриванні спекуляцій на валютному ринку.
19 грудня Віктор Ющенко зажадав від банкірів і Нацбанку стабілізувати курс протягом 10 днів. Ринок відреагував на ці події масовим розпродажем інвалюти. Вже за підсумками торгів 19 грудня пропозиція валюти на міжбанку перевищувала попит.
У вихідні дні, 20 і 21 грудня, розкид котирувань обмінних пунктів був досить значним, а маржа перевищувала 10%. Реагуючи на масовий викид валюти, обмінники встановили занижений курс покупки доларів на рівні 6-7 грн./USD.
Деякі банки просто не приймали валюту, посилаючись на дефіцит гривневої готівки. У той же час курс продажу в більшості обмінних пунктів коливався близько 8 грн./USD. А в деяких кіосках готівковий "зелений" можна було купити навіть по 7,5 грн./USD.
Однак 22 грудня очікуваного обвалу долара не відбулося - його міжбанківський курс знизився всього до 8,30 грн./USD. Виявилося, що падінню американської валюти перешкодив сам Нацбанк. За дві торговельні сесії регулятор викупив валюту більш ніж на $270 млн. Це перевищує 40% загального обсягу продажу долара за цей період. Найцікавіше, що інтервенції здійснювалися за курсом вище ринкового. З боку все виглядало так, начебто Нацбанк рятував спекулянтів, які "затарилися" валютою в надії на подальший обвал гривні.
На настільки дивну поведінку регулятора негайно відреагувала пані Тимошенко. "Сьогодні Нацбанк продовжував своїми інтервенціями на валютному ринку знищення національної валюти", - заявила прем'єр-міністр 23 грудня. Як би там не було, на 26 грудня на міжбанку гривня значно зміцнилася відносно долара - до 7,6 грн./USD. За цей час НБУ підвищив офіційний курс нацвалюти на 20 коп. - до 7,70 грн./USD.
Банкіри стверджують, що якби НБУ не підтримував інвалюту, то гривня зміцнилася б більш значно. Однак на початку передноворічного тижня, всупереч всім очікуванням, курс долара на міжбанку знову поповз вгору. В останній день торгів минулого року (вівторок, 30 грудня) безготівковий долар зміцнився до 8 грн./USD.
Слід зазначити, що в цей день на міжбанку був зафіксований рекордний обсяг торгів - майже $2 млрд, що в 4-5 разів більше, ніж у середньому за останні місяці. Як з'ясувалося, це було обумовлено тим, що НБУ продав НАК "Нафтогаз України" $1,5 млрд з власних золотовалютних резервів. Правда, монополіст "отоварився" не за ринковим, а за офіційним курсом - 7,70 грн./USD.
Таким чином, для покупки подарунків до Нового року громадяни могли здавати готівкову "зелень" за досить вигідним курсом 7,8-7,9 грн./USD, тоді як продавався долар в обмінниках у середньому по 8,2 грн./USD.
Бій з тінню
Щоб знизити попит на долар з боку населення і компаній під завісу 2008 р., НБУ вжив кілька кроків, спрямованих на дедоларизацію вітчизняної економіки. Зокрема, регулятор різко підвищив норми резервування по валютних кредитах для позичальників, які не мають джерел валютного доходу.
Відповідно до постанови №406 від 1 грудня 2008 р., по таких кредитах, виданих після 28 грудня 2008 р., банки повинні формувати резерви на покриття кредитних ризиків у розмірі 50%, якщо заборгованість є стандартною (тобто вищої якості) і 100%, якщо категорія заборгованості нижча.
Раніше відповідний коефіцієнт для стандартної заборгованості становив всього 2%. Внаслідок того, що сформовані резерви банки відносять на собівартість кредиту, теоретично ставки по кредитах у валюті для позичальників без валютного виторгу повинні вирости до позахмарних висот. Брати настільки дорогі кредити стане просто безглуздо.
Таким чином, мова йде фактично про знищення валютного кредитування. Нагадаємо: більша частина кредитів населенню і компаніям номінована в інвалюті. За словами банкірів, регуляторні новації НБУ можуть привести до повного паралічу кредитування.
Крім того, Нацбанк суттєво підвищив ставки обов'язкового резервування по валютних депозитах. Відповідно до постанови НБУ №442 від 20 грудня 2008 р., з 5 січня банки зобов'язані резервувати, тобто заморожувати на коррахунку в НБУ, 4% обсягу строкових депозитів у валюті і 7% величини валютних вкладів до запитання. Нагадаємо: по аналогічних вкладах у гривні з 5 грудня обов'язкове резервування повністю скасоване. Природно, таке регулювання дозволить банкам трохи підвищити ставки по депозитах у національній валюті і, навпаки, зменшить зацікавленість фінустанов у залученні валютних вкладів.
До того ж в умовах недовіри до національної валюти і до банків населення скоріше зволіє тримати свої заощадження під подушкою, ніж на банківському рахунку в гривні. У той же час регулятор всерйоз планує випускати ощадні (депозитні) сертифікати для населення терміном від 180 днів до 3 років, причому в трьох валютах: гривні, доларах та євро. Правда, у світлі останніх подій навряд чи населення буде довіряти банківському регулятору більше, ніж самим комбанкам. Тим більше що ставка прибутковості за такими ЦП, швидше за все, буде мізерною в порівнянні зі ставками за банківськими вкладами.
Говорячи про курсові перспективи на найближче майбутнє, відзначимо, що, за словами першого віце-прем'єра Олександра Турчинова, Бюджет-2009 розраховувався виходячи із середньозваженого курсу 7-7,5 грн./USD. За словами екс-голови НБУ Сергія Тігіпка, у січні-лютому 2009 р. курс долара буде коливатися на рівні 7,7 грн./USD. Банкіри відзначають, що девальвація гривні вже приводить до позитивних змін у торговельному балансі країни. За оперативним даними митної служби, за 23 дні грудня імпорт скоротився до $2,2 млрд, тоді як експорт склав $4 млрд.
Заскоки
Якщо глянути на графік курсу гривні відносно долара за останні три місяці 2008 р., впадає в око цікава залежність. За цей період, переважно на стиках місяців, курс долара тричі підкоряв рекордний максимум. Потім різко опускався, але не досягав початкового рівня. Перший стрибок випав на першу декаду жовтня. Тоді курс долара буквально за пару днів виріс з 5 грн./USD до 5,7 грн./USD, але вже 14 жовтня відкотився до рівня 5,2 грн./USD. Наприкінці жовтня була пробита планка 7,2 грн./USD.
Президент порадився з банкірами - і курс упав до 5,8 грн./USD. На цьому рівні він протримався два тижні, а в середині листопада знову почав рости. На початку грудня курс долара на кілька днів стабілізувався на рівні 7,5 грн./USD, але потім взяв рекордну висоту - 9,8 грн./USD. Опустившись наприкінці минулого року до 7,7 грн./USD, долар знову повзе нагору на початку 2009 р. Така динаміка дає всі підстави казати про масштабні спекуляції з боку банків.
Банкіри, у свою чергу, звинувачують у спекуляціях своїх клієнтів - продавців валюти. Мовляв, відповідно до правил міжбанківських торгів, клієнти самі встановлюють спекулятивні курси, граючи на підвищення. Зовсім недавно голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін запевняв: якщо повернутися до колишніх правил торгів, які діяли до 4 листопада 2008 р., банки могли б відтинати спекулятивні котирування, що виставляються клієнтами. Фактично такі правила були відроджені з 22 грудня 2008 р., але, як бачимо, мало що змінилося.
Нагадаємо: наприкінці минулого року Юлія Тимошенко привселюдно звинуватила сім банків, які, на її думку, причетні до масових спекуляцій на валютному ринку. Головний спекулянт, на думку прем'єра, - "Надра Банк", а також великі фінустанови - Укргазбанк, "Альфа-Банк (Україна)" і "Родовід-Банк".
В "чорному" списку пані Тимошенко фігурують також дрібні фінустанови - банк "Кліринговий дім", Єврогазбанк і "Місто Банк". Примітно, що жоден з вищезгаданих банків привселюдно не відреагував на звинувачення на свою адресу, за винятком "Надра Банку". Новий власник цієї фінустанови Дмитро Фірташ заявив, що подав до Британського суду на пані Тимошенко. Однак, за словами бізнесмена, його більше обурило те, що прем'єр у прямому ефірі назвала "Надра Банк" "технічною" фінустановою.
26 грудня парламент заслухав попередній звіт спеціальної комісії, що розслідувала діяльність Нацбанку в період кризи. Показово, що голова НБУ Володимир Стельмах до депутатів так і не з'явився. Верховна Рада визнала процедури рефінансування, здійснені Нацбанком протягом жовтня - грудня 2008 р., "непрозорими та упередженими на користь окремих фінансових структур і тому такими, що мають ознаки корупції, що привело до масштабної і різкої дестабілізації національної валюти та інфляції".
У зв'язку з цим депутати висловили недовіру голові і правлінню Нацбанку, а також зажадали від Президента Віктора Ющенка внести подання на звільнення пана Стельмаха. За відповідну постанову проголосували 380 депутатів з 425 присутніх у залі. Проте відповідної реакції Гаранта Конституції так і не відбулося. У той же час уряду вдалося включити в Закон про Держбюджет-2009 норму, відповідно до якої НБУ зобов'язаний погоджувати з Кабміном політику рефінансування своїх підопічних. Але ця вимога суперечить ст.42 Закону про НБУ, тому Віктор Ющенко вже попросив Конституційний Суд перевірити конституційність даної норми.
Примітно, що парламентська слідча комісія не має претензій до НБУ щодо стану його золотовалютних резервів. За словами голови комісії ВР Юрія Полунєєва (фракція БЮТ), МВФ визнав задовільним стан резервів за підсумками їхнього аудита. Пан Полунєєв повідомив, що Нацбанк надав парламентській комісії інформацію про свої резерви, однак вона є державною таємницею, тому не підлягає розголошенню.
Насправді ж є підозра, що Нацбанк порушив умови Меморандуму з МВФ. Нагадаємо: відповідно до документа, на кінець року центробанк повинен мати в розпорядженні не менше $26,7 млрд чистих міжнародних резервів, розрахованих у відповідності зі спеціальними вимогами МВФ. Відомо, що в грудні тільки НАК "Нафтогаз України" з резервів купила $2,3 млрд.
Крім того, на регулярних валютних аукціонах і у рамках інтервенцій Нацбанк продав банкам майже $500 млн. Ще $7,5 млрд були пущені у витрату в жовтні і листопаді. Таким чином, за три місяці (жовтень - грудень) з резервів було витрачено $10,3 млрд. Якщо врахувати, що на 30 вересня резервні активи НБУ становили $37,5 млрд, то на кінець року їх залишилося $27,2 млрд.
Відзначимо, що із цієї суми за методикою МВФ необхідно відняти величину резервів, які Фонд заборонив включати в чисті міжнародні резерви. Це неліквідні (заморожені) депозити, зобов'язання НБУ перед нерезидентами, металеві депозити, облігації держав, що не входять у "велику сімку".
За даними звіту НБУ, на початок 2008 р. на балансі регулятора перебувало такого "добра" мінімум на $2 млрд. Якщо зараз обсяг таких резервів перевищує хоча б $0,5 млрд (що досить імовірно), то Нацбанк порушив умови Меморандуму з МВФ.
Дмитро Гриньков
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас