2361
Криза в головах
— Казна та Політика
Присутність негативних змін у сучасному житті визнали якщо не всі, то багато хто. І хоча шлях до видужання починається з усвідомлення того, що людина хвора, від цього усвідомлення до повного зцілення - дуже довгий шлях. І пройти його без втрат зможуть, імовірно, не всі.
У північних сусідів в офіційних ЗМІ заборонили вживати слово "криза". Ну й правильно - не варто акцентувати увагу на поганому. Думаючи про негатив, людина сама себе програмує на відповідний розвиток подій. Але скільки не думай про гарне і позитивне, з нізвідки воно не з'явиться.
Психологи акцентують увагу на тому, що в критичний момент у суспільстві особливо гостро виявляться всі ті соціальні проблеми, які в нормальній ситуації вдається вирішувати без особливого галасу. Але про нормальні умови на час варто забути.
Згідно з даними соцопитувань, 80 % населення очікує в цьому році погіршення свого фінансового стану. Тільки офіційно в листопаді минулого року борг із зарплати перевищив 1 мільярд гривень. Кількість безробітних в Україні зросла більш ніж на 100 тисяч - до 1,5 мільйона чоловік. 40% населення всерйоз очікують звільнення.
Але, як кажуть, криза приходить і йде, а їсти хочеться завжди. Безробітним теж потрібно їсти та одягатися. А ще більше хочеться жити на колишньому рівні - тому що жили, коли була можливість користуватися необмеженою кредитною культурою. Якщо гроші не платять на роботі офіційно, виходить, їх треба дістати десь в іншому місці. У зв'язку з погіршенням економічної ситуації в Україні очікується розжарення криміногенної обстановки. Заступник глави Комітету Верховної ради з питань боротьби з організованою злочинністю Микола Джига прогнозує, що поточна економічна криза призведе до зростання злочинності в Україні на 10-15%. Арифметика проста: чим більше безробітних і чим нижче доход населення, тим більше буде рости злочинність.
Крім того, криза, безсумнівно, вплине на демографічну ситуацію. В 2008 році співвідношення смертності до народжуваності склало близько 120 відсотків, і це однаково один з кращих показників з початку 90-х років. Якщо раніше народжуваність була вищлю за смертність традиційно тільки на Закарпатті, то останнім часом подібна тенденція спостерігалася і в інших областях (Волинській, Ровенській, Чернівецькій, м.Київ). Але з 2009-го очікувати масового прильоту лелек в українські будинки навряд чи доводиться. Молоді родини відкладають народження дитини до кращих часів. Хоча за останні роки кількість абортів в Україні зменшилася в 5 разів, їх кількість все ще залишається однією з найбільших у світі. Сумну статистику, яка тільки почала знижуватися, напевно підстьобне криза. До того ж, незважаючи на те, що виробники рапортують про збільшення продажів протизаплідних засобів, доступніше вони не стали. Презервативи в аптеках і супермаркетах відчутно подорожчали.
Розчарування в житті і неможливості задовольнити свої амбіції негативно впливають і на психологічний стан населення. І добре, якщо все закінчується лише подавленим станом або депресією. Від цих хвороб вилікуватися і прийти до тями ще можна, а від самогубства ліків не існує... Фінансова криза вже почала збирати жертви, і список цей вражає. Німецький мільярдер Адольф Меркле, кинувся під поїзд. Глава однієї з найбільших у США компаній з продажу нерухомості Стівен Гуд покінчив із собою, завдавши смертельне вогнепальне поранення. Засновник американської консалтингової компанії Access International Тьєррі де ля Віллюше теж вчинив самогубство.. От уже дійсно - не в грошах щастя, а в їх схоронності: всі перераховані постраждали від фінансової кризи і зазнали відчутних матеріальних втрат.
На пострадянському просторі з кризою повинні б упоратися "однією лівою". Ще свіжі в пам'яті події початку 90-х років. Тому люди середнього віку відносно спокійно переживають загалькризову істерію. Адже в їх житті вже були і зупинки підприємств, і дворічні відпустки "за власним бажанням", і видача зарплати продукцією, і повальна зайнятість населення в сфері продажів (попросту кажучи - на базарі). Але набагато складніше доводиться молоді. Одержавши освіту і почавши працювати під час, коли все збільшується добробут, молодим людям важко усвідомити таке рідне для їх батьків поняття черг - до валютних кіосків або на продуктових базах. Молоді сутужніше спланувати свій бюджет - адже раніше завжди можна було розраховувати на споживчий кредит, а тепер на плазмовий телевізор, що сподобався, доведеться збирати півроку. Додайте сюди абсолютну непевність у завтрашньому дні - і одержуємо чергове "загублене покоління".
Деякі роботодавці вважають, що гуманніше відразу звільняти співробітників, ніж тримати їх у підвішеному стані "скоротять-не скоротять, уріжуть зарплату-не уріжуть". Але в той же час для багатьох "білих комірців" відкривається прекрасна можливість почати нове життя. Роботу, що не подобалася і яка утримувала лише фінансовою складовою, можна замінити справжнім покликанням.
Криза зарубає на корені й так несміливі паростки фемінізму в Україні. Скорочення на роботі стосуються в першу чергу тих людей, які займаються забезпеченням робочого процесу: психологів, менеджерів з персоналу, усіляких консультантів. Найчастіше ці посади обіймають саме жінки. Час фінансової незалежності, коли жінки вирішувалися жити без чоловіка, родили поодинці, були вільні у виборі своїх сексуальних партнерів, ризикує стати сторінкою історії. Щоправда, з іншого боку, чоловіки завжди важче переживають зміну статусу. І в подібній ситуації саме жінка може стати годувальницею родини, адже вроджені інстинкти турботи про потомство все-таки перемагають кар'єрні устремління: жінка не посоромиться працювати на нестатусній посаді для того, щоб прогодувати родину. А чоловікам доведеться нелегко: до багатьох криз, які представники сильної статі і так змушені переживати у своєму житті, додалася ще й криза економічна, яка чітко визначить різницю між невдахами і щасливчиками.
Розбрід і хитання або наступна епоха "проспериті"? Сильні родини або розквіт проституції? Падіння моральних устоїв або формування нових сильних особистостей? Будь-який з цих варіантів можливий. Варто лише пам'ятати про те, що криза - це не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо. Те, що відбувається сьогодні, можна розцінювати лише як зміну звичних устоїв; а зміни - не завжди ведуть до гіршого. Можливо, це лише знак, що суспільству варто розвиватися в іншому напрямку. І світова фінансова криза в такому випадку - відмінний струс для всесвітнього соціального організму в цілому і для України зокрема.
Ірина Чернуха
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
