2681
Ми знову програли Росії в інформаційній війні...
— Енергетика
Я радісно збиралася на цей Новий рік хоч по діагоналі, але подивитися новорічні передачі по основних каналах і вирішити, які з них крутіші. Все-таки, що-що, а новорічні мюзикли наші робити уміють, та й російські телеканали теж не в тім’я биті, у них зазвичай завжди є щось цікаве. Телевізор на якийсь період часу перестав мені здаватися даремним винаходом людства.
Не судилося. На цей раз головною стравою новорічного телеменю були російські новини з газовою історією про неплатежі України і наше небажання підписувати контракт. А, враховуючи, що мій тато, як я вже згадувала, типовий російський співвітчизник за кордоном, дивиться російські новини по всіх каналах, цю страшну історію про підступність власного українського керівництва мені довелося прослуховувати багато разів... Це був просто серіал за участю головних осіб держави російської. З чим, вибачте, хочу вас ознайомити.
31-ого грудня кожну годину на телеекранах з`являвся глава Газпрому Олексій Міллер, який говорив, що газові переговори завершилися безрезультатно, не платить Україна борги, є у цієї країни політичні сили, зацікавлені в газовому конфлікті. На вечерю телевізійники запропонували нову страву. Перед камерами з`явилися сам Дмитро Анатолійович (президент Росії) і Володимир Володимирович (її прем`єр), відбулася друга дія спектаклю: "Ох не платять, ці негідники". Знаєте, як це у них... картинна така розмова, вони багато разів так перед камерами зустрічалися, ну, там обговорювали хвилини так по півтори склад уряду або план розвитку на 20 років. І тепер як по писаному Дмитро Анатолійович говорить: "У нас в останні декілька років склалася сумна традиція, всі збираються на зустріч Нового року, а наші українські партнери ведуть з нами переговори щодо постачань газу. Цей рік - теж не виключення". "Так, дійсно, це вже стало вірною ознакою наближення Нового року - активізація подібних переговорів", - погодився прем`єр. Далі Володимир Володимирович пояснює, що запропонована Росією Україні ціна на газ неймовірно братня, вона взагалі гуманітарна і пояснюється тільки любов`ю Росії до її меншої партнерки, яка знаходиться в переддефолтному стані. (Так і сказали, що стан у нас переддефолтний). Закінчилася розмова тим, чим зазвичай закінчуються в телевізорі зустрічі двох російських керівників, ну у нас то, тьху-тьху, все добре, ми - соціальна держава, ми народу зарплати піднімаємо і все у нас буде добре.
На питання, що мучило мене, чи дійшли до Газпрому гроші, перераховані Україною, російські керівники не відповіли. (Значить - дійшли, вирішила я). І спробувала одержати підтвердження своєї здогадки на українських телеканалах. Яке там, вони радісно крутили кіркорових, распутіних і концерт Пугачової тридцятирічної давності. От їх Міллер не полінувався прес-конференцію дати, а де наші державні мужі, чому б не показати в прямому ефірі народу платіжку, що гроші пішли до Росії?!
Але чому про все я маю дізнаватися з російських новин, - сердилася я. Тим більше, не факт, що там скажуть правду. Далі - більше. До запису Міллера, який прокрутили кільканадцять разів, додалася новина: глава Нафтогазу Олег Дубина перервав переговори і виїхав з Москви (з чуток, які дійшли до російських телеканалів, за особистим розпорядженням Ющенка).
"Має рацію Медведєв, ми і наш газовий контракт стали заручниками міжкланової боротьби", - сумно повторює мій тато слова з недавнього діалогу двох російських лідерів. А я мовчу, прикусивши язик, Олег Дубина повинен був дати як завгодно, по телефону або в аеропорту першу ж прес-конференцію. І сказати про все, або майже про все, або про те, що вважає за потрібне, і що буде незайвим знати суспільству, але не можна залишати народ на голодному інформаційному пайку. Народ голодний не буде, російські телесупермаркети запропонують свою продукцію, тільки не треба потім побиватися, чому ми програємо інформаційні війни.
А в цей час, першого і другого січня Міллеру вирішили дати відпочити, зате не спали російські телевізійники, які показували, як саме Газпром відключає на компресорних станціях газ. Детально так показали, всю анатомію відключення, ось ці три труби йдуть до Європи, а ось ці дві - до України. І ось у ці дві труби газ надходити не буде, та зате ми на станції в Словаччині підрахуємо, скільки газу до Європи дійшло, адже він йде з певною швидкістю. "Щоб відключити газ до України, не потрібно повертати ніякого вентиля, - детально описують російські телевізійники, - досить дати команду на станції і ось по комп`ютеру можна перекрити постачання. Співробітники компресорних станцій з українськими прізвищами і українським акцентом явно без задоволення відповідають на запитання журналістів, як саме буде видно, якщо Україна таки відбере російський газ. А я знову плююся від того, що жоден український газівник, жоден канал з тих, що ставлять улесливі запитання Президентові у своїй теплій студії, не виїхав на наші станції і не розповів, як це все відбувається, і не втаємничив у премудрості газової автоматики вже на своїх станціях. Адже скільки тем для розмови можна було знайти, щоб показати, що для забезпечення роботи газопроводу для транзиту газу до Європи теж потрібен газовий ресурс. Але наші журналісти відпочивали. А українці вислуховували тисяча перше китайське, пробачте російське попередження, що ось-ось вже зовсім відключаємо вам газ і подивіться ще раз як відбувається відключення. І хоча справи у нас йшли не так вже погано (Ющенко з Тимошенко зробили спільну заяву, ми відстоювали свою ціну на газ, і при цьому тепло в будинках не зникло) Україна все-таки програвала цю інформвійну.
- У нас пахне специфічним газом? Це тому, що ми використовуємо газ з підземних сховищ, - відзначив мій тато вранці другого січня, зайшовши на кухню.
- Тату, в наші сховища закачаний той самий російський газ. Він весь пахне однаково. Це ми з сином палили бенгальскі вогні.
Другого мене вже нудило від російських новин. Але тут мені подзвонив брат з Англії, він історик і взагалі хлопець з активною життєвою позицією .
- Ну що ви там? - поцікавився.
- Економимо - жлобимося платити Росії по 418 доларів за газ, хочемо по двісті одному і ні копійкою більше, - відповідаю я.
- Я в курсі. У нас цю тему активно обговорюють в пресі і в університеті.
- Нас лають? Пишуть, напевно, що міжкланова боротьба і неефективна влада України ставить під сумнів енергетичну безпеку.
- Ні - навпаки. Всі дуже помірковані, і навіть закликають Росію до конструктивного діалогу.
- Спасибі. Чесне слово, перша свіжа новина за останні два дні. З Новим роком тебе!
- І тебе - теж. Не мерзніть, - хихикнув у трубку брат.
Маша Міщенко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
