2182
Commerzbank врятують, але осад залишиться
— Фондовий ринок
Вперше в історії ФРН держава стане співвласником приватного банку. Покупка пакета акцій Commerzbank, який блокується, - це ще не націоналізація. Однак явний випадок зловживання держбюджетом, вважає Андрій Гурков.
Всього кілька місяців тому таке було просто немислимо: уряд Німеччини через спеціально створений для порятунку банківського сектора фонд здобуває 25 відсотків і одну акцію Commerzbank і тим самим стає найбільшим акціонером другого за величиною німецького приватного банку. Незабаром до його наглядацької ради будуть спрямовані два високопоставлених чиновники.
Небувалий прецедент
Нічого подібного в історії ФРН ще не було. Однак в умовах всесвітньої фінансової кризи, як бачимо, стає можливим багато чого з того, що колись просто межувало з абсурдом. До інструмента часткової і явно тимчасової націоналізації в останні місяці вже прибігали й США, і Великобританія, і Швейцарія. Тепер цим аж ніяк не традиційним для ліберальної ринкової економіки шляхом вимушено пішла й Німеччина.
Одночасно з покупкою акцій держава надає Commerzbank чергову фінансову допомогу в розмірі більш ніж 8 мільярдів євро. Аналогічну суму банк вже одержав наприкінці минулого року. Таким чином, урядова допомога кредитно-фінансовому інституту, який похитнувся, перевищить у цілому 18 мільярдів.
Без шансів на прибутковість
Все це - дуже гарні новини для клієнтів і кредиторів банку: тепер він вже точно не збанкрутує, адже схоронність внесків і повернення позикових коштів відтепер гарантуються офіційним співвласником Commerzbank - державою.
Так чому ж тоді на Франкфуртській біржі акції Commerzbank стрімко падали два дні поспіль, в результаті чого їхній курс досяг рекордно низького рівня? Так тому що інвестори купують цінні папери в надії не на те, що їхня фірма просто виживе, а на те, що вона буде послідовно збільшувати прибуток.
А от цього чекати від Commerzbank, зважаючи на все, не доводиться. Той факт, що держава пішла на такий надзвичайний захід, як часткова націоналізація, показує: другий за величиною німецький комерційний банк по суті справи виявився на межі краху. Як довго він буде тепер приходити до тями і зализувати нанесені кризою фінансові рани? Скільки часу знадобиться йому для того, щоб повернути борги кредиторам, у тому числі й державі? Цього не знає ніхто. От курс акцій і падає.
Тонкий розрахунок
Допустити банкрутства Commerzbank офіційний Берлін просто не мав права: макроекономічний збиток від колапсу цього кредитно-фінансового інституту мав би дивовижні наслідки для всієї німецької економіки, яка вповзає у найважчу рецесію за роки існування ФРН. Так що уряд вчинив правильно.
Проблема, однак, у тому, що гроші платників податків підуть не просто на добру справу порятунку одного із системоутворюючих банків. Цей банк у цей час здійснює угоду, доцільність та економічна виправданість якої із самого початку викликали в експертів серйозні сумніви: він купує порівнянний за розмірами і хронічно збитковий Dresdner Bank.
Про цю угоду було оголошено наприкінці минулого літа, коли фінансова криза загрозливо набирала оберти. Тому важко відскіпатися від враження, що амбіційний глава Commerzbank Мартін Блессинг свідомо пішов на авантюру: купуючи Dresdner Bank, він, схоже, виходив з того, що навіть якщо його банк на цій угоді й надірветься, держава його - як великого роботодавця і важливе національне надбання - неодмінно виручить.
Все це вже дуже нагадує схеми, до яких так охоче прибігали і як і раніше прибігають російські держпідприємства та олігархи. Адже виходить, що досить суперечлива покупка Dresdner Bank, від якого, до речі, так давно мріяв відскіпатися страховий гігант Allianz, тепер фактично фінансується з кишень платників податків. Але там, де держава з ідеологічних міркувань або вимушено втручається в справи приватного бізнесу, спокуса покористуватися державними коштами завжди велика.
Андрій Гурков, оглядач Deutsche Welle
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
