25165
Сюрпризи, що готують нам банки
— Кредит&Депозит
Кредитні канікули
Позичальникам, що прострочили виплати по кредиту, не обов'язково відразу прощатися із закладеною квартирою або машиною. Банки не зацікавлені в масових неплатежах, а виходить, будуть намагатися шукати варіанти вирішення проблеми насамперед за допомогою реструктуризації боргів.
"Банки підуть назустріч позичальникам", – стверджує заступник начальника управління VAB Банку Євген Опарін. За його словами, щоб спростити позичальникові виплату кредиту, банк може, наприклад, змінити графік погашення або ввести кредитні канікули.
Перший заступник голови Трансбанку Володимир Чернецький повідомив, що його банк планує в 2009 році надавати відстрочку платежу тим позичальникам, у яких виникли тимчасові труднощі з погашенням кредиту. "Але такий підхід буде застосовуватися не до всіх клієнтів, а в індивідуальному порядку", - попереджає він.
Знайти спільну мову з банком простіше клієнтові, що знає свої законні права, відзначає керівник проекту "Перше антиколекторське товариство" Артем Стариков. "Банки готові надати боржникові, що проявляє бажання повернути борг, кредитні канікули на термін до півроку, - пояснює юрист. - Клієнтові дають можливість оплачувати або тільки тіло кредиту, або тільки відсотки по ньому". За його словами, до судів кредитні розгляди поки доходять рідко.
Погашення в гривні
22 грудня уряд подав у Верховну Раду законопроект №3517, що дозволить позичальникам погашати валютні кредити в гривні. Курс конвертації повинен бути визначений за взаємною згодою сторін, але не нижче офіційного обмінного курсу НБУ, що діяв на момент одержання такого кредиту. Збиток банку від курсової різниці Кабмін пропонує відносити на валові витрати, що дозволить фінансистам заощадити на податках.
На користь такої можливості висловлювалися і представники Міжнародного валютного фонду в Україні. Втім, самі банкіри від ідеї поки не в захваті. "Здійснювати погашення обов'язково тільки в тій валюті, що зазначена в договорі", - пояснює Євген Опарін. Способів придбання валюти, за його словами, є тільки два: у касі банку за курсом готівкового продажу або на міжбанку. А Володимир Чернецький допускає, що валютні кредити можна погашати в гривні, але тільки при розробці і затвердженні самого механізму погашення Нацбанком.
Фіксовані ставки
У грудні парламент прийняв закон, яким заборонив банкам в односторонньому порядку підвищувати процентну ставку по кредитах або зменшувати її розмір по депозитах. Автор законопроекту депутат Борис Тарасюк вважає, що закон дозволить захистити клієнтів банків від необґрунтованого підвищення кредитних ставок.
"Банки перекладають свої фінансові проблеми на плечі позичальників. Майже у всіх укладених кредитних договорах банку дається право змінювати умови договору в односторонньому порядку", - відзначив парламентарій у пояснювальній записці до законопроекту. Втім, українців, що вже одержали кредити, нововведення не торкнеться, тому що закон зворотної сили не має.
Розморожені депозити
За час дії введеного Нацбанком мораторію на дострокове вилучення депозитів гривневі вклади громадян у банках знецінилися на 50%. З огляду на те, що на 1 листопада населення тримало в банках 114 млрд. гривень, фактичні збитки громадян можна оцінити в половину цієї суми.
Але тепер у вкладників з'явилася надія: за скасування мораторію ратує МВФ. За словами голови місії МВФ в Україні Джейли Пазарбашиоглу, МВФ переконав Нацбанк у тому, що заборону потрібно зняти вже найближчим часом. Втім, Володимир Стельмах погодився скасувати мораторій лише в тому випадку, якщо відтік депозитів з банківської системи припиниться.
Взагалі ж це вже відбулося: за даними НБУ, у листопаді гроші населення почали повертатися в банківську систему. Але шанси на скасування мораторію все-таки є. Наприклад, у тому випадку, якщо Володимир Стельмах залишить своє крісло, що стало цілком реальним після формування нової парламентської коаліції.
Тим часом дефіцит ресурсів змушує банки підвищувати ставки по депозитах. За словами Володимира Чернецького, його банк в 2009 році планує піти таким шляхом. Втім, Євген Опарін з VAB Банку попереджає, що підвищення значним не буде: уже зараз ставки по депозитах у багатьох банках перебувають на максимально високому рівні.
Зниження курсу гривні
Різке і непередбачене падіння курсу гривні до долара і євро, а потім таке ж різке зміцнення гривні на 10% наприкінці 2008 року доводить, що наступного року національна валюта від стрибків теж не застрахована. Скоріше навпаки. "Після різких коливань курсу не може бути ясного бачення того, що буде із гривнею в 2009 році, - відзначає скарбник "Дочірнього банку Ощадбанку Росії" Дмитро Золотько. - Уряд дотепер не визначився з бюджетною політикою, у валютно-курсовій політиці - теж повна відсутність орієнтирів".
У проекті держбюджету на 2009 рік курс гривні до долара поки закладений на рівні 7-7,5. Але банкіри ставляться до таких цифр скептично. "З огляду на те, що в 2009 році збережуться проблеми в економіці і навряд чи буде мати місце значний приплив іноземних інвестицій, можна прогнозувати, що тренд до девальвації гривні збережеться", - відзначає Дмитро Золотько. Говорити про конкретне значення курсу банкіри відмовляються. "Більшість прогнозів останніх місяців базується на відчуттях, інтуїції", - зізнався Фокусу співробітник великого банку.
Спілкування з колекторами
Хоча банки і будуть іти назустріч позичальникам, у яких виникли фінансові проблеми, без жорстких методів обійтися не вдасться. Адже до початку грудня проблемна заборгованість населення досягла, за неофіційними даними, 3 млрд. грн., і в умовах кризи цифра ця тільки росте. Тому неплатникам не уникнути спілкування з колекторами.
І хоча співробітники колекторських фірм не такі страшні, як їх малює суспільна думка, спілкування з ними навряд чи зробить приємність. Вони можуть психологічно тиснути на боржників, уводити їх в оману із приводу розміру санкцій, передавати інформацію про борг родичам або за місцем роботи.
"Банки часто неправомірно передають колекторам інформацію про майно клієнта і його фінансове становище. А дані ці є банківською таємницею і не можуть нікому передаватися", - розповідає Артем Стариков з "Першого антиколекторського товариства".
За його словами, у колекторських компаніях найчастіше працюють колишні співробітники міліції, які збирають інформацію, користуючись своїми зв'язками з колишніми колегами. "Це також незаконно, оскільки всім, крім спеціально вповноважених органів, збирати інформацію про громадян забороняється. Невідомо, як колектор може використати її в майбутньому", - відзначає пан Стариков.
Банкрутства банків
Банкрутства банків в 2009 році будуть - це відкрито визнають у МВФ, без рекомендацій якого в найближчі три роки українська влада обійтися не зможе. За словами Джейли Пазарбашиоглу, ліквідація чекає ті українські банки, які не зможуть одержати підтримку з боку своїх акціонерів або міжнародних фінансових структур. Наприклад, наприкінці грудня ЄБРР дав кредит на $75 млн. "Райффайзен Банку Аваль", що входить у трійку найбільших.
Невеликим же фінустановам розраховувати на закордонну допомогу не доводиться. Правда, багато позичальників з ентузіазмом сприймають вісті про можливі банкрутства банків, сподіваючись, що в цьому випадку їхні борги по кредитах згорять. Але надії ці марні: для кожного банку-банкрута призначається ліквідатор, що зобов'язаний вживати заходів зі стягнення всіх заборгованостей.
Ліквідатор може продати борги банку іншим фінансовим установам або колекторським компаніям. У першому випадку для боржника нічого не зміниться, крім адреси і назви кредитора. У другому - клієнтові із простроченою заборгованістю може пощастити більше.
"У боржника завжди є можливість домовитися про зменшення штрафних санкцій за умови виплати тіла кредиту та відсотків", - пояснює гендиректор колекторської компанії "Служба виконання зобов'язань" Вадим Фесенко.
Віталій Атанасов
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
